Рішення № 774778, 15.03.2007, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 101

РІШЕННЯ

Іменем України

15.03.2007

Справа №2-7/1596.1-2007

За позовом Білогірського виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства (97600, м. Білогірськ, вул.. Мірошниченка, 11-А, ідентифікаційний код 03332518)

До відповідача Білогірського районного споживчого товариства (97600, м. Білогірськ, вул. Нижньогірська, 13. ідентифікаційний код 01757350)

Про стягнення 39678,84 грн.

Суддя Дворний І. І.

представники:

Від позивача – Анісова А. М., предст., дов. №150 від 18.12.2006 р.

Від відповідача - не з’явився (телеграма).

Суть справи: Білогірське ВПВКГ звернулось до Господарського суду АР Крим із позовом до Білогірського районного споживчого товариства про стягнення 39678,84 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем належним чином своїх обов’язків по оплаті наданих йому послуг з водопостачання та водовідведення, через що заборгованість Білогірського РаСТ перед Білогірським ВПВКГ станом на 29.03.2006 р. складає 39678,84 грн. та до часу подачі позову до суду в добровільному поряду не погашена.

Відповідач проти позову заперечував та пояснив, що чинним законодавством та укладеним між сторонами договором не передбачена відповідальність споживача за неполадки в водопровідній мережі. Крім того, Білогірське РаСТ зазначило, що працівник Головченко В. В. не мав права підписувати будь-які документи, у тому числі акти про порушення Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України.

В ході розгляду справи позивачем була надана суду заява про зміну підстав позову, згідно з якою Білогірське ВПВКГ зазначило, що в ході проведення перевірки підприємств, що належать Білогірському районному споживчому товариству, в магазину №5 та №9 були встановлені порушення Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, про що були складені відповідні акти від 28.11.2005 р. На підставі вказаних актів Білогірським ВПВКГ був здійснений розрахунок за водокористування відповідно до умов, передбачених п. 9.6 Правил, за результатом якого відповідачу був виставлений рахунок на суму 35963,94 грн., який був отриманий представником відповідача Головченко В. В. Враховуючи те, що виставлений рахунок до часу подачі позову до суду не був оплачений відповідачем, Білогірське ВПВКГ просить стягнути з Білогірського РаСТ заборгованість у розмірі 35963,94 грн. в примусовому порядку.

Рішенням ГС АР Крим від 06.06-23.06.2006 р., залишеним без змін Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 21.08.2006 р., в задоволенні позову було відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 09.11.2006 р. касаційну скаргу Білогірського виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства було задоволено частково, рішення ГС АР Крим від 06.06-23.06.2006 р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 21.08.2006 р. були скасовані, а справа передана на новий розгляд до суду першої інстанції. Справа передана на розгляд судді Дворному І. І. із привласненням їй номеру 2-7/1596.1-2006.

Відповідач у судове засідання не з’явився, однак направив до суду телеграму, в якій просить відкласти розгляд справи на більш пізніший строк у зв’язку з хворобою представника.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов’язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін – це право, а не обов’язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо неявка цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а також приймаючи до уваги те, що відповідачем не надані суду докази, що підтверджують викладені в телеграмі обставини, підстав для відкладення розгляду справи не вбачається.

Розгляд справи відкладався у порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

За клопотанням сторін строк розгляду справи був продовжений у порядку ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ :

04.01.2005 р. між Білогірським виробничим підприємством водопровідно-каналізаційного господарства (Водоканал) та Білогірським районним споживчим товариством (Абонент) був укладений договір №18, відповідно до якого Водоканал взяв на себе зобов’язання забезпечити Абонента питною водою, а також здійснювати водовідведення на умовах, визначених цим Договором. Всі розрахунки Абонентом за відпуск води та прийом стоків здійснюються в наступні терміни і в наступному порядку: щомісячно до 10 числа проводиться передоплата у розмірі 50% суми за спожиту воду минулого місяця; остаточний розрахунок за одержані послуги з водопостачання та водовідведення проводиться в триденний термін з дня отримання рахунку (п. п. 3.1, 3.2 Договору).

П. 18 Договору передбачено, що при виконанні цього Договору, а також по всім питанням, які не знайшли відображення в Договорі, сторони керуються Водним кодексом України, Правилами технічної експлуатації водопостачання та водовідведення населених пунктів, вищевказаними Правилами (Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України) та іншими нормативними документами.

Порядок користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод до комунальної каналізації, а також взаємовідносини між об’єднаннями, виробничими управліннями водопровідно-каналізаційного господарствами або іншими експлуатаційними організаціями, комбінатами комунальних підприємств та абонентами міських, районних, селищних водопроводів і каналізацій на території України, визначені Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затвердженими Наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству №65 від 01.07.1994 р.

Дотримання цих Правил є обов’язковим для всіх осіб, підприємств, установ, організацій, що користуються комунальними водопроводами і каналізаціями, незалежно від їхньої відомчої належності і форми власності та Водоканалу (п. 1.2 Правил).

Відповідно до п. 4.19 Правил Абонент відповідає за цілість та збереження водолічильників, пломб і з’єднань водолічильника, запірної арматури, манометра та іншого обладнання водомірного вузла незалежно від місця його знаходження. У разі пропажі або виходу з ладу водолічильника чи його з’єднань (стрілок, скла, циферблата, корпусу, зриву пломб, порушень з’єднань труб зі з’єднуючими частинами водолічильника тощо), а також псування від морозу або гарячої води абонент зобов’язаний придбати новий водолічильник або сплатити вартість його демонтажу, ремонту та встановлення. При цьому Водоканал розраховує витрату води відповідно до п.6 цих Правил за час від дня виписування останнього рахунку, але не більше як за один місяць. Знімати водолічильник, здійснювати будь-які зміни в його частинах або положенні на водомірному вузлі, де його встановлено, знімати пломби, накладені органами Держстандарту або представником Водоканалу, має право лише представник Водоканалу або абонент з дозволу відповідних працівників Водоканалу. У разі самовільних дій абонент також сплачує витрату води згідно з п. 9.6. цих Правил за час від дня виписування останнього рахунку, але не більш як за один місяць.

Згідно з п. 9.8 Правил у разі самовільного приєднання до комунального водопроводу та вводів абонентів або за безоблікове водокористування, коли водокористувач не оформлений як абонент чи не одержав дозволу Водоконалу, витрата води визначається згідно з п. 9.6 цих Правил за весь період користування водопроводом. Якщо дату початку самовільного приєднання до водопроводу або безоблікового користування визначити неможливо, то вважається, що період самовільного користування водою складає один місяць.

У разі відсутності або розміщення абонентом водомірних пристроїв з порушенням діючих Правил технічної експлуатації систем водопостачання та водовідведення населених пунктів, БНіП 2.04.01-85, паспорта водолічильника, цих Правил та умов встановлення водолічильників водопостачання абонента вважається безобліковим і витрата води визначається за п. 9.6. цих Правил (п. 4.12 Правил).

Виходячи з п. 9.6 Правил при виявлені представником Водоканалу витоку води в мережах абонента внаслідок їх пошкодження або нераціонального водокористування, коли водолічильник на вводі відсутній або не працює з вини абонента, Водоканал виконує розрахунок витрат води у такому порядку: за пропускною здатністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2 м/сек. та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу. Розрахунок проводиться за фактичний час витоку води по день її ліквідації. якщо час, протягом якого відбувався витік, встановити не вдається, то розрахунок здійснюється за отанній поточний місяць. Наявність витоку оформлюється актом відповідно до п. 12.15 цих Правил.

Матеріали справи свідчать, що в ході проведення Білогірським ВПВКГ перевірки пірдприємств, що належать Білогірському районному споживчому товариству, були виявлені порушення вимог Правил та складені акти від 28.11.2005 р. в порядку п. 12.15 Правил, з яких вбачається наступне: в магазині Білогірського РаСТ №9 зірвана пломба на вентилі обвідної лінії, проведена заміна приладу обліку без повідомлення про це Білогірського ВПВКГ, самовільно підключена вода; в магазині Білогірського РаСТ №5 пломба на вентилі обвідної лінії зірвана, вентиль відкритий, вентиль перед водоміром закритий, вода подавалася через обвідну лінію, а отже наявні порушення вищенаведених вимог Правил (п. п. 4.19, 9.8, 4.12).

Згідно з п. 12.15 Правил акт оформлюється за підписами представника Водоканалу та представника організації, що обстежується, або громадянина, який володіє будинком на праві приватної власності. Якщо останні відмовляються підписати акт, він підписується представником Водоканалу, і в акті робиться відповідний запис про таку відмову. Оформлений таким чином акт є обов’язковим для виконання у вказані в ньому строки, а також підставою для розрахунків за водокористування згідно з п.9.6. цих Правил.

Судом встановлено, що акти від 28.11.2005 р. відповідають вищенаведеним вимогам Правил. Так, акти були складені в присутності та підписані без будь-яких зауважень Головченко В. В., який обіймав посаду механіка з ремонту обладнання та транспорту Білогірського РаСТ, а отже, був представником відповідача. Таким чином, згідно з положеннями Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, складені позивачем акти від 28.11.2005 р. є підставою для здійснення розрахунку за водокористування.

Більш того, в Постанові Вищого гсподарського суду України від 09.11.2006 р. у цій справі зазначено, що здійснення Білогірським ВПВКГ розрахунку витрат за актами від 28.11.2005 р. на підставі п. 9.6 Правил є обгрунтованим та правомірним. Також суд касаційної інстанції повідомив, що положення п. 11 Договору №18 від 04.01.2005 р. щодо здійснення Водоканалом розрахунку витрат води за наявністю випадків, передбачених сторонами, та за умовою, якщо відповідачем (абонентом) у встановлений термін не виконані приписи позивача (водоканалу) суперечить Правилам користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України.

Відповідно до ст. 111-12 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Під час розгляду справи позивачем були надані суду затверджені тарифи на водокористування та водовідведення, з яких вбачається, що тариф за послуги з водопостачання за 1 м3 складає 18,96 грн. (з ПДВ), з водовідведення – 16,92 грн. (з ПДВ). За таких обставин, здійснений позивачем розрахунок за актами від 28.11.2005 р. на суму 35963,66 грн. відповідає вимогам чинного законодавства та є правомірним. Саме на цю суму відповідачу був виставлений рахунок №18 від 29.11.2005 р., який не був сплачений в добровільному порядку. Проте, оскільки позивачем відповідно до заяви про зміну підстави позову №59 від 05.06.2006 р. була заявлена до відшкодування сума грошових коштів у розмірі 35963,94 грн., вимоги позивача підлягають частковому задоволенню у сумі 35963,66 грн.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за згодою сторін суддя може оголосити тільки вступну та резолютивну частини рішення, про що зазначається у протоколі судового засідання. Аналогічне положення міститься в п. 3.9.5 Роз’яснень Вищого арбітражного суду України №01-5/289 від 18.09.1997 р., в якому зазначено, що суддя може оголосити в судовому засіданні тільки вступну та резолютивну частини рішення за наявності згоди на це представників як позивача, так і відповідача, присутніх у засіданні, а в разі присутності представника лише однієї із сторін – за згодою цього представника. На підставі викладеного, за згодою представника позивача, у судовому засіданні 15.03.2007 р. була оголошена вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 26.03.2007 р.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Білогірського районного споживчого товариства (97600, м. Білогірськ, вул. Нижньогірська, 13. ідентифікаційний код 01757350) на користь Білогірського виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства (97600, м. Білогірськ, вул.. Мірошниченка, 11-А, ідентифікаційний код 03332518) суму грошових коштів у розмірі 35963,66 грн., 359,64 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Дворний І.І.