Рішення № 77535836, 19.10.2018, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

19 жовтня 2018 року м. Ужгород№ 0740/924/18 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Микуляк П.П.

при секретарі Неміш Т.В.,

за участю:

позивача: ФОП ОСОБА_1, представник ОСОБА_2,

відповідача: Начальник Управління Держпраці у Закарпатській області ОСОБА_3, представник - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Начальника Управління Держпраці у Закарпатській області ОСОБА_3 про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

У відповідності до ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України проголошується вступна та резолютивна частини Рішення. Повний текст Рішення виготовлено та підписано 29 жовтня 2018 року.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Начальника Управління Держпраці у Закарпатській області ОСОБА_3, яким просить суд визнати протиправною та скасувати постанову начальника Управління Держпраці у Закарпатській області ОСОБА_5 від 16.08.2018 р., за №ЗК813/13/-11/2824109831-ТД-ФС-151 про накладання штрафу на ФОП ОСОБА_1

Позов мотивовано тим, що 17 липня 2018 року ГУ ДФС у Закарпатській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 з питань своєчасності, повноти нарахування та сплати податків, дотримання законодавства щодо укладення трудових договорів, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) за період 01.07.2015р. по 30.06.2018р.

За результатами перевірки був складений Акт, де порушень відносно нарахування та сплати податків виявлено не було, але було зазначено, що наявне порушення ст.21, ч.3 ст.24 Кодексу законів про працю в частині використання праці 186 найманих працівників без належного оформлення трудового договору. (а.с. 115)

Даний Акт перевірки ГУ ДФС у Закарпатській області від 18.07.2018р. було направлено в Управління Держпраці у Закарпатській області, де не здійснюючи перевірки наведених в Акті обставин, начальником Управління винесено Постанову від 16.08.2018р., за №ЗК813/13/11/2824109831-ТД-ФС-151 про накладення штрафу на ФОП ОСОБА_1 в розмірі 20774340,00 грн. (з розрахунку 3723 грн.(мін. зарплата х 186 працівників = 20774340 грн.)

Вважає висновок ГУ ДФС у Закарпатській області викладений в Акті помилковим та таким, що не відповідає фактичним обставинам, а використання в подальшому неперевіреної інформації Управлінням Держпраці у Закарпатській області не припустимим та передчасним, оскільки останні самі участі в перевірці не приймали, інформацію отриману в Акті не досліджували. Повідомляє, що всі особи, які були задіяні в міжнародних перевезеннях оформлені належними чином, з укладенням договорів про надання послуг чи інших документів, які підтверджують оформлення трудових відносин з водіями. Крім того інформація вказана в Акті містить дані про перетин кордону на транспортних засобах, які ніколи не належали позивачу та не може бути прийнята судом.

На підставі наведеного просить скасувати оскаржувану Постанову від 16.08.2018 р., за №ЗК813/13/-11/2824109831-ТД-ФС-151 про накладання штрафу на ФОП ОСОБА_1

У судовому засіданні представник позивача позовній вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити. Додатково надав пояснення відносно наявності транспортних засобів у власності позивача ФОП ОСОБА_7 у значно меншій кількості ніж вказано в Акті перевірки за охоплений перевіркою період та надав підтвердження наведеного з територіального сервісного центру, який обліковує транспортні засоби в т.ч. після їх продажу чи зміні власника.

Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого позов не визнає та вважає, що Постанова про накладення штрафу №ЗК813/13/-11/2824109831-ТД-ФС-151 від 16.08.2018р. правомірна, законна і скасуванню не підлягає, оскільки винесена на підставі Акту Головного Управління ДФС у Закарпатській області та з урахуванням норм Порядку накладення штрафів за порушення зако нодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013р. №509, та на підставі абз.2 ч.2 ст.256 Кодексу Законів про працю.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив та просив суд відмовити у його задоволенні.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

17 липня 2018 року ГУ ДФС у Закарпатській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудових договорів, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) за період з 01.07.2015 по 30.06.2018 року та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 30.06.2018 року.

За результатами перевірки був складений Акт №ЗК813/13/-11/НОМЕР_1, де порушень відносно нарахування та сплати податків виявлено не було, однак вказано, що в період 01.07.2015р. по 30.06.2018 р. ФОП ОСОБА_1 здійснював міжнародні вантажні перевезення та здійснив 5923 перетини кордону. З них 2201 випадок перевезень ніби встановлено, що були зроблені з використанням праці 186 найманих працівників (водіїв) без належного оформлення трудового договору. (додаток 1 до Акту перевірки) та зазначено, що відповідач володів і фактично, як наслідок мав у власності 186 транспортних засобів.

Чим відповідно і порушив ст.21, ч.3 ст.24 Кодексу законів про працю в частині використання праці 186 найманих працівників без належного оформлення трудового договору.

Даний Акт перевірки ГУ ДФС у Закарпатській області від 18.07.2018р. було направлено в Управління Держпраці у Закарпатській області, де начальником Управління без перевірки викладених в Акті відомостей було винесено Постанову від 16.08.2018р., за №ЗК813/13/11/2824109831-ТД-ФС-151 про накладення штрафу на ФОП ОСОБА_1 в розмірі 20774340,00 грн. (з розрахунку 3723 грн. мін. зарплата х 186 неоформлених працівників = 20774340 грн.)

В судовому засіданні встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами те, що список транспортних засобів, які відображені в додатку 1 до Акту перевірки не відповідає реальним обставинам зокрема вказані транспортні засоби, які здійснювали цілу низку перетинів кордону ніколи не належали позивачу.

Так автомобілі НОМЕР_2/НОМЕР_3 - водій ОСОБА_8 (№ 1276 в Додатку 1 до Акту Перевірки, а.с. 116-152,т.2.), НОМЕР_4/НОМЕР_5 - водій ОСОБА_10 (№ 1231), НОМЕР_6/НОМЕР_7 - водій ОСОБА_11 (№ 1129), НОМЕР_8/НОМЕР_9 - водій ОСОБА_12(№1103), НОМЕР_10/НОМЕР_11 - водій ОСОБА_13(№ 984) НОМЕР_10/НОМЕР_11 - водій ОСОБА_14(№1673) НОМЕР_12/НОМЕР_13 - водій ОСОБА_15 (№ 855, 894) НОМЕР_14/НОМЕР_15 - водій ОСОБА_16 (№ 1262) НОМЕР_16/НОМЕР_17 - водій ОСОБА_17 (№ № 449,493, 525), НОМЕР_16/НОМЕР_17 - водій ОСОБА_18 (№№ 55,216,266,1314) НОМЕР_16/НОМЕР_17 - водій ОСОБА_19 (№ 353) НОМЕР_18/НОМЕР_19 - водій ОСОБА_20 (№ 365), НОМЕР_24/НОМЕР_25 - водій ОСОБА_21 (№ 296), НОМЕР_23/НОМЕР_22 - водій ОСОБА_22 (№ 290), НОМЕР_20/НОМЕР_21 - водій ОСОБА_23 (№ 206), НОМЕР_27/НОМЕР_26 - водій ОСОБА_24 (№ 34), НОМЕР_28/НОМЕР_29 - водій ОСОБА_25 (№ 1324), НОМЕР_30/НОМЕР_31 - водій ОСОБА_26 (№ 1326), НОМЕР_32/НОМЕР_33 - водій ОСОБА_27 (№ 1327), НОМЕР_34/НОМЕР_35 - водій ОСОБА_28 (№ 1328), НОМЕР_36/НОМЕР_37 водій ОСОБА_29 (№ 1329, 1330,1386) проданий 28.03.2017, а всі перетини після цієї дати - 30.03.2017, 17.04.2017, 10.05.2017р., НОМЕР_38/НОМЕР_39 - водій ОСОБА_30 (№ 2175), НОМЕР_40/НОМЕР_41 - водій ОСОБА_31 (№ 1353,1413), НОМЕР_36/НОМЕР_37 - водій ОСОБА_32 (№ 1443,1496,1573, 1574), НОМЕР_79/НОМЕР_80 - водій ОСОБА_33 (№ 1584), НОМЕР_48/НОМЕР_49 - водій ОСОБА_34 (№ 1689), НОМЕР_42/НОМЕР_43, НОМЕР_44/НОМЕР_45 - водій ОСОБА_35 (№ 1663, 1664), НОМЕР_46/НОМЕР_47 - водій ОСОБА_36 (№ 1792), НОМЕР_50/НОМЕР_51 - водій ОСОБА_37 (№ 1805), НОМЕР_52/НОМЕР_53 - водій ОСОБА_38 (№ 1783), НОМЕР_54/НОМЕР_55, НОМЕР_56/НОМЕР_57 - водій ОСОБА_39 (№ 1788, 1876), НОМЕР_58/НОМЕР_59 - водій ОСОБА_14 (№ 1791), НОМЕР_36/НОМЕР_37 - водій ОСОБА_40 (№ 1753), НОМЕР_66/НОМЕР_67 - водій ОСОБА_41 (№ 1961), НОМЕР_62/НОМЕР_63 - водій ОСОБА_42 (№ 1927), НОМЕР_60/НОМЕР_61 - водій ОСОБА_43 (№ 1942), НОМЕР_68/НОМЕР_69 - водій ОСОБА_44 (№ 1971), НОМЕР_70/НОМЕР_71 - водій ОСОБА_45 (№ 1926), НОМЕР_64/НОМЕР_65 - водій ОСОБА_46 (№ 2095), НОМЕР_74/НОМЕР_75 - водій ОСОБА_47 (№ 2015), НОМЕР_76 водій ОСОБА_50 (№1642), НОМЕР_72 НОМЕР_73 - водій ОСОБА_48 (№1688), НОМЕР_78/ НОМЕР_77 - водій ОСОБА_49 (№ 1746) не належали позивачу, що підтверджується даними отриманими з Територіального сервісного центру, який і обліковує вказані транспортні засоби.

Крім того за позивачем ФОП ОСОБА_1 в період з 01.07.2015р. 30.06.2018р. було зареєстровано тільки 131 автомобіль. (лист Територіального сервісного центру 2146 (а.с.28-30, т.1)

Також декілька раз в позиціях № 1224, 1232, 1213, в список ДФС (Додаток 1 до Акту Перевірки, а.с. 116-152,т.2.) потрапив сам позивач ОСОБА_1, як водій автомобіля без укладеного трудового договору. Обов'язок укладати трудовий договір власнику транспортного засобу при перетині кордону законодавством не передбачено, але при винесенні оскаржуваної Постанови був включений в розрахунок при нарахуванні штрафу як водій без укладеного трудового договору.

Судом встановлено, що в Акті перевірки неодноразово є посилання на те, що інформацію відображену в Акті взято з бази даних АСМО "ІНСПЕКТОР" (додаток 1 до Акту Перевірки, а.с. 116-152,т.2) Однак згідно відомостей АСМО "ІНСПЕКТОР не відображаються і не можуть відображатися документи на підставі яких можливо б встановити трудові відносини водія та власника транспортного засобу.

Фактом також є те, що для перетину кордону достатньо пред'явити техпаспорт автомобіля та товарно-транспортну накладну (ТТН) в якій також не передбачено в яких відносинах перебуває водій з власником автомобіля.

Відповідно ст.335 МК України, у разі подання документів та відомостей, необхідних для митного контролю під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевізник залежно від виду транспорту, яким здійснюється перевезення товарів, надають органу доходів і зборів в паперовій або електронній формі такі документи та відомості:

1) при перевезенні автомобільним транспортом:

а) документи на транспортний засіб, зокрема ті, що містять відомості про його державну реєстрацію (національну належність); б) транспортні (перевізні) документи (міжнародні товаротранспортні накладні);в) визначений актами Всесвітнього поштового союзу документ, що супроводжує міжнародні поштові відправлення (за їх наявності); г) комерційні документи (за наявності) на товари, що перевозяться, які містять відомості, зокрема, про найменування та адресу перевізника, найменування країни відправлення та країни призначення товарів, найменування та адреси відправника (або продавця) та отримувача товарів;ґ) відомості про кількість вантажних місць та вид упаковки; д) найменування товарів; є) вага брутто товарів (у кілограмах) або об'єм товарів (у метрах кубічних), крім великогабаритних вантажів.

Митний орган ДФС не міг надати відомості ГУ ДФС в Закарпатській області, яким трудовим договором володіє водій, оскільки при перетині кордону такі відомості не вимагаються. Вказані відомості ні ГУ ДФС в Закарпатській області ні Управлінням Держпраці у Закарпатській області не перевірялися або перевірялися поверхнево.

Крім того позивачем було надано численні договори про надання послуг з виконання функцій водія за різні періоди часу з різними фізичними особами, актами прийому надання послуг, чітким зазначенням перевезення вантажу по маршруту, винагороди фізичній особі та дати самого перевезення, розрахунково - платіжними відомостями про оплату наданих послуг та інші договори і документи, які спростовують відомості викладені в Акті перевірки ГУ ДФС у Закарпатській області та які були взяті до уваги Управлінням при винесенні оскаржуваної постанови та накладенні штрафу на позивача.

Ст.259 Кодексу законів про працю України встановлено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

П.1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96, встановлено, що Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

Відповідно до п.3 та 4 Положення на Державну інспекцію з питань праці України покладено завдання здійснювати державний нагляд та контроль за додержанням вимог законодавства про зайнятість населення з питань дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи; використання праці іноземців та осіб без громадянства; наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця; дотримання прав і гарантій стосовно працевлаштування громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню.

Відповідно до положень ст. 21 Кодексу законів про працю України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи.

Відповідно до п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 24 Кодексу законів про працю України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання якої є обов'язковою при укладенні трудового договору з фізичною особою.

Згідно до ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України, працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю встановлено Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року № 295 (далі Порядок № 295).

Державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема, Держпраці та її територіальних органів ( п. 2 Порядку № 295).

Відповідно до п.27 Порядок № 295, у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень обєкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

За приписами п.5 Порядку здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року № 295, державний нагляд здійснюється шляхом витребовування, збирання та аналізу інформації, необхідної для підготовки висновків про стан додержання обєктом нагляду законодавства про працю, або шляхом проведення перевірки обєкта нагляду з виїздом за його місцезнаходженням.

Згідно п.22 вищезгаданого порядку, у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих висновком, після розгляду зауважень обєкта нагляду (у разі їх надходження) уповноважена посадова особа проводить аналіз зібраних матеріалів, за результатами якого вносить вимогу та/або вживає заходів до ініціювання притягнення до відповідальності посадової особи за порушення законодавства під час здійснення контрольних повноважень.

Оскільки Акт перевірки відображає опис виявлених перевіркою порушень законодавства та не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб'єкта господарювання та, відповідно, не є актом індивідуальної дії у розумінні ст. 19 КАС України, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, які перевірялися, тому його висновки не можуть бути предметом спору, однак Управління Держпраці у Закарпатській області не поставило під сумнів та не в повному обсязі перевірило (проаналізувало) обставини, які були взяті за основу при накладенні штрафу на позивача.

У відповідності до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України: в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на вищеперераховане Відповідачем не доведено правомірність прийняття оскарженої постанови, в зв'язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими, що підтверджується дослідженими судом належними та допустимими доказами, в звязку з чим позовні вимоги підлягають до задоволення.

На підставі наведеного та керуючись ст. 242-246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Начальника Управління Держпраці у Закарпатській області ОСОБА_3 про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову начальника Управління Держпраці у Закарпатській області ОСОБА_3 від 16.08.2018 року за № ЗК813/13-11/2824109831-ТД-ФС-151 про накладання штрафу на ФОП ОСОБА_1

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.255 КАС України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя П.П. Микуляк