Рішення № 77512177, 11.10.2018, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/4471/18

Провадження № 2/487/2012/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

11.10.2018 року м. Миколаїв

Заводський райсуд м.Миколаєва у складі:

головуючого судді Павлової Ж.П.,

за участю секретаря Ігнатьєва А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Миколаївської міської ради та третьої особи Департаменту надання адміністративних послуг Виконавчого комітету Миколаївської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом,

В С Т А Н О В И В :

10.07.2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Виконавчого комітету Миколаївської міської ради та третьої особи Департаменту надання адміністративних послуг Виконавчого комітету Миколаївської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом.

У своєму позові позивач зазначила, що 07.07.2003 року померла її матір, ОСОБА_2. Після її смерті залишилось спадкове майно, яке складається з квартири АДРЕСА_1 та квартира №25 по вул.Кузнецька (Скороходова),58 в м.Миколаєві. Ще за життя померла ОСОБА_2 розпорядилася належним їй майном, заповівши все належне їй майно на її користь. При зверненні до державного нотаріуса Третьої Миколаївської державної нотаріальної контори Миколаївської області, їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом через відсутність оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно.

Посилаючись на вищезазначене просила визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_2 та на квартиру АДРЕСА_3 в порядку спадкування за заповітом, після смерті ОСОБА_2, померлої 07.07.2003 року.

Ухвалою Заводського районного суду м.Миколаєва від 12.07.2018 року по даній справі відкрито провадження.

Ухвалою Заводського районного суду м.Миколаєва від 12.07.2018 року витребувано з Третьої миколаївської державної нотаріальної контори Миколаївської області спадкову справу після смерті ОСОБА_2, померлої 07.07.2003 року.

У судове засідання представник позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_3 не з’явилася, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності та відсутності позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить їх задовольнити.

У судове засідання представник відповідача - Виконавчий комітет Миколаївської міської ради не з’явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причину неявки суду не повідомив.

Представник третьої особа – Департамент надання адміністративних послуг Виконавчого комітету Миколаївської міської ради у судове засідання не з’явився, про день розгляду справи був повідомлений належним чином.

Суд вважає за можливе ухвалити рішення про заочний розгляд справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Враховуючи, що всі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з’явились, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, матеріали спадкової справи №541/2003 до майна померлої 07.07.2003 року ОСОБА_2, суд приходить до наступного.

Відповідно до довідки КП ММБТІ за № 2-2046 від 16.05.2018 року, власником квартири АДРЕСА_4 є ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності від 11.03.1994 року виданого Житлово-комунальним управлінням Чорноморського суднобудівного заводу.

Відповідно до довідки КП ММБТІ за № 2-2045 від 16.05.2018 року, власником квартири АДРЕСА_5 є ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу № 1945 зареєстрованого на Універсальній біржі «Південь» від 30.01.2001 року та рішення Заводського районного суду м.Миколаєва від 02.10.2001 року по справі №2-1836/01.

У судовому засіданні встановлено, що відповідно до свідоцтва про смерть, 07.07.2003 року померла ОСОБА_2.

Також встановлено, що ОСОБА_2, 24.06.1997 року склала заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_4, за реєстром № 198, у якому все своє майно вона заповіла позивачу ОСОБА_1.

Крім того, позивач ОСОБА_1, після смерті своєї матері ОСОБА_2 Олександріввни, звернулася до Третьої миколаївської державної нотаріальної контори з метою одержання свідоцтва про право на спадщину за заповітом, але їй було відмовлено в цьому, з відповідними роз’ясненнями постановою від 29.05.2018 року.

Так, відповідно до постанови від 29.05.2018 року виданої Третьою Миколаївською державною нотаріальною конторою про відмову у вчиненні нотаріальної дії, позивачу ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2, було відмовлено оскільки, ненаданні правовстановлюючі документі (оригінали), що підтверджують право власності спадкодавця на спадкове майно, а саме свідоцтво про право власності на житло, виданого 11.03.1994 року Житлово-комунальним управлінням Чорноморського суднобудівного заводу та договір купівлі продажу, зареєстрованого 30.01.2001 року на Універсальній біржі «Південь».

Відповідно до ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно до ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Таким чином, у зв’язку із втратою правовстановлюючих документів (оригіналів), позивач позбавлений можливості оформити свої спадкові права на вищезазначене майно.

Як роз'яснено у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року №24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних прав про спадкування», якщо документи, що засвідчують право власності на нерухоме майно, існували, проте були втрачені власником та не можуть бути відновлені в передбаченому законом порядку, застосуванню підлягає ст. 392 ЦК України, відповідно якої позов про визнання права власності може бути пред'явлений, якщо це право оспорюється або не визнається іншою, а також у разі втрати власником документа, який засвідчує його право власності.

За таких обставин суд вважає за можливе визнати за позивачем ОСОБА_1 право власності на квартиру № 23 по вулиці бульвар Бузький,5 в м.Миколаєві та на квартиру АДРЕСА_3 в порядку спадкування за заповітом, після смерті ОСОБА_2, померлої 07.07.2003 року.

Відповідно до ст. 3 ч. 1 Закону України « Про судовий збір», судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Так, статтею 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 5 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Враховуючи те, що при зверненні до суду із зазначеним позовом, позивач ОСОБА_1 повинна була сплатити судовий збір за вимоги майнового характеру в розмірі 2 065,39 грн., але останньою було сплачено тільки 704,80 грн., тому з останньої на користь держави, суд стягує суму недоплаченого судового збору в розмір 1360,59 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 133, 137, 263-265, 268 280-284 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_5 (зареєстрована та проживає Російська Федерація, АДРЕСА_6, ІНН НОМЕР_1) право власності на квартиру АДРЕСА_4 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2, померлої 07.07.2003 року.

Визнати за ОСОБА_5 (зареєстрована та проживає Російська Федерація, АДРЕСА_6, ІНН НОМЕР_1) право власності на квартиру АДРЕСА_7 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2, померлої 07.07.2003 року.

Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстрована та проживає Російська Федерація, АДРЕСА_6, ІНН НОМЕР_1) на користь держави недоплачену суму судового збору у розмірі 1360,59 грн.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

СУДДЯ: Ж.П.ПАВЛОВА