Ухвала суду № 77505948, 29.10.2018, Перечинський районний суд Закарпатської області

йСправа № 304/937/18 Провадження № 1-кс/304/593/2018

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2018 року м. Перечин

Слідчий суддя Перечинського районного суду Закарпатської області - Шешеня М.О., при секретарі – Гарайдич Р.А., з участю прокурора Перечинського відділу Ужгородської місцевої прокуратури – ОСОБА_1, старшого слідчого СВ Перечинського відділення поліції Ужгородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області – ОСОБА_2, підозрюваної – ОСОБА_3, її захисника – адвоката ОСОБА_4, розглянувши клопотання щодо

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2 та мешканки ІНФОРМАЦІЯ_3, українки, громадянки України, одруженої, ІНФОРМАЦІЯ_4, пенсіонерки, раніше не судимої,

про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту,-

В С Т А Н О В И В :

До Перечинського районного суду надійшло вищезазначене клопотання, яке мотивоване тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_3 діючи за попередньою змовою зі своїм чоловіком ОСОБА_5 та невстановленою досудовим розслідуванням особою, умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, погодилася на пропозицію невстановленої досудовим розслідуванням особи щодо сприяння у незаконному переправленні через державний кордон України, а саме шляхом надання засобів до тимчасового переховування, забезпечення продуктами харчування, а також координацію дій для подальшого переправлення до Федеративної Республіки Німеччина 13 нелегальних мігрантів- громадян ОСОБА_6, які завідомо для таких перебували на території України без будь-яких документів, та яких вони розмістили у своєму домоволодінні та утримували у замкнутому гаражному приміщенні,а також в кімнаті на другому поверсі житлового будинку близько двох місяців до моменту їх виявлення працівниками поліції, а саме 10 липня 2018 року. Дану подію 10 липня 2018 року було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань та присвоєно номер № 12018070130000297, з правовою кваліфікацію ч.2 ст.332 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3, якій 10 вересня 2018 року повідомлено про підозру в скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.332 КК України. Допитана в якості підозрюваної ОСОБА_3 показала, що якого числа, вона точно не пам’ятає, але десь два тижні до того часу як в будинку де вона проживає, було виявлено нелегалів, невідома особа на вулиці запитала чи не може вона взяти на ночівлю людей, спочатку ОСОБА_3 не хотіла погоджуватися, але потім пошкодувавши їх погодилася. Тоді вона приютила 13 осіб, хто вони були їй не відомо, і ніхто їй не пояснював хто такі дані особи, та що вони тут роблять. Після того, пройшло біля 2-х тижнів і за даними особами так ніхто й не приїхав, за час їхнього перебування в будинку за адресою м.Перечин, вул.Перемоги, 5, вона час від часу їх годувала, а їду для даних 13 осіб, їй залишила невідома особа, яка їх передала. Потім даних осіб в будинку знайшли працівники поліції. За час проживання таких осіб у вищевказаному будинку, їх ніхто не вивозив, увесь час вони перебували в ньому. ОСОБА_5 та ОСОБА_7 будь-якого відношення до даних 13 осіб не мають. ЇЇ сина ОСОБА_7 за той час взагалі ні разу не було вдома, оскільки він з ними не проживає, де саме він проживає їй не відомо, а її чоловіку теж не було відомо, оскільки вона йому про те, що приютила 13-х осіб не розповідала. Разом з цим, вина ОСОБА_3 повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця події від 10 липня 2018 року, протоколами допитів свідків, а саме вищевказаних громадян ОСОБА_6, висновком дактилоскопічних експертиз № 3/368 від 28 серпня 2018 року та № 3/369 від 30 серпня 2018 року, а також протоколами впізнання з 16-ма нелегальними мігрантами. Отже, ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від п’яти до семи років. Враховуючи те, що підозрювана ОСОБА_3 вчинила злочин, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до семи років, та беручи до уваги те, що така може незаконно впливати на невстановлену на даний час досудовим розслідуванням особу, яка є співучасником даного кримінального правопорушення, що надасть можливість знищити, сховати, або спотворити будь-які речі, що мають істотне значення для встановлення обставин даного кримінального правопорушення, та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, може продовжити свою злочинну діяльність, у зв'язку з чим особисте зобов'язання, особиста порука, застава, будуть недостатньо ефективними запобіжними заходами для запобігання ризикам порівняно із домашнім арештом, а тому слідчий та прокурор просять застосувати до підозрюваної ОСОБА_3 запобіжний захід саме у вигляді домашнього арешту строком на два місяці та покласти на неї такі обов’язки, зокрема: прибувати до старшого слідчого СВ Перечинського відділення поліції Ужгородського відділу поліції ГУ НП в Закарпатській області ОСОБА_2, прокурора, або суду за першою вимогою; цілодобово не залишати адресу постійного місця проживання - м.Перечин, вул.Перемоги, №5 Закарпатської області, без дозволу слідчого, прокурора, або суду.

У судовому засіданні прокурор Стефанцов А.М. подане клопотання підтримав та просив його задовольнити, посилаючись на обставини викладені у ньому.

Слідчий Сочка А.Я. у судовому засіданні також клопотання підтримав повністю та просив таке задовольнити.

Підозрювана ОСОБА_3 та її захисник - адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні не заперечили проти обрання відносно такої запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, однак просили обрати домашній арешт не цілодобовий, а у певний період доби, зокрема не залишати адресу постійного місця проживання з 22.00 год. вечора до 07.00 год. ранку наступного дня.

Слідчий суддя, заслухавши учасників процесу, вивчивши надані матеріали, приходить до наступного висновку.

Так, згідно статті 5 п.1 підпункт “с” Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Відповідно до ст.29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканість. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Разом з цим, згідно ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно ч.ч. 1, 4 ст.176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов’язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором...

Відповідно до ч.1, ч.2 та ч.3 ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого.

Разом з цим, згідно ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов’язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров’я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв’язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9)дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа...

Відповідно до ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м’який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов’язки, передбачені частиною п’ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання. Якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов’язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов’язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов’язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме: 1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; 5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом; 6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; 7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; 8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну; 9) носити електронний засіб контролю.

Отже, враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що обов'язок обґрунтування підстав застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту лежить саме на прокуророві й не може бути лише формальним посиланням на це, без надання слідчому судді достатніх доказів про необхідність обрання саме такого запобіжного заходу щодо підозрюваної.

Разом з цим, як убачається із внесеного органом досудового слідства клопотання та приєднаних до нього копій матеріалів, то такі не містять достатніх даних, які б вказували на безумовну необхідність обрання щодо підозрюваної ОСОБА_3 такого виду запобіжного заходу як цілодобовий домашній арешт. Наведені ж у судовому засіданні прокурором та слідчим доводи про те, що підозрювана ОСОБА_3 може незаконно впливати на не становлену досудовим слідством особу; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, продовжити кримінальне правапорушення грунтуються виключно на припущеннях, а тому не можуть слугувати достатньою підставою для застосування щодо підозрюваної такого запобіжного заходу, як домашній арешт.

Не дають підстав для застосування щодо підозрюваної ОСОБА_3 і дані про її особу, а саме те, що вона є пенсіонеркою за віком, одруженою, будь-яких утриманців немає, має постійне місце проживання, за яким характеризується виключно добре, раніше ані до кримінальної ані до адміністративної відповідальності жодного разу не притягувалася, будь-якої матеріальної шкоди своїми діями не заподіяла, протягом більше трьох місяців з моменту виявлення інкримінованого їй злочину повністю сприяє органу досудового слідства у розслідування справи, постійно з’являється на допити до слідчого.

Тому, з урахуванням викладеного, слідчий суддя приходить до висновку, що одна тільки тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3, не є достатньою підставою для застосування до неї запобіжного заходу саме у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Разом з цим, на переконання слідчого судді, у даному кримінальному провадженні з урахуванням вищезазначеного існує незначний ступінь ризику з боку підозрюваної перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, однак такому ризику може дієво запобігти інший запобіжний захід, який не є таким суворим.

Адекватним та ефективним механізмом з огляду на положення ст.ст.177, 179 КПК України у цій справі, на думку слідчого судді, буде запобіжний захід саме у вигляді особистого зобов’язання з покладенням на підозрювану обов’язків, передбачених ст.194 КПК України, а саме: 1) прибувати до старшого слідчого СВ Перечинського відділення поліції Ужгородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_2, прокурора, слідчого судді та/або суду за першою вимогою кожного разу у визначений ними час для проведення процесуальних дій; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає, а саме м.Перечин, вул.Перемоги, №5 Закарпатської області, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді та/або суду .

Тому, керуючись ст.5 п.1 підпункт “с” Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини, ст.29 Конституції України, ст.ст.177, 181, 194 КПК України, слідчий суддя,-

П О С Т А Н О В И В :

У клопотанні старшого слідчого СВ Перечинського відділення поліції Ужгородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_2 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_3 – відмовити.

Застосувати щодо підозрюваної ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2 та мешканки ІНФОРМАЦІЯ_3, запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання строком на 2 (два) місяці, а саме до 29 грудня 2018 року (включно), але не більше строку досудового розслідування.

Зобов’язати підозрювану ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку ІНФОРМАЦІЯ_2 та мешканку м.Перечин, вул.Перемоги, №5 Закарпатської області:

1) прибувати до старшого слідчого СВ Перечинського відділення поліції Ужгородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_2, прокурора, слідчого судді та/або суду за першою вимогою кожного разу у визначений ними час для проведення процесуальних дій;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає, а саме м.Перечин, вул.Перемоги, №5 Закарпатської області, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді та/або суду.

Контроль за виконання даної ухвали покласти на старшого слідчого СВ Перечинського відділення поліції Ужгородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_2

Дата закінчення дії даної ухвали - 29 грудня 2018 року (включно), але не більше строку досудового розслідування.

На ухвалу може бути подана апеляція до Закарпатського апеляційного суду протягом п’яти діб з моменту її оголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_8