Ухвала суду № 77559221, 25.09.2018, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/5796/18

Провадження № 2-з/202/71/2018

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

25 вересня 2018 року м. Дніпро

Суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Кухтін Г.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Індустріального районного суду м. Дніпропетровська знаходиться цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, провадження у якій було відкрито ухвалою судді від 25 вересня 2018 року.

Разом з позовом позивачем до суду подано заяву про забезпечення позову, в якій він просить суд застосувати заходи забезпечення позову шляхом накладання арешту на рухоме майно - транспортний засіб - легковий автомобіль НОМЕР_1, VIN код - Y6DL0AHL4855085072, власником якого є ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_2). Вимоги заяви обґрунтовані тим, що постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24.07.2018 року у справі № 201/7768/18 ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності. Діями ОСОБА_2 позивачу завдано майнову шкоду у розмірі 270917,49 (двісті сімдесят тисяч дев’ятсот сімнадцять гривень 49 копійок) гривень, що підтверджується висновком експертного дослідження автотоварознавця по визначенню вартості матеріального збитку КТЗ № 5686 від 24.07.2018 виготовленого експертом товарознавцем ОСОБА_3. Також, позивачем сплачено вартість висновку експертного дослідження авто товарознавця по визначенню вартості матеріального збитку КТЗ № 5686 від 24.07.2018 у розмірі 2500,00 (дві тисячі п’ятсот гривень), що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера № 5686 від 16.07.2018. Таким чином, загальна вартість майнової шкоди склала 273417,49 гривень. Полісом обов’язкової цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів (страховий поліс АМ/1216985), виданого Товариством з додатковою відповідальністю «СТРАХОВЕ ТОВАРИСТВО «ДОМІНАНТА» ОСОБА_2 передбачено виплату страхової суми на завдану шкоду майну в розмірі 100000,00 гривень. Отже, позовними вимогами до відповідача є стягнення матеріальної шкоди, непокритої страховою виплатою, а саме 173417,49, що складається з 170917,49 гривень суми ремонту та 2500,00 гривень вартості проведення експертизи. Станом на день подання позовної заяви ОСОБА_1 не отримував від відповідача жодних сум на рахунок відшкодування завданої шкоди. Крім того, не дивлячись на постійні звернення до відповідача га прохання урегулювати це питання в досудовому порядку, ОСОБА_2 взагалі ігнорував такі звернення.

З огляду на факт того, що відповідач всіляко ухиляється від відшкодування у добровільному порядку завданої матеріальної шкоди, позивач допускає можливість існування реальної загрози невиконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог, а відтак, звертається до суду із клопотанням про забезпечення позову.

Дослідивши заяву про забезпечення позову з доданими до неї документами, приходжу до наступного.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Згідно із ч. 2 цієї статті забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч.3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Враховуючи викладене, вважаю, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню, оскільки представлені заявником доводи не дають підстави вважати, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у разі задоволення позову.

Керуючись статтями 149, 153 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 15-ти денний строк з дня складення цієї ухвали апеляційної скарги.

Суддя Г.О. Кухтін