Постанова № 7754124, 20.01.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2010 р.                                                                       справа № 2а-11326/08/0570

час прийняття постанови: 16-40

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді Смагар С.В.

при секретарі                                                  Куранді Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного підприємства «Схід-Захід», м. Донецьк

до Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька

про визнання недійсними вимоги про сплату боргу та рішення про застосування фінансових санкцій

за участю

представників сторін:

від позивача:           Верби С.В. – за дов. від 15.01.2009р.

від відповідача: Якименко Д.Г. – за дов. від 30.12.2009р.

ВСТАНОВИВ:

Приватним підприємством «Схід-Захід» заявлено позов до Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання недійсною вимоги про сплату боргу від 31 березня 2008 року № Ю-168/03-23/3 у розмірі 15789 грн. 26 коп. та рішення про застосування фінансових санкцій від 04 квітня 2008 року № 440/03-51/32516320 у розмірі 10337 грн. 48 коп.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на неправомірність нарахування відповідачем страхових внесків актом перевірки та застосування спірним рішенням фінансових санкцій у зв'язку із донарахуванням сум своєчасно не обчислених страхувальником страхових внесків з огляду на перебування позивача на спрощеній системі оподаткування.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на відповідність спірної вимог та спірного рішення вимогам діючого законодавства.

Згідно з наказом голови Донецького окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2008 року № 203/к суддею Бахар С.В. змінено прізвище на Смагар у зв'язку із одруженням.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Приватне підприємство «Схід-Захід» зареєстровано виконавчим комітетом Ворошиловської районної в м. Донецьку ради 18 червня 2003 року як юридична особа, код ЄДРПОУ 32516320, взяте на облік як страхувальник в Управлінні Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька 17 липня 2003 року. Дані обставини не є спірними між сторонами. У спірний період підприємство працювало за спрощеною системою оподаткування згідно Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку, звітності суб’єктів малого підприємництва» від 3 липня 1998 року № 727/98 (надалі – Указ № 727) на підставі свідоцтва про право сплати єдиного податку суб’єктом малого підприємництва – юридичною особою від 25 грудня 2007 року № 0562010572, згідно якого, судом встановлено, що у перевіряємий спірний період позивач у справі був платником єдиного податку за ставкою 10%.

З 20 лютого по 31 березня 2008 року відповідачем була проведена планова перевірка позивача з питань дотримання вимог законодавства щодо нарахування, обчислення та сплати внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, інших платежів та надання достовірних відомостей до органів Пенсійного фонду за період з 18 червня 2003 року по 31 грудня 2007 року, за наслідками якої складений акт перевірки від 31 березня 2008 року № 10-18/118/06-44/145, відповідно до якого загальна сума страхових внесків, яка донарахована відповідачем позивачу, складає 15789 грн. 26 коп.

За результатами проведеної перевірки, внаслідок встановлених порушень, 04 квітня 2008 року відповідачем прийняте спірне рішення № 440/03-51/32516320 про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків, яким до позивача згідно з пунктом 4 частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-ІV (надалі – Закон № 1058) застосовано фінансові санкції у розмірі 10337 грн. 48 коп.

Як вбачається з акту перевірки від 31 березня 2008 року, перевіркою правильності нарахування та сплати страхових внесків відповідачем встановлені порушення вимог статті 20 Закону № 1058, в результаті чого позивачу донараховано фонд оплати праці (ФОП) по ставці 32%, 32,3%, 31,8% за 2004-2006 роки у сумі 88534 грн. 11 коп., у тому числі за 2004 рік у сумі 41948 грн. 40 коп., за липень-грудень 2005 року у сумі 33397 грн. 57 коп., за травень-червень 2006 року у сумі 13188 грн. 14 коп. у зв’язку із не нарахуванням підприємством у вищевказані періоди страхових внесків за ставками 31,8%, 33,2%.

За результатами перевірки встановлено порушення статті 20 Закону № 1058, внаслідок чого донараховано суму страхових внесків за ставками 32%, 32,3%, 31,8% за 2004-2006 роки у розмірі 24210 грн. 39 коп. у зв’язку із не нарахуванням підприємством сум страхових внесків на ФОП, у тому числі за січень-грудень 2004 року у сумі 13423 грн. 49 коп., за травень-грудень 2005 року у сумі 10786 грн. 90 коп.

Також за результатами перевірки відповідачем встановлено порушення позивачем статей 19, 20 Закону № 1058, внаслідок чого донараховано страхові внески за ставкою 31,8% за січень-червень 2006 року у сумі 4193 грн. 85 коп. Підприємством самостійно відкориговані страхові внески по ставці 31,8% у сумі 4193 грн. 85 коп.

Підприємству донараховані страхові внески за ставкою 1-2% за лютий-березень 2005 року у сумі 27 грн. 54 коп., які були самостійно відкориговані підприємством. Зменшено ФОП, на який нараховується страхові внески за ставкою 33,2% та за ставкою 1-2% за лютий 2007 року у сумі 100 грн. внаслідок помилкового перенесення сум з регістрів бухгалтерського обліку у звіт додаток 23 за лютий 2007 року. Зменшено страхові внески за лютий 2007 року по ставці 33,2% у сумі 41 грн. 14 коп. та за ставкою 0,5-2% у сумі 48 коп., внаслідок помилкового перенесення сум з відомостей нарахування заробітної плати у звіт додаток 23 за лютий 2007 року.

Актом перевірки встановлено зменшення ФОП, з якого утримуються страхові внески за ставкою 1-2% за червень 2006 року у сумі 233 грн. 63 коп. внаслідок помилкового включення до ФОП суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, що є порушенням статті 19 Закону України № 1058.

З 1 січня 2004 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-ІV, який відповідно до його преамбули визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.

Стаття 5 Закону № 1058 визначає сферу дії Закону, відповідно до якої цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; платники страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та Накопичувального фонду; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Як зазначалося вище, позивач перебуває на обліку у відповідача як страхувальник. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 14 Закону № 1058 страхувальникам відповідно до цього Закону є, зокрема, роботодавці - підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

З аналізу даної норми вбачається, що страхувальниками є, в тому числі роботодавці – суб’єкти підприємницької діяльності (юридичні особи), які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), до яких відноситься і позивач у справі.

Відповідно до частини 1 статті 15 Закону № 1058 платниками страхових внесків до солідарної системи є, зокрема, страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону.

Частиною 3 статті 15 Закону № 1058 встановлено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду. Як зазначалося вище, позивач перебуває на обліку у відповідача з 17 липня 2003 року.

Стаття 17 Закону № 1058 визначає права та обов'язки страхувальників, відповідно до яких, зокрема, страхувальник зобов’язаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом, що виконувалося позивачем, копії розрахунків долучені до матеріалів справи; і, в тому числі, нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Згідно з пунктами 1, 6 статті 19 Закону № 1058 страхові внески до солідарної системи нараховуються для роботодавця - на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про оплату праці», виплату винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності. Страхові внески нараховуються на суми, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.

Відповідно до пункту 6 статті 20 Закону № 1058 страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є, зокрема, для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць.

Пункти 10, 12 Закону № 1058 передбачають, що якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Як вбачається з акту перевірки, у звітах «Розрахунок суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (Додаток 23) за січень-грудень 2004 року, травень-грудень 2005 року, січень-червень 2006 року позивачем не зазначені суми фактичних витрат на оплату праці працівників, на які нараховуються страхові внески, а також не здійснено нарахування внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за ставкою 32%, 32,3%, 31,8%, але за період січень-червень 2006 року позивач самостійно відкоригував страхові внески за ставкою 31,8% у сумі 4193 грн. 85 коп. у звіті додатку 23 за липень 2006 року (страхові внески сплачені у повному обсязі у липні 2006 року).

Виявлені недоліки є порушенням положень статей 19, 20 Закону № 1058, внаслідок чого, за результатами перевірки, позивачу донараховано суму фактичних витрат на оплату праці, на яку нараховуються страхові внески за січень-грудень 2004 року, за травень-грудень 2005 року, за січень-червень 2006 року у розмірі 88534 грн. 11 коп. та суму страхових внесків за ставкою 32%, 32,3% у розмірі 24210 грн. 39 коп., у тому числі за січень-грудень 2004 року – 13423 грн. 49 коп.,за травень-грудень 2005 року у сумі – 10786 грн. 90 коп.

Як вбачається з акту перевірки, позивачем не нараховувалися, не обчислювалися і не сплачували в установлені строки та в повному обсязі страхові внески за травень-грудень 2005 року по ставці 32,3% на суму 10786 грн. 90 коп. та по ставці 31,8% за січень-червень 2006 року на суму 4193 грн. 85 коп. в порушення статей 19, 20 Закону № 1058 та пункту 6 частини 2 статті 17 Закону № 1058, що не спростовано позивачем під час судового розгляду справи.

Відповідно до частини 3 статті 106 Закону № 1058 та на підставі акту перевірки від 31 березня 2008 року відповідачем прийнята спірна вимога від 31 березня 2008 року № 168/03-23/3 в сумі 15789 грн. 26 коп. Згідно з пунктом 4 частини 9 статті 106 Закону № 1058 та на підставі акту перевірки від 31 березня 2008 року відповідачем прийнято спірне рішення від 04 квітня 2008 року № 440/03-51/32516320, згідно якого до позивача застосовані фінансові санкції у розмірі 10337 грн. 48 коп.

На думку позивача, обов’язок нараховувати, обчислювати і сплачувати вищенаведені страхові внески у позивача відсутній з огляду на перебування на спрощеній системі оподаткування. Суд не приймає посилання позивача на норми статті 6 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємства», згідно якої юридичні особи, які користуються спрощеною системою оподаткування, звільняються від сплати зборів та обов’язкових платежів, з огляду на те, що спірні правовідносини не стосуються питання оподаткування, та відповідно до частини 4 статті 18 Закону № 1058 страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство. Спірні правовідносини врегульовані спеціальним законом, яким є Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» і, як зазначалося вище, перебування страхувальника на спрощеній системі оподаткування не позбавляє обов’язку нараховувати, обчислювати та сплачувати страхові внески в порядку і строках, передбачених Законом № 1058.

Відповідно до пункту 4 частини 9 статті 106 Закону № 1058, на підставі якого прийняте спірне рішення, виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції: за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначених сум за кожний повний або неповний місяць, за який донараховано ці суми.

Суд також не приймає посилання позивача на норми статті 15 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ, згідно якої встановлюється строк позовної давнини – 1095 днів, та думку позивача стовно того, що перевірка може бути здійснена відповідачем тільки за період з 20 лютого 2005 року, з огляду на те, що з 1 січня 2004 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», який відповідно до його преамбули визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій. Стаття 5 Закону № 1058 визначає сферу дії Закону, відповідно до якої цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; платники страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та Накопичувального фонду; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Приватного підприємства «Схід-Захід» до Управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання недійсною вимоги про сплату боргу від 31 березня 2008 року № Ю-168/03-23/3 у розмірі 15789 грн. 26 коп. та рішення про застосування фінансових санкцій від 4 квітня 2008 року № 440/03-51/32516320 у розмірі 10337 грн. 48 коп. відмовити повністю.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 20 січня 2010 року. Постанова у повному обсязі складена 25 січня 2010 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня складення постанови у повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Суддя                                                                                           Смагар С.В.