Постанова № 7756184, 25.01.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

25.01.10Справа №2а-13589/09/1/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Трещової О.Р., при секретарі Єлжовій Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Прокурора Центрального району м. Сімферополя в інтересах держави в особі Управління Пенсійного Фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Велс Ко»

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

До окружного адміністративного Автономної Республіки Крим звернувся з позовом Прокурор Центрального району м. Сімферополя в інтересах держави в особі Управління Пенсійного Фонду України в Центральному районі м. Сімферополя до Товариства з обмеженою відповідальністю «Велс Ко» про стягнення заборгованості по страхових внесках у сумі 43611,75 гривень.

Позов обґрунтовано тим, що ТОВ «Велс Ко» знаходиться на обліку в УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя як платник збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, зобов’язаний сплачувати страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в ПФУ в термін встановлений законодавством, проте за липень - серпень 2009 року відповідач не сплатив страхові внески, в результаті чого у нього створилася заборгованість в сумі 43611,75 гривень, яка не погашена до цього часу. У зв’язку з чим УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя вимушено звертатися до суду за стягненням з відповідача заборгованості за страховими внесками на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у розмірі 43611,75 гривень.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25.11.2009 року відкрито провадження в адміністративній справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25.11.2009 року закінчено підготовче провадження і справу призначено до судового розгляду.

У судове засідання представник позивача, не з’явився повідомлений належним чином про час і місце судового засідання, надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач у судове засідання не з’явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином, клопотання про розгляд справи за його відсутності, заперечення на позов, будь – які докази до суду не надав.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з’ясування обставин по справі, суд вважає можливим на підставі ст.128 КАС України розглядати справу у відсутності представника позивача, представника відповідача, повідомлених належним чином на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши доказів в їх сукупності, суд вважає, що уточнені позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 5 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09.07.2003 року (далі – Закон) всі відносини, які виникають між суб’єктами системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування регулюються виключно зазначеним законом, яким також визначаються порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками, організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування.

Контроль за правильним нарахуванням, своєчасним та повним перерахуванням та надходженням страхових внесків, інших платежів, здійснюється органами Пенсійного фонду. Відповідно до п. 7 частини 1 статті 64, абзацом 8 частини 3 статті 106 Закону орган Пенсійного фонду має право звертатися до суду з позовами про стягнення недоїмки

Згідно з п.1 частини 1 статті 14 Закону страхувальниками визнаються роботодавці – підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру. Частиною 1 статті 15 Закону визначено, що платниками страхових внесків є страхувальники, зазначені у статті 14 Закону.

Судом встановлено, що ТОВ «Велс Ко» являється юридичною особою, зареєстрованою 29.02.2008 року виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АРК, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серія АА № 006638.

Судом встановлено, що ТОВ «Велс Ко» під час здійснення підприємницької діяльності використовує працю фізичних осіб на умовах трудового договору або на інших умовах, передбачених законодавством, що підтверджується відомостями, зазначеними відповідачем в розрахунках суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за липень – серпень 2009 років.

Таким чином, ТОВ «Велс Ко» являється страхувальником та платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Згідно з п.п. 4,6 частини 2 статті 17 Закону страхувальник зобов’язаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом; нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Відповідно до частини 3 статті 20 Закону територіальні органи Пенсійного фонду мають право обчислювати страхові внески лише на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які нараховуються страхові внески.

Частиною 6 статті 20 Закону встановлено, що страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовий період для виду страхувальника, до якого відноситься позивач, встановлений зазначеною нормою закону – один календарний місяць.

Судом встановлено, що відповідно до розрахунку суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за липень - серпень 2009 року, ТОВ «Велс Ко» зобов’язалося сплатити 43611,75 гривень, в тому числі за липень 2009 року – 18798,34 гривень, серпень 2009 року – 24813,41 гривень.

Таким чином, в порушення п.п. 4,6 частини 2 статті 17, частини 6 статті 20 Закону відповідач своєчасно не сплатив зазначену ним в розрахунках суму страхових внесків в розмірі 80501,69гривень.

Відповідно до частини 3 статті 106 Закону територіальні органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам, які мають недоїмку вимогу про її сплату. Згідно з абзацом 3 частини3 статті 106 Закону протягом 10 днів із дня її одержання страхувальник зобов’язаний сплатити суму недоїмки та суму фінансових санкцій.

Управлінням ПФУ в Центральному районі м. Сімферополя на адресу відповідача були надіслані вимоги про сплату недоїмки № Ю-1171 від 07.09.2009 року та №Ю 1373 від 06.10.2009 року. (а.с. 3). Відповідно до ч. 3 ст. 106 Закону вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Відповідач не сплатив суму боргу у встановлений строк, таким чином сума заборгованості ТОВ «Велс Ко» становить 43611,75 гривень, що підтверджується карткою особового рахунку.

Частиною 3 статті 106 Закону України встановлено, що страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.

Враховуючи відсутність незгоди відповідача з розрахунками сум заборгованості, вказані вимоги є узгодженими.

Відповідно до картки особового рахунку заборгованість відповідача перед бюджетом на день розгляду справи не погашена і становить 43611,75 гривень.

Таким чином, суд приходить до висновку, що недоїмка зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в розмірі 43611,75 гривень розрахована позивачем вірно, являються погодженою відповідачем та підлягають стягненню з останнього.

Відповідно до абзацу 6 частини 6 статті 20 Закону, п. 5.1.6. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663 перерахування страхових внесків здійснюється страхувальником одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці, у тому числі в безготівковій або натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг).

Відповідно до частини 15 статті 106 Закону строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Таким чином, позовні вимоги Управління ПФУ в Центральному районі м. Сімферополя підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 4 статті 94 КАС України у справах, у яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, і відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Тому судові витрати по справі не підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з Обмеженою Відповідальністю «Велс Ко» (95000, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 243, р/р 26005054910475 у КРУ КБ «Приватбанк», МФО 384436, ОКПО 35737152 ) на користь Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя (95000, м. Сімферополь, вул. Дм. Ульянова, 10, р/р 25607010048701 в КРУ ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 324805, ЄДРПОУ 22300458) заборгованість зі сплати страхових внесків в розмірі 43611,75 гривень.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                   Трещова О.Р.