Рішення № 77494869, 22.10.2018, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" жовтня 2018 р. Справа № 924/731/18

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Виноградової В.В.,

за участю секретаря судового засідання Пасічник Б.О., розглянувши матеріали справи

за позовом першого заступника керівника Хмельницької місцевої прокуратури,

м. Хмельницький в інтересах держави

до: 1. Хмельницького комунального підприємства "Електротранс", м Хмельницький

2. товариства з обмеженою відповідальністю "Техойл НК", м. Київ

про визнання недійсними додаткових угод від 15.06.2018 р. №1 та від 25.06.2018 р. №2 до договору від 04.06.2018 р. №126

за участю представників:

від прокуратури: ОСОБА_1 - за посвідченням від 02.02.2015 р. №031942

від відповідача 1: не з'явився

від відповідача 2: не з'явився

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

встановив: перший заступник керівника Хмельницької місцевої прокуратури, м. Хмельницький в інтересах держави звернувся до суду з позовом до Хмельницького комунального підприємства "Електротранс", м Хмельницький, товариства з обмеженою відповідальністю "Техойл НК", м. Київ про визнання недійсними додаткових угод від 15.06.2018 р. №1 та від 25.06.2018 р. №2 до договору від 04.06.2018 р. №126, укладених між відповідачами.

Ухвалою суду від 23.08.2018 р. позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання на 13.09.2018 р. Ухвалами суду від 13.09.2018 р., 25.09.2018 р. підготовче засідання у справі відкладалось. У підготовчому засіданні 09.10.2018 р. клопотання відповідача 1 (від 24.09.2018 р.) про закриття провадження у справі у зв’язку з відсутністю предмету спору залишене судом без задоволення. Ухвалою суду від 09.10.2018 р. підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 22.10.2018 р.

В обґрунтування позову прокурор зазначає, що в результаті укладення відповідачами оспорених угод зменшено обсяги поставленого товару та збільшено ціну за одиницю товару, що здійснено всупереч інтересам держави, без належних на те підстав, в порушення законності в бюджетній системі, положень договору від 04.06.2018 р. №126 та норм ЦК України, ГК України, Закону України "Про публічні закупівлі", зокрема, принципів, передбачених ст. 3 цього Закону (добросовісної конкуренції, об'єктивної та неупередженої оцінки тендерних пропозицій, запобігання корупційним діям і зловживанням при проведенні публічних закупівель). При цьому посилається на положення ст. ст. 202, 203, 215 ЦК України, ст. ст. 179, 180, 207 ГК України, ст. ст. 1, 36 Закону України "Про публічні закупівлі". Обґрунтовуючи наявність підстав для звернення до суду з позовом прокурора в інтересах держави, зазначає про загрозу порушення економічних інтересів держави внаслідок укладення незаконного правочину, завдання шкоди у вигляді незаконних втрат бюджетних коштів. Також в обґрунтування підстав для представництва прокурора в інтересах держави та звернення до суду із даним позовом, прокурор зазначає, що у органів, які здійснюють контроль у сфері закупівель, відсутнє право звертатись до суду із позовами про оскарження публічних закупівель та договорів, укладених за їх результатами.

Прокурор у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених у позові.

Відповідач 1 - Хмельницьке комунальне підприємство "Електротранс" представника у судове засідання не направило, відзиву на позов не надало. У клопотанні (від 09.10.2018 р.) просить про розгляд справи за відсутності представника, за наявними в матеріалах справи документами. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідач 2 - товариство з обмеженою відповідальністю "Техойл НК" представника у судове засідання не направив, відзиву на позов не надав. У клопотанні (від 21.09.2018 р.) просить розгляд справи здійснювати без його представника за наявними в матеріалах справи документами. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

КП "Хмельницьке комунальне підприємство "Електротранс" як замовником оголошено про проведення відкритих торгів (оголошення UА-2018-05-07-001243-а) на закупівлю дизельного палива, ДК 021:2015:09130000-9 – нафта і дистиляти в кількості 161000 літрів, місце поставки: м. Хмельницький, вул. Тернопільська, 15/2, строк поставки: від 01.06.2018 р. до 31.12.2018 р., розмір бюджетного призначення за кошторисом або очікувана вартість предмета закупівлі: 4186 000,00 грн., кінцевий строк подання тендерних пропозицій: 22.05.2018 р., дата та час розкриття тендерних пропозицій: 23.05.2018 р., після завершення електронного аукціону, дата та час проведення електронного аукціону: 23.05.2018 р. 15:25.

Згідно з формою отриманих тендерних пропозицій 22.05.2018 р. тендерні пропозиції були подані учасниками: ПП “ОККО Контракт”, ТОВ Торговий ОСОБА_2 Ойл, ТОВ “Техойл НК”, ТОВ “ОК-Оіл”, ТОВ “ТК ТД Трейд Енерджі”.

Відповідно до звіту про результати проведення процедури закупівлі UА-2018-05-07-001243-а, сформованого 04.06.2018 р., ТОВ “Техойл НК” з ціною пропозиції -3516240,00 грн. відповідає кваліфікаційним критеріям, встановленим в тендерній документації. Відсутні підстави для відмови, установлені ст. 17 Закону України “Про публічні закупівлі”. Інформація щодо інших учасників (ПП “ОККО Контракт”, ТОВ Торговий ОСОБА_2 Ойл, ТОВ “ОК-Оіл”, ТОВ “ТК ТД Трейд Енерджі”) про наявність і відповідність установленим законодавством вимогам документів, що підтверджують відповідність учасників кваліфікаційним критеріям згідно зі ст. 16 Закону України “Про публічні закупівлі”, та наявність/відсутність обставин, установлених ст. 17 цього Закону, не розглядалась. У звіті визначено дату оприлюднення повідомлення про намір укласти договір: 24.05.2018 р., дату укладення договору про закупівлю: 04.06.2018 р., найменування учасника (для юридичної особи), з яким укладено договір про закупівлю: ТОВ “Техойл НК”, суму, визначену в договорі про закупівлю: 3516240,00 грн. з ПДВ.

Згідно з протоколом №40 засідання тендерного комітету ХКП “Електротранс” від 24.05.2018 р. було вирішено: 1. Визначити переможцем відкритих торгів із закупівлі товарів за кодом ДК 021:2015 09130000-9 "Нафта і дистиляти" (дизельне паливо), ідентифікатор закупівлі UА-2018-05-07-001243-а, товариство з обмеженою відповідальністю "Техойл НК"; 2. Прийняти рішення про намір укласти договір з переможцем на протязі 10 робочих днів з моменту оприлюднення на електронному майданчику рішення тендерного комітету та не пізніше 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір; 3. Оприлюднити протягом 1-го робочого дня дане рішення тендерного комітету, а також сканкопію договору на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель в електронній системі ProZorro протягом 2-х робочих днів з моменту його укладання.

У протоколі зазначено, що найвигіднішу цінову пропозицію запропонувало ТОВ "Техойл НК" - 3516240,00 грн. з ПДВ. Документи, приєднані учасником на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель в електронній системі ProZorro, відповідають вимогам замовника.

Замовником - ХКП “Електротранс” розміщено повідомлення про намір укласти договір на закупівлю дизельного палива, ДК 021:2015:09130000-9 – нафта і дистиляти в кількості 161000 літрів, місце поставки: м. Хмельницький, вул. Тернопільська, 15/2, строк поставки: від 01.06.2018 р. до 31.12.2018 р., найменування учасника-переможця процедури закупівлі – ТОВ “Техойл НК”, інформація про ціну пропозиції: 3516240,00 грн. з ПДВ.

04.06.2018 р. між Хмельницьким комунальним підприємством "Електротранс" (покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Техойл НК" (продавець) укладено договір про закупівлю №26 (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого продавець зобов'язується у 2018 році поставити покупцеві товар, зазначений в специфікації (додаток №1 до даного договору), а покупець - прийняти і оплатити такий товар.

Найменування (номенклатура, асортимент) товару визначено за кодом ДК 21:2015 - 09130000-9 Нафта і дистиляти (дизельне паливо). Кількість товару визначається в специфікації (додаток №1) (п. 1.2 договору).

Пунктом 1.3 договору передбачено, що обсяги закупівлі товару мажуть бути зменшені залежно від фактичного обсягу видатків покупця.

Ціна товару визначається даним договором і приймається сторонами національній валюті України - гривні. Відпуск товару здійснюється за цінами, передбаченими у специфікації (додаток №1). Ціна за одиницю товару визначається у специфікації (додаток №1) (п. 3.1 договору).

У п. 3.2 договору сторони погодили, що ціна за одиницю товару на строк дії договору може бути змінена за взаємною згодою сторін таким порядком: зміна ціни в бік зменшення (без зміни кількості та якості товару) проводиться за повідомленням продавця; зміна ціни у зв'язку із зміною ставок податків і зборів узгоджується з моменту введення таких змін та проводиться пропорційно до зміни таких ставок; зміни ціни на одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.

Сума цього договору на момент його підписання 3516240,00 грн. з ПДВ (п. 3.3 договору).

Згідно з п. 3.4 договору сума договору може бути змінена за взаємною згодою сторін у випадках, передбачених пп. 1.3 та 3.2 цього договору.

У разі зміни ціни на товар продавець повинен у письмовій формі попередити покупця про це на протязі 2-х календарних днів після такої зміни ціни з подальшим укладанням додаткової угоди (п. 3.5 договору).

Відповідно до п. 5.1 договору продавець здійснює поставку товару за місцем знаходження покупця.

За умовами пп. 6.2.3 договору покупець має право зменшувати обсяг закупівлі товарів та загальну вартість цього договору залежно від реального фінансування видатків. У такому разі сторони вносять відповідні зміни до цього договору.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2018 р., але в любому випадку до повного виконання умов (п. 10.1 договору).

До договору сторонами складено специфікацію (додаток №1), у якій сторони погодили найменування товару: дизельне паливо (наливом), кількість: 161000 л, ціну: 21,84 грн. з ПДВ, суму: 3516240,00 грн. з ПДВ. У специфікації зазначено, що ціна цього договору становить 3516240,00 грн.

Договір та специфікація підписані сторонами, скріплені відтисками їхніх печаток.

ТОВ “Техойл НК” звернулось до ХКП “Електротранс” з листом (від 14.06.2018 р. №3272-06/18), в якому повідомило про зростання ціни на пальне з посиланням на інформацію, викладену в довідці ДП “Держзовнішінформ” від 14.06.2018 року № 231/423 та просило скоригувати ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків від цін, визначених в договорі, та встановити їх на наступному рівні: дизельне паливо - 24,00 грн./л з ПДВ.

До листа додано довідку ДП “Держзовнішінформ” від 14.06.2018 року № 231/423, в якій зазначено, що виходячи з наявної інформації щодо рівня цін на нафтопродукти за пропозиціями на постачання у дрібному опті на ринку України (без врахування АР Крим), розрахунковий рівень цін на нафтопродукти за пропозиціями на постачання у дрібному опті на ринку (без врахування АР Крим) станом на 05 червня 2018 р. міг складати: дизельне паливо - 23,81-25,33 грн./л.

15.06.2018 р. між сторонами договору укладено додаткову угоду №1 до нього, в якій у зв'язку із зміною цін на ринку нафтопродуктів, згідно п. 3.2.3 договору та відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 року № 922-VIII (зі змінами) сторони вирішили збільшити ціну за одиницю товару не більш як на 10 відсотків від ціни, визначеної в договорі, без збільшення загальної суми договору, та встановити ціну на рівні: дизельне паливо - 24,00 грн. (з ПДВ). Сторони підтверджують, що на момент укладення цієї додаткової угоди договір виконано в наступній частині специфікації: дизельне паливо в кількості 4000 л за ціною 21,84 грн. з ПДВ на загальну вартість 87360,00 грн. з ПДВ. Сторони погоджують поставку партії товару після укладення цієї додаткової угоди згідно наступної специфікації 1: дизельне паливо в кількості 142870 л за ціною 24,00 грн. з ПДВ на загальну вартість 3428880,00 грн. з ПДВ.

ТОВ “Техойл НК” листом (від 23.06.2018 р. №32-06/18) повідомило відповідача 1 про те, що розрахунковий рівень цін на нафтопродукти за пропозиціями на постачання у роздрібній торгівлі на ринку України значно вищий, ніж відповідний рівень цін на постачання аналогічного товару у дрібному опті на ринку України, з посилання на інформацію, зазначену в довідці ДП “Держзовнішінформ” від 11.06.2018 року № 231/425 і запропонувало розглянути пропозицію щодо встановлення ціни на дизельне паливо на наступному рівні: дизельне паливо – 26,38 грн./л з ПДВ.

У долученій ло листа довідці ДП “Держзовнішінформ” від 11.06.2018 року №231/425 повідомляється, що розрахунковий рівень цін на нафтопродукти за пропозиціями на постачання у роздрібній торгівлі на ринку України (без врахування АР Крим) станом на 07 червня 2018 р. міг складати: дизельне паливо - 25,45-30,02 грн./л.

ХКП “Електротранс” листом від 25.06.2018 р. №01-07-796 звернулось до ТОВ “Техойл НК”, в якому зазначило, що станом на 25.06.2018 року враховуючи результат моніторингу ринкових цін на дизпаливо, вважає запропоновану ціну за одиницю товару на рівні 26,38 грн./л з ПДВ завищеною (лист № 3331-06/18 від 23.06.2018р.). Запропонувало скоригувати та встановити ціну за одиницю товару на рівні 26,10 грн./л з ПДВ.

25.06.2018 р. між сторонами договору укладено додаткову угоду №2 до нього, відповідно до якої у зв'язку із зміною цін на ринку нафтопродуктів, згідно п. 3.2.3 договору та відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 року № 922-VIII (зі змінами) сторони вирішили збільшити ціну за одиницю товару не більш як на 10 відсотків від ціни, визначеної в договорі, без збільшення загальної суми договору, та встановити ціну на рівні: дизельне паливо - 26,10 грн. (з ПДВ).

Сторони підтверджують, що на момент укладення цієї додаткової угоди договір виконано в наступній частині специфікації: дизельне паливо в кількості 4000 л за ціною 21,84 грн. з ПДВ на загальну вартість 87360,00 грн. з ПДВ; дизельне паливо в кількості 7000 л за ціною 24,00 грн. з ПДВ на загальну вартість 168000,00 грн. з ПДВ (всього 255360,00 грн.). Сторони погоджують поставку партії товару після укладення цієї додаткової угоди згідно наступної специфікації 2: дизельне паливо в кількості 124937,93103 л за ціною 26,10 грн. з ПДВ на загальну вартість 3260880,00 грн. з ПДВ.

У додаткових угодах зазначено, що вони вступають в силу з моменту їх підписання та скріплення печатками сторін. Договір діє з врахуванням положень цих додаткових угод. У разі розбіжностей між умовами договору та умовами цих додаткових угод, переважну силу будуть мати умови цих додаткових угод.

Додаткові угоди підписані сторонами, скріплені відтисками печаток сторін.

У матеріали справи надано копію інформаційно-цінової довідки (від 06.07.2018 р. №22-05/367) Хмельницької торгово-промислової палати у відповідь на лист Хмельницької місцевої прокуратури (від 02.07.2018 р. №7224вих-18), в якій зазначено, що орієнтовна середньо-ринкова ціна на дизельне паливо по Хмельницькій області становила: станом з 04.06.2018 р. по 24.06.2018 р. - 25,90 - 29,49 грн/л.; станом на 25.06.2018 р. - 25,90 - 28,99 грн/л. Також вказано, що інформацію отримано з відкритих інформаційних джерел Інтернет), ціни мають інформативний характер.

У відповідь на лист Хмельницької місцевої прокуратури (від 02.07.2018 р. №7221вих-18) Головне управління статистики у Хмельницькій області листом від 13.07.2018 р. №14.2-10/908 повідомило, що середня споживча ціна на дизельне пальне автомобільне, яке реалізовувалось через торгову мережу Хмельницької області в червня 2018 року становило 27,39 грн за 1 л.

У матеріали справи надано інформацію із сайту: index.minfin.com.ua//markets/fuel/reg/Хмельницкая, згідно з якою середня ціна на дизельне паливо (Хмельницька область) станом на 04.06.2018 р. становила 27,24 грн., 15.06.2018 р. – 27,19 грн., 25.06.2018 р. – 27,03 грн.

З огляду на порушення при укладенні додаткових угод від 15.06.2018 р. №1 та від 25.06.2018 р. №2 до договору від 04.06.2018 р. №126 інтересів держави, положень договору від 04.06.2018 р. №126 та норм ЦК України, ГК України, Закону України "Про публічні закупівлі" (ст. 3, п. 4 ст. 36) та відсутність належних на те підстав, прокурор звернувся до суду з позовом про визнання зазначених угод недійсними.

У матеріали справи відповідачем 1 надано копію угоди про розірвання договору про закупівлю №126 від 04.06.2018 р., за умовами якої відповідачі дійшли згоди розірвати договір №126 від 04.06.2018 р, зазначивши, що з моменту набрання законної сили цією угодою сторони не вважають себе пов'язаними будь-якими правами та зобов'язаннями. Угода набирає чинності з моменту її підписання.

Вищевказана угода підписана сторонами, скріплена відтисками їх печаток.

Аналізуючи подані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд до уваги бере таке.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 7 ст. 179 ГК України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ст. 638 ЦК України та ст. 180 ГК України договір вважається укладеним, якщо між сторонами досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов (предмету, визначених законом необхідних умов для договорів даного виду та визначених за заявою сторін умов).

Статтею 1 Закону передбачено, що договір про закупівлю - це договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.

Визнання договору недійсним є одним із способів захисту, який застосовується судом у випадках та порядку, визначених цивільним законодавством.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).

Згідно зі ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Положеннями статті 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

До суду з позовом в інтересах держави про визнання недійсними додаткових угод від 15.06.2018 р. №1 та від 25.06.2018 р. №2 до договору від 04.06.2018 р. №126, укладених між відповідачами, звернувся прокурор, посилаючись на те, що укладення оспорених угод здійснено всупереч інтересам держави, без належних на те підстав, в порушення законності в бюджетній системі, положень основного договору, норм ЦК України, ГК України, Закону України "Про публічні закупівлі" (ст. 3, п. 4 ст. 36). Також зазначив про загрозу порушення економічних інтересів держави внаслідок укладення незаконних правочинів, завдання шкоди у вигляді незаконних втрат бюджетних коштів В обґрунтування підстав для представництва прокурора в інтересах держави та звернення до суду із даним позовом, прокурор зазначає, що у органі , які здійснюють контроль у сфері закупівель, відсутнє право звертатись до суду із позовами про оскарження публічних закупівель та договорів, укладених за їх результатами .

З цього приводу судом береться до уваги позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 01.08.2018 р. №918/95/17, постанові від 20.09.2018 р. №924/1237/18).

Так, відповідно до частин третьої - п'ятої статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Як зазначалось вище, в обґрунтування позовних вимог прокурор вказав про укладення оспорюваних угод всупереч норм ЦК України, ГК України, Закону України "Про публічні закупівлі", що є порушенням в бюджетній системі, порушує принципи добросовісної конкуренції, об'єктивної та неупередженої оцінки тендерних пропозицій, запобігання корупційним діянням та зловживанням. Підставою для звернення з даним позовом до суду прокурором вказано порушення економічних інтересів держави в результаті укладення незаконного правочину, завдання шкоди у вигляді незаконних витрат бюджетних коштів.

При цьому прокурор зазначав про те, що чинним законодавством України визначено органи, уповноважені державою здійснювати функції контролю у сфері публічних закупівель (Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, Рахункова палата, Антимонопольний комітету України, центральний орган виконавчої вади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю), проте у вказаних органів відсутні повноваження щодо звернення до суду з позовами щодо оскарження публічних закупівель, та визнання недійсними укладених за їх результатами договорів, у зв'язку з чим цей позов заявляє в інтересах держави прокурор як позивач.

За змістом частини 2 статті 2 ЦК України одним з учасників цивільних відносин є держава Україна, яка згідно зі статтями 167, 170 ЦК України набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом, та діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.

Відповідно до пункту третього частини першої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити … скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява 61517/00, пункт 27).

Водночас існує категорія справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію (у неофіційному перекладі):

"Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".

Водночас, ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо Суд вирішує наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.

У Рекомендаціях Парламентської ОСОБА_3 Європи від 27.05.2003 № 1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені і ефективні органи.

Враховуючи викладене, з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Відтак, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).

Положення пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".

Відповідно до частини третьої статті 23 цього Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 зі справи № 806/1000/17).

У справі, що розглядається, прокурор обґрунтував наявність "інтересів держави" порушенням, на його думку, законності у бюджетній сфері.

Водночас пункт 3 частини першої статті 131-1 Конституції передбачає можливість представництва прокурором інтересів держави у виключних випадках.

Аналіз частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: - якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; - у разі відсутності такого органу.

У першому випадку передбачається наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, у другому - відсутність такого органу. При цьому підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно. Тобто захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень. А щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (правова позиція, викладена Верховним Судом у постановах від 02.10.2018 р. у справі №4/166 "Б", від 20.09.2018 р. у справі №924/1237/17).

Відповідно до частин першої, третьої статті 7 Закону України "Про публічні закупівлі" Уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим Законом.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснює контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією, цим Законом та іншими законами України.

Антимонопольний комітет України та Рахункова палата здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.

Органи, уповноважені на здійснення контролю у сфері закупівель, не мають права втручатися у проведення процедур закупівель.

Згідно з приписами статті 1 вказаного Закону Уповноважений орган - це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері публічних закупівель.

Відповідно до Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, Міністерство є спеціально уповноваженим органом у сфері державних закупівель. Основними завданнями Міністерства є формування та забезпечення державної політики у сфері державних закупівель, державного замовлення.

Крім того, згідно з Положенням про Державну аудиторську службу України, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43, Державна аудиторська служба є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю, відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний фінансовий контроль за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, дотриманням законодавства про державні закупівлі.

Відповідно до вказаного Положення Державна аудиторська служба України вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, зокрема звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Однак, звертаючись до суду з цим позовом, прокурор не визначив орган (органи), уповноважений здійснювати державою відповідні функції у спірних правовідносинах.

При цьому посилання прокурора на те, що чинним законодавством України визначені органи, уповноважені державою здійснювати функції контролю у сфері публічних закупівель (зокрема, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, Держаудитслужба України), проте у вказаних органів відсутні повноваження щодо звернення до суду з позовами про оскарження публічних закупівель та визнання недійсними договорів, укладених за їх результатами, суд оцінює критично, з огляду на те, що таке твердження суперечить приписам наведених вище нормативно-правових актів. При цьому прокурор не враховує того, що положення таких нормативних - правових актів не можуть визначати конкретні предмети і підстави позовів, з якими уповноважений орган має право звернутися до суду, оскільки зазначене було б неправомірним обмеженням повноважень такого органу у визначенні способу захисту та забезпеченні здійснення судового захисту інтересів держави.

З огляду на те, що прокурором у цій справі безпідставно не зазначено орган (органи), уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, який набуває статусу позивача, тобто особи, в інтересах якої (яких) подано позов про захист порушеного права та/або охоронюваного законом інтересу, суд доходить висновку про відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави у цій справі, що також узгоджується із правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 01.08.2018 р. №918/95/17, від 20.09.2018 р. №924/1237/17.

Крім того, судом звертається увага на те, що згідно з угодою від 21.09.2018 р. договір №126 від 04.06.2018 р. відповідачами розірваний.

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищезазначені обставини справи та беручи до уваги вищенаведені положення законодавства, суд доходить висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

У зв'язку із відмовою у задоволенні позову витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 74, 86, 129, 233, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

У позові першого заступника керівника Хмельницької місцевої прокуратури, м. Хмельницький, вул. Проскурівська, буд. 63 в інтересах держави до Хмельницького комунального підприємства "Електротранс", м Хмельницький, вул. Тернопільська, буд. 15/2 (код 03328646), товариства з обмеженою відповідальністю "Техойл НК", м. Київ, вул. Ярославів Вал, буд. 5-В (код 41486736) про визнання недійсними додаткових угод від 15.06.2018 р. №1 та від 25.06.2018 р. №2 до договору від 04.06.2018 р. №126, укладених між відповідачами, відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК, з урахуванням п. 17.5 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України.

Повне рішення складено 31.10.2018 р.

Суддя В.В. Виноградова

Віддрук. 4 прим.: 1 - до справи, 2 - Хмельницькій місцевій прокуратурі (29001, м. Хмельницький, вул. Проскурівська, 63), 3 - відповідачу 1 (29016, м. Хмельницький, вул. Тернопільська, 15/2), 4 - відповідачу 2 (01030, м. Київ, вул. Ярославів Вал, 5В). Всім рек. з пов. про вруч.