Рішення № 77522002, 16.10.2018, Вижницький районний суд Чернівецької області

Справа № 713/1458/17

Провадження №2/713/16/18

РІШЕННЯ

іменем України

16.10.2018 м. Вижниця

Вижницький районний суд Чернівецької області в складі головуючого судді Кириляк А.Ю., за участі секретаря Перепелиця Т.І., за участі сторін , представників ОСОБА_1, ОСОБА_2, представника органу опіки та піклування Вижницької РДА, ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вижниця цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, неповнолітніх ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Мигівська сільська рада , Орган опіки та піклування Вижницької РДА, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6, неповнолітніх ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Мигівська сільська рада , Орган опіки та піклування Вижницької РДА, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням .

В позові вказує , що позивач ОСОБА_4 з 12 березня 2008 року є власником житлового будинку і господарських споруд, який розташований по вул. Центральна,78 с. Мигове Вижницького району Чернівецької області. ОСОБА_5 проживав у домогосподарстві за адресою: с. Мигове вулиця Центральна,78 з народження до 01.01.2012 року згідно записів в погосподарській книзі при проведенні подвірного обходу та акту обстеження домогосподарства від 19.05.2017 року.

Згідно витягів із записів по господарських книг щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_5 та його колишньої дружини - ОСОБА_6, їхніх діти, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 село Мигове вулиця Центральна,78 .

Зазначає, що перебуваючи у шлюбі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було збудовано житловий будинок, який знаходиться за адресою: с. Мигове, вул. Буковинська, 14-а.

Як повідомляє позивач він письмової згоди на реєстрацію постійного місця проживання невістки ОСОБА_6 - дружини брата, як власник житлового будинку та дорослі члени його сім»ї не надавали, спільного господарства він з відповідачем не вів.

Відповідачка разом із своїм колишнім чоловіком - ОСОБА_5 та малолітніми дітьми з 1 січня 2012 року вибула із зазначеного житлового будинку, має інше житло, у якому проживає, дана обставина підтверджується копією Акту обстеження матеріально - побутових умов гр. ОСОБА_4 ( вих. № 94 від 19.05.2017 року).

Отже право відповідачів на користування чужим майном (спірним житловим будинком) підлягає припиненню на вимогу ОСОБА_4 - власника цього майна відповідно до положень частини другої статті 406 ЦК України.

Зазначає, що 24 липня 2017 року позивач направив відповідачу пропозицію добровільно звернутись до виконавчого комітету Мигівської сільської ради та знятись разом з дітьми з місця реєстрації в будинку. Станом на день подачі позовної заяви відповідач з його будинку не виписалась, чим чинить перешкоди в користуванні ним належним його приватним будинком. Посилається на те, що відповідачка відмовляється добровільно виселитись із належного ОСОБА_4 житлового будинку та знятись із реєстрації, чим порушує його право як власника будинку володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю.

Просить визнати ОСОБА_5,ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 , неповнолітніх дітей : ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_9,18.10.2013 року такими , що втратили право користування житловим приміщенням, а саме житловим будинком, який розташований по вул. Центральна,78 с. Мигове Вижницького району Чернівецької області.

Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали зазначав, що не може вільно користуватися та розпоряджатися житловим будинком, який є предметом спору. Вказує, що брат ОСОБА_5 разом з колишньою дружиною ОСОБА_6, мають недобудований будинок. Просить в повному обсязі та наполягала на їх задоволенні.

Відповідач ОСОБА_6, яка діє особисто та як законний представник неповнолітніх ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та їх представник проти позовних вимог заперечувала, але зазначила, що вона дійсно не проживає у спірному будинку з дітьми, а проживає у своєї матері, Діти не мають постійного місця проживання , що призведе до порушення їх майнових прав. Житловий будинок, який вони будували з колишнім чоловіком ОСОБА_5 не зданий в експлуатацію тому добровільно знятися з реєстрації не може, і не має можливості прописати дітей.

Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи. Відзив на позов не надав. Клопотань з приводу участі у розгляді справи суду не надходило.

Представник третьої особи, Органу опіки та піклування Вижницької РДА в судовому засіданні просила прийняти рішення відповідно до вимог закону та врахувати інтереси неповнолітніх дітей.

Представник Мигіської сільської ради в судовому засіданні не заперечує, щодо задоволення позову.

Заслухавши доводи сторін , представників третіх осіб, , дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, судом встановлено наступне.

Між сторонами по справі виникли цивільно-правові відносини, які регулюються Цивільним кодексом України, Житловим кодексом України та іншими нормативно - правовими актами.

Згідно положень ст.ст.317, 319 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь - які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до статті 150 ЖК України, громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

Судом встановлено, що позивач є власником житлового будинку , який розташований в с.Мигове вул. Центральна,78 Вижницького району Чернівецької області , що підтверджується витягом за № 18068828 від 12.03.2008 року про реєстрацію права власності на нерухоме майно .

Згідно витягів із записів по господарських книг в житловому будинку зареєстровані ОСОБА_5 та його колишня дружина - ОСОБА_6, їхні неповнолітні діти, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9.

Рішенням Вижницького районного суду від 09.03.2016 року шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 розірвано .

Згідно акту обстеження матеріально- побутових умов ОСОБА_4 від 19.05.2018 року встановлено, що зі слів сусідів відповідачі та їх діти з 01.01.2012 року в житловому будинку с. Мигове вул. Центральна,78 Вижницького району Чернівецької області не проживають.

В акті обстеження місця проживання ОСОБА_6, від 19.09.2017 року встановлено, що остання з дітьми ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_8,ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_9,ІНФОРМАЦІЯ_7 , проживають без реєстрації у матері ОСОБА_10 Л,Т. в житловому будинку по вул. Буковинська,12 с. Мигове з 2015 року.

Згідно рішення виконавчого комітету Мигівської сільської ради від 25.01.2017 року визначено та закріплено юридичну адресу житловому будинку , забудовником якого є ОСОБА_5 на власній присадибній ділянці в селі Буковинській,14 «б» Вижницького району Чернівецької області.

У відповіді Вижницької РДА , ОСОБА_1, від 28.02.2018 року встановлено, що вказано, що ОСОБА_6 проживає без реєстрації за адресою с. Мигове вул. Буковинська,12 Вижницького району Чернівецької області.

Відповідно до ст. ст.71,72 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк може бути продовжено. Визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Відповідно до ст. 107ЖК України у разі вибуття наймача та членів його сім'ї на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті договір найму жилого приміщення вважається розірваним з дня вибуття. Якщо з жилого приміщення вибуває не вся сім'я, то договір найму жилого приміщення не розривається, а член сім'ї, який вибув, втрачає право користування цим жилим приміщенням з дня вибуття.

Особливим інститутом житлового права є збереження житла за тимчасово відсутніми. Порядок збереження житла за тимчасово відсутніми членами сім'ї наймача житла державного, комунального житлового фонду визначено ст. 71ЖК України, а їхні права та обов'язки ст. 78 ЖК України, які встановлюють випадки збереження жилого приміщення за тимчасово відсутніми громадинами.

Згідно з п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України" від 12.04.85 року у справах про визнання наймача або члена його сім'ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст. 71 ЖК), необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім'ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.

Поважності причин відсутності відповідачів в житловому приміщенні за адресою: по вул. Центральна, 78 с. Мигове , не встановлено.

Таким чином, оскільки відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 понад шість місяців без поважних причин відсутні і не проживають в будинку, є такими, що втратили право користування даним житлом.

Як вбачається з матеріалів справи, в будинку зареєстровані, неповнолітні діти відповідачів - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_8,ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_7, яких позивач також просить визнати такими, що втратили право на користування житловим будинком.

Частиною 2 та 3 ст.18 Закону України "Про охорону дитинства" передбачено, що діти - члени сім'ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем. Органи опіки та піклування зобов'язані здійснювати контроль за додержанням батьками або особами, які їх замінюють, майнових та житлових прав дітей при відчуженні жилих приміщень та купівлі нового житла.

Стаття 18 Закону України «Про охорону дитинства» забезпечує право дитини на проживання в житлових умовах, що не завдають шкоди її фізичному та розумовому розвитку. Право дитини на житло є одним з основних прав, адже без мінімальної забезпеченості житлом і майном нормальне існування дитини просто неможливе.

Згідно статті 11 Закону «Про охорону дитинства» сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Системний аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що неповнолітня дитина не має права вільно та самостійно обирати місце свого проживання, і набуває право користування житлом за місцем проживання батьків, або одного з батьків, з ким вона проживає.

Права неповнолітньої дитини є похідними від права батьків (або одного з них). Причини не проживання неповнолітньої дитини за місцем реєстрації не залежать від волі дитини, а тому неможливо встановити їх характер (поважні або неповажні) окремо для неповнолітньої дитини, незалежно від причин відсутності батьків.

Неповнолітня дитина не є самостійним суб'єктом житлових правовідносин, а набуття або втрата права користування житлом дитиною залежить від набуття або втрати такого права її батьками.

Отже, системний аналіз цивільного та житлового законодавства дає підстави вважати, що неповнолітня дитина не може бути самостійним відповідачем за позовом про визнання її такою, що втратила права користування житлом, та зберігає або втрачає таке право автоматично разом з батьками.

В судовому засіданні було встановлено наявність у відповідача ОСОБА_6 іншого постійного місця проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_8 , де вона проживає на теперішній час зі своїми неповнолітніми дітьми, в зв’язку із чим не доведено позбавлення можливості та права на реалізацію законних прав дітей, тобто зняття їх з реєстрації не буде суперечить їх інтересам.

За таких обставин суд вважає, що позов про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням слід задовольнити в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 89, 263, 265, 280 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, неповнолітніх ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Мигівська сільська рада , Орган опіки та піклування Вижницької РДА, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням ,- задовольнити .

Визнати ОСОБА_5,ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 , неповнолітніх дітей : ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_9,18.10.2013 року такими , що втратили право користування житловим приміщенням, а саме житловим будинком, який розташований по вул. Центральна,78 с. Мигове Вижницького району Чернівецької області.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Чернівецької області через Вижницький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: А. Ю. Кириляк