Ухвала суду № 77477551, 30.10.2018, Марківський районний суд Луганської області

Справа № 417/5880/18

Провадження № 1-кп/417/109/18

УХВАЛА

"30" жовтня 2018 р. с.Марківка Луганської області

Марківський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді Рукас О.В.

за участю секретаря Брюховецької О.В.

прокурора Скиртача О.М.

захисника Красноруцького О.М.

обвинуваченої ОСОБА_2

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду смт Марківка матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017130480000202 від 28.07.2017 року за обвинуваченням ОСОБА_2, у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 366, ч.3 ст.191 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Марківського районного суду Луганської області 26.06.2018 року надійшов затверджений прокурором обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12017130480000202 від 28.07.2017 року за обвинуваченням ОСОБА_2, у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 366, ч.3 ст.191 КК України.

Ухвалою судді від 02.07.2018 року кримінальне провадження призначено до підготовчого судового засідання.

У підготовчому судовому засіданні прокурор звернувся до суду з письмовим клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання обвинуваченій ОСОБА_2. В обґрунтування заявленого клопотання зазначив, що ОСОБА_2 відповідно до розпорядження голови Марківської районної державної адміністрації від 05.08.2013 №381-к, перебуваючи на посаді начальника відділу освіти Марківської районної державної адміністрації Луганської області з 05.08.2013 року по 15.01.2015 рік та, згідно посадової інструкції, виконуючі організаційно - розпорядчі та адміністративно - господарські функції скоїла кримінальні правопорушення, передбачені ч.1 ст.366, ч.3 ст.191 КК України. 01.06.2018 року обґрунтовано повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч.3 ст.191 КК України. 25.06.2018 обвинувальний акт у відношенні ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч.3 ст.191 КК України спрямовано до Марківського районного суду Луганської області. Зазначає, що є всі підстави вважати, що обвинувачена ОСОБА_2 має можливість незаконно впливати на свідків, а саме ОСОБА_3, директорів шкіл Марківського району: директора Бондарівської гімназії ОСОБА_4, Кризької ЗОШ І-ІІІ ступенів ОСОБА_6, Сичанської ЗОШ І-ІІІ ступенів ОСОБА_7, Марківської гімназії ОСОБА_8, Краснопільської ЗОШ І-ІІІ ступенів ОСОБА_9, Кабичівської ЗОШ І-ІІІ ступенів ОСОБА_10, Ліснополянської ЗОШ І-ІІІ ступенів ОСОБА_11, головного бухгалтера відділу освіти Марківської РДА ОСОБА_12, оскільки зазначені особи дають показання щодо скоєння ОСОБА_2 злочинів, передбачених ч.1 ст. 366, ч. 3 ст. 191 КК України, у зв'язку з чим у ОСОБА_2 може виникнути бажання вплинути шляхом залякування або іншим чином на зазначених осіб, з метою зміни показань, які ними надані.

Враховуючи наявність вказаного ризику та сукупність обставин, передбачених ст.178 КПК України, таких як тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченій у разі визнання її винуватою, наявність повідомлення ОСОБА_2 про підозру від 01.06.2018 та обвинувального акту за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 366, ч. 3 ст. 191 КК України, є доцільним обрати обвинуваченій ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання з метою запобігання ризику, передбаченому ч.1 ст. 177 КПК України.

В підготовчому судовому засіданні прокурор підтримав заявлене клопотання, вважав що дійсно є ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість обвинуваченої ОСОБА_2 незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні. Прохав суд, клопотання задовольнити. Додав, що раніше вже зверталися до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання щодо обвинуваченої ОСОБА_2, однак у задоволенні клопотання було відмовлено.

В судовому засіданні захисник Красноруцький О.М. заперечував проти задоволення клопотання прокурора, вважаючи, що клопотання заявлене прокурором є безпідставним, оскільки не має достатніх підстав вважати що є ризики, на які посилається прокурор. Під час підготовчого судового засідання, в ході розгляду клопотання прокурора, були допитані свідки ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_11, які суду показали, що ніякого тиску та примусу з боку обвинуваченої ОСОБА_2 на них не здійснювалось і здійснюється, щодо фактів про тиск з боку обвинуваченої на інших свідків, або учасників кримінального провадження, їм нічого не відомо. Також обвинувачена ОСОБА_2 в судовому засіданні зазначила, що вона погоджується зі змістом показів, допитаних в ході досудового розслідування свідків - директорів шкіл, які вона вважає правдивими, тому у його підзахисної немає підстав тиснути та незаконно впливати на свідків, оскільки вона погоджується з цими показами. Зазначив, що ще на досудовому розслідуванні ніяких ризиків, передбачених ст. 177 КПК України не було, оскільки судом було відмовлено в задоволенні аналогічного клопотання. Крім того, наголосив, що прокурором були порушені вимоги ч.2 ст. 184 КПК України, відповідно до якої копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, надається обвинуваченому не пізніше, як за три години до початку розгляду клопотання. Ніяких копій їм вручено не було.

Обвинувачена ОСОБА_2 просила відмовити прокурору у задоволенні даного клопотання, посилаючись на те, що воно не обґрунтоване та безпідставне. Суду пояснила, що вона ніколи не чинила ніякого тиску та впливу на свідків. В ході досудового розслідування вона знайомилася з матеріалами кримінального провадження, та показами свідків. З цими показами свідків - директорів шкіл, вона згодна у повному обсязі, та не має проти них заперечень, оскільки вони вірні та відповідають дійсності. Таким чином у неї не має підстав для вчинення тиску на свідків даного кримінального провадження.

Вислухавши доводи учасників кримінального провадження, прийнявши до уваги обставини які навів прокурор, надані докази, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно обвинувального акту ОСОБА_2 відповідно до розпорядження голови Марківської районної державної адміністрації від 05.08.2013 №381-к, перебуваючи на посаді начальника відділу освіти Марківської районної державної адміністрації Луганської області з 05.08.2013 року по 15.01.2015 рік та, згідно посадової інструкції, виконуючі організаційно - розпорядчі та адміністративно - господарські функції скоїла кримінальні правопорушення, передбачені ч.1 ст.366, ч.3 ст.191 КК України. На даний час обвинувачена ОСОБА_2, згідно розпорядження голови районної державної адміністрації Черніка В.О. №16-к від 16.01.2015 року про переведення, обіймає посаду головного спеціаліста відділу освіти Марківської РДА.

Відповідно ч.3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 179 КПК України особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.

Згідно п.3 ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Таким чином, при обранні запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання суд оцінює підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання у кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин справи.

Суд розглядаючи доцільність обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання обвинуваченій ОСОБА_2, враховує наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченою ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, враховує тяжкість злочинів, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_2, а саме за ч.1 ст.366 КК України, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до злочинів невеликої тяжкості, ч.3 ст.191 КК України, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до тяжких злочинів, враховує пояснення захисника та обвинуваченої ОСОБА_2, відповідно до яких, обвинувачена згідна з показами свідків - директорів шкіл, які останні давали в ході досудового розслідування, не заперечує проти них вважає їх правдивими, та відповідаючими дійсності.

В свою чергу, прокурором не доведено наведеного у клопотанні ризику, оскільки прокурором не надано переконливих доказів, які його обґрунтовують, крім того вони спростовуються поведінкою самої обвинуваченої, яка пояснила суду що не має наміру впливати та тиснути на свідків, оскільки вони вже дали покази в ході досудового розслідування і вона згідна з показами свідків директорів шкіл, тому підстав впливу на свідків у неї не має.

Відповідно до ч.2 ст. 194 КПК України, слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, а саме наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, та обставин недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно ч.1 ст.176 КПК України запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання є найбільш м'яким із існуючих запобіжних заходів.

За таких обставин, керуючись наведеною нормою закону, суд вважає необхідним відмовити прокурору у задоволенні його клопотання щодо застосування щодо обвинуваченої ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, оскільки в підготовчому судовому засіданні прокурором не доведено наявних підстав вважати про існування того ризику, на який він посилається в своєму клопотанні.

Разом з тим, приймаючи до уваги що прокурор довів обставини що вказують про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.366, ч.3 ст. 191 КК України, керуючись ч.3 ст.194 КПК України суд вважає за необхідне зобов'язати обвинувачену ОСОБА_2 прибувати за кожною вимогою до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.12, 177, 179, 194, 196, 314, 315, 331, 372 КПК України суд,

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання начальника Марківського відділу Старобільської місцевої прокуратури Романенка О.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно обвинуваченої ОСОБА_2 - відмовити.

В порядку ч.3 ст.194 КПК України зобов'язати обвинувачену ОСОБА_2 прибувати за кожною вимогою до суду.

Копію ухвали вручити всім учасникам процесу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: О.В.Рукас