Постанова № 77549546, 16.10.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/6615/18

Номер справи місцевого суду: 520/2020/18

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Погорєлова С. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.10.2018 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі:

головуючого судді: Погорєлової С.О. суддів: Заїкіна А.П., Калараш А.А.

за участю секретаря: Томашевської К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Головного Управління національної поліції в Одеській області, Київського відділу поліції у м. Одесі Головного Управління Національної поліції в Одеській області про відшкодування моральної шкоди, завданої бездіяльністю органу державної влади, на рішення Київського районного суду м. Одеси, ухвалене під головуванням судді Калашнікової О.І. 05 червня 2018 року у м. Одесі,-

встановила:

У лютому 2018 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3, яка діє від свого імені і від імені та в інтересах малолітньої ОСОБА_4, звернулися до суду із позовом до ГУ національної поліції в Одеській області, Київського відділу поліції у м. Одесі Головного Управління Національної поліції в Одеській області про відшкодування моральної шкоди (а.с. 2-4).

Позовні вимоги обґрунтовані наступним - слідчим відділом Київського ВП у м.Одесі ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування за матеріалами кримінального провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР за №12016160480000122 від 12 січня 2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України.

Позивачі посилаються на те, що за вказаним кримінальним провадженням будь-яких слідчих дій не проводиться, незважаючи на багаточисельні звернення ОСОБА_2 і ОСОБА_3 до суду зі скаргами на бездіяльність посадових осіб Київського ВП та наявність відповідних судових ухвал, якими така бездіяльність визнана неправомірною. Бездіяльність органів досудового розслідування, а саме Київського ВП у м. Одесі ГУНП в Одеській області на протязі 25 місяців, спричинила позивачам моральну шкоду, розмір якої останні оцінили в 50 000 грн.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 05 червня 2018 року позов ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишено без задоволення (а.с. 27-29).

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на його необґрунтованість, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме, на думку апелянта, судом не було враховано, що оціночний розмір моральної шкоди викладено у позові, і це є достатньою підставою для задоволення позовних вимог (а.с. 32-33).

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає залишенню без задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, слідчим відділом Київського ВП у м.Одесі ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування за матеріалами кримінального провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР за №12016160480000122 від 12 січня 2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України.

Позивачі стверджують, що за вказаним кримінальним провадженням будь-яких слідчих дій не проводиться, незважаючи на багаточисельні звернення ОСОБА_2 і ОСОБА_3 до суду зі скаргами на бездіяльність посадових осіб Київського ВП та наявність відповідних судових ухвал, якими бездіяльність посадових осіб Київського ВП визнана неправомірною. Бездіяльність органів досудового розслідування, а саме Київського ВП у м.Одесі ГУНП в Одеській області на протязі 25 місяців, на думку позивачів, спричинила останнім моральну шкоду, розмір якої вониоцінили в 50 000 грн.

Згідно статті 56 Конституції України, кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Стаття 16 ЦК України визначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Статтею 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами статей 1166, 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб'єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.

Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.

За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами, діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173,1174 цього Кодексу).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем ОСОБА_3 оскаржувалась бездіяльність посадових осіб слідчого відділу, ця бездіяльність посадових осіб судовим рішенням визнана незаконною.

Суд першої інстанції дійшов вірного, що позивачі доводять наявність підстав для відшкодування моральної шкоди, встановлених ухвалою Київського райсуду м. Одеси - а саме, бездіяльністю посадових осіб слідчого відділу Київського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області, у зв’язку із чим, відсутні спеціальні підстави для застосування статті 1176 ЦК України.

ОСОБА_2 у своїй позовні заяві зазначає, що шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується на підставі статті 1174 ЦК України.

Відповідно до цієї норми, обов'язок відшкодувати завдану шкоду потерпілому покладається не на посадову особу, незаконним рішенням, дією чи бездіяльністю якої завдано шкоду, - а на державу Україна.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди, оскільки з позовної заяви ОСОБА_2 і ОСОБА_3 не вбачається, кому з позивачів (в тому числі і малолітній ОСОБА_4О.), якою саме бездіяльністю яких посадових осіб Київського ВП спричинена моральна шкода, в чому полягає моральна шкода для кожного позивача, з яких міркувань виходив кожен позивач, визначаючи розмір моральної шкоди, до позову не надані належні доказі на підтвердження розміру моральної шкоди. Позивачі не визначились і в розмірі моральної шкоди кожного з них.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання в апеляційній скарзі ОСОБА_2, що оціночний розмір моральної шкоди викладено у позові, і це є достатньою підставою для задоволення позовних вимог, оскільки згідно роз’яснень, наданих у постанові Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (із відповідними змінами) вбачається, що у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому ця шкода полягає, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Однак, з матеріалів позовної заяви та апеляційної скарги ОСОБА_2 не вбачається, чим саме обґрунтований визначений розмір позивачами шкоди у сумі 50 000 гривень, у чому саме полягало завдання моральної шкоди позивачам, якими доказами це підтверджується, з яких міркувань виходили позивачі, визначаючи розмір моральної шкоди.

При зазначених обставинах, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно й всебічно дослідив та надав оцінку обставинам по справі, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, що їх регулює. Рішення Київського районного суду м. Одеси від 05 червня 2018 року ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування немає.

Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 375, 381-384, 390 ЦПК України, колегія суддів, -

постановила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – залишити без задоволення.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 05 червня 2018 року – залишити без зміни.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення до суду касаційної інстанції.

Повний текст судового рішення складений 26 жовтня 2018 року.

Головуючий С.О. Погорєлова

Судді А.П. Заїкін

ОСОБА_5