Рішення № 77476568, 29.10.2018, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №348/1395/17

29 жовтня 2018 року м. Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючої - судді: Флоряк Д.В.,

екретаря: ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 1230386,54 грн.

Свої вимоги банк мотивує тим, що 04 вересня 2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк", правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк», та ОСОБА_2 було укладено договір кредиту №340-025. Відповідно до п.1.1 кредитного договору банк надав позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 454 500,00 грн. Однак позичальник ОСОБА_2 умови кредитного договору не виконує, порушує договірні зобов’язання, в зв’язку з чим виникла заборгованість станом на 07.06.2017 року в загальній сумі 1230386,54 грн. і банк змушений звернутися в суд з позовом про стягнення суми заборгованості з відповідача, а також судові витрати по справі.

Представник позивача в судове засідання не з"явився, однак подав клопотання, в якому позовні вимоги пітримав в повному обсязі з підстав, наведених в позовній заяві, просить позов задоволити, а справу розглянути по суті в його відсутність.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з’явився з невідомих суду причин, про день та час слухання справи повідомлений завчасно і належним чином, про що свідчять поштові розписки, про причини неявки чи слухання справи в його відсутність заяви суду не подавав. Відзив на позов також не подав.

Сторони, які беруть участь у справі, зобов’язані повідомляти суд про зміну місця свого проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається по останньому відомому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо особа за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. У зв'язку з цим, на підставі ст.247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового процесу.

Дослідивши докази, представлені сторонами на виконання вимог ст.81 ЦПК України і які сторони вважають достатніми для обґрунтування і заперечення позовних вимог та з'ясувавши фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно ст.ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду по захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до вимог ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, при цьому розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором.

Відповідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Відповідно до вимог ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти і такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

На підставі ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

В судовому засіданні встановлено, що 04.09.2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк", правонаступником якого на даний час є ПАТ «Укрсоцбанк», та ОСОБА_2 було укладено договір кредиту №340-025. Відповідно до п.1.1 даного кредитного договору банк надав позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 454 500,00 грн. на придбання земельної ділянки, зі сплатою 15% річних з кінцевим терміном повернення заборгованості до 01.09.2017 (а.с.4-7)

Пунктом 4.1. Кредитного договору № 340-025 від 04.09.2007 року передбачено, що у разі прострочення позичальником строків погашення кредиту (його частини) та/або сплати процентів, комісій, визначених п. 1.1., 2.4., 2.5., 3.3.15 цього договору, позичальник сплачує кредиторові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, що діє у період прострочення.

Як встановлено в ході судового розгляду, позичальник ОСОБА_2 отримав кредитні кошти, що суд розцінює як свідчення належного виконання позивачем взятих на себе зобов'язань.

В судовому засіданні також встановлено і це підтверджується розрахунком заборгованості, станом на 07.06.2017 року борг відповідача ОСОБА_2 по кредиту становить загалом 1230386,54 грн., в тому числі:

- заборгованості по тілу кредиту – 446924,00 грн.,

- заборгованість за простроченими відсотками – 645407,75 грн.,

- розмір інфляційних витрат за кредитом– 58100,12 грн.,

- розмір інфляційних витрат за кредитом за відсотками– 79954,67 грн.(а.с.17-19)

Згідно наданого позивачем розрахунку вбачається, що відповідач останній платіж по кредиту здійснив в листопаді 2007 року (а.с.17).

За змістом ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Згідно ч.1 ст. 527 ЦК України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що спірні правовідносини, які склалися між сторонами з приводу виконання кредитних зобов’язань, є грошовими, в яких на боржника покладено цивільно-правовий обов'язок з повернення кредиту, якому відповідає право кредитора вимагати його повернення (ч.1 ст. 509 ЦК України).

В той же час, нарахування позивачем інфляційних втрат за кредитом 58100 грн. 12 коп. та інфляційних втрат за відсотками 79954 грн. 67 коп. суд також вважає правомірним, оскільки їх нарахування є правом кредитора, визначеним ч.2 ст.625 ЦК України, що не суперечить характеру спірних правовідносин.

Згідно ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановленим цим кодексом.

Будь-яких доказів на підтвердження належного виконання взятого на себе зобов’язання чи на спростування позовних вимог відповідач суду так і не представив.

Тому суд, оцінюючи всі докази в їх сукупності, прийшов до висновку про задоволення позову.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача також слід стягнути судові витрати по справі, пов"язані зі сплатою судового збору згідно поданих квитанцій.

На підставі наведенного, ст.ст. 514, 516, 526, 530, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 141, 206, 247, 259, 263- 265, 268 ЦПК України , суд –

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" задоволити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, жит. ІНФОРМАЦІЯ_2, інд. номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (03150,Україна, м.Київ, вул.Ковпака,29, МФО 300023, п/р 29096880130001,ЄДРПОУ 00039019) – 1230386,54 грн. (один мільйон двісті тридцять тисяч триста вісімдесят шість гривень 54 копійок) заборгованості по кредитному договору від 04.09.2007 року № 340-025, яка виникла станом на 07.06.2016 року і яка складається із: заборгованості по тілу кредиту – 446924,00 грн., заборгованісті за простроченими відсотками – 645407,75 грн., розміру інфляційних витрат за кредитом– 58100,12 грн., розміру інфляційних витрат за кредитом за відсотками– 79954,67 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (03150,Україна, м.Київ, вул.Ковпака,29, МФО 300023, п/р 29096880130001, ЄДРПОУ 00039019) – 18455,80 грн. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду через Надвірнянський районний суд.

Суддя Флоряк Д.В.