Рішення № 77500934, 22.10.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2018 року справа №826/7553/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1.)доГоловного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (далі по тексту - відповідач, ГУ ПФУ в м. Києві)прозобов'язання призначити пенсію на пільгових умовах за списком №1 відповідно до статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 12 лютого 2018 року

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, оскільки вважає протиправною відмову Лівобережного об'єднаного управління пенсійного фонду України в місті Києві, правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві, у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки у нього наявний та належним чином підтверджений загальний трудовий стаж та стаж на роботах із шкідливими умовами праці, достатній для призначення пенсії на пільгових умовах за списком №1.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 травня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/7553/18 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та проведення судового засідання.

Відповідач письмового відзиву або пояснень з приводу позовних вимог до суду не надав.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві із заявою від 12 лютого 2018 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1 згідно з пунктом "а" частини першої статті 13 Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Листом від 06 квітня 2018 року №2930/17, Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в місті Києві повідомило, що розпорядженням від 15 березня 2018 року №253 позивачу відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах за списком №1, у зв'язку з відсутністю необхідного загального та пільгового стажу роботи.

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України є Закон України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до пункту "а" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", працівники зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 21 року 6 місяців у чоловіків і не менше 16 років 6 місяців у жінок;

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування": чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи; жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року;

Статтею 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Згідно зі статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, передбачено, що уточнюючі довідки підприємств або організацій для підтвердження спеціального трудового стажу, приймаються у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років.

Зокрема у довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії трудової книжки від 01 вересня 1984 року, ОСОБА_1 у період: з 01 вересня 1984 року по 17 червня 1985 року навчався в Комунарському гірничо-металургійному інституті; з 26 червня 1985 року по 12 червня 1987 року - проходив службу в Радянській Армії; з 04 серпня 1987 року по 30 червня 1992 року продовжував навчання в Комунарському гірничо-металургійному інституті, в період навчання проходив виробничу практику; у періоди з 03 липня 1989 року по 26 липня 1989 року, з 21 червня 1990 року по 24 серпня 1990 року, з 16 січня 1991 року по 07 травня 1991 року, з 08 серпня 1991 року по 30 вересня 1991 року виконуючи підземні роботи повний робочий день; з 10 липня 1992 року по 05 квітня 1999 року працював "подземным горным мастером" та "начальником участка" в Луганському Шахтопрохідному управлінні №1 тресту "Луганскуглестрой"; з 03 травня 1999 року по 29 лютого 2000 року працював "специалистом по реализации" в ДП "Автоцентр"; з 01 березня 2000 року по 31 вересня 2001 року працював "специалистом по реализации автомобилей", з 01 жовтня 2001 року по 31 грудня 2002 року - "директором Донецкого филиала" ТОВ "Укрпромінвест-Авто"; з 01 січня 2003 року по 24 січня 2003 року працював директором Донецького філіалу ТОВ "Український автомобільний холдинг"; з 01 грудня 2003 року по 30 вересня 2005 року працював інженером ТОВ "Авто Снаб Сервіс"; з 03 жовтня 2005 року по 31 жовтня 2005 року працював менеджером відділу ЗЕД, з 01 листопада 2005 року по 03 березня 2008 року працював начальником відділу ЗЕД ТОВ "Авто Снаб Сервіс Плюс ЛТД"; з 04 березня 2008 року по 01 жовтня 2008 року працював начальником відділу доукомплектації ТОВ "Авто-Технологія".

Крім того, відповідно до копії трудової книжки від 01 березня 2007 року ОСОБА_1 працював на підприємствах Російської Федерації, зокрема у період з 01 березня 2007 року по 08 лютого 2008 року - "начальником отдела запасных частей" в ТОВ "Автоекспорт"; з 18 березня 2008 року по 05 березня 2010 року, з 21 травня 2010 року по 11 квітня 2011 року та з 18 травня 2011 року по 13 лютого 2012 року працював "начальником отдела запасных частей" в ТОВ "Бусавто".

Також, в матеріалах справи наявні копії довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 21 листопада 2014 року №629, виданої Шахтою "Ломоватка", від 24 листопада 2014 року №51, №52 та №53, видані ДП "Луганськвуглебудреконструкція" та від 24 листопада 2014 року №399, виданої ДП "Луганське шахтобудівельне управління", яким підтверджено факт виконання ОСОБА_1 робіт що передбачені списком №1, повний робочий день у наступні періоди: 03 липня 1989 року по 26 липня 1989 року, з 21 червня 1990 року по 29 червня 1990 року, з 02 липня 1990 року по 01 серпня 1990 року, з 02 серпня 1990 року по 24 серпня 1990 року, з 16 січня 1991 року по 07 травня 1991 року, з 08 серпня 1991 року по 10 серпня 1991 року, з 11 серпня 1991 року по 30 вересня 1991 року, з 10 липня 1992 року по 31 грудня 1992 року, з 01 січня 1993 року по 05 квітня 1999 року.

Будь-які інші документи, що підтверджують трудовий стаж позивача в матеріалах справи відсутні.

Постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року №461 затверджено список №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Згідно пункту 1 розділу І "Гірничі роботи" списку №1 до підземних робіт в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відносяться працівники: зайняті повний робочий день на підземних роботах; які обслуговують працівників, зайнятих на підземних роботах (медперсонал підземних пунктів охорони здоров'я, працівники підземного телефонного зв'язку тощо).

Як встановлено судом, ОСОБА_1 виконував: підземні роботи з повним підземним робочим днем за професією "ученик горнорабочего" на шахті "Ломоватка" у період з 03 липня 1989 року по 26 липня 1989 року та з 16 січня 1991 року по 07 травня 1991 року; підземні роботи з повним підземним робочим днем під землею у ДП "Луганськвуглебудреструктуризація" у період: з 21 червня 1990 року по 29 червня 1990 року, з 02 липня 1990 року по 01 серпня 1990 року, з 02 серпня 1990 року по 24 серпня 1990 року, з 08 серпня 1991 року по 10 серпня 1991 року, з 11 серпня 1991 року по 30 вересня 1991 року; підземні роботи з повним підземним робочим днем під землею у ДП "Луганське шахтобудівельне управління" у період з 10 липня 1992 року по 31 грудня 1992 року та з 01 січня 1993 року по 05 квітня 1999 року.

Таким чином, трудовий стаж позивача на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах згідно списку №1 становить 7 років 4 місяці 26 днів.

Суд звертає увагу на те, що навчання за спеціальністю "підземна розробка родовищ корисних копалин" та інші посади на яких працював позивач, не входять до переліку робіт, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком 1, а тому аналізуючи записи наведених вище копій трудових книжок та підтверджуючих довідок, суд приходить до висновку, що наявний трудовий стаж не надає ОСОБА_1 права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах за списком №1, відповідно до статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та пункту "а" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", оскільки стаж роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці є меншим 10 років.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відмова Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві у призначенні позивачу пенсії на пільгових умовах є правомірною.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем доведено правомірність своєї поведінки з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, судові витрати позивачу не відшкодовуються.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

ОСОБА_1 (02094, АДРЕСА_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1);

Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16; ідентифікаційний код 42098368).

Суддя В.А. Кузьменко