Постанова № 77522249, 25.10.2018, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 жовтня 2018 року м. Чернівці

справа № 720/437/18

Апеляційний суд Чернівецької області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Перепелюк І. Б.

суддів: Яремка В.В., Владичана А.І.

секретар Скрипка С.В.

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Новоселицького районного суду Чернівецької області від 27 червня 2018 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна особистою приватною власністю та витребування його з чужого незаконного володіння(головуючий в першій інстанції Павлінчук С.С.)

встановив:

У березні 2018 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про визнання майна особистою приватною власністю та витребування його з чужого незаконного володіння.

Посилався на те, що в період шлюбу з ОСОБА_1 за його особисті кошти ним було придбано дві електричні косарки, шуруповерт, бензопилу, електродриль, болгарку та чоловічу каблучку. Зазначає, що вказане майно є його особистою власністю.

Просив визнати особистою власністю та витребувати із незаконного володіння відповідача дві електричні косарки, шуруповерт, бензопилу, електродриль, болгарку, одяг та чоловічу каблучку.

Рішенням Новоселицького районного суду Чернівецької області від 27 червня 2018 року позов задоволено частково, визнано особистою приватною власністю ОСОБА_2 болгарку марки «Електромаш» виробництва Росія, електродриль марки «Електромаш» виробництва Росія, бензопилу марки «Союз», чоловічу каблучку із золота вагою 25 грам, зобов'язано відповідача ОСОБА_1 повернути ОСОБА_2 болгарку марки «Електромаш» виробництва Росія, електродриль марки

Провадження 22ц-794/896/18 Категорія 2/5

«Електромаш» виробництва Росія, бензопилу марки «Союз», чоловічу каблучку із золота вагою 25 грам, в задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Новоселицького районного суду Чернівецької області від 27 червня 2018, та постановити нове про відмову в задоволенні позовних вимог, посилається на порушення норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції зробив безпідставний висновок про задоволення позову, позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт придбання спірного майна та його наявності у неї. Відповідач ОСОБА_1 в апеляційній скарзі зазначає, що в неї цих речей як на час спільного проживання з позивачем так і після такого, не було і не має.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід задовольнити, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 25 травня 2011 року позивач та відповідач зареєстрували шлюб, який був розірваний 08 серпня 2017 року, що підтверджується рішенням Новоселицького районного суду Чернівецької області по справі №720/22/17.

З матеріалів справи вбачається, що сторони після реєстрації шлюбу проживали в АДРЕСА_1 в господарстві по АДРЕСА_1, що належить відповідачці ОСОБА_1

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, на підставі пояснень свідків ОСОБА_4, яка є тіткою позивача та ОСОБА_5, яка є матір'ю позивача, вважав встановленим факт, що болгарка марки «Електромаш» виробництва Росія, електродриль марки «Електромаш» виробництва Росія, бензопила марки «Союз» були придбані за кошти матері позивача, тобто були подаровані нею позивачу, а чоловіча каблучка із золота вагою 25 грам, надійшла йому у спадок від батька ОСОБА_6

Відповідно до ст.387 ЦК України - власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Статтею 396 ЦК України встановлено, що особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права відповідно до положень глави 29 ЦК України, в тому числі і на витребування цього майна.

У пункті 23 постанови пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» роз'яснено, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання.

За загальним правилом ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ст.57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто;

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України - доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Колегія судді не погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позову, з огляду на те, що позивачем жодних доказів на підтвердження та обґрунтування позовних вимог не представлено, а до показань свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 слід віднестися критично, оскільки вони є родичами позивача.

В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження того, що зазначені позивачем речі існують в наявності, наділені певними ознаками та характеристиками. Жодних доказів придбання зазначених речей немає.

Доводи апелянта про те, що позивачем не було надано жодного належного та допустимого доказу, зокрема касових чеків, накладних, інших розрахункових документів на підтвердження придбання зазначених речей є обґрунтованими.

Позивачем також не надано технічної документації, інструкцій та інших доказів, які оформлюються при придбані таких товарів як : болгарка, електродриль, бензопила.

Враховуючи зазначені обставини, позивач не довів той факт, що болгарка марки «Електромаш» виробництва Росія, електродриль марки «Електромаш» виробництва Росія, бензопила марки «Союз» та чоловіча каблучка були придбані ним та знаходяться у відповідача.

Враховуючи зазначені обставини, рішення суду першої інстанції відповідно до п.2 ч.1 ст.376 ЦПК України, слід скасувати, оскільки недоведені обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими та відмовити у задоволені позову.

Відповідно до положень ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Враховуючи зазначені положення, з позивача на користь апелянта слід стягнути 1057,20грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги.

Керуючись ст.367, п.2 ч.1 ст.376, ст.384 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Новоселицького районного суду Чернівецької області від 27 червня 2018 року скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна особистою приватною власністю та витребування майна з чужого незаконного володіння відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1057,20грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повної постанови 31 жовтня 2018 року.

Головуючий (підпис)

Судді : (підписи)

З оригіналом вірно :