
Справа № 349/1432/18
Провадження № 2/349/552/18
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
29 жовтня 2018 року м. Рогатин
Рогатинський районний суд Івано-Франківської області
в складі головуючого судді Могили Р.Г.,
за участі секретаря судового засідання Матасової Н.М.
учасники справи:
відповідач ОСОБА_1
розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу №349/1432/18 за позовом акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
В серпні 2018 року акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» ( далі - АТ КБ «ПриватБанк» ) звернувся до суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовна заява мотивована тим, що 02 липня 2008 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, за умовами якого він отримав кредит у розмірі 800 грн. 00 коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою 36,00% річних на суму залишку заборгованості з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
ОСОБА_1 підтвердив свою згоду на те, що підписана анкета-заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг у ПриватБанку та Тарифами Банку, які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/, складає між ним та банком кредитний договір.
Взяті на себе зобов'язання позичальник належним чином не виконував, у зв'язку з чим станом на 20 червня 2018 року утворилася заборгованість в розмірі 12 625 грн. 00 коп., яка складається із боргу: за відсотками в розмірі 4852 грн. 35 коп., пені в розмірі 8973 грн. 11 коп., штрафу (фіксована частина) у розмірі 250 грн. 00 коп., штрафу (процентна складова) у розмірі 589 грн.29 коп.
Ураховуючи викладене, позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором в розмірі 12 625 грн. 00 коп. та судові витрати у розмірі 1762 грн. 00 коп.
У судове засідання представник позивача ОСОБА_2 не з'явився, подав суду клопотання про розгляд справи у його відсутності. Просив позов задовольнити повністю, не заперечував щодо ухвалення заочного рішення у справі.
Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов визнав частково, вказав, що дійсно допустив заборгованість із сплати кредиту, через незадовільний майновий стан, оскільки важко хворіє та потребує дороговартісного лікування, однак не погоджується із нарахованою банком сумою відсотків та пені, оскільки вважає цю суму завищеною.
Засхавши вступне слово відповідача та дослідивши письмові докази, суд прийшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Судом встановлено, що 02 липня 2008 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № б/н, згідно якого останній отримав в кредит грошові кошти у вигляді встановленого ліміту у розмірі 800 грн. на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.
Особистим підписом ОСОБА_1 підтвердив, що ця заява разом із Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також те, що він ознайомився та згідний з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, які були надані їй для ознайомлення в письмовому вигляді.
З поданої АТ КБ «ПриватБанк» виписки по особовому рахунку боржника, яка відповідно до положень статей 1, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є первинним документом та підтверджує здійснення сторонами операції за кредитом, вбачається що ОСОБА_1 користувався кредитною карткою, отримував кредитні кошти, здійснював погашення заборгованості.
Вказане підтверджує виникнення договірних правовідносин між сторонами з приводу отримання ОСОБА_1 у АТ КБ «ПриватБанк» кредиту.
Відповідно до п.2.1.1.5.5 Умов та Правил надання банківських послуг, позичальник зобов’язувався погашати заборгованість по кредиту, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також сплачувати комісії на умовах, передбачених цим
Пунктом 2.1.1.5.6. вищевказаних Умов передбачено, що у разі невиконання зобов'язань за договором, на вимогу Банку позичальник зобов'язаний виконати зобов'язання з повернення Кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплатити Винагороду Банку.
Договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього строку жодна із сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору,він автоматично ланкується на такий же строк (п.1.1.7.11.)
У зв'язку з порушенням боржником взятих на себе зобов'язань за кредитним договором виникла заборгованість, яка, за розрахунком банку, що доданий до позовної заяви, станом на 20 червня 2018 року складає 12 625 грн. 00 коп., з яких: 4852 грн. 35 коп. - заборгованість по відсотках за користування кредитом, 8973 грн. 11 коп. – пеня, а також штрафи: фіксована частина у розмірі 500 грн. 00 коп., процентна складова у розмірі 589 грн. 29 коп.
Дану суму заборгованості за процентами, банком нараховано виходячи із розміру процентної ставки: до 31 грудня 2012 року 36 %, з 01 січня 2013 року 30%, з 01 вересня 2014 року 34,80%, з 01 квітня 2015 року 42%., з 12 серпня 2016 року 43,2 %.
Між сторонами виникли правовідносини щодо виконання зобов’язання за кредитним договором, які регулюються нормами Цивільного кодексу України 2003 року.
Відповідно до ч.2 ст.509 ЦК України зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, зокрема з договорів та інших правочинів.
Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору(ч.1 ст.634 ЦК України).
Згідно з ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст.1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитором в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитора змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною. У разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов'язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов'язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.
За змістом правової позиції, викладеній в постанові Верховного Суду від 14 березня 2018 у справі №515/1844/16-ц боржник вважається належним чином повідомлений про збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом в односторонньому порядку в тому разі, коли банком не лише відправлено на адресу такого боржника листа про зміну умов кредитного договору, а й доведено факт його вручення адресатові під розписку.
Матеріали справи не містять доказів належного повідомлення відповідача про підвищення відсоткової ставки.
Для розрахунку заборгованості по процентам за користування кредитом суд бере суму заборгованості за тілом кредиту (2888 грн. 34 грн.) помножує на 36% річних, отриманий результат ділить на 365 днів, та помножує на кількість днів прострочення зобов'язання з 01 червня 2015 року по 20 червня 2018 року.
Таким чином, розмір заборгованості по процентам за користування кредитом становить 3263 грн. 64 коп. з розрахунку за формулою: (2888 грн. 34 коп. х 36 % / 365) х 1116 + 84 грн. 41 коп. ( заборгованість по процентам в період з 02 липня 2008 року по 31 травня 2015 року).
Щодо вимоги позивача про стягнення пені, то в постанові від 21 жовтня 2015 року у справі № 6-2003цс15 Верховний Суд України зробив висновок, що відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.
Отже, зважаючи на те, що позивачем заявлено вимогу про стягнення штрафів, вимога про стягнення пені не підлягає задоволенню, оскільки це суперечитиме забороні подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.
Відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг при порушенні клієнтом строків платежів по кожному із грошових зобов'язань, передбачених даним договором, більше ніж на 30 днів клієнт зобов'язаний сплатити банку штраф,розмір якого встановлено тарифами банку.
Тарифами банку встановлено штраф - 250 грн. +5 % від суми позову.
Виходячи з п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг, умовами договору передбачено застосування штрафу, який складається із фіксованої частини та процентної складової, і є одним видом юридичної відповідальності.
Відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки (штраф, пеня) може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
За таких обставин, з урахуванням положень ст.3 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства та ст.12 ЦПК України щодо обов'язку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав, з огляду на стан здоров’я позивача, суд вважає за можливе зменшити розмір штрафу, шляхом стягнення з позивача лише фіксовану частину штрафу.
Враховуючи вищезазначені обставини, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 3263 грн. 64 коп. відстоків за користування кредитом та штраф – 250 грн. 00 коп. фіксована частина, всього на загальну суму 3513 грн. 64 коп.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позовні вимоги позивача задоволено на 27,83 % ( 3513 грн. 64 коп. х100/12625 грн.)
Із платіжного доручення вбачається, що позивачем оплачено судовий збір в розмірі 1 762 грн. 00 коп.
Таким чином, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача АТ КБ «ПриватБанк» підлягає стягненню 490 грн. 36 коп. (1762 грн. 00 коп. х 27,83/100).
Керуючись ст.ст.81,141,259, 263-265 ЦПК України,
ВИРІШИВ:
Позов акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення забогованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 02 липня 2008 року станом на 20 червня 2018 року, яка складається з 3263 грн. 64 коп. ( три тисячі двісті шістдесят три гривні 64 копійки) відсотків за користування кредитом, штраф – 250 грн. 00 коп. (двісті п’ятдесят гривень 00 копійок), всього на загальну суму 3513 грн.64 коп. (три тисячі п’ятсот тринадцять гривень 64 копійки).
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» судовий збір в розмірі 490 грн. 36 коп. (чотириста дев’яносто гривень 36 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду через Рогатинський районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: м.Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, рахунок для погашення заборгованості та судових витрат - № 29092829003111, МФО 305299.
Відповідач: ОСОБА_1, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1.
Дата складення повного судового рішення - 29 жовтня 2018 року.
Суддя Р.Г. Могила
Судове рішення № 77509555, Рогатинський районний суд Івано-Франківської області було прийнято 29.10.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 349/1432/18. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: