Постанова № 7754119, 20.01.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2010 р.                                                                       справа № 2а-3074/09/0570

час прийняття постанови: 15-10

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді Смагар С.В.

при секретарі                                                  Куранді Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія»

до Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька

про визнання недійсним рішень від 10 листопада 2008 року № 1705 та № 1706

за участю представників:

від позивача: Міміношвілі Н.М. – за дов. від 11.01.2010р.

від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Державним підприємством «Донецька вугільна енергетична компанія» заявлено позов до Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька про визнання недійсними рішення від 10 листопада 2008 року № 1705 про стягнення суми штрафу в розмірі 501231 грн. 69 коп. та нарахування пені в розмірі 195866 грн. 40 коп., рішення від 10 листопада 2008 року № 1706 про стягнення суми штрафу в розмірі 9469 грн. 65 коп. та нарахування пені в розмірі 2582 грн. 36 коп.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на неправомірність віднесення відповідачем на погашення недоїмки, пені та штрафних санкцій іншого періоду сплачених підприємством страхових внесків шляхом зміни призначення платежу.

Відповідач у письмових запереченнях проти позовних вимог заперечує, посилаючись на статтю 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-ІV (надалі – Закон № 1058). Відповідач у судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, в порядку статті 128 КАС України суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи за наявними в матеріалах справи доказами за відсутності представника суб’єкта владних повноважень.

Вислухавши у судовому засіданні представника позивача, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Державне підприємство «Донецька вугільна енергетична компанія» є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 33161769, має відокремлений підрозділ «Шахта імені О.О. Скочинського», який є страхувальником та знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька.

Закон України № 1058 відповідно до його преамбули визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування відповідно до Конституції України та Основ законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Статтею 5 цього Закону визначено, що виключно цим Законом регулюються відносини, які виникають між суб’єктами системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, визначаються, зокрема платники страхових внесків, їх права та обов’язки, порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками. Частиною першою наведеної статті зазначено, що дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Пунктом 15 Розділу 15 «Прикінцеві положення» Закону України № 1058 встановлено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Страхувальниками відповідно до пункту 1 статті 14 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» є підприємства, установи, організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, фізичні особи - суб’єкти підприємницької діяльності та інші особи, включаючи юридичних та фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Зазначені страхувальники згідно частини 1 статті 15 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» є платниками страхових внесків за найманих працівників у розмірі 32% суми фактичних витрат на оплату праці та 4% від об’єкта оподаткування для працюючих інвалідів.

Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 17 вищенаведеного Закону, страхувальник зобов’язаний нараховувати, обчислювати, і сплачувати в установлені строки і в повному обсязі страхові внески.

В розумінні статті 1 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» страхові внески – це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти сплачені на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Відповідно до частини 3 статті 18 Закону № 1058 страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з пунктом 12 статті 20 зазначеного Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Згідно пункту 4 частини 2 статті 17 Закону № 1058 страхувальники зобов’язані подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом.

Відповідно до частини 6 статті 20 Закону України № 1058 страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Спірні рішення прийняті відповідачем за порушення граничних термінів сплати страхових внесків, які позивач визначив самостійно у розрахунках, тобто на підставі пункту 2 частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками до органу Пенсійного фонду.

Рішенням від 10 листопада 2008 року № 1705 «Про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду» застосований штраф в сумі 501231 грн. 69 коп. та нарахована пеня в сумі 195866 грн. 40 коп.

Рішенням від 10 листопада 2008 року № 1706 «Про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду» застосований штраф в сумі 9469 грн. 65 коп. та нарахована пеня в сумі 2582 грн. 36 коп.

Відповідно до пункту 5 статті 106 Закону України № 1058 за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.

Проаналізувавши дану норму суд зазначає, що право відповідача на зарахування сплачених поточних страхових внесків передбачено Законом у чіткій послідовності, тобто спочатку погашення недоїмки в повному обсязі, потім пені, і фінансових санкцій.

Відповідно до пункту 2 частини 9 статті 106 Закону № 1058 за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі: 10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно; 20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно; 50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Ухвалою суду від 19 березня 2009 року судом була призначена судова економічна експертиза, за висновком якої застосування штрафу та нарахування пені відповідачем спірними рішеннями підтверджується частково.

Експертними дослідженнями (висновок від 21 грудня 2009 року № 1562/24/6652/25 встановлені розбіжності даних дослідження з даними Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька по рішенню від 10 листопада 2008 року № 1705 штрафних санкцій у сторону зменшення на 467108 грн. 64 коп., пені у сторону зменшення на 189784 грн. 68 коп. Штрафна санкція висновком експерта по рішенню № 1705 підтверджена в сумі 34123 грн. 05 коп. та пеня в сумі 6081 грн. 72 коп. за несвоєчасно сплачені страхові внески. Розбіжності виникли внаслідок застосування різних платежів по сплаті страхових внесків та розміру відсотків для розрахунку фінансових санкцій, які виникли внаслідок зміни кількості днів прострочки платежів. По рішенню від 10 листопада 2008 року № 1706 за експертним дослідженням штрафні санкції складають в сторону зменшення на 9469 грн. 65 коп., пені в сторону зменшення – у розмірі 2582 грн. 36 коп. Розбіжності виникли внаслідок застосування різних платежів по сплаті страхових внесків та розміру відсотків для розрахунку фінансових санкцій, які виникли внаслідок зміни кількості днів прострочки платежів, а також у зв'язку із тим, що по даним дослідження термін сплати страхових внесків досліджувався на всю суму нарахованих страхових внесків, а по даним відповідача штрафна санкція та пеня нараховані на часткову сплату страхових внесків. За рішенням № 1706 штрафні санкції та пеня експертними дослідженнями не підтверджується.

Письмових заперечень на висновок судової економічної експертизи сторони суду не надали. Відповідно до частини 5 статті 82 КАС України у суду відсутні підстави не прийняти висновок судової економічної експертизи.

Суд зазначає, що відповідач частково не довів правомірність прийняття спірних рішень відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України. Зазначені рішення прийняті ним частково не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для їх прийняття, що посвідчує порушення відповідачем принципу обґрунтованості, визначеного пунктом 3 частини 3 статті 2 наведеного Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог позивача частково та присудження судових витрат позивачу з Державного бюджету України в порядку статті 94 КАС України відповідно до задоволених вимог.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» до Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька про визнання недійсними рішення від 10 листопада 2008 року № 1705 про стягнення суми штрафу в розмірі 501231 грн. 69 коп. та нарахування пені в розмірі 195866 грн. 40 коп., рішення від 10 листопада 2008 року № 1706 про стягнення суми штрафу в розмірі 9469 грн. 65 коп. та нарахування пені в розмірі 2582 грн. 36 коп. задовольнити частково.

Визнати частково недійсним рішення Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька від 10 листопада 2008 року № 1705 «Про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду» в частині застосування штрафу в сумі 467108 грн. 64 коп. та нарахування пені в сумі 189784 грн. 68 коп.

Визнати повністю недійсним рішення Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька від 10 листопада 2008 року № 1706 «Про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду» про застосування штрафу в сумі 9469 грн. 65 коп. та нарахування пені в сумі 2582 грн. 36 коп.

В іншій частині позовних вимог у задоволенні відмовити.

Присудити з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 грн. 50 коп.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 20 січня 2010 року. Постанова у повному обсязі складена 25 січня 2010 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня складення постанови у повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                       Смагар С.В.