Ухвала суду № 77505818, 29.10.2018, Перечинський районний суд Закарпатської області

йСправа № 304/937/18 Провадження № 1-кс/304/592/2018

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2018 року м. Перечин

Слідчий суддя Перечинського районного суду Закарпатської області - Шешеня М.О., при секретарі – Гарайдич Р.А., з участю прокурора Перечинського відділу Ужгородської місцевої прокуратури – ОСОБА_1, старшого слідчого СВ Перечинського відділення поліції Ужгородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області – ОСОБА_2, підозрюваного – ОСОБА_3, його захисника – адвоката ОСОБА_4, розглянувши клопотання щодо

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, пенсіонера, раніше не судимого,

про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту,-

В С Т А Н О В И В :

До Перечинського районного суду надійшло вищезазначене клопотання, яке мотивоване тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_3 діючи за попередньою змовою зі своєю дружиною ОСОБА_5 та невстановленою досудовим розслідуванням особою, умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, погодився на пропозицію невстановленої досудовим розслідуванням особи щодо сприяння у незаконному переправленні через державний кордон України, а саме шляхом надання засобів до тимчасового переховування, забезпечення продуктами харчування, а також координацію дій для подальшого переправлення до Федеративної Республіки Німеччина 13 нелегальних мігрантів - громадян ОСОБА_6, які завідомо для таких перебували на території України без будь-яких документів, та яких він розмістив у своєму домоволодінні і утримував у замкнутому гаражному приміщенні, а також в кімнаті на другому поверсі житлового будинку близько двох місяців до моменту їх виявлення працівниками поліції, а саме 10 липня 2018 року. При цьому, 04 липня 2018 року ОСОБА_3, з невстановленою досудовим розслідуванням особою, після втечі з гаражного приміщення вказаного домогосподарства трьох громадян ОСОБА_6, усвідомлюючи можливість виявлення місцезнаходження інших нелегальних мігрантів, того ж дня ввечері на власному мікроавтобусі «ОСОБА_7 315 D», р/н НОМЕР_1, вивіз решту тринадцять громадян ОСОБА_6 у невстановлену лісову місцевість, де вони знаходилися під його та невстановленої досудовим розслідуванням особи наглядом три дні, з метою їх переховування та недопущення втечі, та яких 07 липня 2018 року привіз назад до свого будинку. Дану подію 10 липня 2018 року було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань та присвоєно номер № 12018070130000297, з правовою кваліфікацію ч.2 ст.332 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3, якому 10 вересня 2018 року повідомлено про підозру в скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.332 КК України. Допитаний як підозрюваний ОСОБА_3І, у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення, під час допиту вину не визнав та щиросердечно не розкаявся, від показів відмовився на підставі ст. 63 Конституції України. Вина ОСОБА_3 повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця події від 10 липня 2018 року, протоколами допитів свідків, а саме вищевказаних громадян ОСОБА_6, висновком дактилоскопічних експертиз № 3/368 від 28 серпня 2018 року та № 3/369 від 30 серпня 2018 року, а також протоколами впізнання з 16-ма нелегальними мігрантами. Крім цього, ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.2 ст.332 КК України, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на термін від п’яти до семи років. Враховуючи те, що ОСОБА_3, вчинив злочин, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до семи років, та беручи до уваги те, що такий може незаконно впливати на невстановлену на даний час досудовим розслідуванням особу, яка є співучасником даного кримінального правопорушення, що надасть можливість знищити, сховати, або спотворити будь-які речі, що мають істотне значення для встановлення обставин даного кримінального правопорушення, та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, може продовжити свою злочинну діяльність, у зв'язку з чим особисте зобов'язання, особиста порука, застава, будуть недостатньо ефективними запобіжними заходами для запобігання ризикам порівняно із домашнім арештом, а тому слідчий та прокурор просять застосувати до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід саме у вигляді домашнього арешту строком на два місяці та покласти на нього такі обов’язки, а саме: прибувати до старшого слідчого СВ Перечинського відділення поліції Ужгородського відділу поліції ГУ НП в Закарпатській області ОСОБА_2, прокурора, або суду за першою вимогою; цілодобово не залишати адресу постійного місця проживання - м.Перечин, вул.Перемоги, №5 Закарпатської області, без дозволу слідчого, прокурора, або суду.

У судовому засіданні прокурор Стефанцов А.М. подане клопотання підтримав та просив його задовольнити, посилаючись на обставини викладені у ньому.

Слідчий Сочка А.Я. у судовому засіданні також клопотання підтримав повністю та просив таке задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_3 та його захисник - адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечили проти обрання відносно такого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та просили обрати менш суворий запобіжний захід.

Слідчий суддя, заслухавши учасників процесу, вивчивши надані матеріали, приходить до наступного висновку.

Так, згідно статті 5 п.1 підпункт “с” Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, і в таких випадках, як: законний арешт або затримання особи, здійснені з метою припровадження її до встановленого законом компетентного органу на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо є розумні підстави вважати за необхідне запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Відповідно до ст.29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканість.

Разом з цим, згідно ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно ч.ч. 1, 4 ст.176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов’язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором...

Відповідно до ч.1, ч.2 та ч.3 ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого.

Разом з цим, згідно ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов’язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров’я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв’язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9)дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа...

Відповідно до ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м’який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов’язки, передбачені частиною п’ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання. Якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов’язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов’язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов’язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме: 1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; 5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом; 6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; 7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; 8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну; 9) носити електронний засіб контролю.

Отже, враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що обов'язок обґрунтування підстав застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту лежить саме на прокуророві й не може бути лише формальним посиланням на це, без надання слідчому судді достатніх доказів про необхідність обрання саме такого запобіжного заходу щодо підозрюваного.

Разом з цим, як убачається із внесеного органом досудового слідства клопотання та приєднаних до нього копій матеріалів, то такі не містять достатніх даних, які б вказували на безумовну необхідність обрання щодо підозрюваного ОСОБА_3 такого виду запобіжного заходу як цілодобовий домашній арешт. Наведені ж у судовому засіданні прокурором та слідчим доводи про те, що підозрюваний ОСОБА_3 може незаконно впливати на не встановлену досудовим слідством особу; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, продовжити кримінальне правопорушення грунтуються виключно на припущеннях, а тому не можуть слугувати достатньою підставою для застосування щодо підозрюваного такого запобіжного заходу, як домашній арешт.

Не дають підстав для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_3 і дані про його особу, а саме те, що він є пенсіонером за віком, одружений, будь-яких утриманців немає, має постійне місце проживання, за яким характеризується виключно добре, раніше ані до кримінальної ані до адміністративної відповідальності жодного разу не притягувався, будь-якої матеріальної шкоди своїми діями не заподіяв, протягом більше трьох місяців з моменту виявлення інкримінованого йому злочину повністю сприяє органу досудового слідства у розслідування справи, про що свідчить те, що 10 липня 2018 року він добровільно дав згоду органу досудового слідства на проведення огляду місця події, а також постійно з’являється на допити до слідчого.

Тому, з урахуванням викладеного, слідчий суддя приходить до висновку, що одна тільки тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3, не є достатньою підставою для застосування до нього запобіжного заходу саме у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Разом з цим, на переконання слідчого судді, у даному кримінальному провадженні з урахуванням вищезазначеного існує незначний ступінь ризику з боку підозрюваного перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, однак такому ризику може дієво запобігти інший запобіжний захід, який не є таким суворим.

Адекватним та ефективним механізмом з огляду на положення ст.ст.177, 179 КПК України у цій справі, на думку слідчого судді, буде запобіжний захід саме у вигляді особистого зобов’язання з покладенням на підозрюваного обов’язків, передбачених ст.194 КПК України, а саме: 1) прибувати до старшого слідчого СВ Перечинського відділення поліції Ужгородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_2, прокурора, слідчого судді та/або суду за першою вимогою кожного разу у визначений ними час для проведення процесуальних дій; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, а саме м.Перечин, вул.Перемоги, №5 Закарпатської області, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді та/або суду .

Тому, керуючись ст.5 п.1 підпункт “с” Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини, ст.29 Конституції України, ст.ст.177, 181, 194 КПК України, слідчий суддя,-

П О С Т А Н О В И В :

У клопотанні старшого слідчого СВ Перечинського відділення поліції Ужгородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_2 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_3 – відмовити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання строком на 2 (два) місяці, а саме до 29 грудня 2018 року (включно), але не більше строку досудового розслідування.

Зобов’язати підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2:

1) прибувати до старшого слідчого СВ Перечинського відділення поліції Ужгородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_2, прокурора, слідчого судді та/або суду за першою вимогою кожного разу у визначений ними час для проведення процесуальних дій;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, а саме м.Перечин, вул.Перемоги, №5 Закарпатської області, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді та/або суду.

Контроль за виконання даної ухвали покласти на старшого слідчого СВ Перечинського відділення поліції Ужгородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_2

Дата закінчення дії даної ухвали - 29 грудня 2018 року (включно), але не більше строку досудового розслідування.

На ухвалу може бути подана апеляція до Закарпатського апеляційного суду протягом п’яти діб з моменту її оголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_8