Ухвала суду № 77521437, 24.10.2018, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/645/18

1-кс/703/1085/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2018 року м. Сміла

Слідчий суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Кирилюк Н.А.,

з секретарем судового засідання Сорока О.А.,

розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого про накладення арешту у кримінальному провадженні № 12018250230000543, внесеного до ЄРДР 16.03.2018 року

за участю

слідчого Титаренко В.А.

в с т а н о в и в :

Начальник ВРЗСПЖЗО СВ Слідчий ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_1, як слідчий в кримінальному провадженні, внесла погоджене з прокурором клопотання про накладення арешту на майно ОСОБА_2

Своє клопотання мотивує тим, що 16 березня 2018 року близько 12 години 30 хвилин в АДРЕСА_1, виявлено труп ОСОБА_2 з явними ознаками насильницької смерті.

За даним фактом слідчим відділом Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області розпочато досудове слідство в кримінальному провадженні № 12018250230000543 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

16 березня 2018 року під час огляду місця події було виявлено і вилучено 3000 грн. та вироби з металу жовтого кольору: ланцюжок з хрестиком, дві каблучки, одна пара сережок.

13 квітня 2018 року під час повторного огляду місця події було виявлено і вилучено 57750 доларів США і 2100 Євро.

Посилаючись на те, що близьких родичів ОСОБА_2 не залишилось, наявні заповіти на спадкове майно оспорюються третіми особами, встановити правовласника спадкового майна до рішення суду щодо встановлення спадкоємців не можливо, а однією з причин вбивства є намір заволодіння цими цінностями, слідчий просив накласти на нього арешт.

При цьому, слідчий зазначив, що на даний час достатньо підстав вважати, що вилучене майно є предметом вчинення злочину, зберігають сліди злочину і відповідають критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України.

В судовому засіданні слідчий підтримав клопотання, просили задовольнити його з наведених у ньому підстав.

Заслухавши думку слідчого, вивчивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що в клопотанні належить відмовити з наступних підстав.

У відповідності з ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно з частина 2 статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів,

2) спеціальної конфіскації,

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи,

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Звертаючись до суду з наведеним клопотанням, слідчий мотивує необхідність накладення арешту саме на підставі п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.

Частиною 3 статті 170 КПК України передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Підставою звернення до суду з наведеним клопотанням слідчим визначено те, що існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що вилучене майно є доказом злочину і цей доказ відповідає критеріям ст. 98 КПК України.

У відповідності з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об’єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об’єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

На підтвердження викладеного в клопотанні, слідчим надано протоколи огляду місця події від 16 березня та 13 квітня 2018 року, у відповідності з якими в АДРЕСА_1, було виявлено і вилучено зазначене в клопотанні майно.

Крім того, на підтвердження викладеного в клопотанні, слідчим приєднано до матеріалів справи рапорт поліцейського Смілянського ВП про виявлення трупа ОСОБА_2

Слідчий суддя зазначає, що рапорт – це письмове звернення працівника до вищої посадової особи з викладом питань службового чи особистого характеру і висловленням у зв'язку із цим відповідного прохання і не є доказом в кримінальному провадженні в розумінні глави 4 КПК України.

Слідчим не надано доказів того, що майно, на яке слідчий просить накласти арешт, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні. Слідчим також не надано доказів того, що це майно є чи може бути об’єктом вчинення кримінального правопорушення чи може містити сліди злочину, і, відповідно, бути речовим доказом в розумінні ст. 98 КПК України.

При вирішенні питання про арешт майна, слідчий суддя повинен врахувати, крім іншого, наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; правову підставу для арешту майна; розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову, тощо.

Слідчим суддею встановлено, що після смерті ОСОБА_2 три особи звернулись до Смілянської державної нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини. Накладення арешту на спадкове майно призведе до неможливості оформлення права власності на це майно.

Суд також роз’яснює, що арешт майна не може бути виправданий необхідністю схоронності спадкового майна до визначення кола спадкоємців, оскільки відповідно до ст. 1283 ЦК України обов’язок щодо вжиття заходів по збереженню спадкового майна покладено на нотаріусів та уповноважених осіб органів місцевого самоврядування - в сільських населених пунктах.

Крім того, згідно з ч. 6 ст. 132 КПК України до клопотання слідчого, прокурора про застосування, зміну або скасування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.

Пунктом 3 розділу 4 Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України № 139 від 6 квітня 2016 року, визначено відомості, які включаються до цього витягу.

Як вбачається з пункту 4 розділу 4 цього Положення реєстратори самостійно формують (отримують) витяг з Реєстру у межах унесеної інформації та посвідчують його своїм підписом.

Слідчим суддею оглянуто витяг, який приєднаний до матеріалів клопотання, і встановлено, що він не містить підпису реєстратора, а відтак не відповідає вимогам, які ставляться до наведеного документу.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Дослідивши матеріали клопотання про накладення арешту, вважаю, що такі не містять будь-яких відомостей на обґрунтування того, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, як накладення арешту на вилучене майно.

Враховуючи, що слідчим не доведено, що вилучене майно відповідає критеріям ст. 98 КПК України, що існують ризики можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, в клопотанні належить відмовити в повному обсязі.

Крім того, слідчий суддя зазначає, що згідно із ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Керуючись ст. 131, 132, 170, 173 КПК України,

у х в а л и в :

Відмовити слідчому Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_1 в клопотанні в кримінальному провадженні № 12018250230000543 про накладення арешту на майно, а саме: 57750 доларів США і 2100 Євро3000 грн. та вироби з металу жовтого кольору - ланцюжок з хрестиком, дві каблучки, одна пара сережок.

Роз’яснити слідчому про необхідність звернення до нотаріуса Смілянської державної нотаріальної контори із заявою щодо вжиття заходів до охорони спадкового майна.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Черкаської області протягом п’яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали проголошений 29 жовтня 2018 року.

Слідчий суддя: Н. А. Кирилюк