Рішення № 77487451, 30.10.2018, Арцизький районний суд Одеської області

Справа № 492/1256/18

Провадження № 2/492/632/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2018 року м. Арциз

Арцизький районний суд Одеської області у складі:

Головуючого – судді Череватої В.І.,

за участю секретаря судового засідання – Каширної О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Арцизі Одеської області цивільну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди в порядку суброгації, -

Представник позивача – ОСОБА_2,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група» звернулось з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди в порядку суброгації, в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 661 564,47 грн. по відшкодуванню шкоди, а також сплачений судовий збір по справі в розмірі 9 923,47 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 29.12.2016 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Українська страхова група» (далі – позивач) та ТОВ «Український лізинговий фонд» (страхувальник) був укладений Додаток № 28-0107-00265/00219 до Генерального договору добровільного страхування наземних транспортних засобів № 28-0107-00265 від 25.06.2013 року, предметом якого є страхування транспортного засобу «BMW», н/з НОМЕР_1. 20 лютого 2017 року, на а/д Житомир – Сквира, відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «BMW», н/з НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_3 та транспортного засобу «DAF 95 ХF», н/з НОМЕР_2 з напівпричепом «МОL38», н/з НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_1 (далі – відповідач). Згідно постанови Житомирського районного суду Житомирської області від 19 квітня 2017 року вищевказана дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення відповідачем ПДР та його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. 22 лютого 2017 року страхувальник звернувся до позивача із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування. 30.03.2017 року позивачем на підставі Звіту № 1602 від 15.03.2017 року, Заяви про придбання автомобіля від 24.03.2017 року та рахунку № 588830 від 24.03.2017 року було складено страховий акт № ДККА-55437 та розрахунок страхового відшкодування до нього. На підставі зазначених документів, позивач здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 760 564,47 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 6181 від 31.03.2017 року та № 6182 від 31.03.2017 року. Цивільно-правова відповідальність відповідача на момент ДТП була застрахована в ПрАТ «Європейський страховий союз» згідно поліса № АК/3416062. 09.01.2018 року позивач звернувся із заявою про виплату страхового відшкодування № 28852 до ПрАТ «Європейський страховий союз» у межах ліміту полісу, тобто 99 000,00 грн. Тому залишок боргу, який повинен сплатити відповідач становить: 760 564,47 грн. – 99 000,00 грн.

= 661 564,47 грн. 09.01.2018 року позивачем на адресу відповідача було направлено претензію № 28854 з проханням в добровільному порядку сплатити суму страхового відшкодування, однак, відповідь на вимогу не отримана. Жодних надходжень грошових коштів від ОСОБА_1 отримано також не було, що зумовило звернення до суду.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Череватій В.І.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст. ст. 128, 130, 131 ЦПК України.

Ухвалою суду від 22.08.2018 року провадження у справі відкрито.

Представник позивача ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, про час та місце його проведення сповіщена належним чином, звернулася до суду з заявою, в якій просила розглянути справу у її відсутність, просила суд позов задовольнити у повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про час та місце його проведення сповіщався належним чином, про що свідчать поштові повідомлення про отримання судових викликів, причини неявки суду не повідомив, заяв та клопотань про відкладення слухання справи від нього до суду не надходило.

При викладених обставинах суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача, який сповіщений про розгляд справи належним чином, від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, ухваливши заочне рішення у справі, зі згодою представника позивача, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України, так як надані матеріали є повними і достатніми для розгляду справи у відсутності відповідача.

Відповідно до ст. 281 ЦПК України Арцизьким районним судом Одеської області була постановлена ухвала про заочний розгляд справи.

Крім того, у зв’язку з неявкою всіх осіб, які беруть участь у справі, в судове засідання в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 29.12.2016 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Українська страхова група» (далі – позивач) та ТОВ «Український лізинговий фонд» (страхувальник) був укладений Додаток № 28-0107-00265/00219 до Генерального договору добровільного страхування наземних транспортних засобів № 28-0107-00265 від 25.06.2013 року, предметом якого є страхування транспортного засобу «BMW», н/з НОМЕР_1 (а.с. 5 – 23).

Як вбачається з довідки, виданої Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Українська страхова група» від 30.07.2018 року, страхувальником ТОВ «Український лізинговий фонд», 10.01.2017р. було внесено на розрахунковий рахунок Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» страховий платіж за період страхування з 29.12.2016р. по 28.03.2017р. у розмірі 18 782,25 грн., що є доказом чинності Генерального Договору добровільного страхування наземних транспортних засобів № 28-0107-00265 та Додатку до Договору № 28-0107-00265 від 29 грудня 2016 року на момент настання страхового випадку, а саме 20 лютого 2017 року (а.с. 24).

Відповідно до копії договору про відступлення прав вимоги (цесії) № 1 від 17.03.2017 року, ТОВ «Український лізинговий фонд» відступило право вимоги до нового кредитора ТОВ «УЛФ-Фінанс» (а.с. 25 – 55).

Як вбачається з копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії СХО № 955626, транспортний засіб «BMW», н/з НОМЕР_1, належить ТОВ «Український лізинговий фонд» (а.с. 58 – 59). Зазначений автомобіль був закріплений за ОСОБА_3, у зв’язку з виробничою необхідністю (а.с. 64).

20 лютого 2017 року, на а/д Житомир – Сквира, відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «BMW», н/з НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_3 та транспортного засобу «DAF 95 ХF», н/з НОМЕР_2 з напівпричепом «МОL38», н/з НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_1 Згідно постанови Житомирського районного суду Житомирської області від 19 квітня 2017 року, залишеної без змін постановою Апеляційного суду Житомирської області від 20 червня 2017 року, вищевказана дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення відповідачем ПДР та його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 грн. (а.с. 71 – 77).

Як вбачається з копії звіту № 1602 про оцінку автомобіля НОМЕР_4 від 14.03.2017 року та фототаблицею до нього, вартість відновлюваного ремонту, власникові автомобіля НОМЕР_4, в результаті його пошкодження при ДТП та з урахуванням розцінок спеціалізованого СТО, складає 1100506,32 грн. (а.с. 78 – 115).

Як вбачається з копії звіту № 1602-1 про оцінку вартості працездатних складових частин автомобіля НОМЕР_4 від 27.03.2017 року, вартість працездатних та ліквідних складових автомобіля НОМЕР_4, в результаті його пошкодження при ДТП, складає 812562,91 грн. (а.с. 116 - 131).

Як видно з копії заяви від 24.03.2017 р., ОСОБА_4 звернувся до ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група», про придбання автомобіля НОМЕР_4, пошкодженого внаслідок ДТП, яке мало місце 20 лютого 2017 року (а.с. 132).

22 лютого 2017 року страхувальник звернувся до позивача із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування. 30.03.2017 року позивачем на підставі Звіту № 1602 від 15.03.2017 року, Заяви про придбання автомобіля від 24.03.2017 року та рахунку № 588830 від 24.03.2017 року було складено страховий акт № ДККА-55437 від 30.03.2017 р. та розрахунок страхового відшкодування до нього. На підставі зазначених документів, позивач здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 760 564,47 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 6181 від 31.03.2017 року та № 6182 від 31.03.2017 року. Цивільно-правова відповідальність відповідача на момент ДТП була застрахована в ПрАТ «Європейський страховий союз» згідно поліса № АК/3416062. 09.01.2018 року позивач звернувся із заявою про виплату страхового відшкодування № 28852 до ПрАТ «Європейський страховий союз» у межах ліміту полісу, тобто 99 000,00 грн. Тому залишок боргу, який повинен сплатити відповідач становить: 760 564,47 грн. – 99 000,00 грн.

= 661 564,47 грн. 09.01.2018 року позивачем на адресу відповідача було направлено претензію № 28854 з проханням в добровільному порядку сплатити суму страхового відшкодування, однак, відповідь на вимогу не отримана (а.с. 133 – 155).

Доказів, в розумінні ст. ст. 77, 78 ЦПК України, щодо неправильності складеного позивачем розрахунку відповідачем до суду не надано, інший розрахунок суду також не надано, відтак, розрахунок приймається судом як доказ у вирішенні спору.

Відповідно до ст. ст. 8, 9 Закону України «Про страхування»: «Страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі». «Страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку».

Згідно ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 ЦК України: «До страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток».

Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений в договорі.

Як зазначено в ст. 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Нормами ст. 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Спеціальні норми щодо регулювання даних правовідносин містить Закон України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик, відповідно до лімітів відповідальності страховика, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров’ю, майну третьої особи.

За ст. 29 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв’язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов’язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Так, відповідно до п. 38.2.1 ст. 38 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.

Зазначене узгоджується із статтею 1191 ЦК України, за якою особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов’язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно із ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.4ЦПК України, кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно вимог ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених Кодексом випадках.

Згідно ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджені тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Таким чином, враховуючи вчинені страховою компанією в порядку ст. 41 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» дії по виплаті страхового відшкодування потерпілій особі, з відповідача, який є винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, необхідно стягнути на користь позивача у порядку суброгації витрати, пов'язані з виплатою страхового відшкодування, тому позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група», є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України вимоги позивача щодо відшкодування судових витрат підлягають задоволенню, оскільки його позов задоволено та понесені витрати підтверджені відповідним платіжним дорученням № 1535 від 31.07.2018 року (а.с. 158).

Керуючись ст. ст. 8, 9, 27 Закону України «Про страхування», ст. ст. 993, 1166, 1187, 1191, 1194 ЦК України, ст. ст. 9, 22, 29 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. 27 Закону України «Про страхування», ст. ст. ст. ст.10, 12, 13, 76, 81, 141, 264, 265, 273, 280-289, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди в порядку суброгації – задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (вул. І.Федорова, 32-А, м. Київ, 03038, р/р № НОМЕР_5 в АБ «Укргазбанк», МФО 320478, ЄДРПОУ 30859524) 661 564 (шістсот шістдесят одна тисяча п’ятсот шістдесят чотири) гривні 47 копійок по відшкодуванню шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в порядку суброгації.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» сплачений судовий збір в розмірі 9 923 (дев’ять тисяч дев’ятсот двадцять три) гривні 47 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Апеляційного суду Одеської області через Арцизький районний суд Одеської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення суду складено 30 жовтня 2018 року.

Позивач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група», вул. І.Федорова, 32-А, м. Київ, 03038, р/р № НОМЕР_5 в АБ «Укргазбанк», МФО 320478, ЄДРПОУ 30859524.

Відповідач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.

СУДДЯ

Арцизького районного суду ОСОБА_5

Одеської області