Ухвала суду № 77521921, 25.10.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/793/725/18 Справа № 690/29/18 Категорія: ч.1 ст. 162, ч. 2 ст. 289 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2018 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого суддів при секретарі ОСОБА_2 ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5з участю прокурораОСОБА_6,

обвинуваченого ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Ватутінського міського суду Черкаської області від 01 березня 2018 року, яким

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючий та зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимий:

- 16.06.2006 року Богуславським районним судом Київської області за ч. 3 ст. 185, ст. 104, ст. 76 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки. Постановою Богуславського районного суду Київської області від 05.03.2008 року іспитовий строк відмінено та направлено в місця позбавлення волі на строк 3 роки позбавлення волі, звільнений 07.05.2010 року умовно-достроково на невідбутий строк 9 місяців 28 днів;

- 21.09.2010 року Катеринопільським районним судом Черкаської області за ч. 3 ст. 185, 71 КК України до 4 років позбавлення волі Звільнений 28.12.2013 року умовно-достроково на невідбутий строк 6 місяців 23 дні;

- 10.06.2014 року вироком Катеринопільського районного суду Черкаської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70, 71 КК України до 4 років позбавлення волі; ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 11.04.2016 року на підставі ч. 5 ст. 72 КК України зараховано строк попереднього увязнення з 20.03.2014 року по 11.07.2014 року з розрахунку один день попереднього увязнення за 2 дні позбавлення волі; Звільнений 04.04.2017 р. умовно-достроково на не відбутий строк 8 місяців 2 дні;

визнаний винуватим та засуджений за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених

- ч.1 ст. 162 КК України до 1 року обмеження волі;

- ч. 2 ст. 289 КК України, до 5 років 6 місяців позбавлення волі, без конфіскації майна.

На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом повного складання призначених покарань відповідно до вимог ч.1 ст.72 КК України із перерахунку: одному дню позбавлення волі відповідають два дні обмеження волі, призначено ОСОБА_7 покарання за сукупністю злочинів у вигляді шести років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.71 КК України до призначеного покарання приєднати невідбуту частину покарання, призначеного ОСОБА_7 за вироком Катеринопільського районного суду Черкаської області від 10.06.2014 року та остаточно призначено ОСОБА_7 покарання за сукупністю вироків у вигляді 6 років 8 місяців 2 днів позбавлення волі.

Вирішена доля речових доказів відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

в с т а н о в и л а :

Згідно вироку Ватутінського міського суду Черкаської області від 01березня 2018 року ОСОБА_7 визнаний винуватим та засуджений за те, що він, будучи раніше судимий за вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, повторно, 24.10.2017 р. близько 03.00 год., перебуваючи на території нежилого будинковолодіння ОСОБА_8, яке розміщене по вул. Захисників України, 20 в м. Ватутіне Черкаської області, діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, переконавшись і вважаючи, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, шляхом підбору ключа, таємно проник до приміщення сараю, де незаконно заволодів належним ОСОБА_8 скутером «Хонда діо», вартістю 5600 гривень, після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зник на вказаному мопеді, чим завдав потерпілій ОСОБА_8 матеріальної шкоди на вказану суму.

Крім того, ОСОБА_7, 24.10.2017 р. близько 03.00 год., перебуваючи на території будинковолодіння ОСОБА_8, яке розміщене по вул. Захисників України, 20 в м. Ватутіне Черкаської області, маючи умисел на незаконне проникнення до житла, не маючи дозволу володільця, шляхом пошкодження замка вхідних дверей, порушуючи конституційне право власника на недоторканість житла, передбачене ст. 30 Конституції України, таємно незаконно проник до приміщення житлового будинку, що належить ОСОБА_8.

Не погоджуючись з вироком суду, обвинувачений ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу в якій, вважаючи його незаконним, просив скасувати та перекваліфікувати його дії з ч. 2 ст. 289 КК України на ч. 3 ст. 185 КК України, оскільки вважає, що скутер «Хонда» відноситься до категорії А1, відповідно до Правил дорожнього руху.

Заслухавши доповідь судді, думку обвинуваченого ОСОБА_7, який підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити; думку прокурора Пашковської Ю.П., яка заперечила проти задоволення апеляційної скарги обвинуваченого, вважає, що відсутні підстави для перекваліфікації дії обвинуваченого з ч. 2 ст. 289 на ч. 3 ст. 185 КК України, як того просить останній у своїй апеляційній скарзі; дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України вирок суду повинен бути законним, обгрунтованим і вмотивованим, ухваленим згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України.

Вказаним вимогам закону вирок Ватутінського міського суду відповідає.

Висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, за які він засуджений, відповідає фактичним обставинам провадження, ґрунтується на доказах, досліджених судом в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України.

Доводи засудженого про те, що скутер-мопед «Хонда діо» не є механічним транспортним засобом, що на його думку, свідчить про відсутність в його діях складу інкримінованого йому кримінального правопорушення , передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, є безпідставними.

Згідно з визначенням, закріпленим у Примітці до ст. 286 КК України, під транспортними засобами в цій статті та статтях 287, 289 і 290 слід розуміти всі види автомобілів, трактори та інші самохідні машини, трамваї і тролейбуси, а також мотоцикли та інші механічні транспортні засоби.

Пунктом 1.10 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, передбачено, що транспортний засіб - це пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів. Механічний транспортний засіб - це транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини й механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.

З огляду на наведене транспортний засіб з електродвигуном вважається механічним за умови, що потужність двигуна перевищує встановлену вказаним визначенням межу. Водночас для транспортних засобів з двигуном внутрішнього згоряння жодних обмежень щодо технічних характеристик останнього відповідною правовою нормою не передбачено.

Отже, будь-який транспортний засіб, що приводиться у рух за допомогою двигуна, незалежно від його робочого об’єму належить до механічних транспортних засобів.

Згідно з положеннями цього ж пункту мопед - це двоколісний транспортний засіб, що має двигун з робочим об’ємом до 50 куб. см або електродвигун потужністю до 4 кВт.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_7 близько 03 години 24.10.2017, перебуваючи на території нежилого будинковолодіння в м. Ватутіне Черкаської області по вул. Захисників України, 20 в м. Ватутіне, повторно, незаконно, заволодів транспортним засобом, який належить ОСОБА_8, а саме – скутером марки «Хонда діо», вартістю 5600 грн.

За вказаних обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що викрадений у ОСОБА_8 мопед з об'ємом двигуна до 50 см3 у розумінні примітки ст. 286 КК України є транспортним засобом, а отже є предметом кримінального правопорушення, передбаченого ст. 289 КК України, а тому обвинувачений ОСОБА_7 має нести відповідальність за незаконне заволодіння транспортним засобом, а не за його крадіжку.

Таким чином, за встановлених судом фактичних обставин кримінального провадження, дії ОСОБА_7 суд правильно кваліфікував за ч. 2 ст. 289 КК України , як незаконне заволодіння транспортним засобом, поєднане з проникненням у приміщення, вчинене повторно.

Доводи ОСОБА_7 про порушення судом першої інстанції його права на захист, оскільки йому не було залучено захисника, є безпідставними.

Так, зі звукозапису судового засідання вбачається, що ОСОБА_7, в порядку ст. 345 КПК України, була вручена пам’ятка про права та обов’язки, головуючим суддею йому роз’яснені його права, передбачені ст. 42 КПК України, які ОСОБА_7 були зрозумілі. Жодних клопотань ОСОБА_7 про необхідність залучення йому захисника не заявляв, а тому у колегії суддів відсутні підстави вважати, що судом першої інстанції було порушено право обвинуваченого ОСОБА_7 на захист.

Призначене ОСОБА_7 покарання відповідає вимогам статей 50, 65 КК України та колегія суддів вважає необхідним та достатнім для його виправлення і попередження вчинення нових злочинів.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону під час розгляду кримінального провадження судом першої інстанції, які б слугували підставою для скасування чи зміни вироку суду, не встановлено.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постановлений щодо ОСОБА_7 вирок є законним і обґрунтованим, а підстави для його зміни чи скасування - відсутні.

На підставі наведеного та керуючись ст.404, 405, п.1 ч.1 ст. 407, ст.ст. 409, 418 КПК України, колегія суддів ,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 – залишити без задоволення.

Вирок Ватутінського міського суду Черкаської області від 01 березня 2018 року щодо ОСОБА_7 залишити – без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Головуючий :

Судді :