Постанова № 77521918, 30.10.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1566/18Головуючий по 1 інстанції Мельник І.О. Категорія: 27 Доповідач в апеляційній інстанції Сіренко Ю.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2018 року

м.Черкаси

Апеляційний суд Черкаської області у складі колегії суддів:

Василенко Л.І., Сіренка Ю.В., Фетісової Т.Л.

секретар: Попова М.В.

учасники справи:

позивач - Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення

ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк»,

відповідач - ОСОБА_5,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк» на рішення Соснівського районного суду м.Черкаси від 15 червня 2018 року у складі судді Мельник І.О., повний текст рішення складений 25 червня 2018 року , :

в с т а н о в и в :

У жовтні 2016 року Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» звернулась до суду з позовом до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 25 вересня 2007 року між BAT Всеукраїнським Акціонерним Банком та ОСОБА_5 укладено Кредитний договір №271, відповідно до якого останньому надано кредит в розмірі 252 500 грн. у тимчасове користування (до «24 вересня 2012 року), на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності (17% річних, а з 25.09.2007 - 24,5% річних).

26 квітня 2012 року Соснівським районним судом м. Черкаси ухвалено рішення по цивільній справі № 2-5845/2011 про стягнення з ОСОБА_5 на користь ПАТ «ВіЕйБі Банк» заборгованості за кредитним договором в розмірі 279 680 грн. 39 коп., з яких: кредит - 174 854 грн. 66 коп., відсотки - 79 505 грн. 04 коп., комісія за РО - 4 418 грн. 80 коп., штраф - 20 901 грн. 89 коп.

Незважаючи на це рішення суду, зобов'язання за кредитним договором до цього часу не виконано.

Станом на 7 жовтня 2016 року загальна сума заборгованості за Кредитним договором відповідно до розрахунку заборгованості, становить 482 811 грн. 06 коп., з них: кредит - 174 854 грн. 66 коп.; відсотки - 292 631 грн. 03 коп.; комісія за РО - 6 186,30 грн.; штраф за пропуск платежів нарахований за останній рік - 9 139 грн. 07 коп.

Таким чином різниця нестягненої суми заборгованості складає 224 032 грн. 56 коп.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просив стягнути з відповідача вказану заборгованість по кредитному договору.

Рішенням Соснівського районного суду м.Черкаси від 15 червня 2018 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ПАТ «ВіЕйБі Банк» заборгованість по кредитному договору № 271 від 25 вересня 2007 року в розмірі 129 113 грн. 15 коп.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь держави 1291 грн. 13 коп.

Рішення мотивоване застосуванням до даних правовідносин строку позовної давності, про що було заявлено відповідачем, та стягнення боргу за невиконання грошового зобов'язання за кредитним договором за відповідні періоди.

У серпні 2018 року Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк» подала на вказане рішення апеляційну скаргу, в якій просила рішення Соснівського районного суду м.Черкаси від 15 червня 2018 року скасувати та ухвалити рішення про повне задоволення позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що наявність судових рішень про стягнення боргу та передбачених ч.2 ст. 625 ЦК України грошових сум за інші періоди невиконання боржником зобов'язання й відкриття виконавчого провадження за цими рішеннями за відсутності реального виконання боржником свого зобов'язання не свідчать про припинення договірних правовідносин сторін.

23 жовтня 2018 року ОСОБА_5 скерував до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив доводи, щодо обґрунтованості висновку суду стосовно застосування строку позовної давності до даних правовідносин та зазначив, що наведені скаржником доводи в апеляцій скарзі обґрунтованості висновків суду не спростовують.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає залишенню без задоволення.

Судом встановлено, що відповідно до кредитного договору № 271 від 25 вересня 2007 року відповідач отримав кредит в розмірі 252 500 грн., строком до 24 вересня 2012 року під 17% річних. (а.с. 5-11)

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 26 квітня 2012 року з ОСОБА_5 стягнуто на користь ПАТ «ВіЕйБі Банк» заборгованість за кредитним договором № 271 від 25 вересня 2007 року в розмірі 279 680 грн. 39 коп., з яких: кредит - 174854 грн. 66 коп., відсотки - 79 505 грн. 04 коп., комісія за РО - 4 418 грн. 80 коп., штраф - 20901 грн. 89 грн.

Незважаючи на це рішення суду, зобов'язання за кредитним договором ОСОБА_5 не виконано.

Станом на 7 жовтня 2016 року загальна сума заборгованості за Кредитним договором відповідно до розрахунку заборгованості, становить 482 811 грн.06 коп., з них: кредит - 174854,66 грн.; відсотки - 292 631,03 грн.; комісія за РО - 6 186,30 грн.; штраф за пропуск платежів нарахований за останній рік - 9 139,07 грн. Таким чином різниця нестягненої суми заборгованості складає 224 032 (двісті двадцять чотири тисячі тридцять дві) грн. 56 коп.

Відповідно до змісту статті 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору й вимогами ЦК України. За статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення виконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк. Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у статті 1050 ЦК України, відповідно до якої якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина друга статті 1050 ЦК України).

Правовий аналіз положень ст.ст. 526, 599, 611, 625 ЦК України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за Договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього Договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ст. 625 цього Кодексу, за час прострочення.

Разом із тим, главою 19 ЦК визначено строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, тобто позовну давність.

Відповідно до вимог статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність. Зокрема, частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина 1 статті 261 ЦК України).

Відповідно до частини п'ятої статті 261 ЦК України за зобов'язанням з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. строком

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у статтях 252-255 ЦК України. При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (стаття 261 ЦК України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

У справі, яка переглядається, установлено, що ОСОБА_5 взяв на себе зобов'язання повернути суму кредиту з відповідними процентами до 24 вересня 2012 року, сплачуючи її частинами, щомісячними платежами, в сумі 4 279 грн. 66 коп., до 10 числа (включно) кожного календарного місяця, та сплачувати нараховані проценти за користування кредитом.

Оскільки умовами договору установлені окремі самостійні зобов'язання, які деталізують обов'язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового траншу.

Отже, у випадку неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду України від 19 березня 2014 року у справі № 6-14цс14.

Судом встановлено, що згідно з рішенням Соснівського районного суду м.Черкаси від 26 квітня 2012 року, яким стягнуто заборгованість за кредитним договором №271 від 25 вересня 2007 року із ОСОБА_5, та яке на даний час є невиконаним, розрахунок заборгованості до стягнення здійснений ПАТ «ВіЕйБіБанк» станом на 11 листопада 2011 року.

З позовом до суду банк звернувся 17 жовтня 2016 року (згідно з поштовим штемпелем на конверті).

Суд, урахувавши установлений законом строк позовної давності, час звернення до суду й час виникнення прострочення сплати чергових платежів за кредитом та подану відповідачем заяву про застосування строку позовної давності, дійшов висновку про відмову в задоволенні позовної вимоги в частині стягнення заборгованості за відсотками, яка нарахована позивачем за період з 11 листопада 2011 року по 16 жовтня 2013 року у сумі 84 012 грн. 84 коп., як така, що заявлена до стягнення із пропуском строку позовної давності.

Відповідач рішення суду не оскаржив.

Відповідно до вимог статті 266, частини другої статті 258 ЦК України стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду та починається з дня (місяця), з якого вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою.

Такий правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду України від 19 листопада 2014 року у справі № 6-160цс14.

Ураховуючи зазначене, суд першої інстанції дійшов до обгрунтованого висновку, що заявлений до стягнення розмір штрафу підлягає нарахуванню лише за останні 12 місяців перед зверненням позивача до суду.

Також вірно встановленим судом є і факт пропуску позивачем позовної давності, зокрема, щодо вимоги про стягнення суми комісії за РО (плата за обслуговування кредитом) у розмірі 1 767 грн. 50 коп.

Доводи апеляційної скарги є аналогічними доводам позовної заяви, яким суд дав правову оцінку. Ці доводи не спростовують висновки суду по суті вирішення спору та не дають підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк» залишити без задоволення.

Рішення Соснівського районного суду м.Черкаси від 15 червня 2018 року у справі за позовом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «ВіЕйБі Банк» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови складений 31 жовтня 2018 року

Судді: Л.І.Василенко

Ю.В.Сіренко

Т.Л.Фетісова