Постанова № 7755320, 13.01.2010, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

Іменем України

13 січня 2010 р. м. Чернівці Справа № 2а-343/10/2470

12 год. 30 хв.

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Огородника А.П.,

при секретарі судового засідання Якименку О.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Прокурора Вижницького району Чернівецької області в інтересах держави в особі державної податкової інспекції у Вижницькому районі Чернівецької області

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості в розмірі 5805,00 грн.

За участю:

представника позивача: Попенюк І.Я.

представника прокурора Вижницького району - Дроня І.А.

відповідача - ОСОБА_1

На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 13.01.2010р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Про час складення постанови у повному обсязі повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

Обставини справи:

Прокурор Вижницького району Чернівецької області звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про стягнення заборгованості по сплаті штрафних санкцій в розмірі 5805,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач має несплачену заборгованість по штрафних (фінансових) санкціях, застосованих відповідно до Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” № 265/95-ВР від 06.07.1995р. (далі - Закон №265).

Представник позивача та прокурора Вижницького району підтримали позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання з"явився та позов визнав. В судовому засідання заявив, що порушення вчинені з причини недосвідченості продавця та відключення електоенергії, проте можливості для оплати нарахованих фінансових санкцій у нього не має.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників судового засідання, суд,-

встановив:

ОСОБА_1 зареєстрований як суб"єкт господарювання Вижницькою районною державною адміністрацією 11.09.00р. свідоцтво № НОМЕР_1 за місцем проживання: АДРЕСА_1 ідентифікаційний код суб'єкта підприємницької діяльності в ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців НОМЕР_1.

Державною податковою адміністрацією в Чернівецькій області проведено перевірку відповідача щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності, за результатами якої складено акт №0716/24/00/23/1791304970 від 15.09.09р. Перевіркою встановлено порушення п.п. 1,2,9 Закону № 265. За результатом перевірки ДПІ у Вижницькому районі прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій до відповідача у розмірі 5805,00грн. №0002082300 від 28 вересня 2009 р., яке отримано відповідачем 28.09.09р. про що свідчить його підпис на корінці рішення.

Як встановлено судом, за результатом розгляду справи, зазначені рішення відповідачем не оскаржено, суми визначених штрафних санкцій у встановлені строки останнім також не сплачено. Доводів протилежного відповідачем не наведено.

Аналізуючи викладені вище обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку про підставність та обґрунтованість позовних вимог, вважає їх такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі з урахуванням наступного.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України “Про систему оподаткування”, платники податків зобовязані, зокрема, сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни. Ненарахування та несплата податків з коштів (доходів), отриманих від здійснення господарської діяльності, є порушенням інтересів держави та суспільства.

Закон України "Про державну податкову службу в Україні" від 4 грудня 1990 року № 509-XII (далі - Закон №509) визначає статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності.

Згідно ст. 2 Закону № 509, завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обовязкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Відповідно до положень статті 10 Закону № 509 державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції забезпечують застосування та своєчасне стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства, а також стягнення адміністративних штрафів за порушення податкового законодавства, допущені посадовими особами підприємств, установ, організацій та громадянами.

Закон №265 визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Частиною 1 ст. 15. Закону № 265 передбачено, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Відповідно до положень статті Закону № 265 для суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування визначений вичерпнийперелік обов"язків.

При цьому, відповідно до норм ст. 17 Закону № 265 за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції.

Статтею 25 Закону № 265 передбачено, що суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17 - 24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.

Згідно із ст. 10 Закону №509 державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції виконують, зокрема, такі функції:

- здійснюють у межах своїх повноважень контроль за законністю валютних операцій, додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, що видають ці документи, за наявністю торгових патентів;

- забезпечують застосування та своєчасне стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства, а також стягнення адміністративних штрафів за порушення податкового законодавства, допущені посадовими особами підприємств, установ, організацій та громадянами;

Таким чином, суд дійшов висновку, що визначення відповідачеві фінансових санкцій здійснено податковим органом правомірно і в межах компетенції контролюючого органу, встановленої законами України, в т. ч. спеціальним законодавством, зокрема Закону України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”.

Відповідно до п. 11 статті 10 Закону № 509 державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Аналізуючи вказані вище обставини, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, вважає їх такими, що підлягають задоволенню. Адже суми визначених штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 5805,00грн. відповідачем не сплачені, рішення про їх застосування відповідачем не оскаржено. В акті перевірки зазначено про відсутність зауважень відповідача до акта перевірки.

Враховуючи такі обставини, заявлена сума штрафних санкцій у розмірі 5805,00грн. підлягає стягненню в судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених cтаттею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві докази Позивача є обґрунтованими, та відповідно такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача субєкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі викладеного керуючись Законом України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” Законом України "Про державну податкову службу в Україні", ст. 124 Конституції України, ст.ст. 69-72, 94, 86, 158-163, 254 КАС України, суд,-

постановив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1 ) на користь державного бюджету України , стягувач - ДПІ у Вижницькому районі Чернівецької області (вул. Буковинська, 14, м.Вижниця, Чернівецька область, 59200 код 21424394 ) заборгованість із сплати штрафних санкцій згідно рішення №0002082300 від 28.09.2009р. у розмірі 5805,00.грн

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Відповідно до частини першої статті 185, частини першої-третьої, пятої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову повністю або частково шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд.

Заява про апеляційне оскарження даної постанови подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, з дня її складання. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для її подання.

Постанова складена у повному обсязі 14 січня 2010 р.

Суддя А.П.Огородник