Ухвала суду № 77559215, 31.10.2018, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/6816/18

Провадження № 1-кс/202/7478/2018

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

31 жовтня 2018 року м. Дніпро

слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Слюсар Л.П.,

за участю секретаря Дмитрієва Р.С.,

слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_1,

прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_2,

підозрюваного ОСОБА_3,

захисника ОСОБА_4,

розглянувши клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_1, погоджене з прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_2 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області, громадянин України, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, фактично проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 146, ч.1 ст. 263 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018040660001390 від 25.08.2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 146, ч.1 ст. 361, ч.1 ст. 263 КК України.

Згідно з матеріалами клопотання, ОСОБА_3 будучи раніше судимим за ч. 1 ст. 361 КК України Апеляційним судом Дніпропетровської області від 10.07.2018 до покарання у вигляді штрафу в розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 гривень, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став, маючи не зняту та не погашену в установленому законом порядку судимість, знову скоїв умисний злочин.

Так, ОСОБА_3 у невстановлену досудовим розслідуванням дату, час та місці вступив у попередню змову з ОСОБА_5, неповнолітньою ОСОБА_6 та двома невстановленими досудовим розслідуванням особами, з метою викрадення та подальшого незаконного позбавлення волі раніше знайомого ОСОБА_7, з корисливих мотивів, розподіливши між собою ролі у скоєні злочину.

Реалізуючи злочинний умисел, направлений на викрадення ОСОБА_7 та подальше його незаконне позбавлення волі, діючи відповідно до розподілених ролей, 24.08.2018 року приблизно о 11:00 години двоє невстановлених досудовим розслідуванням осіб, перебуваючи на перетині пр. ОСОБА_8 та вул. Тверської у м. Дніпро, розуміючи протиправний характер своїх дій, підійшли до ОСОБА_7 та користуючись своєю чисельною перевагою, стали виказувати в адресу останнього погрози спричинення тілесних ушкоджень, демонструючи при цьому наявні при них спеціальні засоби, споряджені речовинами сльозогінної та дратівливої дії, чим подавили волю потерпілого до можливого супротиву та втечі, та змусили ОСОБА_7 перебувати поруч з ними і підкорюватися їх наказам.

В подальшому, діючи відповідно до розробленого плану та розподілених ролей, реалізуючи злочинний умисел направлений на викрадення потерпілого та незаконне позбавлення його волі, двоє невстановлених досудовим розслідуванням осіб, користуючись подавленою волею потерпілого ОСОБА_7 до супротиву та втечі, приблизно о 18:00 годині супроводили останнього до центрального залізничного вокзалу м. Дніпро, де придбали квитки на потяг до м. Кам’янське Дніпропетровської області.

Прибувши до м. Кам’янське Дніпропетровської області приблизно о 20:00 годині, двоє невстановлених досудовим розслідуванням осіб, діючи відповідно до розробленого плану та розподілених ролей, користуючись подавленою волею потерпілого ОСОБА_7 до супротиву та втечі, зустрілися на залізничному вокзалі м. Кам’янське з ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, яким і передали для подальшої реалізації спільного злочинного умислу, направленого на незаконне позбавлення волі потерпілого ОСОБА_7

Усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді порушення прав ОСОБА_7 на свободу та особисту недоторканність, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, діючи відповідно до розробленого плану та розподілених ролей, реалізуючи злочинний умисел направлений на викрадення потерпілого та незаконне позбавлення його волі, ОСОБА_3 та ОСОБА_5, користуючись подавленою волею потерпілого ОСОБА_7 до супротиву та втечі усадили останнього на заднє сидіння автомобіля марки «BMW», кузов купе, державний номер «KHR 411», поруч з яким сіла ОСОБА_6, а ОСОБА_3 та ОСОБА_5 сіли на передні сидіння, чим позбавили ОСОБА_7 можливості вільно покинути салон автомобіля, тим самим продовжили реалізацію свого злочинного умислу та відвезли потерпілого до орендованої ОСОБА_5 квартири № 46, розташованої у буд. 5 по вул. Магнітогорській у м. Кам’янське Дніпропетровської області.

Прибувши до вищевказаного будинку приблизно о 20:15 годині, ОСОБА_3 та ОСОБА_5, діючи відповідно до розробленого плану та розподілених ролей, реалізуючи злочинний умисел направлений на викрадення потерпілого та незаконне позбавлення його волі, користуючись чисельною перевагою та подавленою волею потерпілого ОСОБА_7 до супротиву та втечі, супроводили останнього до квартири, де завели на кухню і посадили на крісло. Перебуваючи на кухні, ОСОБА_3, діючи відповідно до розподілених ролей з корисливих мотивів, у присутності ОСОБА_5, став вимагати у потерпілого повернення боргу у сумі 8500 гривень та на переконання своїх слів завдав потерпілому ОСОБА_7 не менше двох ударів рукою зжатою в кулак в область обличчя та не менше трьох ударів ступнею ноги в область грудної клітки, чим заподіяв потерпілому фізичних страждань та завдав тілесних ушкоджень у вигляді: рубця в проекції зовнішнього кута лівої брови, які згідно висновку спеціаліста СМЕ № 3068 від 03.10.2018 відносяться до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, що має незначні скороминущі наслідки.

В подальшому до приміщення квартири № 46, розташованої у буд. 5 по

вул. Магнітогорській у м. Кам’янське Дніпропетровської області, прийшла ОСОБА_6, яка знаходячись на кухні та виконуючи усні вказівки ОСОБА_9, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, прив’язала руки потерпілого ОСОБА_7 до крісла, чим продовжила реалізацію злочинного умислу, направленого на незаконне позбавлення волі потерпілого.

Продовжуючи реалізацію злочинного умислу, направленого на незаконне позбавлення волі потерпілого з корисливих мотивів, ОСОБА_3 приблизно о 20:30 годині на мобільний телефон зняв відео з прив’язаним до крісла потерпілим ОСОБА_7 та наказав останньому думати, де він може узяти 8500 гривень для повернення боргу. Після чого, ОСОБА_3 пішов з вказаної квартири, а ОСОБА_5 та ОСОБА_6, діючи відповідно до розробленого плану та розподілених ролей, реалізуючи злочинний умисел направлений на незаконне позбавлення волі потерпілого з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, залишилися в квартирі з прив’язаним до крісла потерпілим до ранку 25.08.2018.

Наступного дня, тобто 25.08.2018 приблизно о 10:00 години, ОСОБА_6 діючи відповідно до розподілених ролей, в присутності ОСОБА_5, відв’язала потерпілого ОСОБА_7 від крісла та продовжуючи реалізацію злочинного умислу, направленого на незаконне позбавлення волі потерпілого з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, зв’язала ОСОБА_7 руки, чим унеможливила спроби останнього самовільно покинути приміщення квартири.

Перебуваючи у приміщенні квартири № 46, розташованої у буд. 5 по вул. Магнітогорській у м. Кам’янське Дніпропетровської області, діючи відповідно до розробленого плану та розподілених ролей, ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_6, продовжували незаконного утримувати потерпілого ОСОБА_7 до 13:00 години. У зазначений час до квартири повернувся ОСОБА_3 та діючи з корисливих мотивів, став вимагати у потерпілого повернення грошей в сумі 8500 гривень. Після чого, потерпілого знову було прив’язано до крісла, та ОСОБА_3 повторно зняв відео на мобільний телефон, на якому ОСОБА_7 звертався до батьків про необхідність сплати частини боргу в сумі 3500 гривень. Знявши відео, ОСОБА_3 пішов з вказаної квартири, в якій залишилися ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які діючи відповідно до розробленого плану та розподілених ролей, реалізуючи злочинний умисел направлений на незаконне позбавлення волі потерпілого з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер свої дій, продовжували незаконно утримувати ОСОБА_7 до ранку 26.08.2018.

Наступного дня, тобто 26.08.2018 приблизно о 09:00 годині до приміщення вищевказаної квартири прийшов ОСОБА_3 та діючи відповідно до розподілених ролей, приніс металеві кайданки, які передав ОСОБА_5, який в свою чергу, з метою продовжити спільний злочинний умисел, направлений на незаконне позбавлення волі ОСОБА_7 з корисливих мотивів, діючи за усною вказівкою ОСОБА_3 надягнув їх на руки потерпілого, чим унеможливив спроби ОСОБА_7 самовільно покинути приміщення квартири.

В подальшому приблизно о 13:00 годині, ОСОБА_5 вивів потерпілого

ОСОБА_7 на вулицю, де вони були виявлені співробітниками поліції.

25.08.2018 СВ Індустріального ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області внесено відомості до ЄРДР за № 12018040660001390 та розпочато досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України з додатковою кваліфікацією зникнення без вісті.

05.09.2018 досудове розслідування доручено спеціалізованому відділу СУ ГУНП в Дніпропетровській області.

12.09.2018 до ЄРДР внесено відомості щодо зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення з ч. 1 ст. 115 КК України на ч. 2 ст. 146 КК України.

Крім того, ОСОБА_3 у невстановлену досудовим розслідуванням дату, час та місці, реалізуючи умисел, направлений на придбання та зберігання вогнепальної зброї, з невстановленого досудовим слідством джерела, не маючи передбаченого законом дозволу, придбав самозарядний пістолет, який є ручною короткоствольною гладкоствольною вогнепальною зброєю, переробленим саморобним способом з сигнального пістолету моделі «Carrera RS 30» № С4714-17071742, калібру 9 мм Р.А. Knall, шляхом видалення з каналу ствола захисного елементу, що перешкоджає проведенню пострілів кінетичними снарядами (кулями) та заглушення газовідвідного отвору фрагментом металу, який він, не маючи передбаченого законом дозволу, став зберігати у салоні автомобіля «BMW», д.н.з. KHR 411, який перебуває під його керуванням, до 15 години 40 хвилин 29.10.2018.

29.10.2018 у період часу з 15 години 40 хвилини до 16 години 20 хвилини співробітниками поліції при проведенні обшуку автомобіля «BMW», д.н.з. KHR 411, який перебуває під керуванням ОСОБА_3 виявлено та вилучено самозарядний пістолет, який є ручною короткоствольною гладкоствольною вогнепальною зброєю, переробленим саморобним способом з сигнального пістолету моделі «Carrera RS 30» № С4714-17071742, калібру 9 мм Р.А. Knall, шляхом видалення з каналу ствола захисного елементу, що перешкоджає проведенню пострілів кінетичними снарядами (кулями) та заглушення газовідвідного отвору фрагментом металу, які ОСОБА_3 не маючи передбаченого законом дозволу придбав та зберігав у салоні вищевказаного автомобіля.

Органом досудового розслідування дії ОСОБА_3 кваліфікуються за ч.2 ст. 146, ч. 1 ст. 263 КК України.

29.10.2018 ОСОБА_3 вручено письмове повідомлення про підозру, у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України.

29.10.2018 о 15 год. 00 хв. ОСОБА_3 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

30.10.2018 ОСОБА_3 вручено письмове повідомлення про підозру, у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

31.10.2018 матеріали досудових розслідувань, внесені до ЄРДР за

№ 12018040660001390 від 25.08.2018 та № 12018040000000962 від 29.10.2018, об’єднані в одне провадження під спільним номером № 12018040660001390.

31 жовтня 2018 року слідчому судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_1, погоджене з прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_2 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Слідчий у своєму клопотанні посилався на те, що підозрюваний перебуваючи на свободі може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, також підозрюваний раніше вже притягувався до кримінальної відповідальності та на теперішній час має на зняту та не погашену в установленому законом судимість, що вказує на те, що перебуваючи на свободі може продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення. Крім того ОСОБА_3 підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, де його підозра ґрунтується на свідченнях потерпілого та свідків, проведеними впізнаннями за участю останніх, які є знайомими підозрюваного, у зв’язку з чим перебуваючи на свободі підозрюваний може незаконно впливати на потерпілого та свідків з метою зміни останніми раніше наданих свідчень. Також на теперішній час органами досудового розслідування не встановлені та не затримані усі особи, які приймали участь у скоєнні злочину відносно неповнолітнього ОСОБА_7, що дає підстави вважати про те, що перебуваючи на свободі ОСОБА_3 зможе попередити інших учасників про викриття їх злочинної діяльності, чим у свою чергу перешкодить досудовому розслідуванню у кримінальному провадженні та притягненні винних осіб до відповідальності.

У судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали подане клопотання та просили його задовольнити, просили не застосовувати заставу.

Підозрюваний та захисник у судовому засіданні просили застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, посилалися на необґрунтованість підозри.

Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши документи по даних матеріалах, матеріали кримінального провадження, заслухавши думку слідчого, прокурора, підозрюваного, захисника, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 146, ч.1 ст. 263 КК України.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п’ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Законним є арешт за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні особою правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 § 1(c) Конвенції гарантії від безпідставного арешту.

Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_3, виходячи лише з фактичних даних, що містяться в матеріалах клопотання, приходжу до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_3 до вчинення кримінальних правопорушень, за викладених у клопотанні обставин.

Таким чином, слідчий суддя, враховуючи наявну обґрунтовану підозру у вчиненні ОСОБА_3 кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 146, ч.1 ст. 263 КК України, існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на які вказує слідчий та прокурор та існування яких обґрунтовано у клопотанні та у судовому засіданні, враховуючи ступень тяжкості злочинів, які відповідно до ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості та тяжким злочином, дані про особу ОСОБА_3, який мешкає не за місцем своєї реєстрації, не працює та не має постійного джерела матеріальних доходів для існування, неодружений, осіб, які перебувають на його утримані також не має, що свідчить про те, що останній не має стійких соціальних зв’язків за місцем мешкання, що у свою чергу свідчить про те, перебуваючи на свободі ОСОБА_3 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, може продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення, перебуваючи на свободі може незаконно впливати на потерпілого та свідків, дійшов висновку про доведеність існування ризиків, зазначених у клопотанні слідчого, та, із врахуванням стадії кримінального провадження, вважає неможливим застосування більш м’якого запобіжного заходу, оскільки тільки запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та дотримання покладених на нього процесуальних обов'язків.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 3, 42, 176, 177, 183, 186, 193, 194, 196, 197 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_1, погоджене з прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_2 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 – задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 146, ч.1 ст. 263 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без застосування застави, помістивши його до Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань № 4».

Визначити строк дії ухвали до 15 год. 00 хв. 27 грудня 2018 року.

Контроль за виконанням ухвали покласти на начальника СУ ГУНП в Дніпропетровській області.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом п’яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Л.П. Слюсар