Ухвала суду № 77526119, 31.10.2018, Київський районний суд м. Одеси

____________________ Справа № 1512/2-30/11

Провадження № 2/520/6510/18

УХВАЛА

31.10.2018 року

Суддя Київського районного суду міста Одеси Калініченко Л.В. розглянувши цивільну справу за позовною заявою Київської районної адміністрації Одеської міської ради до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, Управління житлово-комунального господарства та Паливно-енергетичного комплексу Одеської міської ради, про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності та визнання недійсними договори купівлі-продажу нерухомого майна,

ВСТАНОВИВ:

12 лютого 2010 року до Київського районного суду міста Одеси надійшла позовна заява Київської районної адміністрації Одеської міської ради до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, Управління житлово-комунального господарства та Паливно-енергетичного комплексу Одеської міської ради, про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна.

Цивільну справу за вказаною заявою було розподілено судді Галію С.П.

Ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси від 16 лютого 2010 року відкрито провадження по справі.

Тієї ж дати, Київським районним судом міста Одеси постановлено ухвалу, якою вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно – квартиру АДРЕСА_1, яка залишена без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 06 липня 2010 року.

20 жовтня 2010 року представник Київської районної адміністрації Одеської міської ради надав до суду уточнену позовну заяву про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності та визнання недійсними договори купівлі-продажу нерухомого майна, в якій просить суд:

- визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право власності на житло НОМЕР_1 на квартиру АДРЕСА_1, видане на ім’я ОСОБА_4, 07.05.1999 року Управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Одеської міської ради;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 23 вересня 2005 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 30 вересня 2005 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_6;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 30 січня 2010 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 13 лютого 2010 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_7.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 01 вересня 2011 року провадження по справі було зупинено до закінчення розслідування кримінальної справи № 02200700078 слідчим відділом міського управління головного управління внутрішніх справ України в Одеській області.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 09 листопада 2017 року провадження у справі було відновлено.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 28 листопада 2017 року позовну заяву Київської районної адміністрації Одеської міської ради було залишено без розгляду.

Постановою апеляційного суду Одеської області від 22 серпня 2018 року ухвалу Київського районного суду міста Одеси від 28 листопада 2017 року про залишення позову без розгляду – скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Також 22 серпня 2018 року апеляційним судом Одеської області було постановлено окрему ухвалу суду щодо порушення вимог цивільно-процесуального законодавства при розгляді даної справи, щодо вжиття заходів, у тому числі з метою недопущення аналогічних порушень вимог цивільно-процесуального законодавства при розгляді цивільних справ в подальшому.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Калініченко Л.В.

Вирішуючи питання про призначення справи до розгляду судом врахована та обставина, що 15 грудня 2017 року набув чинності Закон України № 6232 «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів».

Так в п. 9 частини 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України в редакції 15 грудня 2017 року зазначено, що справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 3-4 ст. 3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Закон який встановлює нові обов'язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.

Статтею 196 ЦПК України передбачено, що для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Підготовче засідання має бути розпочате не пізніше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Водночас, згідно з п.п. 22-29 рішення ЄСПЛ у справі від 28.03.2006 року «Мельник проти України», право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим. Тим не менше право доступу до суду не може бути обмеженим таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями. При цьому правила регулювання строків мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані. У той же час такі правила в цілому або їх застосування не повинні перешкоджати сторонам використовувати доступні засоби захисту.

Згідно ж усталеної прецедентної практики ЄСПЛ закон повинен бути прогнозованим для учасників провадження.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що розгляд цієї справи належить проводити за правилами, що передбачені новою редакцією ЦПК України, в частині у якій вони не встановлюють нових обов'язків, скасовують чи звужують прав, що належні учасникам судового процесу, чи обмежують їх використання, а самеза правилами загального позовного провадження, призначивши у справі підготовче засідання, оскільки дана справа не може бути розглянута в порядку спрощеного позовного провадження відповідно до ч.4 ст. 19 та ч. 4 ст. 274 ЦПК України, визначивши сторонам по справі строк для надання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив на позовну заяву, заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 189-200 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Прийняти цивільну справу №2-30/11 за позовною заявою Київської районної адміністрації Одеської міської ради до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, Управління житлово-комунального господарства та Паливно-енергетичного комплексу Одеської міської ради, про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності та визнання недійсними договори купівлі-продажу нерухомого майна – до свого провадження, розгляд якої продовжити в порядку загального позовного провадження.

Призначити підготовче судове засідання на 26 листопада 2018 року о 12 годині 45 хвилин в приміщенні Київського районного суду міста Одеси.

Визначити відповідачеві п’ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов’язаний надіслати іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України).

Відповідач, у відповідності до ч. 1 ст. 193 ЦПК України, має право у строк для подання відзиву пред’явити зустрічний позов.

Роз’яснити позивачеві, що у разі отримання відзиву на позову заяву, позивач має право у відповідності до ст.179 ЦПК України, у десятиденний строк з дня вручення відзиву на позову заяву, надати відповідь на відзив, з дотриманням правил встановлених ч.3-5 ст. 178 ЦПК України. Копія відповіді на відзив та доданих до неї документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відповіді на відзив до суду.

Роз’яснити відповідачеві, що у разі отримання відповіді на відзив, відповідач має право у відповідності до ст.180 ЦПК України, у десятиденний строк з дня вручення відповіді на відзив, надати заперечення на відповідь на відзив, з дотриманням правил встановлених ч.3-5 ст. 178 ЦПК України. Копія заперечень та доданих до неї документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) заперечень до суду.

Роз’яснити сторонам по справі, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Запропонувати сторонам по справі надати усі докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, або у разі неможливості самостійно надати докази - подати клопотання про витребування доказів судом, в строк до 26 листопада 2018 року, та одночасно роз’яснюємо, що у разі подання такого клопотання з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Повідомити учасників справи про можливість отримання інформації щодо справи на веб-сторінці офіційного веб-порталу судової влади України за адресою: http://court.gov.ua/sud1512/.

Копію ухвали надіслати учасникам справи та одночасно надіслати пам’ятку про роз’яснення прав та обов’язків передбачених ст. 43, ст. 49 ЦПК України.

Ухвала окремо від рішення оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Головуючий Калініченко Л. В.