Постанова № 7756183, 11.12.2009, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

11.12.09Справа №2а-11985/09/10/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі : Головуючого судді Котаревої Г.А.

при секретарі судового засідання Налбандян Р.В.,

розглянувши адміністративну справу

за позовом Акціонерне товариство закритого типу «Аспект»,

до відповідача Державної податкової інспекції в м. Сімферополі

скасування рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість,

за участю представників:

від позивача – Бєляєв Артем Сергійович, довіреність № б/н від 12.12.08 ;

від відповідача, Маслюк Олексій Володимирович, довіреність № 97/10-0 від 18.08.08р..

Суть спору: Акціонерного товариства закритого типу "Аспект" (далі – позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим із позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим про визнання недійсним акту від 30.09.2009 № 190/15-2 про анулювання реєстрації платника ПДВ.

Ухвалами Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.10.09 відкрито провадження по справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.10.09 до набрання судовим рішенням по справі №2а-11985/09/12/0170 законної сили було зупинено дію акту ДПІ в м. Сімферополі від 30.09.09 р. № 190/15-2 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

          В судовому засіданні 11.12.09 р. позивач уточнив позовні вимоги та просив суд визнати протиправним та скасувати рішення ДПІ у м. Сімферополі про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість АТЗТ “Аспект”, оформлене актом ДПІ в м. Сімферополі від 30.04.2009 р.№ 190/15-2 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість АТЗТ “Аспект”.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що підпунктом "в" п. 9.8 ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість" визначені підстави для проведення анулювання реєстрації платників ПДВ, які не було встановлено відповідачем та не було зазначено в акті про анулювання реєстрації платника ПДВ. Отже позивач вважає, що підпункт "в" п. 9.8 ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість" не вказує на необхідність анулювання реєстрації платника податку у випадках, викладених в акті, а податковим органом не було встановлено факту реєстрації позивача в якості платника єдиного податку або як суб’єкта інших спрощених систем оподаткування, а інших випадків, з яких можливо проводити анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Закон України “Про податок на додану вартість”не визначає. Крім того позивач зазначає, що ані Закон України “Про податок на додану вартість”, ані Положення про реєстрацію платників податків на додану вартість, затверджене наказом ДПА України від 01.03.2009 № 79 не передбачають права податкового органу проводити анулювання реєстрації платника податку на додану вартість без наявних на те законних підстав.

Відповідач позов не визнав з підстав, зазначених в письмових запереченнях . У запереченнях посилався на те, що за результатами проведення роботи по упередженню використання схем ухилення від оподаткування підрозділом податкової міліції та відділом адміністрування ПДВ було проведено обстеження місця реєстрації АТЗТ «Аспект» з метою встановлення наявності(або відсутності) платника за юридичною адресою не знаходиться, вивіска відсутня. Згідно п. 5.2.7. «Порядку взаємодії між структурними підрозділами органів державної податкової служби з питань реєстрації та обліку платників податків», затверджених наказом ДПА України № 110 від 28.07.2007 р. підрозділом реєстрації та обліку платників податків до відповідного державного реєстратора було надіслано повідомлення про відсутність платника податків за місцезнаходженням за формою 18-ОПП та змінено ста АТЗТ «Аспект» на 9 «направлено повідомлення за формою 18-ОПП».

Відповідач вказує на те, що на виконання п. "в" п. 9.8 ст. 9 ЗУ "Про податок на додану вартість" було встановлення розбіжності при проведенні аналізу фактичного знаходження платника податку за юридичною адресою з даними реєстраційної картки та даними свідоцтва про державну реєстрацію. Також було встановлено, що згідно реєстру податкових декларацій з ПДВ, додатком К1/1 до декларацій з податку на прибуток за півріччя 2009 року від 23.07.2009 № 151560, доповідною запискою у підприємства відсутні основні засоби, що не надає можливості здійснювати господарську діяльність згідно статуту підприємства. У статуті підприємства основним видом діяльності є посередництво у торгівлі товару широкого асортименту. Крім того, відповідач зазначає, що позивач є підприємством, що створено для отримання прибутку, проте з 15.02.1994 року позивач не декларував прибуток. Таким чином відповідач, вважає що у нього були підстави для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість з підстав, передбачених підпунктом «в» пункту 9.8. ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість». На підставі викладеного просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі в їх сукупності, заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство закритого типу "Аспект" відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, виданого виконкомом Сімферопольської міськради, зареєстроване у якості юридичної особи 18.01.1994 р., ідентифікаційний номер 22278196(а.с. 5).

Акціонерне товариство закритого типу "Аспект" з 24.11.2000 р. є платником податку на додану вартість, Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №00867004, видане ДПІ у м. Сімферополі, що підтверджується матеріалами справи.

30.09.2009 р. Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі було складено Акт № 190/15-2 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість (а.с.14). Зі змісту акту вбачається, що комісією, створеною на підставі Наказу ДПІ в м. Сімферополі від 30.09.2009р. № 1920. “Про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість”(а.с.14) було встановлено, що АТЗТ “Аспект” не знаходиться за юридичною адресою, чим порушує п.3.ст.9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» від 15.05.2003 № 755-IV ( із змінами та доповненнями), у зв’язку і чим направлено довідку державному реєстратору за Ф18-ОПП, стан платника – 9, крім того у підприємств відсутні основні засоби, що не надає можливості підприємству здійснювати господарську діяльністю згідно до статуту підприємства, що підтверджується актом перевірки достовірності юридичної адреси № 1690/15-2 від 23.07.2009 (зв. бік арк. 30), реєстром податкових декларацій з ПДВ (а.с.31), додатком К 1/1 до декларації з податку на прибуток за 1 півріччя 2009 від 23.07.2009 № 151560 (а.с.32), доповідною запискою(а.с. 33), у зв’язку з чим на підставі підпункту. “в” п. 9.8. ст.9 Закону України “Про податок на додану вартість” було прийнято рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

При цьому в акті № 190/15-2 відповідач зазначив, що позивач подає податкові декларації з податку на додану вартість протягом періоду з січня 2002 року до серпня 2009 рок із показниками, які свідчать про наявність оподатковуваних поставок, та має за останні двадцять календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій.

Проаналізувавши матеріали справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб’єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно із частинами 1,3 статті 4 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 року № 509-ХІІ (із змінами та доповненнями) Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. Відповідно до Положення про Державну податкову адміністрацію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2007 р. № 778 Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів, одним з завдань якої відповідно до абз.1 п. 3 цього Положення є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів)

Виходячи з системного аналізу вищевикладених норм, Державна податкова інспекція в м. Сімферополі АРК є територіальним органом виконавчої влади, яка реалізує владні управлінські функції, через що належить до суб'єктів владних повноважень в розумінні пп.7 п.1 ст.3 КАС України.

Отже, даний спір є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб’єкта.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобов’язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже “на підставі” означає, що суб’єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов’язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

“У межах повноважень” означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов’язків, встановлених законами.

“У спосіб” означає, що суб'єкт владних повноважень зобов’язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Суд з’ясовує, чи використане повноваження, надане суб’єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Оцінюючи правомірність складання відповідачем акту № 190/15-2 від 30.09.09 р., яким було прийнято рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість АТЗТ “Аспект” на підставі абз. “в” п. 9.8. ст. 9 Закону України “Про податок на додану вартість”, судом встановлено наступне.

Закон України “Про податок на додану вартість” № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. (із змінами та доповненнями станом на час складання оскаржуваного рішення у вигляді акту) (далі Закон № 168)          визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Статтею 1 Закону № 168 визначено поняття терміну « платник податку» - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України (п.1.3. ст.1).

Відповідно до ст. 2 Закону № 168 платником податку є:

- будь-яка особа, яка:

а) здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку;

б) підлягає обов'язковій реєстрації як платник цього податку;

в) імпортує товари (супутні послуги) в обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком згідно з нормами цієї статті.

- будь-яка особа, яка за своїм добровільним рішенням зареєструвалася платником податку.

Відповідно до підпункту «в» пункту 9.8. ст. 9 Закону передбачено, що підставою для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість є випадок, коли особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені цим Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин.

Порядок анулювання реєстрації платників податку на додану вартість визначається Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 01.03.2000р. № 79, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 3 квітня 2000 р. за № 208/4429 (далі – Положення).

Відповідно до п. 25 Положення, реєстрація діє до дати її анулювання, яке відбувається у випадках, визначених пунктом 9.8 статті 9 Закону №168, якщо:

а) платник податку, який до місяця, у якому подається заява про анулювання реєстрації, є зареєстрованим згідно з положеннями підпункту 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону більше двадцяти чотирьох календарних місяців, уключаючи місяць реєстрації, та має за останні дванадцять поточних календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій, менші за визначені зазначеним підпунктом Закону;

б) ліквідаційна комісія платника податку, оголошеного банкрутом, закінчує роботу або платник податку ліквідується за власним бажанням чи за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб'єкта господарювання);

в) особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин;

г) зареєстрована як платник податку особа обирає відповідно до Закону спеціальний режим оподаткування за ставками, іншими, ніж зазначені в статті 6 та статті 81 Закону;

ґ) особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання.

Відповідно до пункту 25.2.1. Положення органи державної податкової служби здійснюють постійний моніторинг платників податку на додану вартість, які включені до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації відповідних платників податку на додану вартість у разі існування підстав, визначених у підпунктах "б" - "ґ" пункту 25 цього Положення.

Рішення з підстав, передбачених пунктом «в» пункту 9.8. статті 9 Закону можуть бути прийняті за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей):

-          Свідоцтва або корінця Свідоцтва про право сплати єдиного податку суб'єктом малого підприємництва - юридичною особою за ставкою єдиного податку 10 відсотків чи документа про застосування інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені Законом;

-          судового рішення про анулювання податкової реєстрації чи Свідоцтва, про звільнення від сплати податку на додану вартість;

-          документа, який свідчить, що згідно з відповідним законодавчим актом особа, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість, звільняється від сплати цього податку, не є платником податку або не має права на збереження статусу платника податку;

-          інформації органів реєстрації актів цивільного стану, повідомлення державного реєстратора або відомостей з Єдиного державного реєстру щодо смерті фізичної особи - підприємця;

-          судового рішення про оголошення фізичної особи - підприємця померлою, про визнання фізичної особи - підприємця безвісно відсутньою, про визнання фізичної особи - підприємця недієздатною або обмеження її цивільної дієздатності, або інформації щодо такого рішення органів реєстрації актів цивільного стану, повідомлення державного реєстратора або відомостей з Єдиного державного реєстру;

-          Свідоцтва або корінця Свідоцтва, яким підтверджується закінчення терміну дії Свідоцтва;

-          документа, який підтверджує закінчення строку, на який було створено платника податку, укладено договір про спільну діяльність, угоду про розподіл продукції.

З аналізу вищевказаних норм вбачається, що підпункт «в» пункту 9.8. статті 9 Закон встановлює випадки, в яких відбувається анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, пов’язані із набуттям особою, платником податку на додану вартість іншого статусу, який пов'язаний з іншим, ніж визначений цим Законом порядком нарахування чи сплати податку на додану вартість, чи взагалі зі звільненням особи від сплати цього податку або за рішенням суду, або з будь-яких інших причин.

Положення визначає перелік документальних даних, які дають право органу податкової служби прийняти рішення про анулювання з підстав, зазначених в підпункті «в» пункту 9.8. статті 9 Закону.

          Таким чином, суд дійшов висновку, що інші причини, на які посилається відповідач, мають бути пов’язані саме із звільненням від сплати податку на додану вартість, або із переходом на іншу систему нарахування чи сплати податку на додану вартість.

Крім того, в акті про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за формою № 6-ПДВ (Додаток № 5 до Положення) передбачено обов`язкове заповнення графи - "документ, який підтверджує наявність підстав для анулювання реєстрації платника ПДВ".

В оскаржуваному акті жоден із вищеперерахованих документів не зазначений. Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, судом встановлено, що на час проведення анулювання реєстрації позивача були відсутні обставини, визначені п.п. "в" п. 9.8 ст. 9 Закону № 168, а саме позивач не реєструвався як платник єдиного податку та не став суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин.

Посилання ж відповідача на те, що підставою для анулювання реєстрації позивача, як платника податку на додану вартість, були положення п.п."в" п. 9.8 ст.9 Закону України "Про податок на додану вартість" є безпідставним, оскільки п. 9.8 ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість" не містить такої підстави для скасування реєстрації як встановлення факт відсутності за місцем знаходження юридичної особи.

Статтею 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Суд зазначає, що конструкція п.п. "в" п. 9.8 ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість" в частині "або з будь-яких інших причин" не дає підстав для застосування для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, зазначених відповідачем в акті. Системний аналіз вказаної норми дає підстави стверджувати, що законодавець мав на увазі "будь-які інші причини", з яких суб`єкт господарювання отримує пільги або звільняється від сплати податку на додану вартість, але в межах підстав та порядку, що визначені Законом № 168.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач по справі не довів правомірність своїх дій щодо прийняття рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість –АТЗТ “Аспект”, тому уточнені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Отже, суд приходить до висновку, що відповідач в процесі прийняття оскаржуваного рішення діяв безпідставно, з порушенням приписів ст. 19 Конституції України, а позовні вимоги позивача є обґрунтованими, такими, що підтверджуються матеріалами справи, у зв’язку з чим позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

В судовому засіданні 11.12.2009р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. В повному обсязі постанова виготовлена 16.12.2009р.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.          Уточнені позовні вимоги задовольнити.

2.          Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Акціонерного товариства закритого типу “Аспект”, оформлене актом від 30.09.2009р. № 190/15-2.

3.          Стягнути з Державного бюджету України на користь Акціонерного товариства закритого типу “Аспект”(м. Сімферополь, вул. Самохвалова, 19, код ЄДРПОУ 22278196, р/р та інші відомості не відомі) судовий збір у розмірі 3,40 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення у повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набирає законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим до Севастопольського апеляційного адміністративного суду може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів).

Суддя                                                   Котарева Г.М.