Ухвала суду № 77557250, 16.10.2018, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/4653/18

Провадження №: 2-з/752/200/18

У Х В А Л А

16.10.2018 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Хоменко В.С., при секретарі Мороз О.С., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2. про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя, -

В С Т А Н О В И Л А:

в провадженні Голосіївського районного суду м. Києва знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя.

11.10.2018 до суду надійшла заява представника позивача про забезпечення позову, відповідно до якої остання просить накласти арешт на грошові кошти в межах суми в розмірі 555 500,00 грн., що знаходяться на рахунках ОСОБА_3, відкритих в установах банках.

Заява обґрунтована зміною предмету позову, в якому тепер міститься вимога про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 грошової компенсації за 1/2 частину квартири № 9 в розмірі 555 500,00 грн.

Вивчивши заяву та додані до неї матеріали, надходжу до наступного.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи, має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може суттєво ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При цьому суд повинен перевірити аргументованість заяви про забезпечення позову та застосовувати такі заходи в тих випадках, коли є реальна небезпека, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до утруднення або навіть неможливості у майбутньому виконати рішення суду, в тому числі, якщо внаслідок цього заявнику може бути завдано шкоди.

До того ж, відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогам.

При цьому, співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.

Також, при розгляді клопотання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен дати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з врахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; наявності зв'язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.

Отже, забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.

Разом з тим, позивачем в розрізі вказаного вище належним чином не обґрунтована заява про забезпечення позову в частині того, що не вжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання рішення суду або зробити неможливим його виконання у разі не забезпечення позову саме у запропонований спосіб, що з боку відповідача матимуть місце несумлінні дії, що несуть загрозу та не гарантують реального виконання позитивно прийнятого рішення.

Також суду не надано жодних відомостей, які є необхідними для вирішення питання про застосування заходу забезпечення позову щодо накладення арешту, заявником не надано доказів про реально відкриті відповідачем рахунки, не вказано, що саме такий вид забезпечення позову необхідно застосувати, і він буде співмірним із заявленими позивачем вимогами.

За таких обставин, надходжу до висновку про те, що заява не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 149-153, 260, 353 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В:

в задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2. про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя В.С. Хоменко