Рішення № 77502015, 30.10.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

30.10.2018 р. справа №2040/5826/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сліденка А.В., розглянувши за процедурою письмового провадження у порядку ст. 263 КАС України справу за позовом

ОСОБА_1 до Київського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова про1) визнання протиправною бездіяльності Київського ОУПФУ м. Харкова щодо припинення ОСОБА_1, нарахування та виплати пенсії; 2) зобов'язання Київського ОУПФУ м. Харкова поновити ОСОБА_1, нарахування та виплату пенсії, сплатити заборгованість, яка виникла з часу припинення нарахування та виплати пенсії - з 01.04.2018 р., а також звернення постанови суду в частині присудження виплати пенсії в межах суми стягнення за один місяць до негайного виконання, -

встановив:

Заявлені вимоги обґрунтовані тим, що громадянин має право на одержання виплат за раніше призначеною пенсією, але внаслідок вчинення райУПФУ протиправного діяння коштів за пенсією з квітня 2018 р. не одержує.

Відповідач, УПФУ в Київському районі м. Харкова, з поданим позовом не погодився.

Аргументуючи заперечення проти позову зазначив, що порушень прав громадянина не вчиняв, позаяк вказана особа взагалі не перебуває на обліку в райУПФУ в якості пенсіонера.

Суд, вивчивши доводи позову, повно виконавши процесуальний обов'язок із збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, з'ясувавши обставини фактичної дійсності, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

За матеріалами справи судом установлено, що позивач є громадянином України, має правовий статус внутрішньо переміщеної особи, звернувся до суду з метою спонукання райУПФУ до проведення платежів за раніше призначеною пенсією.

При цьому, позивач стверджує, що як пенсіонер знаходиться на обліку саме в установі відповідача.

Вирішуючи спір, суд зазначає, що правовідносини з приводу соціального захисту громадян шляхом пенсійного забезпечення унормовані, насамперед, приписами ст. 46 Конституції України, ст. 25 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, Закону України “Про пенсійне забезпечення”, Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Так, випадки, коли відбувається припинення виплат за пенсією, викладені у ч. 1 ст. 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", де передбачено, що підставою для припинення виплат є рішення суду або рішення тероргану ПФУ, а приводом для прийняття такого рішення: призначення пенсії за недостовірними документами; подія смерті особи; подія неотримання пенсії протягом 6 місяців підряд; інші випадки згідно з законом.

Водночас із цим, суд зауважує, що іншого закону з приводу визначення таких приводів не існує.

Правовий висновок відносно застосування ст. 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" міститься у постанові Верховного Суду від 03.05.2018 р. по справі №805/402/18 (провадження Пз/9901/20/18) і полягає у тому, що за відсутності визначених законом підстав виплати за пенсією не можуть бути припинені.

Між тим, оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст. 72-77, 90, 211 КАС України, суд доходить висновку, що у матеріалах справи відсутні відомості щодо перебування позивача на обліку в УПФУ в Київському районі м. Харкова.

Натомість, відповідачем зазначено, що ОСОБА_1 не перебуває на обліку в УПФУ в Київському районі м. Харкова.

Отже, владний суб'єкт - УПФУ в Київському районі м. Харкова не є учасником спірних правовідносин, відносно позивача жодних рішень не приймав, діянь не вчиняв, а тому об’єктивно не мав змоги будь-яким чином вплинути на права, обов’язки та охоронювані законом інтереси фізичної особи-громадянина.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Оскільки судовим розглядом не встановлено факту порушення з боку відповідача прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, то позов належить залишити без задоволення.

Суд також зазначає, що за результатами розгляду клопотання позивача щодо судового збору, сплату збору за подання даного позову ОСОБА_1 було відстрочено до ухвалення судом рішення по даній справі. Проте, беручи до уваги результат вирішення справи і статус позивача як внутрішньо переміщеної особи, суд вважає за можливе звільнити позивача від сплати судового збору і не стягувати з нього відповідні кошти.

Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6-9, ст.ст.72-77, 211, 241-243, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

Позов - залишити без задоволення

Роз'яснити, що рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду у порядку п. 15.5 Розділу VII КАС України та у строк згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України, а саме: протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення.

Роз'яснити, що рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України, а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду.

Суддя Сліденко А.В.