Рішення № 77498651, 17.10.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 жовтня 2018 р. Справа№805/4714/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бабаш Г.П.,

при секретарі - Оголь В.К.

за участю

представника відповідача - ОСОБА_1 (за довіреністю від 05.03.2018р.)

представника відповідача - Кузьменко Ю.С. (за довіреністю від 08.06.2018р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального судового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4, до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, Служби безпеки України про визнання дій відповідачів 13 червня 2018 року протиправними, такими, що порушують права ОСОБА_4, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, Служби безпеки України про визнання дій відповідачів 13 червня 2018 року протиправними, такими, що порушують права ОСОБА_4

Позовні вимоги вмотивовані тим, що ОСОБА_4 є власником земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1. 13.06.2018 року посадові особи відповідачів грубо порушили правовий порядок і право приватної власності позивача, коли не маючи судового рішення або іншого належного, законного та допустимого рішення чи документу, самовільно зайшли на земельну ділянку, а потім до приміщення тимчасової споруди. Дії відповідачів ОСОБА_3 вважає такими, що порушують приписи ч. 2 ст. 19 та ч. 1 ст. 30 Конституції України.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 21 червня 2018 року позовну заяву залишено без руху та позивачу наданий строк для усунення виявлених судом недоліків.

Ухвалою суду від 03 липня 2018 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_3 про забезпечення доказів.

Ухвалою суду від 03 липня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі

та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного судового провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою суду від 31 липня 2018 року за клопотанням представника позивача здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 22 серпня 2018 року.

Ухвалою суду від 21 серпня 2018 року відмовлено в клопотанні представника Служби безпеки України про розгляд справи в режимі відеоконференції.

22 серпня 2018 року підготовче судове засідання відкладено для витребування у відповідача документів, що мають значення для розгляду справи.

12 вересня 2018 року судове засідання відкладено у зв'язку з неявкою позивача або його представника до судового засідання та ненадання ними заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Ухвалою суду від 01 жовтня 2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 17 жовтня 2018 року.

Ухвалою суду від 17 жовтня 2018 року відмовлено в задоволені клопотання представника позивача про залучення ще одного відповідача - Головного управління СБУ в Донецькій та Луганській областях.

В судове засідання позивач та його представник не з'явились, ОСОБА_3 надіслав заяву про розгляд справи без їх участі.

Представник СБУ в судовому засіданні просив у позові відмовити з підстав викладених у письмовому відзиві. Так відповідач зазначає, що в позовній заяві не зазначено, які саме дії та рішення посадових осіб СБУ є протиправними, в чому полягає протиправність, а також відсутнє обґрунтування того, які права, свободи та інтереси позивача порушуються, не надано доказів на підтвердження наведених у позові обставин. Також відповідачем зазначено, що в ході здійснення заходів з контррозвідувального захисту паливно-енергетичного комплексу регіону отримано інформацію про функціонування на території Великоновоселківського району чотирьох автомобільних заправних станцій, які здійснюють господарську діяльність з порушенням законодавства України у сфері обігу підакцизних товарів та належать ФОП ОСОБА_4 Щодо вказаних обставин проінформовано ГУ ДФС у Донецькій області. З метою опрацювання зазначеної інформації, співробітниками ГУ ДФС у Донецькій області проведено контрольні заходи щодо чотирьох АЗС, зокрема за адресою с. Старомлинівка, вул. Миру, 3. За результатами проведених заходів зафіксовано факт провадження господарської діяльності без державної реєстрації, у зв'язку з чим складено протоколи про адміністративне правопорушення.

Також в судовому засіданні представник відповідача зазначив, що будь-які накази або інші розпорядчі документи щодо проведення контрольних заходів стосовно позивача відповідачем та його структурними підрозділами не видавались, таких заходів не проводилось. Відповідач зазначив, що його посадові особи були присутні 13.06.2018 року на АЗС, де здійснює господарську діяльність ОСОБА_4, проте безпосередньої участі в будь-яких перевірках посадові особи служби безпеки не приймали, спільних заходів з податковим органом не проводили.

Крім того, представник СБУ просив закрити провадження у справі, оскільки позивач не зазначив, яким чином порушуються його права, свободи та інтереси, а також не зазначає яким чином рішення у даній справі може їх відновити.

Представник Маріупольської ОДПІ в судовому засіданні проти позову заперечував з наведених у письмовому відзиві підстав. 13.06.2018 року в ході проведення заходів згідно листа Головного управління СБУ в Донецькій та Луганській областях від 08.06.2018 року співробітниками оперативного управління Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області спільно з управлінням оперативного забезпечення на окремих територіях зон АТО ГУ ДФС у Донецькій та Луганській областях встановлено, що громадянин ОСОБА_5 на території АЗС з назвою "Етанол", що розташована за адресою АДРЕСА_1 здійснював реалізацію пально-мастильних матеріалів без державної реєстрації СГД та одержання відповідних дозвільних документів. У відношенні ОСОБА_5 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 164 КУпАП та вилучено ПММ у кількості 9,7т. на суму 268 тис. грн., скраплений газ у кількості 5100 л на суму 68,3 тис. грн. Відповідач зазначає, що органи податкової служби мають право складати протоколи за ст. 164 КУпАП, отже співробітники Маріупольської ОДПІ діяли з дотриманням та в межах повноважень, визначених ПКУ та іншим законодавством.

Також представник ОДПІ надав пояснення, що перевірки АЗС ФОП ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_1 працівники управління аудиту не проводили, оскільки за даною адресою не зареєстровано проведення господарської діяльності, отже і не видавались накази на проведення перевірки.

Заслухавши пояснення представників відповідачів, перевіривши доводи, викладені в адміністративному позові та письмових відзивах, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності позивачу на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 0,15 га за адресою Донецька область, Великоновосілківський район с. Старомлинівка.

Як зазначено позивачем, підставою його звернення з даним позовом стало те, що 13.06.2018 року посадові особи відповідачів грубо порушили правовий порядок і право приватної власності позивача, коли не маючи судового рішення або іншого належного, законного та допустимого рішення чи документу, самовільно зайшли на земельну ділянку, а потім до приміщення тимчасової споруди.

13.06.2018 року заступником начальника відділу ОУ Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області складений протокол № 24/18, яким визначено, що ОСОБА_5 за адресою АДРЕСА_1 здійснював реалізацію палива без будь-яких дозвільних документів на зайняття господарською діяльністю, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 164 КУпАП. До протоколу долучені пояснення ОСОБА_5 щодо встановленого факту порушення, акт опису паливо-мастильних матеріалів, розписка ОСОБА_5 про прийняття описаних цінностей на відповідальне зберігання.

В судовому засіданні представник Маріупольської ОДПІ на питання суду пояснив, що будь-яких відомостей щодо результатів розгляду вказаного протоколу судом відповідач не має.

З огляду на встановлені фактичні обставини суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначені завдання та основні засади адміністративного судочинства:

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

В частині 2 цієї статті встановлені загальні принципи, на відповідність яких суд перевіряє рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень.

Стаття 4 Кодексу містить значення публічно-правовий спір - це спір, зокрема у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Згідно статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

2. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Тобто розгляд адміністративної справи передбачає, що є спірні правовідносини, які виникли внаслідок виконання суб'єктом владних повноважень публічно-владних управлінських функцій і суд перевіряє ці дії на відповідність ст. 19 Конституції України та ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Проте судом таких дій відповідачів не встановлено, з позовної заяви неможливо встановити які управлінські дії відповідачів позивач вважає протиправними і які саме приписи закону вони порушують.

Суд звертає увагу, що позовну заяву було залишено без руху та серед іншого запропоновано позивачу зазначити вимоги до кожного з відповідачів, які саме дії вчинені відповідачами та які права позивача цим порушені. Виконавши вимоги ухвали в іншій частині, в цій частини представник позивача надав пояснення, що ухвала не підлягає виконанню, оскільки відсутні підстави для зміни (уточнення) позовних вимог.

Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Тобто в суду є повноваження щодо можливості виходу за межі позовних вимог, проте предмет та підстави позову визначаються саме позивачем або його представником.

Саме у позовній заяві у відповідності до ст. 160 Кодексу позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

При цьому згідно частини 5 даної статті в позовній заяві зазначаються:

4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Сам факт знаходження посадових осіб на належній позивачу земельній ділянці не може піддаватися судом аналізу с точки зору дій, які можливо перевірити на предмет відповідності законодавству в межах адміністративної юрисдикції. Оскільки як вже зазначено, адміністративним судом перевіряються дії щодо реалізації суб'єктом владних управлінських функцій.

Стосовно посилання позивача на порушення його права власності, то воно підлягає захисту або в порядку цивільного судочинства, оскільки захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб здійснюється саме за приписами Цивільного процесуального кодексу України. Або, в разі якщо позивач вважає, що відносно нього або його власності вчинено злочин, він може захистити свої права шляхом звернення з відповідною заявою до правоохоронних органів.

Дії податкового органу щодо складення за вказаною позивачем адресою протоколу про адміністративне правопорушення позивач та його представник не оскаржує, тому суд не надає їм жодної оцінки.

При цьому суд не задовольнив клопотання відповідача про закриття провадження оскільки факт не зазначення позивачем, яким чином порушуються його права, свободи та інтереси, а також не яким чином рішення у даній справі може їх відновити не є підставою для закриття провадження у відповідності до приписів ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім того, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу (якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства), суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Проте, виходячи з позовної заяви, судом не встановлені конкретні дії, які можуть бути предметом розгляду в іншому ніж адміністративне судовому проваджені.

У відповідності до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

На підставі викладеного, враховуючи, що позивачем так і не викладений зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів, не обґрунтовано порушення визначеними позивачем діями його прав, свобод, інтересів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4, не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст.ст. 2, 6-9, 19, 72-74, 90, 139, 241-246, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволені позову ОСОБА_3 (86065, АДРЕСА_2), який діє в інтересах ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_1, 85500, АДРЕСА_3) до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (ЄДРПОУ: 39887366, Донецька область, м. Маріуполь, вул. А. Куїнджі, буд. 93), Служби безпеки України (ЄДРПОУ: 00034074, м. Київ, вул. Володимирська, 33) про визнання дій відповідачів 13 червня 2018 року протиправними, такими, що порушують права ОСОБА_4 - відмовити.

Рішення ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 17 жовтня 2018 року.

Повний текст рішення складено 29 вересня 2018 року.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі застосування судом ч. ч. 5, 6 ст. 250 КАС України зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Бабаш Г.П.