Ухвала суду № 77490289, 30.10.2018, Підволочиський районний суд Тернопільської області

604/1196/18

1-кс/604/378/18

У х в а л а

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2018 року сел. Підволочиськ

Слідчий суддя Підволочиського районного суду Тернопільської області Сидорак Г.Б.,

за участю секретаря судового засідання Ілик Г.М.,

розглянув клопотання сторони кримінального провадження – слідчого СВ Підволочиського ВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_1

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_2 у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Клопотання надійшло до суду 30 жовтня 2018 року.

Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку слідчого СВ Підволочиського ВП ГУНП в Тернопільській області, прокурора, підозрюваного ОСОБА_2 та його захисника, слідчий суддя –

В С Т А Н О В И В:

У клопотанні слідчого вказано, що 28 жовтня 2018 року близько 15:30 год ОСОБА_2, перебуваючи на одній із вулиць с. Кам’янки Підволочиського району Тернопільської області, наздогнав ОСОБА_3, який рухався попереду нього, застосовуючи насильство, яке не було небезпечним для життя та здоров’я потерпілого в момент його спричинення, умисно штовхнув ОСОБА_3 обома руками в область спини, від чого ОСОБА_3 впав на землю та, продовжуючи свої злочинні дії, сів зверху на ОСОБА_3 та умисно наніс йому декілька ударів кулаком правої руки по обличчі, після чого умисно викрав з кишені штанів ОСОБА_3, в які той був одягнений, мобільний телефон марки «myPhone» вартістю 2500 грн, в чохлі якого знаходились грошові кошти в сумі 900 грн, після чого, із викраденими речами з місця скоєння кримінального правопорушення зник, спричинивши потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 3400 гривень.

Відомості про даний факт 28.10.2018 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018210150000262, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

29.10.2018 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

В ході досудового розслідування по даному кримінальному провадженні, встановлено наявність ризиків, передбачених у ч.ч. 1, 3 та 5 ст. 177 КПК України, зокрема на даний час немає достовірних підстав вважати, що підозрюваний ОСОБА_2 вчинивши кримінальне правопорушення, яке за ступенем тяжкості злочинів є тяжким та відповідно до ч. 2 ст. 186 КК України карається позбавленням волі на строк від до 4-ох до 6-ми років, не буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки усвідомлює, яке покарання до нього може бути застосовано, тобто реальне позбавлення волі.

Слідчий зазначає, що про можливість переховування ОСОБА_2 від органів досудового розслідування та суду свідчать: ухвала Збаразького суду від 18.10.2018 року про розшук обвинуваченого ОСОБА_2; ухвала Роздільнянського районного суду Одеської області від 14.05.2018 року про застосування до ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту по місцю проживання в ІНФОРМАЦІЯ_1 із встановленням обмежень, вимог якої ОСОБА_2 не виконував, самовільно залишив місце встановленого проживання, переїхавши на територію Підволочиського району, де вчинив новий умисний корисливий злочин; вирок Підволочиського районного суду Тернопільської області від 01.12.2017 року, згідно з яким ОСОБА_2 засуджено за за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнено із встановленням іспитового терміну 1 рік та 6 місяців, під час якого ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні нового умисного корисливого злочину.

Крім цього, потерпілий у даному кримінальному провадженні ОСОБА_3, а також свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 дають покази з приводу вчинення даних кримінальних правопорушень саме ОСОБА_2, на чому частково на даний час і базується обвинувачення, у досудового слідства, є усі підставі вважати, що останній будучи необмеженим та вільно покидаючи територію свого господарства в будь-яку пору доби, буде незаконно впливати на потерпілого та свідків, у цьому ж кримінальному провадженні, з метою схилити їх на зміну показів.

На думку слідчого, усе вищенаведене свідчить про те, що до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_1, слід застосувати найсуворіший запобіжний захід, зокрема тримання під вартою, без обрання застави підозрюваному, враховуючи п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, на термін 60-ти днів оскільки інший більш м’який запобіжний захід, крім тримання під вартою, належної поведінки останнього, а також забезпечення безпеки інших сторонніх осіб, забезпечити не зможе.

У судовому засіданні слідчий СВ та прокурор клопотання підтримали.

Підозрюваний проти задоволення клопотання заперечив.

Захисник підозрюваного проти обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без застави категорично заперечив, покликався на суперечності в доказах, зібраних слідством, на неприязні стосунки між підозрюваним та потерпілим, а також неналежне проведення слідчих дій.

Вислухавши підозрюваного та його захисника, доводи прокурора, ознайомившись з матеріалами клопотання та кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Аналіз доказів (протокол огляду місця події, допит потерпілого, допит свідка, який бачив як підозрюваний наносив тілесні ушкодження потерпілому, допит свідка, який бачив, що підозрюваний переховувався від потерпілого та виявив грошові кошти), дає підстави вважати про наявність обґрунтованої підозри.

Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов’язує можливість обрання особі одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.

Згідно з ч. 5 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі понад три роки. ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 4 до 6 років. Тому в разі наявності вагомих ризиків, які не усунуться за допомогою більш м’якого запобіжного заходу, до ОСОБА_2 може бути застосовано такий виключний запобіжний захід як тримання під вартою.

За змістом ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Відповідно до змісту ч. 3 ст. 176 КПК України такий запобіжний захід як тримання під вартою є найбільш суворим запобіжним заходом і застосовується лише тоді, коли прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів передбачених частиною першою цієї статі не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.

29.10.2018 року ОСОБА_2 оголошено підозру за ч. 2 ст. 186 КК України. ОСОБА_2 засуджений Підволочиським районним судом Тернопільської області 01.12.2017 року за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання із встановленням іспитового терміну 1 рік та 6 місяців. Працює не постійно та не офіційно, часто змінює місце проживання, при цьому порушуючи умови домашнього арешту, а також оголошений у розшук.

Враховуючи усе вищезазначене, те, що ОСОБА_2 судимий, не має доходів, достатніх для проживання, знову підозрюється у вчиненні саме корисливого злочину, слідчий суддя приходить до висновку, що ризик можливого вчинення іншого кримінального правопорушення існує та він високий.

Також прокурором доведено ризик переховування від слідства та суду, оскільки ОСОБА_2 має родичів в як в с. Хмелиська Тернопільської області так, і в с. Старостине Одеської області, де проживав та не дотримувався в жодній з цих областей умов домашнього арешту, а також підозрюється у вчиненні нового злочину під час встановленого іспитового строку. Крім того, на даний час в Збаразькому районному судді слухається кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186 та ч. 2 ст. 185 КК України, в судове засідання ОСОБА_2 неодноразово не з’являвся, у зв’язку із чим 18.10.2018 року ухвалою судді Збаразького суду оголошено розшук обвинуваченого ОСОБА_2 та надано дозвіл на затримання ОСОБА_2 для його приводу в суд для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Враховуючи вищевикладене, особу підозрюваного, який зараз відбуває іспитовий строк за попереднім вироком за корисливий злочин, слідчий суддя приходить до висновку, що до ОСОБА_2 необхідно застосувати найбільш суворий запобіжний захід у виді тримання під вартою та ізолювати його від суспільства, оскільки більш м’які запобіжні заходи, не здатні усунути наявний ризик вчинення іншого кримінального правопорушення.

В даному випадку слідчому судді доведено всі обставини, передбачені пунктами 1, 2 та 3 ч. 1 ст. 194 КПК України.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається розмір застави в межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Для того, щоб розмір застави можна було вважати таким, який здатен забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, суд враховує положення ст.ст. 177, 178 КПК України, та раціонально співставляє його з доведеними у справі ризиками, даними про особу обвинуваченого, його майновий стан, тяжкістю вчиненого злочину. Суд вважає, що розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання зникнути.

З врахуванням наведеного, особи обвинуваченого ОСОБА_2, його матеріального стану, тяжкості інкримінованого йому діяння, суд вважає за необхідне визначити розмір застави в межах, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України: 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що дозволить забезпечити належну поведінку обвинуваченого на період часу розгляду справи судом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184, 194, 314-315, 331, 371- 372 КПК України, слідчий суддя -

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого СВ Підволочиського ВП ГУНП України в Тернопільській області ОСОБА_1, за матеріалами кримінального провадження за №12018210150000262 від 28 жовтня 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, про застосування підозрюваному ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, - задоволити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, українця, громадянина України, який проживає без реєстрації за адресою: с. Хмелиська, Підволочиського району, офіційно не працюючого, раніше судимого, - запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 58 (п’ятдесят вісім) днів.

Встановити розмір застави в двадцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 35 240 (тридцять п’ять тисяч двісті сорок) гривень (реквізити для внесення застави: Одержувач - ТУ ДСА України у Тернопільській області, Код одержувача – 26198838, Рахунок – 37319038003454, Банк одерж. - ДКС України м. Київ, МФО - 820172, призначення платежу «застава»).

В разі внесення застави покласти на ОСОБА_2 наступні обовязки:

1. прибувати на виклик слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою;

2. не відлучатись з населеного пункту, в якому він проживав (с. Хмелиська Тернопільської області) без дозволу слідчого, прокурора;

3. повідомляти слідчого, прокурора та суд, в провадженні яких знаходиться справа, про зміну місця свого проживання та роботи.

Копію ухвали направити для виконання начальнику ІТТ Кременецького РВ в Тернопільській області.

Дата закінчення дії ухвали 27 грудня 2018 року 18 год 00 хв.

Копію ухвали вручити підозрюваному негайно після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п’яти днів з дня проголошення.

Слідчий суддя Г.Б. Сидорак