Постанова № 7751573, 11.11.2009, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-11356/09/2570

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2009 р. м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючої судді                                                            Баргаміної Н.М.

при секретарі                                                                       Хоботні Є.А.

за участю представника позивача                                        Климентьєвої І.Л.

представника відповідача                                                   Уткіної О.О.                    

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комбікормовий завод «Піаст –Ніжин»до Ніжинської об’єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

          30.09.2009 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Ніжинської об’єднаної державної податкової інспекції та просить скасувати податкове повідомлення –рішення Ніжинської об’єднаної державної податкової інспекції від 14.08.2009 року № 0000722301/0.

          В судовому засіданні представник позивача свої позовні вимоги підтримав та мотивує їх тим, що посилання відповідача у висновках акту перевірки від 10.08.09 р. № 1029/23-35013846 на порушення підпункту 7.5.1 пункт 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" є безпідставним , оскільки даний пункт не зобов'язує платника податку - покупця отримувати податкові накладні у звітному періоді, на який припадає дата виникнення податкових зобов'язань продавця, та не обмежує строк дії права на формування податкового кредиту. Вказаний Закон не передбачає, що платник податків, який не відобразив своєчасно податковий кредит, втрачає право на такий кредит в майбутньому. Крім того, на думку позивача, крім загального строку давності в 1095 днів, не існує жодних часових обмежень щодо реалізації платником ПДВ свого законного права на декларування податкового кредиту.

          Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову заперечував та зазначив, що законом не передбачено можливості для платника приймати самостійне рішення щодо відстрочення реалізації своїх прав на отримання податкового кредиту після настання дати виникнення права на податковий кредит. Тобто, якщо на дату виникнення права на податковий кредит (у тому числі і в частині окремих сум податку) платник таким правом не скористався, вважається, що ним прийнято рішення не формувати податковий кредит з використанням зазначених сум податку.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню на слідуючих підставах.

Судом встановлено, що відповідачем була проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 року по 31.03.2009 року.

В результаті перевірки було складено акт № 1029/23-35013846 від 10.08.2009 року, яким було встановлено порушення податкового законодавства, а саме: пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.5.1 пункту 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97/-ВР із змінами та доповненнями, в результаті чого, занижено податок на додану вартість на загальну суму 9019 грн. та завищено від’ємне значення різниці між сумою податкових зобов’язань та податкового кредиту на загальну суму 10182 грн., що стало підставою винесення оспорюваного повідомлення - рішення від 14.08.2009 року № 0000722301/0, яким донараховано суму податкового зобов»язання за основним платежем в розмірі 9019 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 4509,5 грн.

Дане порушення виникло внаслідок включення позивачем до податкового кредиту за лютий 2009 р. податкових накладних на загальну суму 61095 грн., у тому числі податок на додану вартість на суму 10182, які отримані позивачем у 2007 р., а саме : податкові накладні №362 від 21.09.2007 р.; №433 від 27.09.2007 р.; №1114 від 19.10.2007 р.; №1206 від 24.10.2007 р.; №1559 від 31.10.2007 р.

Не погоджуючись з вказаним повідомленням-рішенням, позивачем було подано заперечення, яке відповіддю податкового органу від 14.08.2009 р. №2145/10/23-018 було залишено без задоволення.

Відповідно до пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до положень пп.7.2.3 та 7.2.6 ст. 7 цього ж Закону, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов»язань продавця і видається покупцю на його вимогу та є підставою для формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

У разі, якщо у майбутніх податкових періодах платником самостійно виявлені помилки в податковому обліку (в тому числі не включені суми ПДВ до податкового кредиту), такий платник відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України від 21.12.2000 р. N 2181 -111 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" має право подати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Порядок подання уточнюючого розрахунку з ПДВ визначено Порядком заповнення і подання податкової декларації з ПДВ, затвердженим наказом ДПАУ від 30.05.97 p. N 166, відповідно до п. 4.4 якого, якщо платник самостійно виявив помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, то такий платник зобов'язаний подати в порядку, установленому для подання декларацій з ПДВ (без урахування граничного терміну подання, але з урахуванням строків давності, встановлених ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов»язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами») уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок. Одним уточнюючим розрахунком може бути виправлено помилки лише однієї раніше поданої декларації.

Платник податку має право не подавати вказаний розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі декларації за будь-який наступний звітний (податковий) період.

Отже, враховуючи що позивачем було подано декларацію з уточненими показниками в межах строку давності 1095 днів, суд доходить до висновку, що позивачем правомірно було включено до податкового кредиту за лютий 2009 р. податкові накладні (а/с 61-65) на загальну суму 61095 грн., в тому числі податок на додану вартість на суму 10182 грн.

Згідно з частиною 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, зважаючи на викладене, суд вважає, що у податкового органу відсутні підстави для нарахування податку на додану вартість в сумі 9019 грн., а отже і для нарахування штрафних (фінансових санкцій) в сумі 4509,5 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів правомірність своїх дій.

За наведених обставин та правових норм, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, в зв'язку з чим позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Комбікормовий завод «Піаст–Ніжин» підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 17, 18, 104, 122, 160-163 КАС України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення –рішення Ніжинської об’єднаної державної податкової інспекції від 14.08.2009 року № 0000722301/0.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі, особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду в повному обсязі виготовлена 16 листопада 2009 р.

Головуючий суддя Баргаміна Н.М.