Вирок № 77487764, 30.10.2018, Чорноморський міський суд Одеської області (до 25.04.2025 - Іллічівський міський суд Одеської області)

Дата документу 30.10.2018

Справа № 501/2963/18

1-кп/501/249/18

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2018 року Іллічівський міський суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Семенова О.А.,

за участю:

секретаря судового засідання - Кравченко М.А.,

прокурора - Іванової О.Д.,

представника потерпілого - ОСОБА_1,

захисника - адвоката Чугунова В.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Чорноморську Одеської області кримінальне провадження № 12018160160000823, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29 серпня 2018 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Іллічівська (нині - м. Чорноморськ) Одеської області, громадянина України, неодруженого, який має середню освіту, не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимий:

05 грудня 1996 року Іллічівським міським судом Одеської області за ч.3 ст.140 КК України до 4 років позбавлення волі (звільнився за відбуттям строку покарання 06 травня 2000 року);

12 квітня 2002 року Іллічівським міським судом Одеської області за ч.3 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі (звільнився 24 травня 2004 року),

19 січня 2008 року Іллічівським міським судом Одеської області за ч.2 ст.307, ч.2 ст.309, ч.1 ст.315, ч.1 ст.317 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі з конфіскацією майна (звільнився 04 серпня 2009 року на підставі ст.81 КК України на невідбутий строк 1 місяць 17 днів),

16 серпня 2011 року Іллічівським міським судом Одеської області за ч.2 ст.307, ч.2 ст.309 КК України до 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна (звільнився 26 лютого 2016 року на підставі ухвали Малиновського районного суду м. Одеси від 18 лютого 2016 року в порядку ч.5 ст.72 КК України,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

28 серпня 2018 року, в період з 16 години 30 хвилин до 16 години 50 хвилин, ОСОБА_3, перебуваючи у приміщенні магазину «Таврія-В», розташованого за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, просп. Миру, 35, умисно, з корисливих мотивів, вважаючи, що його дії будуть не помітними для інших осіб, шляхом вільного доступу намагався таємно викрасти з вітринної полиці вказаного супермаркету: щипці для нігтів «Titania», вартістю 76,42 грн, та пляшку коньяку «Courvoisier VSOP», об'ємом 0,7 л, вартістю 1441,50 грн, на загальну суму 1517,92 грн, заховавши зазначене майно до поліетиленового пакету та спрямувавши з ним до виходу із супермаркету, однак свій злочинний намір до кінця не довів з причин, що не залежали від його волі, оскільки на виході був затриманий контролером супермаркету «Таврія-В».

Таким чином, ОСОБА_3 своїми умисними діями, що виразились у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України.

26 жовтня 2018 року між потерпілим ПП «Таврія-І», від імені якого діє представник ОСОБА_1, з одного боку, та обвинуваченим ОСОБА_3 у присутності його захисника - адвоката Чугунова В.В., з іншого боку, укладено угоду про примирення, відповідно до умов якої ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, обвинувачений визнає свою винуватість у вчинені зазначеного злочину в повному обсязі, сторонами погоджено покарання ОСОБА_3 у вигляді 1 року позбавлення волі.

В угоді також передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про примирення винного з потерпілим, передбачені ст.473 КПК України, та наслідки її невиконання.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, визнав повністю та зазначив, що він розуміє надані йому законом права, наслідки укладення та затвердження угоди про примирення з потерпілим, передбачені ст.473 КПК України, характер пред'явленого обвинувачення, вид покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження угоди про примирення з потерпілим та наполягає на затвердженні вказаної угоди.

Представник потерпілого ОСОБА_1 пояснив, що йому роз'яснені та зрозумілі наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст.473 КПК України, а також, що угода укладена ним добровільно, просив затвердити угоду про примирення.

Прокурор Іванова О.Д. проти затвердження угоди не заперечувала, захисник Чугунов В.В. підтримав угоду про примирення, просив її задовольнити, пояснивши, що завдану злочином шкоду відшкодовано у повному обсязі під час досудового розслідування шляхом повернення викраденого майна.

Суд, вивчивши надані матеріали, вислухавши пояснення обвинуваченого та представника потерпілого, думки прокурора та захисника, приходить до наступного.

Відповідно до ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між підозрюваним чи обвинуваченим та потерпілим.

Згідно зі ст.469 КПК України угода про примирення між обвинуваченим та потерпілим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, який належить до злочинів середньої тяжкості.

При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_3 цілком розуміє свої права, визначені ч.5 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження такої угоди, передбачені ч.1 ст.473 КПК України, та викладені у ст.476 КПК України наслідки її невиконання.

Дослідивши угоду про примирення обвинуваченого з представником потерпілого та переконавшись, що укладена угода є добровільним волевиявленням обвинуваченого, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, з'ясувавши у обвинуваченого чи цілком він розуміє наслідки затвердження угоди, роз'яснивши обвинуваченому право на справедливий судовий розгляд, встановивши правильне розуміння обвинуваченим змісту та наслідків затвердження угоди, а також перевіривши її відповідність вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, заслухавши доводи учасників підготовчого судового засідання та роз'яснивши їм обмеження прав щодо оскарження вироку, передбачені ст.473 КПК України, суд доходить висновку, що угода про примирення, укладена між обвинуваченим ОСОБА_3 та представником потерпілого відповідає вимогам КПК України та КК України, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, укладення угоди є добровільним, узгоджені вид та міра покарання відповідають загальним засадам призначення покарання, визначеним ст.65 КК України, у зв'язку із чим суд вважає, що угода підлягає затвердженню.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Обставин, що пом'якшують покарання, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

За таких обставин суд вважає можливим затвердити укладену між потерпілим ПП «Таврія-І», від імені якого діє представник ОСОБА_1, з одного боку, та обвинуваченим ОСОБА_3 у присутності його захисника - адвоката Чугунова В.В., з іншого боку, та призначити обвинуваченому узгоджену сторонами міру покарання.

Доля речових доказів вирішується відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.370, 374, 474, 475, 476 КПК України,

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про примирення, укладену 26 жовтня 2018 року між потерпілим ПП «Таврія-І», від імені якого діє представник ОСОБА_1, з одного боку, та обвинуваченим ОСОБА_3 у присутності його захисника - адвоката Чугунова Віктора Володимировича, з іншого боку.

Визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 1 року позбавлення волі.

Речові докази: щипці для нігтів «Titania», пляшка коньяку «Courvoisier VSOP», об'ємом 0,7 л, які передані на зберігання представнику потерпілого ПП «Таврія-І» ОСОБА_1 - залишити ПП «Таврія-І».

Вирок суду першої інстанції на підставі угоди між потерпілим та підозрюваним, обвинуваченим про примирення може бути оскаржений: 1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п'ятою - сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди; 2) потерпілим, його представником, законним представником, виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; не роз'яснення йому наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених частинами шостою чи сьомою статті 474 цього Кодексу; 3) прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною третьою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Одеської області через Іллічівський міський суд Одеської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а для засудженого - в той строк з дня отримання копії вироку.

Копію вироку видати сторонам кримінального провадження негайно.

Суддя