Постанова № 7751495, 29.09.2009, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-10506/09/2570

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2009 р. м. Чернігів

          Чернігівський окружний адміністративний суд у складі :

Головуючоїсудді                               Баргаміної Н.М.

при секретарі                                         Хоботні Є.А.

за участю

Представників позивача                    Костирко Ю.В.

                    Александренкової О.Т.

Представників відповідача           Єфименко Н.Ю.

          Щербини Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державного підприємства «Новоборовицький спиртовий завод » до Державної податкової інспекції у Щорському районі Чернігівської області про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Щорському районі про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 23.02.2009 р. №0000082300/0 в частині донарахування податкового зобов»язання з податку на прибуток в сумі 176615 грн. за основним платежем та 71037,50 грн. штрафними (фінансовими) санкціями та від 23.02.2009 р. №0000092300/0 по донарахуванню податкового зобов»язання з податку на додану вартість за основним платежем 72212 грн. та штрафними санкціями 36106 грн., мотивуючи тим, що оскаржувані повідомлення-рішення винесені податковим органом у невідповідності з чинним податковим законодавством.

Представники позивача підтримали позовні вимоги в повному обсязі та вказали, що відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. , в редакції Закону України від 22.05.1997 р., (далі – Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств»), обов»язок покупця збільшити валовий дохід на суму непогашеної заборгованості наступає тільки за наявності конкретних умов : або закінчення строку давності, або винесення судом відповідного рішення, в зв»язку з чим , на думку позивача, державним підприємством «Новоборовицький спиртовий завод» правомірно включено до складу валових витрат вартість отриманого від ТОВ «Катко» товару у відповідності до договору від 01.09.2007 р. у податковому періоді, на який припадала перша з подій – отримання товару. Отже, прийняття оскаржуваних повідомлень-рішень, на думку позивача, протирічить чинному податковому законодавству.

Представники відповідача позовні вимоги не визнали, посилаючись на те, що при проведенні перевірки встановлено, що позивачем було укладено договір купівлі-продажу від 01.09.2007 р. з товариством з обмеженою відповідальністю «Катко» (далі – ТОВ «Катко»), установчі документи якого були визнані недійсними з дати державної реєстрації (з 13 квітня 2007 р.), Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість з моменту його складання та визнано недійсними первинні бухгалтерські документи (накладні, акти виконаних робіт прийому-передачі, рахунки фактури, акти прийому-передачі векселів та інші). Враховуючи зазначене, на думку відповідача, державне підприємство «Новоборовицький спиртовий завод» в порушення п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» віднесло до складу валових витрат у 3 кварталі 2007 р. витрати по придбанню кукурудзи в сумі 361058,16 грн. та в порушення п.п. 7.2.1, п.п.7.2.4, п.п. 7.26 п.7.2, п.п. 7.4.1., п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» віднесено до складу податкового кредиту податок на додану вартість в сумі 72211,64 грн. на підставі податкової накладної, в зв»язку з чим оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті згідно чинного законодавства.

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню на слідуючих підставах.

Судом встановлено, що відповідачем було проведено планову виїзну перевірку державного підприємства «Новоборовицький спиртовий завод» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 р. по 30.09.2008 р., за результатами якої складено акт від 10.02.2009 р. за №63/23/00375303.

          Даною перевіркою встановлено , що позивач в порушення податкового законодавства, а саме п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 , пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не відніс до складу валових доходів у 2 кварталі 2008 р. вартість товарів у сумі 345398,80 грн. та відніс до складу валових витрат у 3 кварталі 2007 р. витрати в сумі 361058,16 грн., отриманих та не оплачених від ТОВ «Катко», установчі та первинні документи якого визнані недійсними у судовому порядку з дати державної реєстрації. Дані порушення призвели до заниження показника рядка 01.6 декларації з податку на прибуток підприємств ДП «Новоборовицький спиртовий завод» за 3 квартали 2008 р. на 345398,80 грн., у тому числі за півріччя 2008 р. на 345398,80 грн. ,та завищення показника рядка 04.1 декларації з податку на прибуток за 3 квартали 2007 р. на 361058,16 грн.

На підставі складеного акту, податковим органом були винесені оскаржувані податкове повідомлення-рішення від 23.02.2009 р. № 0000082300/0, яким визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток на загальну суму 296647 грн., з яких за основним платежем 209278 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 87369 грн., яке оскаржується позивачем в частині донарахування зобов»язання з податку на прибуток в сумі 176615 грн. за основним платежем та 71037,50 грн. за штрафними санкціями та податкове повідомлення-рішення від 23.02.2009 р. за №0000092300/0, яким визначено суму податкового зобов»язання з податку на додану вартість на загальну суму 108318 грн., з яких за основним платежем 72212 грн. , за штрафними (фінансовими) санкціями -36106 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення були оскаржені позивачем в порядку адміністративного оскарження до Державної податкової інспекції у Щорському районі, до Державної податкової адміністрації в Чернігівській області та до Державної податкової адміністрації України, але за результатами розгляду скарг позивачу було відмовлено в їх задоволенні.

Суд вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені Державною податковою інспекцією у Щорському районі Чернігівської області у невідповідності з чинним законодавством з огляду на наступне.

Позивачем 01.09.2007 р. було укладено договір купівлі-продажу з ТОВ «Катко», відповідно до якого позивач зобов»язався купити кукурудзу за ціною з розрахунку 1010 грн. за тонну в кількості 500 тонн. Сторони погодили, що загальна сума, яка підлягає оплаті Покупцем (позивачем) на користь продавця (ТОВ «Катко») за поставлений товар становить 505000 грн., в тому числі ПДВ – 84166,67 грн. На виконання договору від 01.09.2007 р. позивач отримав від ТОВ «Катко» у вересні 2007 р. 428980 кг кукурудзи фуражної на загальну суму 433269,80 грн., в т.ч. ПДВ 72211,64 грн. Зазначена операція підтверджується належним чином оформленими первинними документами – видатковими накладними від 28.09.2007 р. №266/1 на суму 145399,60 грн., від 29.09.2007 р. №270/1 на суму 145349,10 грн., від 30.09.2007 р. №270/2 на суму 142521,10 грн.

Позивач частково розрахувався за поставлений товар з ТОВ «Катко» в сумі 18791,30 грн.

Отриманий товар (кукурудзу) позивачем було оприбутковано по Журналу обліку зерна за 2007 р. , операцію було проведено по бухгалтерському обліку підприємства, в податковому обліку суму 361058,16 грн. віднесено до складу валових витрат у 3 кварталі 2007 р. та відображено в декларації з податку на прибуток підприємства за 3 квартали 2007 р., яка подана до ДПІ у Щорському районі. В податковому обліку по вищезазначеній операції підприємством віднесено до складу податкового кредиту податок на додану вартість в сумі 72211,64 грн. на підставі податкової накладної.

Відповідно до п.11.2. ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (п.п. 5.3.9 п.5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств").

Згідно з підпунктом 12.1.5 пункту 12.1 статті 12 цього ж Закону , платник податку - покупець зобов'язаний збільшити валові доходи на суму непогашеної заборгованості (її частини), визнаної в порядку досудового врегулювання спорів або судом чи за виконавчим написом нотаріуса, у податковому періоді, на який припадає перша з подій:

а) або 90-й календарний день від дня граничного строку погашення такої заборгованості (її частини), передбаченого договором або визнаною претензією;

б) або 30-й календарний день від дня прийняття рішення судом про визнання (стягнення) такої заборгованості (її частини) або вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Положеннями зазначеної статті визначено порядок врегулювання сумнівної, безнадійної заборгованості. З їхнього змісту вбачається, що в цьому випадку йдеться не про будь-яку прострочену заборгованість, а тільки про визнану в порядку досудового врегулювання спору або судом, чи за виконавчим написом нотаріуса.

Таким чином, згідно з приписами указаної норми зобов'язання у покупця збільшити валовий дохід виникає лише за наявності відповідних юридичних фактів, а саме:

- підстави для збільшення валового доходу (визнання покупцем претензії в порядку досудового врегулювання; ненадання покупцем відповіді на претензію у строк, встановлений законодавством; визнання заборгованості судом; виконавчий напис нотаріуса);

- настання моменту збільшення валового доходу, визначеного в абзацах "а", "б" підпункту 12.1.5 пункту.

          Отже, у позивача не було законодавчих підстав для включення до валових доходів у 2 кварталі 2008 р. вартості отриманих від ТОВ «Катко» та неоплачених товарів в сумі 345398,80 грн.          

Враховуючи викладене, позивачем правомірно було включено до складу валових витрат вартість отриманого від ТОВ «Катко» товару на суму 361058,16 грн. у 3 кварталі 2007 р., в зв»язку з чим нарахування податковим органом позивачу зобов»язання з податку на прибуток в сумі 176615 грн. є безпідставним, внаслідок чого є безпідставним і нарахування штрафних санкцій згідно з п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов»язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» в сумі 71037,50 грн.

Посилання відповідача на постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 12.06.2008 р. у справі № 2а-532/2008 за адміністративним позовом Васильківської об»єднаної державної податкової інспекції до ТОВ «Катко» , якою установчі документи ТОВ «Катко» визнані недійсними з дати державної реєстрації (з 13 квітня 2007 р.), Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість з моменту його складання та визнано недійсними первинні бухгалтерські документи (накладні, акти виконаних робіт прийому-передачі, рахунки фактури, акти прийому-передачі векселів та інші), суд вважає безпідставним, оскільки визнання недійсними установчих документів та свідоцтва про реєстрацію платником податку на додану вартість не є підставою для визнання вчинених ним з іншими суб»єктами господарювання юридично значимих дій недійсними, оскільки його контрагенти за договором можуть нести відповідальність за наявності вини, та не позбавляє правового значення виданих за такими господарськими операціями податкових накладних.

Вказана постанова не може вважатись доказом неправомірності видання ТОВ «Катко» податкової накладної позивачу, оскільки на момент укладання угоди ТОВ «Катко» мало повноваження на укладання такої угоди і знаходилося в Єдиному державному реєстрі, мало Свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану вартість, а здійснення господарської операції підтверджується наявними в справі матеріалами.

До того ж, відповідачем надано Довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про включення до даного реєстру ТОВ «Катко» станом на 28.09.2009 р., що спростовує посилання самого відповідача на ст.205 Господарського Кодексу України, відповідно до якої господарське зобов»язання припиняється неможливістю виконання у разі ліквідації суб»єкта господарювання.

Отже, враховуючи, що ТОВ «Катко» на момент укладання угоди був зареєстрованим платником податку на додану вартість, тобто мав право на складання податкової накладної №270 від 30.09.2007 р., яка оформлена відповідно до вимог п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», позивач мав право на включення до складу податкового кредиту податку на додану вартість в сумі 72212 грн.

Враховуючи викладене, суд доходить до висновку, що винесення податковим органом повідомлення – рішення №0000092300/0 від 23.02.2009 р., яким визначено суму податкового зобов»язання за основим платежем – податком на додану вартість в сумі 72212 грн. є безпідставним , внаслідок чого є безпідставним і нарахування штрафних санкцій згідно з п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов»язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» в сумі 36106 грн.

У відповідності до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить до висновку, що позовні вимоги Державного підприємства «Новоборовицький спиртовий завод» підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.17,18,104, 122,160-163 КАС України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Щорському районі Чернігівської області від 23.02.2009 р. №0000082300/0 в частині донарахування податкового зобов»язання з податку на прибуток в сумі 176615 грн. за основним платежем та 71037,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Визнати недійсним податкове повідомлення – рішення Державної податкової інспекції у Щорському районі Чернігівської області від 23.02.2009 р. №0000092300/0 по донарахуванню податкового зобов»язання з податку на додану вартість за основним платежем 72212 грн. та штрафними санкціями 36106 грн.

Стягнути з державного бюджету на користь державного підприємства «Новоборовицький спиртовий завод» 3 грн. 40 коп. судового збору.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі, особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду в повному обсязі виготовлена 5 жовтня 2009 р.

Головуючий суддя Баргаміна Н.М.