Ухвала суду № 77471967, 29.10.2018, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

29.10.2018м. ДніпроСправа № 904/7950/13

За позовом приватного підприємця Богофф Едварда, м. Дніпро

до відповідача-1: публічного акціонерного товариства "Банк Восток", м. Дніпро

відповідача-2: Дніпропетровської міської ради, м. Дніпро

відповідача-3: Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції, м. Дніпро

відповідача-4: товариства з обмеженою відповідальністю "Кредекс Фінанс", м. Київ

відповідача-5: компанії "Хагворд Менеджмент Лімітед", Нікосія, Кіпр

про визнання правочину недійсним

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Секретар судового засідання Чернявська Е.О.

Представники:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача-1: не з'явився

Від відповідача-2: не з'явився

Від відповідача-3: не з'явився

Від відповідача-4: не з'явився

Від відповідача-5: не з'явився

С У Т Ь С П О Р У:

Приватний підприємець Богофф Едвард звернувся до господарського суду з позовом, яким просить:

- визнати іпотечний договір №94.840.06.14.2 від 07.08.2008, укладений між ЗАТ "Хоум кредіт банк" та ОСОБА_2 недійсним;

- зобов'язати Реєстраційну службу Дніпропетровського міського управління юстиції виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис, реєстраційний номер НОМЕР_1, про обтяження квартири АДРЕСА_1.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач придбав у власність квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, за договором купівлі-продажу від 16.02.2010. При посвідченні договору було отримано витяги з Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, згідно яких нерухоме майно не перебувало в реєстрі іпотек та в реєстрі заборон. Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно, вказане нерухоме майно було створене та зареєстроване позивачем 03.12.2012. Після придбання квартири у власність позивачу стало відомо про існування щодо неї іпотечного договору №94.840.06.14.2 від 07.08.2008. Оскільки нерухоме майно створене 03.12.2012, воно не могло бути об'єктом іпотеки у 2008 році. Предметом спірного договору іпотеки є майнові права на цінні папери, що суперечить законодавству про іпотеку. При реєстрації договору іпотеки нотаріусом була накладена заборона на відчуження нерухомого майна у майбутньому. Договір не був внесений до Державного реєстру іпотек, тому фактично не був направлений на встановлення реальних майнових наслідків, у зв'язку з чим він є фіктивним.

Представник відповідача-1 проти задоволення позову заперечував, а також заявляв клопотання про припинення провадження у справі, мотивоване тим, що ухвалою господарського суду від 14.10.2013 по справі №904/7834/13 Богофф Едварду було відмовлено у прийнятті позовної заяви до публічного акціонерного товариства "Банк Восток", Дніпропетровської міської ради, Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції про визнання іпотечного договору до розгляду у зв'язку з тим, що позовна заява не підлягає розгляду в господарських судах України.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2013 відхилено клопотання відповідача-1 про припинення провадження у справі.

Представник відповідача-5 заявляв клопотання про припинення провадження у справі, мотивоване тим, що спір не підвідомчий господарському суду. В обґрунтування клопотання позивач-5 зазначає, що позивачем у даному спорі є фізична особа як власник нерухомого майна (а не як приватний підприємець). Зареєстрованим місцем проживання позивача є спірна квартира, тому здійснення господарської діяльності з використанням цієї квартири є неможливим. Представник позивача проти задоволення клопотання заперечував та пояснив, що спірне нерухоме майно використовується позивачем у господарській діяльності, що підтверджується свідоцтвом платника єдиного податку, виданого 22.05.2012

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.11.2013 відхилено клопотання відповідача-5 про припинення провадження у справі.

Також представником компанії "Хагворд Менеджмент Лімітед" заявлялося клопотання про зупинення провадження у справі. Клопотання мотивоване тим, що у провадженні Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська знаходиться справа №403/15065/13 за позовом компанії "Хагворд Менеджмент Лімітед" про звернення стягнення на предмет іпотеки, однією з позовних вимог якої є визнання недійсним договору купівлі-продажу від 16.02.2010, укладеного між ОСОБА_3 та Богофф Едвардом, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Кухтіною В.В., зареєстрованого в реєстрі за №748. Окрім того, до позовних вимог належить звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1 за адресою: АДРЕСА_1.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2013 зупинено провадження у справі №904/7950/13 на період до розгляду Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська справи №403/15065/13-ц (провадження №2/200/1006/13); зобов'язано сторони повідомити господарський суд про результати розгляду Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська справи №403/15065/13-ц (провадження №2/200/1006/13).

Судом неодноразово здійснювались запити сторонам, а також до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська з проханням повідомити інформацію про результат розгляду справи, а також чи набрало рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська у справі №403/15065/12-ц законної сили, надати належним чином завірені копії відповідних процесуальних документів у цій справі (за наявності).

З листа Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська (№1/40/2018 від 18.05.2018) вбачається, що в провадженні судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Бібіка М.М. перебувала цивільна справа №403/15065/12. 09.09.2014 суддею прийнято рішення яким позов компанії "Наgworth Маnagement Limited" до Дніпропетровської міської ради, Богоффа Едварда, ОСОБА_3, ОСОБА_5, треті особи: Реєстраційна служба Дніпропетровського міського управління юстиції; Виконавчий комітет Бабушкінської районної у м. Дніпропетровську ради; за участю прокурора прокуратури Дніпропетровської області; про визнання недійсним договору купівлі - продажу, визнання недійсним договору іпотеки, звернення стягнення на предмет Іпотеки, припинення права власності, витребування з чужого незаконного володіння нерухомого майна та застосування наслідків недійсності правочину - задоволено частково.

29.12.2016 до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська надійшла заява від Богофф Едварда, про перегляд судового рішення у зв'язку із нововиявленими обставинами по цивільній справі за заявою компанії "Хагворт Менеджмент Лімітед" ("Наgworth Маnagement Limited") до Дніпропетровської міської ради, Богоффа Едварда, ОСОБА_3, ОСОБА_5, треті особи: Реєстраційна служба Дніпропетровського міського управління юстиції, Виконавчий комітет Бабушкінської районної у м. Дніпропетровську ради, яка перебувала в провадженні судді Шевцовой Т.В. за наслідками розгляду якої 27.06.2017 суддею прийнято рішення про скасування рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 09 вересня 2014 року у справі №403/15065/12.

Додатком до вказаного листа є копії рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 09 вересня 2014 року у справі №403/15065/12 (із відміткою скасоване) та рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 червня 2017 року у справі №403/15065/12 (провадження №8/200/8/17), яке набрало законної сили 10.07.2017.

Також до суду надійшла відповідь Дніпровської міської ради, додатком до якої є копії листа Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська №01-06/107/2018 від 08.06.2018 (аналогічного змісту, що надійшов до суду (№1/40/2018 від 18.05.2018)), рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 09 вересня 2014 року у справі №403/15065/12 (із відміткою скасоване), рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 червня 2017 року у справі №403/15065/12 (провадження №8/200/8/17), яке набрало законної сили 10.07.2017, ухвали Апеляційного суду Дніпропетровської області від 17.04.2015 провадження №22-ц/774/174/15, ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18.11.2015.

Оскільки підстави, що зумовили зупинення провадження у справі відпали, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.08.2018 поновлено провадження у справі №904/7950/13 на стадії підготовчого провадження, ухвалено розглядати справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 19.09.2018.

З 19.09.2018 підготовче засідання відкладено на 11.10.2018, з 11.10.2018 на 29.10.2018.

24.10.2018 від публічного акціонерного товариства "Банк Восток" надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи Інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (довідка №141865500 від 19.10.2018) на підтвердження факту знаходження у власності квартири АДРЕСА_1 у ОСОБА_6 з 09.11.2017, а не Богоффа Едварда.

Представники позивача, відповідачів-1,2,3,4,5 у судове засідання в черговий раз не з'явилися, про день, час та місце судового засідання повідомлялися, що підтверджується матеріалами справи.

Однак, судом встановлено, що відповідач -5, компанія "Хагворд Менеджмент Лімітед", Нікосія, Кіпр є нерезидентом.

Згідно зі ст. 7 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.

Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України визначає, що учасники справи мають право: ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

Іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов'язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України (ст.365 Господарського процесуального кодексу України).

Ухвала є одним із видів судового рішення (п.1 ч.1 ст. 232 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч.5 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Статтею 366 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підсудність справ за участю іноземних осіб визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Відповідно до ст.9 Закону України "Про міжнародні договори України" чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.

У справах за участю нерезидентів для передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном господарськими судами застосовується Конвенція про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965, яка була імплементована в національне законодавство Законом України від 19.10.2000р. №2052-III і набрала чинності для України з 26.11.2000.

На сьогоднішній день одним з учасників вказаної конвенції є Кіпр.

Відповідно до Закону України "Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах" №2052-III від 19 жовтня 2000 року Верховна Рада України постановила приєднатися від імені України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, укладеної 15 листопада 1965 року в м. Гаага.

Відповідно до ст.2 Конвенції кожна Договірна Держава призначає Центральний Орган, обов'язком якого є отримання прохань про вручення документів, що виходять від інших Договірних Держав, і здійснення процесуальних дій відповідно до положень статей 3 - 6.

Кожна Держава організовує Центральний Орган згідно із своїм правом.

Згідно із ст.3 Конвенції орган влади чи судовий працівник, компетентний відповідно до права запитуючої Держави, направляють Центральному Органу запитуваної Держави прохання згідно з формуляром, що додається до цієї Конвенції, без потреби легалізації або виконання інших аналогічних формальностей.

До прохання додається документ, що підлягає врученню, або його копія. Прохання і документ надаються в двох примірниках.

Cтаттею 15 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах (Гаага, 1965), встановлено, що якщо документ про виклик до суду або аналогічний документ підлягав передачі за кордон з метою вручення відповідно до положень цієї Конвенції, і якщо відповідач не з'явився, то судове рішення не може бути винесено, поки не буде встановлено, що:

a) документ був вручений у спосіб, передбачений внутрішнім правом запитуваної Держави для вручення документів, складених у цій країні, особам, які перебувають на її території,

b) документ був дійсно доставлений особисто відповідачеві або за його місцем проживання в інший спосіб, передбачений цією Конвенцією, і що, в кожному з цих випадків, вручення або безпосередня доставка були здійснені в належний строк, достатній для здійснення відповідачем захисту.

Кожна Договірна Держава може заявити, що суддя, незалежно від положень частини першої цієї статті, може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку, у разі, якщо виконані всі наступні умови:

a) документ було передано одним із способів, передбачених цією Конвенцією,

b) з дати направлення документа сплинув термін, який суддя визначив як достатній для даної справи і який становить щонайменше шість місяців,

c) не було отримано будь-якого підтвердження, незважаючи на всі розумні зусилля для отримання його через компетентні органи запитуваної Держави.

Відповідне доручення про вручення документів за кордоном складається судом у формі прохання згідно з додатком до Інструкції. Заповненню з урахуванням приписів пунктів 6.2.1 і 6.2.2 Інструкції підлягають дві частини формуляра: "Прохання" і "Короткий виклад документа".

Якщо формуляр складається українською мовою, то його обов'язково необхідно супроводжувати перекладом французькою чи англійською мовами або мовою запитуваної держави.

Доручення щодо вручення документів за кордоном надсилаються безпосередньо до Центрального органу іноземної держави, визначеного запитуваною державою згідно зі статтею 2 Конвенції, або через Міністерство юстиції України.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про необхідність повідомити відповідача - 5, компанію "Хагворд Менеджмент Лімітед", Нікосія, Кіпр про розгляд Господарським судом Дніпропетровської області даної справи у належній формі, відповідно до вимог Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах (Гаага, 1965).

Згідно ст.367 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Судове доручення надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.

Таким чином, виникає необхідність зобов'язати позивача здійснити переклад документів, які підлягають врученню учаснику справи - нерезиденту, оскільки суду невідомо про наявність офіційного представництва компанії "Хагворд Менеджмент Лімітед", Нікосія, Кіпр на території України, а строк дії довіреності уповноваженого представника компанії "Хагворд Менеджмент Лімітед" (копія якої наявна в матеріалах справи) Оріненко Євгенії закінчився 16.12.2015.

Разом з тим, позивач втретє не з'явився у судове засідання, явку повноважного представника не забезпечив, поштові повідомлення (ухвали) направлені за місцезнаходженням та відомі суду адреси позивача, повертаються на адресу суду із відміткою "за закінченням строку зберігання".

Отже, у суду відсутня можливість вручити позивачу документи для здійснення нотаріально засвідченого перекладу, для належного повідомлення відповідача-5 про розгляд справи №904/7950/13, що є порушенням загальних принципів правосуддя, зокрема рівності перед законом і судом.

Крім того, з урахуванням поданої відповідачем -1 інформації щодо іншого власника спірної квартири, виникає необхідність у витребуванні у позивача додаткових доказів на підтвердження його права власності на дану квартиру, оскільки слід з'ясувати чи є приватний підприємець Богофф Едвард належним позивачем у даній справі.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України господарський суд залишає позов без розгляду якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.

За викладених вище обставин, неявки позивача у підготовчі судові засідання з викладених вище мотивів, перешкоджають суду реалізувати завдання підготовчого провадження, передбачені ст. 177 Господарського процесуального кодексу України та вирішенню спору у встановлені судом строки, у зв'язку з чим позовна заява приватного підприємця Богофф Едварда підлягає залишенню без розгляду.

Після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з нею до господарського суду в загальному порядку.

Керуючись п.1 ч.2 ст. 185, п.4 ч.1 ст. 226, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

У Х В А Л И В:

Позов приватного підприємця Богофф Едварда про визнання правочину недійсним - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 29.10.2018 та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.М. Євстигнеєва