Ухвала суду № 77520286, 31.10.2018, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/6394/18

Провадження № 1-кс/645/2291/18

У Х В А Л А

іменем України

31 жовтня 2018 року м. Харків

Слідчий суддя Фрунзенського районного суду м. Харкова Шарко О.П., при секретарі судового засідання – Ятловій Ю.В., за участю: прокурора Немишлянського відділу Харківської місцевої прокуратури №3 – ОСОБА_1, захисника – ОСОБА_2 , перекладача – ОСОБА_3, розглянув у судовому засіданні в приміщенні суду у м. Харкові, клопотання слідчого СВ Немишлянського ВП ГУНП України в Харківській області ОСОБА_4,погоджене з прокурором Немишлянського відділу Харківської місцевої прокуратури №3 – ОСОБА_1,

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під варту по кримінальному провадженню за № 12018220460002602 від 29.10.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України відносно:

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, офіційно не працюючого, зі слів раніше судимого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1

в с т а н о в и в:

Слідчий СВ Немишлянського ВП Індустріального ВП ГУНП України в Харківській області ОСОБА_4 звернулася до Фрунзенського районного суду м. Харкова з клопотанням, погодженим з прокурором Немишлянського відділу Харківської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_1 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_5.

Клопотання вмотивоване тим, що 28.10.2018 приблизно о 01 годині, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 перебували за місцем фактичного проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2, де під час спільного розпивання алкогольних напоїв між ОСОБА_5 та ОСОБА_6, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин з мотивів ревнощів виник словесний конфлікт, в ході якого, ОСОБА_5 наніс ОСОБА_6 біля двох ударів кулаком правої руки в область обличчя зліва. Після чого ОСОБА_6 з метою припинення конфлікту та протиправних дії ОСОБА_5, покинула квартиру, при цьому ОСОБА_5 прослідував за нею до вихідної двері із під’їзду на першому поверсі, та реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на протиправне позбавлення життя ОСОБА_6, з мотивів ревнощів ОСОБА_5, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх злочинних дій та бажаючи діяти саме таким чином, з метою подолання спротиву ОСОБА_6 схопив потерпілу однією рукою, іншою рукою закрив рот та ніс і бажаючи заподіяти смерть ОСОБА_7 продовжував тримати її таким чином, доти ОСОБА_6 не перестала подавати ознаки життя. Згідно довідки ХОБСМЕ-2 № 10-12/2245е від 29.10.2018, причиною смерті ОСОБА_6 стала: механічна асфіксія, удавлення та удушення. ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України – вбивство,тобто умисне протиправне заподіяння смерті інщій людині. За даним фактом СВ Немишлянського ВП ГУ НП в Харківській області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018220460002602 від 29.10.2018 за ознаками кримінального правопорушення – злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України. Підстави застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_5 обґрунтовуються настанням ризиків, передбачених п. 1, 3, 4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України: - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки, ОСОБА_5, усвідомлюючи реальну можливість та побоюючись отримати значний термін покарання у вигляді позбавлення волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочинку; - незаконно впливати на свідків, оскільки підозрюваному під час досудового розслідування в рамках чинного законодавства вручено копії відповідних процесуальних документів, серед яких є процесуальні документи з даними свідків, тому імовірна можливість, що у разі застосування більш м'якого запобіжного заходу підозрюваний зможе впливати на вказаних учасників кримінального провадження; - вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_5 за місцем реєстрації не проживає, раніше неодноразово вчиняв, не працює, утриманців не має, а отже, маються достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 при застосуванні більш м’якого запобіжного заходу, ніж тримання під ватрою, у подальшому може продовжити вчиняти нові злочини; - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. На теперішній час вищевказані ризики мають місце.

У судовому засіданні прокурор підтримала подане клопотання, підозрюваний не оспорював обставин вчинення кримінального правопорушення, встановлених органом досудового розслідування, проти клопотання заперечував, разом з захисником просили не обирати міру запобіжного заходу у виді тримання під вартою, обравши запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Вислухавши міркування сторін кримінального провадження, дослідивши надані докази, слідчий суддя вважає, встановленим існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5, ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування та\або суду; незаконно впливати на свідків, потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення .

29.10.2018 о 13.15 год. ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, був фактично затриманий в порядку ст. 208 КПК України, працівниками Немишлянського ВП ГУ НП в Харківській області, про що був складений протокол про затримання особи підозрюваної у вчиненні злочину.

30.10.2018 ОСОБА_5, 31.07.1991р.н. повідомлено про підозру у вчиненні злочину передбаченого, ч.1 ст.115 КК України- вбивство,тобто умисне протиправне заподіяння смерті.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколом огляду місця події від 29.10.2018 року за адресою м. Харків, бульвар Академіка Юр’єва, 3/1; протоколом огляду місця події від 29.10.2018 за адресою АДРЕСА_1 протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину; показанням свідка ОСОБА_8; показаннями свідка ОСОБА_9; показаннями свідка ОСОБА_10; показаннями свідка ОСОБА_11; лікарським свідоцтвом про смерть ОСОБА_6 № 10-12/2245с від 29.10.2018 року

Характер та фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, свідчать про підвищену суспільну небезпеку. У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте, таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Так, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Так, поняття "обґрунтована підозра" не визначене у національному законодавстві та зважаючи на положення, закріплені у ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", судам слід враховувати позицію Європейського суду з прав людини, відображену зокрема у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", відповідно до якої "термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182).

Більш того, у п. 48 рішення "Чеботарі проти Молдови" N 35615/06 від 13.11.2007 Європейський Суд з прав людини зазначив "Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 &aпо; 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання".

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі "Ілійков проти Болгарії" N 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що "суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів".

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя враховує наявність трьох ризиків, передбачених п. 1, 3, 4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні у вчиненні якого підозрюється, відсутність постійного місця роботи та соціально сталих зв’язків за місцем проживання, попередню судимість, вірогідність тиску підозрюваним на свідків та потерпілих, можливість вчинення інших кримінальних правопорушень, що застосування відносно ОСОБА_5 більш м’яких запобіжних заходів недостатнє для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а тому обирає йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Згідно п.4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.ст. 177, 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:

1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;

2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;

3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

Відповідно до вимог п.1, 2 ч.4 ст.183 КПК України, суд з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення не визначає заставу.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206,372, 395 КПК України, слідчий суддя, –

Ухвалив:

Клопотання слідчого СВ Немишлянського ВП ГУНП України в Харківській області ОСОБА_4,погоджене з прокурором Немишлянського відділу Харківської місцевої прокуратури №3 – ОСОБА_1, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під варту по кримінальному провадженню за № 12018220460002602 від 29.10.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України відносно:

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, офіційно не працюючого, зі слів раніше судимого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 – задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Харківському слідчому ізоляторі м. Харкова на шістдесят днів - до 28 грудня 2018 року.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п’яти днів з дня її проголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя