Ухвала суду № 77487829, 29.10.2018, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/14921/15-к

Провадження № 1-кп/520/351/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.10.2018 року м.Одеса

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Тонконоженка М.М.

за участю секретарів Чебан О.О., прокурорів Зигіної В.Є., Левицького О.А., Зайкова Д.Б., захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, представника потерпілого ОСОБА_4, потерпілої ОСОБА_5, представників цивільного відповідача ОСОБА_6, ОСОБА_7,

розглянувши у судовому засіданні матеріали кримінального провадження та клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з закінченням строків давності відносно:

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, не одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, водія МП ТОВ «Швидкі автобусні маршрути», раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4

у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 ч.1 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно до матеріалів кримінального провадження 24.06.2015 року приблизно об 11 годині 50 хвилин, ОСОБА_8 керував технічно справним автобусом «БАЗ А079.04», реєстраційний номер НОМЕР_1 та здійснював перевозку пасажирів у режимі маршрутного таксі за маршрутом №220 «а» сполученням «Рибпорт Економічний університет», рухаючись по вул..Ак.Глушка з боку вул..Ільфа та Петрова в напрямку просп..Маршала Жукова в Київському районі м.Одеси. Під час проїзду регульованого пішохідного переходу, розташованого на перехресті вул..Ак.Глушко поблизу розташування зупинки громадського транспорту «ПО «Електронмаш», при сигналі світлофора, що дозволяє рух транспортним засобам, маючи об’єктивну можливість своєчасного виявлення пішохода ОСОБА_5, яка закінчувала перехід заправа наліво проїзної частини вул..ОСОБА_9 в межах пішохідного переходу, водій ОСОБА_8 не урахував зміну дорожньої обстановки, не прийняв заходів щодо зменшення швидкості руху керованого ним транспортного засобу та не дав дороги вказаній пішоходці. В результаті своїх необережних дій водій ОСОБА_8 скоїв наїзд передньою правою частиною кузову автобусу «БАЗ А079.04», на ліву бічну частину тіла пішохода ОСОБА_5, після чого сталося її падіння на правий бік тіла на дорожнє покриття та травмування.

Внаслідок зазначеної дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_5 отримала тілесні ушкодження у вигляді: закритого перелому шийки правої стегнової кістки, синців тім’яної області справа, правого плеча, області правого ліктьового суглобу та правого передпліччя, садна області правого ліктьового суглобу та правого передпліччя, які згідно з висновком судово-медичного експерта №1532 від 20.07.2015 року відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Порушенняз боку водія ОСОБА_8 виразилось в невідповідності його дій вимогам п.п. 2.3. (б) та 18.2 «Правил дорожнього руху» України, якими передбачено:

-п. 2.3 б) – Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов’язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

-п. 18.2 – На регульованих пішохідних переходах і перехрестях при сигналі світлофора чи регулювальника, що дозволяє рух транспортним засобам, водій повинен дати дорогу пішоходам, які закінчують перехід проїзної частини відповідного напрямку руху і для яких може бути створена перешкода чи небезпека.

Під час судового розгляду захисник ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про звільнення ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності у зв’язку зі спливом строку притягнення до кримінальної відповідальності.

Прокурор вважав можливим задовольнити клопотання, потерпіла поклала вирішення питання щодо можливості звільнення ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності і закриття кримінального провадження на розсуд суду, представник цивільного відповідача не заперечував на задоволенні клопотання.

Заслухавши думку учасників судового провадження, суд вважає, що клопотання є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно до ч.4 ст.286 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв’язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до ч.1 ст.285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність і таке звільнення, згідно до ч.1 ст.286 КПК України, здійснюється судом.

Відповідно до ч.3 ст.288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Як вбачається з матеріалів провадження ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 ч.1 КК України, який є злочином невеликої тяжкості.

Кримінальне правопорушення ОСОБА_8 скоєно 24.06.2015 року, тобто з часу його скоєння минуло більш ніж три роки.

У відповідності зі ст.49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості.

Обвинувачений ОСОБА_8 в судовому засіданні визнав обвинувачення в повному обсязі, не заперечував проти його звільнення від кримінальної відповідальності та дав згоду на закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав.

За вказаних обставин, на підставі ст.49 КК України, клопотання захисника підлягає задоволенню, підозрюваний ОСОБА_8 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст..286 ч.1 КК України, а кримінальне провадження підлягає закриттю.

Згідно до вимог ст.128 і 129 КПК України та п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1989 р. № 3 «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди» цивільний позов не підлягає розгляду у випадках закриття кримінального провадження, як на досудовому розслідуванні, так і в суді. В такому випадку вимоги потерпілих можуть бути вирішені в порядку цивільного судочинства, в зв’язку з чим відповідно слідчий, прокурор, суддя і суд зобов'язані роз'яснити цивільному позивачеві його право пред'явити аналогічний позов у порядку цивільного судочинства.

Заходи забезпечення кримінального провадження по вказаній справі не застосовувалися.

Процесуальні витрати належить стягнути з обвинуваченого у повному обсязі.

Речові докази вважати повернутими за належністю.

На підставі встановленого, керуючись ст.49 ч.1 КК України, ст.ст.285-288 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого ОСОБА_8 за ст.286 ч.1 КК України – задовольнити.

ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності за ст.286 ч.1 КК України – звільнити.

Кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12015160480003144 від 25.06.2015 року відносно ОСОБА_8 за ст.286 ч.1 КК України - закрити.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь держави процесуальні витрати в розмірі 984 гривні 00 копійок.

Речовий доказ - автобус «БАЗ А079.04», реєстраційний номер НОМЕР_1 вважати повернутим орендатору МП ТОВ «Швидкі автобусні маршрути» ОСОБА_10

Роз’яснити цивільному позивачеві – потерпілій ОСОБА_5, що вона має право звернутися з аналогічним позовом у порядку цивільного судочинства

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги через Київський районний суд м. Одеси протягом 7 днів з дня її проголошення.

Суддя Тонконоженко М. М.