Вирок № 77478709, 05.09.2018, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Провадження № 1-кп/643/183/18

Справа № 643/15312/16-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.09.2018 року Московський районний суд м. Харкова в складі головуючого - судді Майстренко О.М., за участю секретаря –Постульга О.Г., прокурора Суворової Ю.О., обвинуваченого –ОСОБА_1,захисника - адвоката Перепелиця І.О., потерпілого –ОСОБА_3, перекладача (сурдоперекладача ) Кушнарьової Д.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові кримінальне провадження, внесене до ЄРДР №12016220000001082 від 08.10.2016 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова, громадянина України, одруженого, не

працюючого, зі середньо-спеціальною освітою, який має на утриманні

малолітню дитину ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого,

який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 07.10.2016 приблизно о 16 годині 50 хв., керуючи технічно справним автомобілем «RENAULT SYMBOL», р. н. НОМЕР_1 рухався по вул. Академіка Павлова м. Харкова зі сторони вул. Салтівське Шосе в напрямку пр. Московського зі швидкістю приблизно 60 км/год.

Під час руху по вказаній вулиці, в районі будинку 30 ОСОБА_1 грубо порушив вимоги п.п. 10.1 та 11.4 Правил дорожнього руху України, згідно з якими:

- п.10.1 «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху».

-п.11.4 «На дорогах з двостороннім рухом, які мають щонайменше дві смуги для руху в одному напрямку, забороняється виїжджати на призначений для зустрічного руху бік дороги»,

виїхав на зустрічну смугу руху та допустив зіткнення з автомобілем «ВАЗ-21013» р. н. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3, який в цей час рухався по своїй смузі у зустрічному для нього напрямку.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, згідно висновку судово-медичної експертизи № 1237-А/16 від 11.11.2016 потерпілому ОСОБА_3 спричинено тяжкі тілесні ушкодження по критерію небезпеки для життя, а саме: закрита травма живота: розрив селезінки, зачеревна гематома зліва, внутрішньочеревна кровотеча, а також тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості по критерію тривалості розладу здоров’я, а саме: закритий перелом хірургічної шийки лівої плечової кістки з незначним зсувом, закритий перелом зовнішнього надмищелка лівої стегнової кістки із зсувом, закритий перелом лівого надколінника з незначним зсувом, закритий уламковий перелом лівої великогомілкової і малогомілкової кісток в зоні дистальних метадіафізів з кутовим зсувом, закритий перелом правого надколінника без зсуву.

Порушення п.п. 10.1 та 11.4 Правил дорожнього руху України ОСОБА_1, які згідно висновку судово - автотехнічної експертизи № 896/16 від 08.11.2016 знаходяться в причинному зв'язку з подією та наслідками, виразилися в тому, що він, керуючи технічно справним автомобілем «RENAULT SYMBOL» р. н. НОМЕР_1, проявив неуважність, не переконався в безпеці своїх дій та виїхав на зустрічну смугу руху, де допустив зіткнення з автомобілем «ВАЗ-21013», р.н. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3, який рухався по своїй смузі у зустрічному для нього напрямку, внаслідок чого останньому було спричинено середньої тяжкості та тяжкі тілесні ушкодження.

Таким чином, в діях ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому ОСОБА_3 середньої тяжкості та тяжкі тілесне ушкодження.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України визнав повністю, цивільний позов потерпілого визнав частково, пояснивши, що відшкодував завдану шкоду частково розмірі 16550 гривен . Разом з тим, обвинувачений заявив клопотання про застосування до нього Закону України «Про амністію у 2016 році», оскільки він має на утриманні малолітню дитину та вчинив необережний злочин, що не належить до категорії особливо тяжких.

Потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні підтвердив обставини вчиненого обвинуваченим відносно нього кримінального правопорушення. Крім того, просив задовольнити його цивільний позов.

Суд, вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши надані докази, які є належними та допустимими, вважає винуватість ОСОБА_1 у скоєні інкримінованого йому кримінального правопорушення, події які мали місце 07.10.2016 року - доведеною.

Винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 підтверджується наступними доказами:

-протоколом огляду дорожньо - транспортної пригоди від 07.10.2016 року, схемою до протоколу огляду дорожньо - транспортної пригоди від 07.10.2016 року, висновком автотехічної експертизи Харківського НДЕКЦ МВС України № 896/16 від 08.11.2016 року , висновком судово-медичної експертизи ХОБСМЕ № 1237-А/16 від 12.10.2016 року, допитом обвинуваченого ОСОБА_1, допитом потерпілого ОСОБА_6

На підставі аналізу матеріалів справи, показів обвинуваченого, потерпілого, у їх сукупності, суд вважає , що винність ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення доведена у повному обсязі та кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч.2 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

Суд, керуючись ст. 65 КК України, при призначені покарання обвинуваченому, враховує ступінь тяжкості скоєних ним кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Згідно класифікації злочинів, передбаченій ст.12 КК України, ОСОБА_1 вчинив злочин, який відносяться до категорії тяжких злочинів.

Вивченням в процесі судового розгляду даних про особу обвинуваченого ОСОБА_1, встановлено, що він раніше не судимий, одружений, має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4 , на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.

У відповідності до ст. 66 КК України, суд визнає обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого є щире каяття.

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

При обранні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд у відповідності до вимог ст. 65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості скоєних ним злочинів, дані про особу обвинуваченого, обставину що пом'якшує покарання, та приходить до висновку, що йому слід призначити покарання в межах санкції статей інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

Відповідно до роз'яснень п. 20 Постанови № 14 Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», в яких зазначено, що при призначенні покарання за відповідною частиною ст. 286 КК України суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також особу винного.

З урахуванням обставин справи, характеру та ступеню суспільної небезпечності скоєного злочину, особи обвинуваченого, який скоїв необережний злочин, що не належить до категорії особливо тяжких, раніше не судимий, одружений, має на утриманні малолітню дитину, не працює, добровільно частково відшкодував потерпілому моральну шкоду, то суд вважає за необхідне призначити покарання ОСОБА_1 в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України у вигляді позбавлення волі з позбавлення права керувати транспортними засобами із застосуванням ст.ст.75,76 КК України. Саме таке покарання, буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, а також буде сприяти запобіганню вчиненню ним нових злочинів.

Крім того, в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник –адвокат Перепелиця І.О. прохали застосувати до ОСОБА_1 амністію, звільнивши його від відбування покарання на підставі п.«в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році», оскільки він має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_7,ІНФОРМАЦІЯ_4 та не позбавлений відносно неї батьківських прав, вчинив необережний злочин, який не є особливо тяжким, повністю визнає свою вину, з наслідками застосування амністії ознайомлений.

Як встановлено ст. 85 КК України на підставі закону про амністію засуджений може бути повністю або частково звільнений від основного і додаткового покарань.

Законом про амністію особи, визнані винними у вчиненні злочину обвинувальним вироком суду, можуть бути повністю або частково звільнені від відбування покарання (ч.2 ст. 86 КК України).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 1 ЗУ «Про застосування амністії в Україні» амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили; амністія оголошується законом про амністію, який приймається відповідно до положень Конституції України, Кримінального Кодексу України та цього Закону.

Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що встановивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акту амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.

07.09.2016 р. набрав чинності Закон України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 р. №1810-VII. Дія цього Закону поширюється на осіб, які вчинили злочини до дня набрання ним чинності включно.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про амністію у 2016 році» питання про застосування амністії суд вирішує за ініціативою особи, яка підтримує публічне обвинувачення в суді чи здійснює нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян, органу або установи виконання покарань, а також за ініціативою обвинуваченого (підсудного) чи засудженого, їх захисників чи законних представників.

Відповідно до п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 року, який набрав чинності 07 вересня 2017 року, звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, осіб, визнаних винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до ст. 12 КК України, осіб, визнаних винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до ст. 12 КК України, а також осіб, кримінальні справи стосовно яких з зазначеними злочинами розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили: підлягають особи які не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей яким не виповнилось 18 років.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що обвинувачений на момент вчинення злочину мав і має малолітню дитину ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 та не позбавлений відносно неї батьківських прав, відповідно листа Департаменту служб у справах дітей виконавчого комітету Харківської міської ради від 31.08.2018 року № 2390/0/202-18.

Так, ОСОБА_1 вчинив необережний злочин, який не є особливо тяжким відповідно до ст. 12 КК України. Вказане кримінальне правопорушення він вчинив 07.10.2016 року, тобто до дня набрання чинності (07 вересня 2017р.) Закону України «Про амністію у 2016 році».

Обмежень щодо застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_1 амністії, передбачених ст.4 ЗУ «Про застосування амністії в Україні» та ст.9 Закону України «Про амністію у 2016 році», судом не встановлено, амністія до нього не застосовувалась.

За таких обставин суд вважає, що на обвинуваченого ОСОБА_1 поширюється дія Закону України «Про амністію у 2016 році», а тому він підлягає звільненню від відбування основного та додаткового покарання.

Потерпілим ОСОБА_3 заявлено позов до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 37291,27 гривен та моральної шкоди в розмірі – 139299 гривен.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішенням, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Цивільний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди підлягає частковому задоволенню в розмірі 20741,27 гривен, з відрахуванням сплаченої ОСОБА_1 суми в розмірі 16550 гривен.

Стаття 1167 ЦК України вказує, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності його вини.

Цивільний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди підлягає частковому задоволенню в розмірі 15 000 гривен

Так, судовий розгляд кримінального провадження проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, що передбачено ч.1 ст.337 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст.124 КПК України, процесуальні витрати на залучення експерта по даному кримінальному провадженню підлягають стягненню з ОСОБА_1 2 на користь держави у сумі – 1055,52 гривен .

Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Арешт, який був накладений відповідно до ухвали Київського районного суду м. Харкова від 11.10.2016 року на автомобіль «RENAULT SYMBOL», р. н. НОМЕР_1,що належить ОСОБА_8 та який зберігається на майданчику тимчасового зберігання транспортних засобів за адресою: м. Харків, провул.Ващенківський,28-Б підлягає скасуванню.

Арешт, який був накладений відповідно до ухвали Київського районного суду м. Харкова від 13.10.2016 року на автомобіль «ВАЗ-21013 » ,р. н. НОМЕР_3, що належить ОСОБА_6 та який зберігається на майданчику тимчасового зберігання транспортних засобів за адресою: м. Харків, пров. Ващенківський, 28-Б підлягає скасуванню.

Під час досудового розслідування та судового розгляду запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не обирався.

Керуючись ст. ст. 369-371, 373-374 КПК України, Законом України «Про амністію у 2016 році», суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки з позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 2 роки.

Відповідно до ст. 75 КК України, ОСОБА_1 звільнити від відбування основного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки та згідно ст. 76 КК України, покласти обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

На підставі п. «в» ст. 1 Закон України "Про амністію у 2016" звільнити ОСОБА_1 від відбування основного та додаткового покарання.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду в сумі 20741,27 гривен.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в сумі 15000 гривен

В іншій частині позову про відшкодування моральної шкоди -відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова) витрати на проведення судової автотехнічної експертизи №896/16 від 08.11.2016 року у розмірі – 1055,52 гривен.

Скасувати арешт, який був накладений відповідно до ухвали Київського районного суду м. Харкова від 11.10.2016 року на автомобіль «RENAULT SYMBOL», р. н. НОМЕР_1,що належить ОСОБА_8 та який зберігається на майданчику тимчасового зберігання транспортних засобів за адресою: м. Харків, провул.Ващенківський,28-Б

Скасувати арешт, який був накладений відповідно до ухвали Київського районного суду м.Харкова від 13.10.2016 року на автомобіль «ВАЗ-21013 » ,р. н. НОМЕР_3 ,що належить ОСОБА_6 та який зберігається на майданчику тимчасового зберігання транспортних засобів за адресою: м. Харків, провул.Ващенківський,28-Б .

Речові докази:

- автомобіль «ВАЗ-21013 » ,р. н. НОМЕР_3 повернути власнику ОСОБА_6 . - автомобіль «RENAULT SYMBOL», р. н. НОМЕР_1 повернути власнику ОСОБА_8.

- компакт диск з відеозаписом ,де зображено фрагменти відеозапису з відео регістратору автомобіля «ВАЗ-2101», р.н НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_3 за фактом ДТП від 07.10.2016 року - зберігати в матеріалах кримінального провадження

Вирок суду може бути оскаржений до Апеляційного суду Харківської області через Московський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Роз'яснити учасникам судового провадження право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Копію судового рішення не пізніше наступного дня надіслати учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні.

Суддя Майстренко О..М.