Рішення № 77485821, 18.10.2018, Городоцький районний суд Львівської області

441/1201/18 2/441/652/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.10.2018р. Городоцький районний суд Львівської області в складі:

головуючої – судді Малахової – Онуфер А.М.

з участю секретаря судових засідань ОСОБА_1

представників позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3, відповідачки ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Городок цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4, ОСОБА_6 міської ради Львівської області про визнання права власності на частку в квартирі в порядку спадкування за заповітом,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_5, 27.07.2018 звернувся із позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_6 міської ради Львівської області про визнання права власності на 1/6 частину в квартирі №3 на вул. Шкільна, 3 в м. Городок Львівської області, мотивуючи тим, що є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_7, яка померла 16.01.2018, своєчасно звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, 23.07.2018 нотаріус видав йому свідоцтво про право на спадщину на ? частину квартири №3 на вул. Шкільна, 3 в м. Городок Львівської області, разом з тим, відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину на 1/6 частину в означеній квартирі, через відсутність реєстрації такої за спадкодавцем.

Представник позивача ОСОБА_2 в суді вимоги підтримала, покликаючись на мотиви викладені у заяві, окрім цього пояснила, що квартира №3 на вул.Шкільна, 3 в м.Городок була придбана спадкодавцем під час шлюбу із ОСОБА_8 та є спільним подружнім майном. Згідно Реєстраційного посвідчення виданого 20.08.1996р. Самбірським МБТІ на підставі договору купівлі-продажу, що посвідчений ОСОБА_6 державною нотаріальною конторою 28.03.1991 за №625, право власності на квартиру в цілому було зареєстроване за ОСОБА_7, однак після смерті ОСОБА_8, його спадкоємці звернулись до суду із позовом про визнання права власності та рішенням Городоцького районного суду Львівської області від 08.07.2011, квартира №3 на вул. Шкільна, 3 в м.Городок Львівської області визнана спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_8 та ОСОБА_7, відповідно ? частина квартири належить ОСОБА_7, як частка в майні подружжя, а ? частина квартири визнана спадковим майном після смерті ОСОБА_8 За ОСОБА_4 визнано право власності на 1/3 частину квартири №3 на вул. Шкільна, 3 в м.Городок Львівської області в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_8 (з яких 1/6 частка ОСОБА_4 та 1/6 частка ОСОБА_9, який відмовився від неї в користь ОСОБА_4М.). На підставі означеного судового рішення ОСОБА_7 зареєстровала право спільної часткової власності на ? частину квартири №3 на вул. Шкільна, 3 в м. Городок Львівської області, як частку в майні подружжя, однак не встигла зареєструвати 1/6 частину вказаної квартири, що успадкувала після смерті ОСОБА_8 в силу положень ст. 1268 ЦК України. Таким чином, через відсутність правовстановлюючого документу на 1/6 частину в квартирі №3 на вул. Шкільна, 3 в м.Городок, приватним нотаріусом ОСОБА_10 відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину на вказану частку. Просить позов задоволити.

Представник позивача ОСОБА_3 вимоги підтримала покликаючись на мотиви викладені у заяві.

Відповідачка ОСОБА_4 в суді позов визнала.

Представник відповідача ОСОБА_6 міської ради Львівської області, який належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з’явився, у заяві від 08.08.2018 позов визнав, просив про розгляд справи за його відсутності ( а.с. 35, 37).

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідачку, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд доходить наступного висновку.

За положеннями ст. ст. 12, 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, має право безпосередньо звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Згідно норм гл.84 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до положень ст. 1261 ЦК України у першу чергу спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя хто його пережив.

Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

На підставі положень ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

За правилами ст.392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 р. № 7 визначено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

В той же час, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, а також якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

У відповідності до положень ч.4 ст. 82 ЦПК України, обставини встановлені судовим рішенням, яке набуло законної сили, повторно доказуванню не підлягають.

03.09.1999, ОСОБА_7, при житті, на випадок смерті склала заповіт, що посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_6 нотаріального округу ОСОБА_11 03.09.1999, за яким квартиру №3 на вул. Шкільна, 3 в м.Городок Львівської області заповіла сину - ОСОБА_5 (а.с. 23).

Як убачається із свідоцтва про народження серії ІV-УР №1869449, ОСОБА_5, 22.09.1955р.н. є сином ОСОБА_12 та ОСОБА_13 (а.с. 72).

Згідно копії реєстраційного посвідчення Самбірського МБТІ №2176, власником квартири №3 на вул. Шкільна, 3 в м. Городок Львівської області, на 20.08.1996р. значилась ОСОБА_7 (а.с. 17).

ОСОБА_14 змісту рішення Городоцького районного суду Львівської області від 08.07.2011р. (а.с. 13-15), що набрало законної сили убачається, що квартира №3 на вул. Шкільна, 3 в м.Городок Львівської області визнана спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_7 та ОСОБА_8 по ? ідеальній частині за кожним. Спадкоємцями майна після смерті ОСОБА_15, який помер 30.09.2010, визнано ОСОБА_4 (донька спадкодавця), ОСОБА_9 (син спадкодавця) та ОСОБА_7 (дружина спадкодавця). За ОСОБА_4 визнано право власності на 1/3 частину квартири №3 на вул. Шкільна, 3 в м.Городок Львівської області в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_8 (з яких 1/6 частка ОСОБА_4 та 1/6 частка ОСОБА_9, який відмовився в користь ОСОБА_4М.).

ОСОБА_14 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 13.07.2017 убачається, що ОСОБА_7, 10.07.2017 зареєструвала право спільної часткової власності на ? частину квартири №3 на вул. Шкільна, 3 в м.Городок Львівської області, згідно рішення суду від 08.07.2011 (а.с. 18).

ОСОБА_7 померла 16 січня 2018 року (а.с. 12).

ОСОБА_14 пояснень представника ОСОБА_2, із копії спадкової справи убачається, що ОСОБА_5 звернувся до приватного нотаріуса ОСОБА_6 нотаріального округу ОСОБА_10 із заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_7, що 23.07.2018 нотаріусом видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на ? частину квартири №3 на вул. Шкільна, 3 в м.Городок Львівської області, а у видачі свідоцтва про право на спадщину на 1/6 частину в означеній квартирі відмовлено через відсутність правовстановлюючих документів на таку частку на спадкодавця ОСОБА_7 (а.с. 55-120).

Ураховуючи, що ОСОБА_7 була власником 1/2 частини квартири №3 на вул. Шкільна, 3 в м. Городок Львівської області, яка належала їй як частка у майні подружжя, а 1/6 частину в означеній квартирі успадкувала в порядку ст. 1268 ЦК України після смерті 30.09.2010 чоловіка ОСОБА_8, суд доходить переконання, що позов ОСОБА_5 є підставним та підлягає до задоволення.

Керуючись ст. ст. 4-5, 10, 12, 76-80, 89, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, ст. ст. 328, 1217, 1223, 1269 ЦК України, суд -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_5 (прож. на ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН: НОМЕР_1) право власності на 1/6 частину у квартирі №3 на вул. Шкільна, 3 в м. Городок Львівської області в порядку спадкування за заповітом, що посвідчений 03 вересня 1999 року приватним нотаріусом ОСОБА_6 районного нотаріального округу ОСОБА_11, після смерті ОСОБА_7, яка померла 16.01.2018р.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили у порядку передбаченому ст. 273 ЦПК України.

Повне рішення складено 26.10.2018р.

С у д д я : ОСОБА_16 – Онуфер