Постанова № 77514957, 31.10.2018, Апеляційний суд Сумської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2018 року

м.Суми

Справа №589/796/16-ц

Номер провадження 22-ц/788/1853/18

Апеляційний суд Сумської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Кононенко О. Ю. (суддя-доповідач),

суддів - Собини О. І. , Ткачук С. С.

з участю секретаря судового засідання -Чуприни В.І.,

сторони:

позивач - ОСОБА_1;

відповідач - ОСОБА_2;

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 22 червня 2018 року в складі судді Курбанової А.Р., ухвалене у м. Шостка, повний текст якого складено 03 серпня 2018 року,

в с т а н о в и в:

29 січня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, мотивуючи уточнені позовні вимоги тим, що 07 квітня 2011 року він надав відповідачу у борг під розписку грошові кошти в розмірі 6400 доларів США, а той, в свою чергу, зобов`язався повернути їх не пізніше 20 квітня 2011 року. У зв`язку з тим, що відповідач не виконав своїх зобов`язань належним чином, він 26 вересня 2012 року звернувся до суду з відповідним позовом і рішенням Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 30 січня 2013 року стягнуто з ОСОБА_2 на його користь заборгованість за договором позики в розмірі 51155 грн 20 коп, 3% річних від простроченої заборгованості в розмірі 2207 грн 38 коп. Оскільки відповідач у добровільному порядку не виконав вказане рішення суду і борг досі не сплатив, враховуючи, що з часу винесення судового рішення у 2013 році курс долара США до національної грошової одиниці гривні змінився, уточнивши позовні вимоги в заяві від 10 березня 2017 року (том 1, а.с. 114-120), просив стягнути збитки у вигляді «курсової різниці» в розмірі 111296 грн 89 коп, 102504 грн 67 коп процентів за користування грошовими коштами за період з 27 вересня 2012 року по 10 березня 2017 року та трьох відсотків річних за цей же період в розмірі 21533 грн 92 коп, що в цілому становить 235335 грн 48 коп.

Рішенням Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 22 червня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 проценти за користування позикою за період з 27.09.2012р. по 10.03.2017р. в сумі 29004 грн 35 коп, 3 % річних, нарахованих за період з 27.09.2012р. по 10.03.2017р. в сумі 6173 грн 07 коп, та 367 грн 21 коп судового збору.

В іншій частині позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, не погоджуючись з рішенням суду в частині відмови у задоволенні його позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції змінити та позовні вимоги задовольнити повністю, стягнути судові витрати, понесені в суді першої інстанції у розмірі 2626,99 грн, та судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 3002,37 грн.

Апеляційна скарга мотивована тим, що грошове зобов'язання виникло в іноземній валюті, тому сума боргу повинна обчислюватися в іноземній валюті. Вважає, що розрахунок відсотків за користування позикою та 3% річних за прострочення виконання зобов'язання має бути здійснено, виходячи з еквіваленту суми боргу в іноземній валюті, а не виходячи з суми боргу у гривнях, визначеної рішенням Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 30 січня 2013 року, як вважає суд. Крім того, просить стягнути з відповідача поштові витрати на пересилання до суду позовної заяви та інших документів, які на його думку відносяться до витрат, що пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду в розумінні п. 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України.

Відповідач не скористався своїм правом на подання до суду відзиву на апеляційну скаргу, копію якої отримав 19 жовтня 2018 року (том 2, а.с. 74).

Відповідно до п.3 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

Пунктом 8 частини першої розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України, в редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набув чинності 15 грудня 2017 року, також визначено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача ОСОБА_1, який підтримав доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вимог та підстав позову, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Проте, зазначеним вимогам закону рішення суду відповідає не в повній мірі.

Відповідно до п. п. 1, 3, 4 ч. 1, ч. 4 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 07 квітня 2011 року між ОСОБА_1 (позикодавець) та ОСОБА_2 (позичальник) укладено договір позики, про що свідчить розписка, відповідно до якої, ОСОБА_2 отримав від позивача у борг суму еквівалентну 6400 доларів США з терміном повернення до 20 квітня 2011 року, про що зазначено у розписці (том 1, а.с. 4).

В зв'язку з невиконанням ОСОБА_2 своїх зобов'язань, рішенням Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 30 січня 2013 року позов ОСОБА_1 про стягнення боргу за борговою розпискою задоволено, стягнуто з ОСОБА_2 на користь позивача борг в розмірі 51155 грн 20 коп (еквівалент на день ухвалення рішення 6400 доларів США) та 3% річних від простроченої заборгованості в розмірі 2207 грн 38 коп, а також судовий збір в сумі 533,63 грн. Зі змісту рішення вбачається, що 3% річних було стягнуто за період з 20 квітня 2011 року по 26 вересня 2012 року (том 1, а.с.5).

На виконання вказаного судового рішення 03 червня 2013 року був виданий виконавчий лист, який був пред'явлений позивачем до примусового виконання.

Як вбачається з довідки державного виконавця від 13 березня 2017 року (том 1, а.с. 131-132), загальна сума отриманих позивачем коштів на виконання вказаного судового рішення складає 15057,81 грн.

Зважаючи на те, що сторонами договору позики не передбачено іншої черговості погашення грошового зобов'язання, за рахунок перерахованої 10 грудня 2013 року суми в розмірі 1545,46 грн в частині 533,63 грн були погашені присуджені судові витрати, а за рахунок залишку цього платежу в сумі 1011,83 грн - погашена частина присуджених до стягнення процентів, які остаточно погашені за рахунок платежів, здійснених 15 січня 2014 року в сумі 1163,64 грн і 24 січня 2014 року в сумі 31,91 грн. Всі інші грошові кошти, сплачені позивачу, в загальній сумі 12316,80 грн зараховуються на погашення основного боргу.

Таким чином, сума боргу, стягнута рішенням суду в розмірі 51155 грн. 20 коп. (еквівалент на день ухвалення рішення 6400 доларів США), в повному обсязі позивачу не повернута.

Позивач вважав, що йому заподіяні збитки у розмірі 111296 грн. 89 коп., виходячи із різниці в курсі національної валюти до долара США, стверджуючи про це з огляду на той факт, що позика надавалася в іноземній валюті - доларах США та повинна бути погашена в цій же валюті.

Відповідно до статті 99 Конституції України, грошовою одиницею України є гривня. Гривня є законним платіжним засобом на території України. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом (частини перша, друга статті 192 ЦК України).

Такі випадки передбачені статтею 193, частиною четвертою статті 524 ЦК України, Законом України від 16 квітня 1991 року № 959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність», Декретом Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», Законом України від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Згідно зі статтею 524 ЦК України, зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Відповідно до частини першої статті 533 ЦК України, грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.

Отже, гривня як національна валюта вважається єдиним законним платіжним засобом на території України.

Разом з тим, частина друга статті 533 ЦК України допускає, що сторони можуть визначити в грошовому зобов'язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті.

У такому разі сума, що підлягає сплаті за зобов'язанням, визначається в гривнях за офіційним курсом Національного банку України, встановленим для відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не передбачений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі статтею 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У пункті 8 статті 16 ЦК України зазначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1, реалізуючи право на звернення до суду в 2012 році, звертався до суду з позовом про стягнення заборгованості за борговою розпискою, визначивши заборгованість у валюті - гривні України. Крім того, погодився із судовим рішенням, яким таку заборгованість стягнуто з боржника, тому не має права на стягнення курсової різниці, оскільки визначив заборгованість у національній валюті.

Зазначене узгоджується з висновками про застосування норм права, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року (справа № 750/8676/15-ц, провадження № 14-79цс18), на які послався суд першої інстанції.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду про відсутність підстав для стягнення курсової різниці.

Рішення суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 щодо стягнення процентів за користування позикою (ст. 1048 ЦК України) та 3% річних (ч. 2 ст. 625 ЦК України) мотивоване тим, що наявність та розмір заборгованості ОСОБА_2 перед ОСОБА_1 по процентах за користування позикою за період 27 вересня 2012 року по 10 березня 2017 року у сумі 29004,35 грн і 3 % річних за той же період у сумі 6173,07 грн, витікає з умов укладеної між сторонами по справі угоди, підтверджується наявними у матеріалах справи документами та не спростовано відповідачем. При цьому, для розрахунку цих сум суд взяв суму боргу, визначену рішенням Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 30 січня 2013 року у розмірі 51155, 20 грн.

Колегія суддів апеляційного суду не може повністю погодитись з таким висновком суду з наступних підстав.

За змістом статей 525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином згідно з умовами договору та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У частині першій статі 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з вимогами частини 1 статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 625 ЦК врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов'язання, які мають особливості. Так, відповідно до наведеної норми, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дійшовши висновку про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача процентів за користування позикою, встановлених на рівні облікової ставки Національного банку України та 3 % річних, ґрунтуються на законі, суд першої інстанції не врахував, що предметом позову у цій справі є стягнення зазначених коштів за період невиконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору позики у формі боргової розписки.

Зі змісту боргової розписки вбачається, що ОСОБА_2 отримав від позивача у борг суму еквівалентну 6400 доларів США (том 1, а.с. 4).

Так, невиконане грошове зобов'язання, на яке позивач просив нарахувати проценти на рівні облікової ставки Національного банку України та 3 % річних є зобов'язанням за договором позики, вираженим в іноземній валюті, а не зобов'язанням, встановленим рішенням Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 30 січня 2013 року, яке повністю не виконане.

В зв'язку з цим, розрахунок процентів на рівні облікової ставки Національного банку України та 3 % річних необхідно зробити, виходячи з еквіваленту суми боргу в іноземній валюті. Таким чином, колегія суддів апеляційного суду вважає обґрунтованим розрахунок, наданий позивачем, в якому врахована зміна курсу долара і погашення основної суми боргу за курсом долара США на дату отримання позивачем таких коштів.

Розрахунок погашення та залишку суми боргу за розпискою наступний:

Дата

платежу Сума

платежу,

грн. Розподілено на витрати кредитора Розподілено на проценти Розподілено

на

погашення основної суми боргу Курс Сума в дол. США, погашення основної суми боргу Залишок основної суми боргу

10.12.2013 1545,46 533,63 1011,83 0,00 6400,00

15.01.2014 1163,64 1163,64 0,00 6400,00

24.01.2014 272,63 31,91 240,72 7,993 30,12 6369,88

27.02.2014 909,18 909,18 9,5179 95,52 6274,36

02.04.2014 390,91 390,91 11,1062 35,20 6239,16

23.05.2014 1140,46 1140,46 11,72514 97,27 6141,90

30.05.2014 250,00 250,00 11,775 21,23 6120,67

24.06.2014 678,29 678,29 11,89206 57,04 6063,63

03.07.2014 225,00 225,00 11,84111 19,00 6044,63

11.07.2014 452,27 452,27 11,69381 38,68 6005,95

25.07.2014 112,28 112,28 11,7528 9,55 5996,40

05.08.2014 309,09 309,09 12,29759 25,13 5971,26

08.08.2014 309,09 309,09 12,60676 24,52 5946,75

22.09.2014 246,37 246,37 13,48971 18,26 5928,48

13.10.2014 215,46 215,46 12,95288 16,63 5911,85

22.10.2014 224,56 224,56 12,95008 17,34 5894,51

27.10.2014 89,55 89,55 12,95044 6,91 5887,59

30.10.2014 179,10 179,10 12,95279 13,83 5873,77

12.12.2014 715,90 715,90 15,7107 45,57 5828,20

16.01.2015 243,64 243,64 15,79797 15,42 5812,78

17.01.2015 235,45 235,45 15,87643 14,83 5797,94

29.01.2015 540,90 540,90 15,95434 33,90 5764,04

10.11.2015 1681,33 1681,33 22,27493 75,48 5688,56

19.11.2015 454,55 454,55 23,91359 19,01 5669,55

20.01.2017 2472,70 2472,70 27,44216 90,11 5579,45

Всього: 15057,81 533,63 2207,38 12316,80 820,55

Таким чином, загальна погашена сума основного боргу станом на 10 березня 2017 року становить 820,55 дол США, а непогашений залишок основного боргу відповідно становить 5 579,45 дол США (6400,00 дол США - 820,55 дол США).

Розрахунок процентів за обліковою ставкою НБУ та 3% річних наведений в наступній таблиці.

Дата

початку

періоду Дата кінця періоду Сума боргу в

ДОЛ.

США Відсоток

річних Кіл-ть днів в періоді Сума процентів по ставці НБУ (ст. ст. 536, 1048 ЦК України) Сума 3% річних (ст. 625 ЦК України)

в ДОЛ. США в грн. по курсу на 10.03.2017 в ДОЛ. США в грн. по курсу на

10.03.2017

27.09.2012 31.12.2012 6400,00 7,50% 96 126,25 3397,21 50,50 1358,89

01.01.2013 09.06.2013 6400,00 7,50% 160 210,41 5661,85 84,16 2264,63

10.06.2013 12.08.2013 6400,00 7,00% 64 78,55 2113,67 33,67 906,01

13.08.2013 23.01.2014 6400,00 6,50% 164 186,92 5029,76 86,27 2321,41

24.01.2014 26.02.2014 6369,88 6,50% 34 38,57 1037,87 17,80 478,97

27.02.2014 01.04.2014 6274,36 6,50% 34 37,99 1022,26 17,53 471,71

02.04.2014 14.04.2014 6239,16 6,50% 13 14,44 388,56 6,67 179,48

15.04.2014 22.05.2014 6239,16 9,50% 38 61,71 1660,53 19,49 524,45

23.05.2014 29.05.2014 6141,90 9,50% 7 11,19 301,11 3,53 94,99

30.05.2014 23.06.2014 6120,67 9,50% 25 39,83 1071,77 12,58 338,51

24.06.2014 02.07.2014 6063,63 9,50% 9 14,20 382,10 4,49 120,82

03.07.2014 10.07.2014 6044,63 9,50% 8 12,59 338,78 3,97 106,83

11.07.2014 16.07.2014 6005,95 9,50% 6 9,38 252,40 2,96 79,65

17.07.2014 24.07.2014 6005,95 12,50% 8 16,45 442,65 3,95 106,29

25.07.2014 04.08.2014 5996,40 12,50% 11 22,59 607,87 5,42 145,84

05.08.2014 07.08.2014 5971,26 12,50% 3 6,13 164,95 1,47 39,56

08.08.2014 21.09.2014 5946,75 12,50% 45 91,65 2466,18 21,99 591,72

22.09.2014 12.10.2014 5928,48 12,50% 21 42,64 1147,38 10,23 275,28

13.10.2014 21.10.2014 5911,85 12,50% 9 18,22 490,28 4,37 117,59

22.10.2014 26.10.2014 5894,51 12,50% 5 10,09 271,51 2,42 65,12

27.10.2014 29.10.2014 5887,59 12,50% 3 6,05 162,80 1,45 39,02

30.10.2014 12.11.2014 5873,77 12,50% 14 28,16 757,75 6,76 181,90

13.11.2014 11.12.2014 5873,77 14,00% 29 65,34 1758,21 14,00 376,72

12.12.2014 15.01.2015 5828,20 14,00% 35 78,24 2105,33 16,77 451,26

16.01.2015 16.01.2015 5812,78 14,00% 1 2,23 60,01 0,48 12,92

17.01.2015 28.01.2015 5797,94 14,00% 12 26,69 718,19 5,72 153,92

29.01 2015 05.02.2015 5764,04 14,00% 8 17,69 476,01 3,79 101,98

06.02.2015 03.03.2015 5764,04 19,50% 26 80,06 2154,31 12,32 331,51

04.03.2015 27.08.2015 5764,04 30,00% 177 838,55 22564,23 83,85 2256,29

28.08.2015 24.09.2015 5764,04 27.00% 28 119,39 3212,62 13,27 357,08

25.09.2015 09.11.2015 5764,04 22,00% 46 159,81 4300,27 21,79 586,34

10.11.2015 18.11.2015 5688,56 22,00% 9 30,86 830,40 4,21 113,29

19.11.2015 21.04.2016 5669,55 22,00% 155 529,68 14252,96 72,23 1943,61

22.04.2016 26.05.2016 5669,55 19,00% 35 103,29 2779,39 16,31 438,88

27.05.2016 23.06.2016 5669,55 18,00% 28 78,29 2106,68 13,05 351,16

24.06.2016 28.07.2016 5669,55 16,50% 35 89,70 2413,70 16,31 438,88

29.07.2016 15.09.2016 5669,55 15,50% 49 117,97 3174,41 22,83 614,32

16.09.2016 27.10.2016 5669,55 15,00% 42 97,86 2633,28 19,57 526,60

23.10.2016 20.01.2017 5669,55 14,00% 85 184,84 4973,79 39,61 1065,85

21 01.2017 10.03.2017 5579,45 14,00% 49 104,86 2821,64 22,47 604,64

Всього: 102504.67 21533,92

Таким чином, з ОСОБА_2 за період з 27 вересня 2012 року по 10 березня 2017 року підлягають стягненню проценти за користування позикою в розмірі 102504 грн 67 коп, та 3 % річних в розмірі 21533 грн 92 коп, а не в розмірах, як стягнув суд першої інстанції.

За таких обставин, оскаржуване рішення суду на підставі п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підлягає зміні.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, підлягає зміні і розподіл судових витрат. При цьому, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що почтові витрати позивача на пересилання до суду позовної заяви та клопотань не відносяться до витрат, пов'язаних з розглядом справи в розумінні ст. ст. 133, 140 ЦПК України, а тому підстав для їх розподілу немає.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволено в сумі 124038 грн 59 коп (проценти за користування позикою в розмірі 102504 грн 67 коп + 3 % річних в розмірі 21533 грн 92 коп), тобто на 52,7%, а тому з відповідача на користь позивача за розгляд справи в суді першої інстанції підлягає стягненню 1301 грн 16 коп ((2353,35 грн судовий збір за подачу позову + 115,64 грн судовий збір за виготовлення копій документів) х 52,7 %) судового збору.

Враховуючи, що апеляційна скарга задоволена на 44,4%, за апеляційний перегляд рішення суду з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягає компенсації судовий збір в розмірі 1333 грн 05 коп (3002,37 грн х 44,4%).

Керуючись ст. ст. 367, 368, п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 376, ст. ст. 381 - 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 22 червня 2018 року змінити в частині розміру стягнення процентів за користування позикою, 3 % річних та судового збору.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_2) проценти за користування позикою за період з 27.09.2012р. по 10.03.2017р. в сумі 102504 грн 67 коп, 3 % річних, нарахованих за період з 27.09.2012р. по 10.03.2017р. в сумі 21533 грн 92 коп та 1301 грн 16 коп судового збору.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_2) 1333 грн 05 коп компенсації судового збору за перегляд справи апеляційним судом.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і на неї може бути подана касаційна скарга протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Судді: О.Ю. Кононенко

О.І. Собина

С.С. Ткачук