Ухвала суду № 77537464, 24.09.2018, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

Справа № 802/1599/18-а

24 вересня 2018 року

м. Вінниця

Суддя-доповідач Вінницького апеляційного адміністративного суду Драчук Т. О., перевіривши матеріали апеляційної скарги керівника Вінницької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 17 липня 2018 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна механізована компанія" до Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області про визнання дій протиправними та скасування розрахунку,

В С Т А Н О В И В :

відповідно до рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 17 липня 2018 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із судовим рішенням, керівник Вінницької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області оскаржив його в апеляційному порядку.

Перевіривши додержання особою, яка подала апеляційну скаргу, вимог ст.ст. 295, 296 КАС України, суд дійшов висновку про залишення поданої апеляційної скарги без руху з таких підстав.

Згідно з ч.4 ст.53 КАС України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Крім того, ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до ч.4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Крім того, згідно з підпунктів 15 та 27, пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження положення про державну службу України з безпеки на транспорті» здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування, а також, здійснює нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

З наведеного вбачається, що Державна служба України з безпеки на транспорті здійснює функції габаритно-вагового контролю транспортних засобів та нараховує відповідну плату за перевищення нормативів допустимої ваги транспортного засобу.

Однак, у ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, зазначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у п.24 рішення від 20.07.2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін «судом, встановленим законом» у п.1 ст.6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Згідно з ч.2 ст.44 КАС України учасники справи зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов’язки.

Відповідно до матеріалів справи (а.с.48, 52, 54), а саме довіреностей відповідача на їх представництво, суд зазначає, що на стадії розгляду справи в судді першої інстанції в відповідача не виникало необхідності на делегування (захист) прав в межах даної справи прокурору.

Враховуючи зазначене, а також звернення відповідача до керівника місцевої прокуратури радника юстиції Гайди С.В. №19/3370-18 від 30.08.2018, в якому зазначено, що повний текст рішення суду першої інстанції виготовлений 31.07.2018, а відповідач станом на 30.08.2018 не в змозі сплатити судовий збір тому вважає, що необхідно здійснити представництво держави в особі Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області по справ №802/1599/18-а.

Враховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що було надано недостатньо доказів та підстав (обґрунтування) на представництво відповідача, та в чому полягає порушення інтересів держави.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідач отримав копію оскаржуваного судового рішення від 17.07.2018 в справі №802/1599/18-а, 06.08.2018 (а.с.67).

За приписами ст.295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п’ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Разом з цим, суд апеляційної інстанції зазначає, що суд має враховувати, що відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини сторонами судового розгляду є позивач і відповідач, які мають рівні права, включаючи право на юридичну допомогу. Підтримка прокуратурою однієї зі сторін може бути виправдана за певних умов, наприклад, з метою захисту вразливих осіб, які вважаються не здатними захистити свої інтереси самостійно, або в разі, якщо правопорушення зачіпає велику кількість людей, або якщо вимагають захисту реальні державні інтереси або майно (KOROLEV v. RUSSIA (no. 2), № 5447/03, § 33, ЄСПЛ, від 01 квітня 2010 року; MENCHINSKAYA v. RUSSIA, № 42454/02, § 35, ЄСПЛ, від 15 січня 2009 року).

Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява 61517/00, п. 27).

Пункт 3 частини першої статті 131-1 Конституції України, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, свідчить про те, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).

За змістом ч.3 ст.298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Враховуючи зазначене, а також що відповідач не міг не знати до 30.08.2018, що його рахунок для сплати судового збору тимчасово заблоковано, колегія суддів приходить до висновку, що при подачі апеляційної скарги було пропущено строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, оскільки апеляційна скарга керівника Вінницької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області була подана лише 14.09.2018.

Керуючись ст.ст. 169, 295, 296, ч.3 ст.298 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

1. Апеляційну скаргу керівника Вінницької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 17 липня 2018 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна механізована компанія" до Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області про визнання дій протиправними та скасування розрахунку залишити без руху.

2. Запропонувати апелянту протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

3. Роз`яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що в разі неусунення недоліків, зазначених в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.

4. Копію цієї ухвали надіслати на адресу особі, яка подала апеляційну скаргу, рекомендованим листом.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Драчук Т. О.