ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 листопада 2009 р. м. Чернівці Справа №2а-1424/09/2470
Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Ватаманюка Р.В.;
секретаря судового засідання - Закієвої А.В.;
за участю: представника позивача –Писанчиної О.В. (довіреність №2 від 31.12.2008 року); представника відповідача - Бойчук О.В. (довіреність №01/1351 від 5.10.2009 року);
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Кельменецькому районідоВАТ " Чернівцігаз " в особі Кельменецького управління з газопостачання та газифікації про стягнення заборгованості по внесках на соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві, -
ВСТАНОВИВ :
В поданому до суду 23.09.2009р. адміністративному позовіпозивач просив суд стягнути з відповідача на користь відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Кельменецькому районі заборгованість по внесках на соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання в сумі 29 827,81 грн.
В обґрунтування своїх вимог зазначив наступне.
6.07.2009р. у відповідача проведено перевірку правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за період фінансово-господарської діяльності підприємства з 01.07.2006 р. по 01.04.2009 р. та складено акт від 06.07.2009 року № 63. Відповідач від підписання акту відмовився. Надав письмове заперечення від 09.07.2009 року № 48.
В результаті проведеної перевірки було встановлено, що протягом 2005-2006 років відповідач отримував дохід від декількох видів економічної діяльності, але найбільшу питому вагу в обсязі реалізованої продукції за кожний рік займав дохід, отриманий від проведення газопровідних робіт (код згідно з КВЕД 45.33.3), а тому відповідач необґрунтовано відображав у звітних відомостях до Фонду основний вид економічної діяльності за кодом згідно з КВЕД 40.20.2. та відповідно сплачував страхові внески за тарифом 0,82%, оскільки фактично переважав вид економічної діяльності згідно коду КВЕД 45.33.3, якому відповідає страховий тариф 2,42%, тому донараховано страхових внесків за 2006-2007 р.р. по страховому тарифу 2.42% в сумі 24 599,50 грн., у зв'язку із чим виникла недоїмка в сумі 23 989,29 грн., та нарахована пеня в сумі 5 838,52 грн.
Такі висновки ґрунтувались на підставі, зокрема, наступного.
Згідно пункту 12 Порядку визначення страхових тарифів для підприємств, установ, організацій на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.09.2000р. №1423 та п.4.3. Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду основним видом діяльності для підприємства є вид діяльності, який по підсумках минулого року має найбільшу питому вагу в загальному обсязі реалізованої продукції (виконаних робіт, послуг).
Відповідно до п. 4.3. постанови правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 17.10.2003 року №68 «Про затвердження Порядку здійснення контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати страхувальниками страхових внесків на загальнообов’язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, інших платежів до Фонду та цільовим використанням коштів»вид діяльності, заявлений страхувальником як основний, перевіряється на підставі даних бухгалтерської звітності та звіряється з даними розділу 2 державних статистичних спостережень за формою №1-підприємництво за відповідний минулий рік, що надаються страхувальником (а.с. 2-4).
Відповідач подав до суду заперечення та пояснення на позов виходячи з наступного.
Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України вже проводилася перевірка попередніх періодів, а саме за період з 01.01.2003 року по 01.07.2006 року. Так, під час проведення вказаної перевірки жодних порушень стосовно сплати страхових внесків, зокрема за період першого кварталу 2006 року, не виявлено.
Відповідно до п. 2.5.1. Порядку здійснення контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати страхувальниками страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, інших платежів до Фонду та цільовим використанням коштів, затвердженого постановою Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 17.10.2003 р. № 68, при проведенні перевірки перевіряється правильність даних щодо основного виду діяльності для перевірки правильності встановлення страхового тарифу. Якщо під час перевірки з'ясувалося, що страхувальником сплачувались внески не за основним видом діяльності, то йому доводиться правильний страховий тариф і проводиться відповідне нарахування (зі знаком "+", "-") страхових внесків за новим встановленим тарифом. В разі виявлення вини страхувальника за встановлення невірного страхового тарифу, до посадових осіб страхувальника застосовується адміністративне стягнення згідно з законодавством.
Таким чином, за результатами проведення перевірки за період з 01.01.2003 р. по 01.07.2006 р. Фонд соціального страхування, у разі виявлення порушень щодо правильності встановлення страхового тарифу, сплати страхових внесків, зобов'язаний був провести нарахування відповідних страхових внесків відповідачу та змінити клас професійного ризику підприємства. Проте, позивачем не було виявлено жодних порушень, а відповідно, і не змінено класу професійного ризику підприємства та страхового тарифу.
Згідно з п. 4.5 Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12 липня 2007 р. № 36, у разі зміни виду економічної діяльності підприємства робочий орган виконавчої дирекції Фонду на підставі заяви страхувальника та після проведення перевірки фінансово-господарської діяльності страхувальника щодо нарахування, своєчасності і повноти сплати та цільового використання коштів на страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання змінює належність цього підприємства до класу професійного ризику виробництва. Зміна класу професійного ризику здійснюється робочим органом виконавчої дирекції Фонду один раз на рік за результатами роботи страхувальника за минулий календарний рік. Новий клас професійного ризику встановлюється з початку поточного року. У разі необхідності підтвердженням даних про зміну основного виду економічної діяльності є відомості, отримані в порядку взаємообміну інформацією з реєстру державного реєстратора, відомчих реєстрів органів статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду, фондів соціального страхування відповідно до чинного законодавства.
Необхідно зазначити, що повідомленням № 16 від 10.01.06 р. Кельменецьке УГГ ВАТ «Чернівцігаз»було поставлено до відома про те, що його віднесено до 12 класу професійного ризику виробництва (КВЕД 40.20.2) та встановлено страховий тариф 0, 82 %. Жодних повідомлень стосовно зміни класу професійного ризику та відповідно зміни страхового тарифу, також після проведення перевірки 04.09.06 р., Кельменецькому УГГ не направлялося. Повідомленням від 15.01.09 р. № 12 Кельменецьке УГГ ВАТ «Чернівцігаз»було повідомлене про те, що з 2009 р. страховий тариф професійного ризику виробництва змінено з 12 класу (0, 82%) (КВЕД 40.20.2) на 52 клас (2, 32 %) (КВЕД 45.33.3).
Таким чином товариство продовжувало сплачувати страхові внески, згідно повідомлення Фонду № 16 від 10.01.06 р., яким Кельменецьке УГГ було поставлено до відома про те, що його віднесено до 12 класу професійного ризику виробництва (КВЕД 40.20.2) та встановлено страховий тариф 0, 82 %. А з моменту одержання повідомлення від 15.01.09 р. № 12 Кельменецьке УГГ почало сплачувати страхові внески за тарифом 2, 32% (КВЕД 45.33.3) (а.с. 49-51).
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги.
Представник відповідача заперечила позов, виходячи з поданих заперечень. Та не заперечив, що фактично переважав вид економічної діяльності згідно коду КВЕД 45.33.3, якому відповідає страховий тариф 2,42%.
Дослідивши письмові докази та перевіривши матеріали адміністративної справи суд приходить до наступного.
Судом встановлені такі обставини.
6.07.2009р. у відповідача проведено перевірку правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за період фінансово-господарської діяльності підприємства з 01.07.2006 р. по 01.04.2009 р. та складено акт від 06.07.2009 року № 63.(а.с. 11)
Відповідач від підписання акту відмовився. Надав письмове заперечення від 09.07.2009 року № 48. (а.с. 16)
В результаті проведеної перевірки було встановлено, що протягом 2005-2006 років відповідач отримував дохід від декількох видів економічної діяльності, але найбільшу питому вагу в обсязі реалізованої продукції за кожний рік займає дохід, отриманий від проведення газопровідних робіт (код згідно з КВЕД 45.33.3), а тому відповідач необґрунтовано відображав у звітних відомостях до Фонду основний вид економічної діяльності за кодом згідно з КВЕД 40.20.2. та відповідно сплачував страхові внески за тарифом 0,82%, оскільки фактично переважав вид економічної діяльності згідно коду КВЕД 45.33.3, якому відповідає страховий тариф 2,42%, тому донараховано страхових внесків за 2006-2007 р.р. по страховому тарифу 2.42% в сумі 24 599,50 грн., у зв'язку із чим виникла недоїмка в сумі 23 989,29 грн., та нарахована пеня в сумі 5838,52 грн.
Приведене повністю підтверджується письмовими доказами як містяться в справі.
До вказаних правовідносин слід застосувати такі положення закону.
Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві, визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.1999 № 1105-XIV (далі - Закон № 1105).
Згідно із статтею 5 Закону № 1105 обов'язковість сплати страхувальником страхових внесків є одним з основних принципів страхування.
Відповідно до статей 15, 16, 18 цього Закону страхування від нещасного випадку здійснює Фонд - некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням; управління Фондом здійснюється на паритетній основі державою, представниками застрахованих осіб і роботодавців; безпосереднє управління Фондом здійснюють його правління та виконавча дирекція; робочими органами виконавчої дирекції Фонду є її управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, відділення в районах та містах обласного значення.
Пунктом 2 частини другої статті 45 Закону № 1105 передбачено обов'язок роботодавця як страхувальника своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків.
Згідно пункту 12 Порядку визначення страхових тарифів для підприємств, установ, організацій на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.09.2000р. №1423 та п.4.3. Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду основним видом діяльності для підприємства є вид діяльності, який по підсумках минулого року має найбільшу питому вагу в загальному обсязі реалізованої продукції (виконаних робіт, послуг).
Відповідно до п. 4.3. Постанови правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 17.10.2003 року №68 «Про затвердження Порядку здійснення контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати страхувальниками страхових внесків на загальнообов’язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, інших платежів до Фонду та цільовим використанням коштів»вид діяльності, заявлений страхувальником як основний, перевіряється на підставі даних бухгалтерської звітності та звіряється з даними розділу 2 державних статистичних спостережень за формою №1-підприємництво за відповідний минулий рік, що надаються страхувальником.
Відповідно до підпункту 4.12 Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженої постановою Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12.07.2007 № 36, страхові внески сплачуються страхувальниками-роботодавцями - у день одержання коштів на оплату праці в установах банків. Підприємства, які здійснюють виплату заробітної плати на поточні рахунки фізичних осіб в установах банків, сплачують страхові внески до Фонду в день перерахування коштів на особові рахунки.
Згідно п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, відповідач не надав заперечень позову чи доказів сплати заборгованості.
Суд вважає за безпідставні заперечення відповідача, щодо того під час проведення попередньої перевірки позивачем не виявлено ніяких порушень та те, що саме за повідомленням позивача сплачувалися страхові внески, оскільки такі обставини не звільняють відповідача від сплати страхових внесків в установленому законом порядку та розмірі.
Таким чином виходячи з встановлених обставин, системного аналізу норм Закону що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що обставини на які посилається позивач доведені і позов як обґрунтований підлягає задоволенню повністю. Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 20, 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», підпункту 4.12, п.4.3 Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженої постановою Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12.07.2007 № 36, статтями 11, 71, 76, 79, 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з ВАТ "Чернівцігаз" в особі Кельменецького управління з газопостачання та газифікації (р/р 26009303301, ВАТ ДОБУ 6796, МФО 356378) на користь відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Кельменецькому районі (розрахунковий рахунок 37171041000005 в Головному відділенні Державного казначейства України у Чернівецькій області, МФО 856135, код 21444706) заборгованість по сплаті внесків на соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання в сумі 29827,81 грн. (двадцять дев’ять тисяч вісімсот двадцять сім гривень вісімдесят одна копійка)
Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанову складено в повному обсязі 30.11.2009 року
Суддя Р.В. Ватаманюк
Судове рішення № 7754998, Чернівецький окружний адміністративний суд було прийнято 25.11.2009. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-1424/09/2470. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: