Постанова № 7754756, 03.12.2009, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

Іменем України

03.12.2009 року м. Чернівці Справа № 2а-393/09/2470

15 год. 00 хв.

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Ковалюка Ярослава Юрійовича ,

                    секретар судового засідання , за участю представника позивача – Задорожного Р.Г.; представників відповідача –Матіос Т.В., Чмоли І.І. ,

          розглянувши в м. Чернівці у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства "Лісконтракт"                     

до Державної податкової інспекції у м. Чернівці           

про визнання недійсним рішення           

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Лісконтракт»звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Чернівці про визнання недійсним рішення ДПІ у м.Чернівці про застосування штрафних(фінансових) санкцій №0000210220 від 02.03.2009року в сумі 10985,69грн.

В судовому засіданні представник позивача повністю підтримав заявлені до суду вимоги й просив їх задовольнити.

Сторона відповідача не визнала позову за його безпідставністю.

Суд, вислухавши доводи кожної з сторін, проаналізувавши матеріали справи й законодавство, що регулює вказані правовідносини, вважає позов неналежним до задоволення з наступних підстав.

Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000р. №2181-ІІІ (зі змінами та доповненнями, за текстом –Закон №2181-ІІІ) встановлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових) платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно зі ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»від 23.09.1994р. №185/94-ВР (зі змінами і доповненнями, за текстом –Закон №185/94-ВР) порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3% від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Нацбанку України на день виникнення заборгованості.

Таким чином, Закон №185/94-ВР не встановлює обмежень щодо розміру нарахування пені за порушення резидентами термінів розрахунків в іноземній валюті у сфері ЗЕД, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, крім випадків, передбачених ст.4 цього Закону, у разі звернення суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності до суду про стягнення з нерезидента України заборгованості.

Специфіка штрафної санкції, передбаченої вищезазначеним Законом №185/94, полягає в тому, що вона встановлює стягнення пені за кожний день прострочення від суми неодержаної виручки і нараховується органом державної податкової служби за наслідками документальних перевірок. В даному випадку під час документальної перевірки, яка оформлена актом перевірки від 16.02.2009року за №653/23-3/33761995 і було нараховано пеню за несвоєчасне поступлення валютної виручки.

З урахуванням вищезазначеного та того, що пеню за несвоєчасне поступлення валютної виручки можна нарахувати під час документальної перевірки, як того вимагає ч.5 ст.4 Закону №185/94, який є спеціальним з питань щодо порядку здійснення розрахунків в іноземній валюті і не застосовуються правила ст.250 Господарського кодексу України, якою визначено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 238 Господарського кодексу України від 16.01.2003р. №436-ІV (зі змінами та доповненнями, за текстом – Господарський кодекс) передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб’єктів господарювання можуть застосовуватися уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб’єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Оскільки нарахування пені за порушення порядку розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності не тягне за собою ані припинення правопорушення, ані ліквідації його наслідків, то такий спеціальний вид пені за ознаками не підпадає під визначення адміністративно-господарської санкції.

Таким чином, ст.250 Господарського кодексу, яка регламентує строки застосування адміністративно-господарських санкцій, на нарахування пені за порушення резидентами термінів розрахунків в іноземній валюті у сфері ЗЕД не поширюється.

Таке правове трактування повністю кореспондується з існуючою судовою практикою, зокрема з постановою Вищого Господарського суду України «Про визнання недійсним рішення ДПІ»від 07.07.2005р. №29/11, яка підтверджує, що пеня у сфері ЗЕД не є адміністративно-господарською санкцією.

Оцінюючи в сукупності здобуті докази, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення від 02.03.2009р. №0000210220 в сумі 10985,69грн. є законним та правомірним, оскільки пеня у сфері зовнішньоекономічної діяльності не є адміністративно-господарською санкцією.

Таким чином, оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідають вимогам чинного законодавства і підстави для їх скасування відсутні.

Згідно з вимогами ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В ході судового розгляду справи судом не встановлено фактів порушення відповідачем зазначених критеріїв, тому дії відповідача слід визнати правомірними.

Враховуючи вищезазначене повно, всебічно дослідивши докази по справі, суд приходить до висновку –у задоволенні позову відмовити за безпідставністю.

Відповідно до ст. 94 КАС України судом не вирішується питання про судові витрати, оскільки позивачеві у задоволенні позову відмовлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 11, 14, 50, 70, 71, 72, 79, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апе ляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає закон ної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Відповідно до частини першої статті 185, частини першої-третьої, п’ятої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову повністю або частково шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд.

Заява про апеляційне оскарження даної постанови подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, з дня її складання. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для її подання.

Суддя                     Я.Ю. Ковалюк