Ухвала суду № 7749913, 19.01.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 22-а-32961/08 Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О.

Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"19" січня 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Бистрик Г.М.,

суддів: Данилової М.В., Бєлової Л.В.,

при секретарі: Шевчук О.М.,

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою відповідача Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на постанову Окружною адміністративного суду м. Києва від 01 серпня 2008 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоспецкомплект» до Державної податкової інспекції в Печерському районі м. Києва, Головною управління Державного казначейства України в м. Києві, про стягнення бюджетної заборгованості, -

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2008 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Автоспецкомлект» звернувся в суд з позовом до Державної податкової інспекції в Печерському районі м. Києва, Головного Державного казначейства України в м. Києві про стягнення бюджетної заборгованості.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 серпня 2008 року вимоги позивача задоволено частково.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач - Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким у вимогах позивача відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, що з’явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає, апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення вимог позивача.

Судом першої інстанції встановлено, що у листопаді 2006 року ДПІ у Печерському районі м. Києва здійснила виїзну позапланову перевірку TOB «Автоспецкомплект» з питань достовірності заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість за період з 01.04.2006 року по 30.09.2006 року, за результатами якої складено акт від 04.12.2006 року № 592/23-11/33234742.

Відповідно до акту перевірки позивачем завищено бюджетне відшкодування за серпень та вересень 2006 року.

Відповідно до пп.. 7.7.1 п. 7.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 цього Закону встановлено, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а)          бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б)          залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.7.2. п.7.7 ст. 7 вищевказаного Закону додатково передбачено, що залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Автоспецкомплект» за період з квітня 2006 року по вересень 2006 року здійснювало господарські операції на митній території України, зокрема, вивіз за межі митної території України стальних труб для тепломереж та водопостачання, які були у використанні та імпорт каучука синтетичного.

З матеріалів справи вбачається, що за результатами господарської діяльності за вересень-грудень 2007 року, позивачем задеклароване позитивне значення ПДВ: за вересень 2007 року - 68627,00 грн., за жовтень 2007 року - 2702,00 грн., за листопад - 4645,00 грн., разом - 7 5974,00 грн..

Погашення податкових зобов'язань по зазначеним сумам відбулося шляхом заліку з сумами, задекларованими до бюджетного відшкодування, що призвело до зменшення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість.

Загальна сума податку на додану вартість яка підлягала відшкодуванню та не була відшкодована позивачу на розрахунковий рахунок у банку складала 1 660 057,00 грн., сума бюджетної заборгованості з ПДВ, що підлягає відшкодуванню позивачу складає 1584083,00 грн..

Відповідно до пп.7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року, платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно вимог п.п.7.7.5 п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», протягом 30 днів наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзду перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом також строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника податку для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню.

З урахуванням зазначених норм, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, про право платника податку на отримання бюджетного відшкодування за наявності від'ємного значення податку на додану вартість та за умови дотримання платником податку звернення для отримання такого відшкодування з бюджету, а відповідачі зобов'язані в свою чергу здійснити бюджетне відшкодування

З матеріалів справи вбачається, що позивач одночасно з податковою декларацією надав відповідачу розрахунок бюджетного відшкодування, заява про повернення суми бюджетного відшкодування, та оригінали п'ятих основних аркушів всіх вантажних митних декларацій з експортних операцій, що були здійсненні у звітному податковому періоді на суму, яка зазначалась у рядку 2.1 податкової декларації.

У кожній податковій декларації позивач зазначив про своє рішення щодо зарахування належної йому суми відшкодування з податку на додану вартість шляхом перерахування на його рахунок в установі банку.

Такими діями позивач, як платник податку реалізував своє право на зарахування суми бюджетного відшкодування в рахунок платежів з цього податку, з дотриманням строків заявлення суми податку на додану вартість до бюджетного відшкодування та процедурних вимог чинного Законодавства України.

Колегія суддів, погоджується з висновком суду першої інстанції, що заявлення позивачем до бюджетного відшкодування сум ПДВ, що були сплачені ним постачальникам у складі ціни у більш ранніх періодах є правомірним, оскільки Закон України «Про податок на додану вартість» не обмежує права платника податку заявляти до бюджетного відшкодування суму ПДВ.

Положеннями пп.7.7.7 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено вичерпний перелік повноважень податкового органу за результатами перевірки у разі виявлення невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації.

На підставі вищевикладених норм вбачається, що для податкового органу встановленні конкретні терміни для вчинення ним контрольних дій. щодо перевірки правильності достовірності заявленої до відшкодування суми ПДВ, а саме 30 днів після отримання податкової декларації на проведення документальної невиїзної (камеральної) перевірки та такий же строк для проведення позапланової виїзної перевірки! документальної).

Після сплину вказаних термінів, Закон України «Про податок на додану вартість» зобов'язує податковий орган у п'ятиденний термін надати до державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підтягає відшкодуванню.

Вірно зазначено судом першої інстанції, що правовий аналіз положень Закону України «Про податок на додану вартість» дає підстави для висновку, що право платника податку на бюджетне відшкодування суми ПДВ не пов'язане з проведенням зустрічних перевірок контрагентів цього платника та отримання результатів цих перевірок, а тому доводи апелянта в цій частині не заслуговую на увагу.

Задовольняючи частково вимоги позивача про зобов'язання податкового органу надати Головному управлінню Державного казначейства України в м. Києві висновок про бюджетне відшкодування на суму 1 301 963, 00 грн. суд першої інстанції дійшов вірного висновку виходячи з наступного.

Відповідно до вимог п. 1, 4 Положення про Державне казначейство, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 року № 1232, Типового положення про Головне управління Державного казначейства України в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 04.04.2006 року № 332, територіальні органи Державного казначейства України є урядовим органом державного управління, які здійснюють управління наявними коштами Державного бюджету.

У п.п.1 п.7 Положення визначено, що виконання відповідних показників державного бюджету та контроль за надходженням, рухом і використанням державних коштів здійснюється відділеннями Державного казначейства України у районах, містах тощо, і саме вони на підставі пп.6 п.7 цього Положення здійснюють за поданням державних податкових органів повернення за рахунок державного бюджету зайво сплачених або стягнених податків, зборів та обов'язкових платежів.

Пунктом 4 Порядку відшкодування податку на додану вартість, зазначено, що територіальні органи Державного казначейства України здійснюють бюджетне відшкодування податку на додану вартість за висновками податкових органів.

Органи Державного казначейства України перераховують кошти своїми платіжними дорученнями з рахунку обліку доходів державного бюджету на рахунок, вказаний у висновку податкового органу чи рішенні суду. Однак на час розгляду даної справи такий висновок не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, обґрунтування апелянта не спростовують висновків суду.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 201 - 204 КАС України.

Оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 158, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів

У X В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 серпня 2008 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня виготовлення в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали суду виготовлено 25.01.2010 року.

Головуючий суддя: (підпис)

Судді: (підпис)

Суддя:           Бистрик Г.М.