Ухвала суду № 77540622, 26.10.2018, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

1-кс/359/2532/2018

359/8691/18

У Х В А Л А

про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту

26.10.2018 м.Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

слідчого судді Кабанячого Ю.В.,

при секретарі судового засідання Вітківському Є.О.,

за участю:

прокурора Динника І.В.,

підозрюваного ОСОБА_1,

захисника Титаренка Д.М.,

перекладача Шаповал І.М.,

розглянув клопотання старшого слідчого СВ Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області старшого лейтенанта поліції Хамбіра Я.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 року

народження, уродженця м. Зугдіді Республіка

Грузія, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 громадянина Грузії,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.2 ст.186 КК України,

в с т а н о в и в :

Слідчим відділом Бориспільського ВП ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12018110100002228 від 25.10.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, 25.10.2018 ОСОБА_1 та ОСОБА_6 у невстановлений точно досудовим розслідуванням час, приїхали на автомобілі марки «Пежо 407» номерний знак НОМЕР_2, до будинку АДРЕСА_2 де за вказаною адресою, цього ж числа, приблизно о 16 год. 50 хв., помітили автомобіль марки «Шкода Октавіа» н.з. НОМЕР_1, належний ОСОБА_7 та за попередньою змовою між собою вирішили вчинити таємне викрадення чужого майна з вказаного автомобіля.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на вчинення крадіжки з автомобіля ОСОБА_7, приблизно о 17 год. 00 хв. 25.10.2018, ОСОБА_1 та ОСОБА_6 підійшли до вказаного вище автомобіля, двері якого були замкнені, діючи умисно та спільно, з метою власного збагачення, впевнившись, що за їх діями ніхто не спостерігає, за допомогою невстановленого досудовим розслідуванням електронного пристрою відкрили замикальні пристрої дверцят зазначеного автомобіля.

Одразу після цього, ОСОБА_6, з метою вчинення крадіжки, через передні пасажирські двері проник в середину автомобіля марки «Шкода Октавіа» номерний знак НОМЕР_1, а ОСОБА_1 залишився безпосередньо біля цих дверей з метою сприяння ОСОБА_6 у вчиненні крадіжки та запобігання викриття їх злочинних намірів оточуючими людьми.

Всередині зазначеного автомобіля ОСОБА_6 знайшов сумку коричневого кольору в якій знаходилися грошові кошти в розмірі 1360 грн., 100 доларів США та інше майно належне ОСОБА_7, які передав ОСОБА_1

Зазначені злочинні дії ОСОБА_6 та ОСОБА_1 були викриті ОСОБА_7, який саме у цей час вийшов з будинку АДРЕСА_2 та особисто побачив факт крадіжки належного йому майна з свого автомобіля марки «Шкода Октавіа» номерний знак НОМЕР_1.

На голосні заклики ОСОБА_7 припинити злочинні дії щодо належного йому майна, ОСОБА_6 та ОСОБА_1 не відреагували, не припинили вчиняти заволодіння чужим майном та за попередньою змовою між собою, продовжили відкрите заволодіння вказаним майном, яке належить ОСОБА_7, після чого сіли в автомобілі марки «Пежо 407» номерний знак НОМЕР_2 і втекли з місця вчинення злочину.

25.10.2018 о 20 год. 00 хв. ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

26.10.2018 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України.

Підозра ОСОБА_1 у вчиненні вказаного злочину обґрунтовується зібраними доказами.

Санкція ч. 2 ст. 186 КК України передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від 4 років до 6 років, що відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України є тяжким злочином.

Встановлені такі ризики: підозрюваний ОСОБА_1 вчинив тяжкий злочин, а тому під тяжбою призначення покарання у разі визнання його винним у інкримінованому злочині, може ухилятися від органу досудового розслідування, прокуратури, суду, чим унеможливить досягнення завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України; може незаконно впливати на потерпілого ОСОБА_7 та свідків оскільки останні дали показання, які викривають підозрюваного ОСОБА_1 у вчиненні злочину; може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Встановлено, що запобігання ризикам переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та перешкоджання ним розгляду кримінального провадження становить суспільний інтерес, який полягає в забезпеченні відправлення судочинства. Цей інтерес має превалююче значення та виправдовує обрання підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Жоден із більш м’яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти вказаним ризикам.

Так, в разі застосування до ОСОБА_1 більш м’яких запобіжних заходів, не пов’язаних з триманням під вартою, таких як застава, особиста порука, особисте зобов’язання чи домашній арешт, орган розслідування не зможе в повній мірі забезпечити виконання завдань кримінального провадження та не матиме можливості запобігти його спілкуванню з іншими учасниками, які можуть бути причетні до вчинення кримінального правопорушення, здійснення останнім впливу на свідків по справі з метою уникнення кримінальної відповідальності, перешкоджанню виконанню процесуальних рішень шляхом неявки для проведення слідчих дій по справі.

В судовому засіданні прокурор підтримав дане клопотання та просив його задовольнити. Крім того висловив свою позицію, що можливо застосувати заставу у розмірі 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що перевищує максимальний розмір застави за дану категорію злочинів, так як вважає, що підозрюваний має фінансову можливість утримувати автомобіль, а тому це виключні обставини, які зможуть забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов’язків.

Захисник підозрюваного вказав на порушення прав його підзахисного щодо не перекладення на російську мову, якою володіє підозрюваний, доказів поданих з клопотанням. Крім того аргументи прокурора вважає надуманими та безпідставними, а тому просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід не пов’язаний з триманням під вартою. У разі задоволення клопотання прокурора, просить призначити мінімальний розмір застави.

Підозрюваний свою вину визнав частково. Просив застосувати до нього домашній арешт і в разі його обрання, забезпечить явку особи, яка може за нього поручитися.

Суд заслухав думку учасників процесу та прийшов до наступних висновків.

Слідчим відділом Бориспільського ВП ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12018110100002228 від 25.10.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України.

25.10.2018 о 20 год. 00 хв. ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

26.10.2018 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України.

Судом встановлено, що у вчиненні даного кримінального правопорушення (злочину) обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1, за наявності доказів: протоколом заяви ОСОБА_7 про вчинений злочин від 25.10.2018; протоколом огляду місця події від 25.10.2018 за адресою: АДРЕСА_2; протоколом обшуку від 25.10.2018 за адресою: Київська область, м. Бровари вул. Ярослава Мудрого; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7; Протоколом пред’явлення осіб для впізнання потерпілому ОСОБА_7; Протоколом допиту свідка ОСОБА_8; Протоколом пред’явлення осіб для впізнання свідку ОСОБА_8; Протоколом допиту свідка ОСОБА_9; Протоколом пред’явлення осіб для впізнання свідку ОСОБА_9; Протоколом допиту свідка ОСОБА_10

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, у ході досудового розслідування прокурор переконав про наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а саме: ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, санкція за який передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до шести років, а тому усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання, в разі застосування запобіжного заходу непов’язаного з триманням під вартою, останній може переховуватися від органів досудового розслідування, з метою уникнення покарання, що повністю підтверджує наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Може незаконно впливати на свідків та потерпілого по даному кримінальному провадженню.

ОСОБА_1 не має міцних соціальних зав’язків, так як є громадянином іншої держави, сім’я якого знаходиться в Грузинській Республіці. Постійного джерела доходів не має, а тому з метою неправомірного збагачення може знову вчинити злочин, що повністю підтверджує наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до п.3 ч.2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може застосовуватися до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років.

Як роз’яснив Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п. 17 листа №511-550/0/4-13 від 04.04.2013, розумність тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно. Вона має оцінюватись в кожному окремому випадку в залежності від особливостей конкретної справи та причин, про які йдеться у рішеннях національних судів. Тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011).

Слідчий суддя вбачає наявність суспільного інтересу в обранні найтяжчого запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_1, зважаючи на наявність обґрунтованої підозри.

Підозрюваний ОСОБА_1 не має постійної роботи та стабільного джерела прибутку, тому відсутні підстави для обрання йому запобіжного заходу у вигляді застави. Підстави для застосування домашнього арешту на даний час відсутні, так як не встановлено підстави постійного місця проживання за адресою АДРЕСА_1. Жоден з громадян не надав клопотання про взяття підозрюваного на поруки. Застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов’язання не забезпечить належної поведінки підозрюваного, не зменшить наявність вищевказаних ризиків та не зможе перешкодити їх реалізації, оскільки зважаючи на особу підозрюваного він не може самоорганізуватися для здійснення належного самоконтролю.

Виходячи з викладеного вище, відповідно до вимог ч. 1 ст. 184 КПК України, слідчий суддя вважає за доведене, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, зазначеним у ст. 177 КПК України.

Єдиним запобіжним заходом на даний час, який здатен забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов’язків та унеможливить реалізацію вищевикладених ризиків, є запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов’язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов’язків, передбачених КПК України, розмір якої, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, має бути визначений в розмірі, від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зокрема, зважаючи на вимоги ч. 5 ст. 9 КПК України, необхідно врахувати практику Європейського суду з прав людини з аналогічних питань, а саме рішення у справі «Мангурас проти Іспанії» від 28.09.2010 № 12050/04, у якому Європейським судом підкреслено важливість оцінки, при визначенні розміру застави, шкоди, завданої злочином, рівня відповідальності підозрюваного та тяжкості злочину. При цьому Європейським судом з прав людини визнано правильним підхід національного суду Іспанії щодо необхідності врахування вказаних чинників за наявності сумнівів у тому, що застава, сума якої визначатиметься виключно пропорційно до майнового стану підозрюваного, зможе забезпечити виконання покладених на нього процесуальних обов’язків, передусім щодо участі у судовому розгляді справи. Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Мангурас проти Іспанії», сума застави за звільнення з-під варти заявника не була надмірною. У рішенні, у справі «Мангурас проти Іспанії», Європейський суд з прав людини постановив, що не було порушено ч. 3 ст. 5 (право на свободу та особисту недоторканість) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод внесення застави може вимагатися лише за наявності законних підстав для затримання особи. Органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність подальшого тримання обвинуваченого під вартою. Більш того, якщо навіть сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується. Суд вважає, що забезпечення більш високого стандарту охорони прав людини вимагає більш суворості в оцінці порушень фундаментальних цінностей демократичного суспільства. Відтак, професійне середовище, теж має братися до уваги при визначенні суми застави з метою забезпечення її ефективності як засобу попередження ухилення від юридичної відповідальності.

Враховуючи вищевикладені обставити, розмір застави ОСОБА_1 слід визначити в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В разі обрання запобіжного заходу у вигляді застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов’язки: прибувати до слідчого чи прокурора по їх виклику; не відлучатись із населеного пункту, в якому підозрюваний проживає, без дозволу слідчого чи прокурора; повідомляти слідчого чи прокурора про зміну свого місця проживання.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 176-177, 178, 182-184, 193, 194, 196, 197, 309 КПК України,

у х в а л и в:

Клопотання слідчого задовольнити.

Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Зугдіді Республіка Грузія, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, громадянина Грузії, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.186 КК України, утримуючи його у Державній установі «Київський СІЗО» Міністерства юстиції України.

Строк дії ухвали 60 днів, рахується з моменту затримання о 20:00 год. 25.10.2018 по 20:00 год. 24.12.2018.

Визначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 заставу 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 147280 гривень та роз’яснити, що він або інша особа має право внести заставу на розрахунковий рахунок Бориспільського міськрайонного суду (отримувач: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області; код ЄДРПОУ: 26268119; розрахунковий рахунок; 37312095018661; банк отримувача: (ГУ ДКЄУ) Держказначей- ська служба України м. Київ; код банку (МФО): 820172).

У випадку внесення застави покласти на ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 такі обов'язки:прибувати до слідчого чи прокурора по їх виклику; не відлучатись із населеного пункту, в якому підозрюваний проживає, без дозволу слідчого чи прокурора; повідомляти слідчого чи прокурора про зміну свого місця проживання.

Вручити копію цієї ухвали підозрюваному негайно після її оголошення.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п’яти днів з моменту її проголошення захисником, а особою, яка перебуває під вартою протягом п’яти днів з моменту вручення копії ухвали, безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Слідчий суддя Ю.В.Кабанячий