Рішення № 77467335, 18.07.2018, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 621/1740/17

Категорія 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 липня 2018 року м .Київ

Подільський районний суд м. Києва в складі головуючого судді Гребенюк В.В., за участю секретаря судового засідання Мишак І.Ю., представника позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «КРЕДОБАНК» до ОСОБА_4, ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_5, про звернення стягнення на предмет застави, -

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2017 року Публічне акціонерне товариство «Кредобанк» (надалі за текстом-позивач) звернулося з позовом до Зміївського районного суду Харківської області до ОСОБА_4 (надалі за текстом ОСОБА_4.) та ОСОБА_2 (надалі за текстом - ОСОБА_2.) - про звернення стягнення на предмет застави - транспортний засіб автомобіль марки HYUNDAI, модель ACCENT, номер кузова НОМЕР_1, 2013 року випуску, білого кольору, об'єм двигуна 1396, р.н.НОМЕР_2 (надалі за текстом - автомобіль), що належить на праві власності ОСОБА_2 шляхом подальшого продажу на умовах, визначених у п. 5.3, 5.4 Договору застави транспортного засобу від 15.04.2014 року, в тому числі шляхом продажу з публічних торгів для задоволення вимог ПАТ «Кредобанк» за ціною, визначеною в процесі виконавчого провадження, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №3545.20.00.2293, укладеним 14.04.2014 р. між ПАТ «Кредобанк» та ОСОБА_4

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 18.01.2018 р. вищезазначену цивільну справу передано на розгляд до Подільського районного суду м. Києва за підсудністю.

14.02.2018 р. протоколом автоматизованого авторозподілу судової справи між суддями, визначено головуючого суддю по справі: ОСОБА_6 Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 15.02.2018 року справу прийнято до судового розгляду та було призначено підготовче судове засідання.

Позовні вимоги обгрунтовувались порушенням ОСОБА_4 своїх грошових зобов'язань за кредитним договором №3545.20.00.2293 від 14.04.2014 р., зобов'язання за яким забезпечено договором застави спірного автомобіля. ОСОБА_4 в порушення своїх кредитних зобов'язань, продав ОСОБА_2 заставлений автомобіль. Втім, відповідна угода купівлі-продажу заставного автомобіля не позбавляє права позивача, як заставодержателя.

Позивач в судових засіданнях позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд їх задовольнити.

ОСОБА_2 проти задоволення позову заперечував посилаючись на те, що з ОСОБА_4 у нього не було жодних цивільно-правових відносин щодо купівлі-продажу спірного автомобіля. Відповідний автомобіль ОСОБА_4 продав ОСОБА_5, при відчуженні транспортного засобу органами МРЕВ ДАІ не було підстав для відмови в проведення державної реєстрації права власності на спірний автомобіль. В свою чергу, ОСОБА_2 придбав спірний автомобіль у ОСОБА_5 На момент придбання останнім спірного автомобіля в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження цього автомобіля не було. Окрім того, позивачем не доведено та необґрунтовано дійсний розмір заборгованості за кредитним договором з огляду на те, що, наразі, вже існує Рішення Зміївського районного суду Харківської області від 24.02.2015 у справі №621/123/15 про стягнення з ОСОБА_4 заборгованості за кредитним договором, а відтак, є підстави вважати про наявність виконавчого провадження щодо примусового стягнення відповідної заборгованості та можливого його повного чи часткового виконання; враховуючи неявки ОСОБА_4 в судові засідання у даній справі, ОСОБА_2 вважає за необхідне дослідити питання чи не є ОСОБА_4 померлим, а від так і припинення зобов'язань за кредитним договором; звернувшись з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором, позивач втратив право на задоволення своїх кредиторських вимог шляхом звернення стягнення на заставлене майно. Окрім того, ОСОБА_2 посилається на закінчення строку позовної давності у липні 2017 року.

ОСОБА_4 правом на участь в судових засідання не скористався, про причини неявки суд не повідомив, хоча про розгляд справи судом був повідомлений належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення.

В судовому засідання залучено до участі у справі третьої особи: ОСОБА_5, яка в подальшому повідомлялась про судові засідання належним чином, проте не з'являлась, та про причини явки суд не повідомила.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив нижче наведені обставини.

14.04.2014 р. між позивачем (як кредитором) та ОСОБА_4 (як позичальником) було укладено кредитний договір №3545.20.00.2293, відповідно до умов якого кредитор надав позичальнику кредит - грошові кошти в сумі 161073,12 грн. для придбання транспортного засобу - спірного автомобіля (а.с. 8-9).

Позивач стверджує, що ОСОБА_4 неналежним чином виконує свої грошові зобов'язання за кредитним договором, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 206352,96 грн., з яких: 158069,76 грн. - не повернута сума кредиту; 19926,13 грн. - прострочені відсотки; 28357,07 грн. - пеня.

15.04.2014 р. в забезпечення виконання грошових зобов'язань ОСОБА_4 за вказаним кредитним договором між позивачем (як заставодержателем) та ОСОБА_4 (як заставодавцем) було укладено договір застави спірного автомобіля, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_7, р.н. 1071 (а.с. 10-11). Відповідно до п. 4.1.4 ОСОБА_4 зобов'язався не відчужувати предмет застави у будь-який спосіб.

ОСОБА_4 продав спірний автомобіль ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_4.) та 22.05.2014 р. спірний автомобіль було зареєстровано за нею (а.с. 61).

ОСОБА_2 спірний автомобіль придбав у ОСОБА_5 та 26.06.2014 здійснив реєстрацію відповідного транспортного засобу на своє ім'я (а.с. 67-68).

Згідно довідки Регіонального сервісного центру в м. Києві Міністерства внутрішніх справ України №563/Д(ТСЦ8044) від 20.10.2017 р., станом на 27.05.2014 р. на час реєстрації спірного автомобіля за ОСОБА_2 будь-які обтяження на транспортний засіб відсутні (а.с. 69).

З Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна вбачається, що станом на 23.05.2014 р. інформація про обтяження спірного автомобіля відсутня (а.с. 66).

Втім, позивач стверджує, що ОСОБА_2 є недобросовісним набувачем спірного автомобіля та з огляду на наявну заборгованість ОСОБА_4 за кредитним договором, позивач має право в рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на спірний автомобіль, який станом на момент розгляду даної справи на праві приватної власності належить відповідачу ОСОБА_2

Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, суд виходить з наведеного нижче.

Відповідно до ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1,2 ст. 10 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» у разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно із ст. 388 ЦК України. Добросовісний набувач набуває права власності на таке рухоме майно без обтяжень".

Відповідно до ч. 2 ст. 586 ЦК України заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором.

Аналогічна за змістом норма міститься в ч. 2 ст. 17 Закону України «Про заставу».

В п. 4.1.4 договору застави боржник за основним зобов'язанням - ОСОБА_4, зобов'язався не відчужувати спірний автомобіль.

Втім, фактичні обставини справи свідчать про порушення ним такого обов'язку та здійснення продажу автомобіля ОСОБА_5, яка в подальшому продала цей автомобіль ОСОБА_2

Відповідно до ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

За приписами ч. 1 ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

За змістом ч. 1 ст. 10 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», у разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зі ст. 388 ЦК України за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження цього рухомого майна.

В матеріалах справи відсутні докази будь-якого правового зв'язку між співвідповідачами, зокрема, щодо купівлі-продажу спірного автомобіля. За таких обставин, суд робить висновок про те, що ОСОБА_2 не знав та не міг знати про наявність між позивачем та ОСОБА_4 кредитних правовідносин, в тому числі, щодо застави спірного автомобіля. Отже, ОСОБА_2 є добросовісним набувачем в розумінні ст. 388 ЦК України спірного автомобіля.

В матеріалах справи відсутні докази існування в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження спірного автомобіля на момент його придбання ОСОБА_5 Матеріали справи свідчать про відсутність таких відомостей станом на момент придбання спірного автомобіля ОСОБА_2

За таких обставин, враховуючи, що визначених в ч. 1 ст. 388 ЦК України правових підстав для витребування у ОСОБА_2 спірного автомобіля під час розгляду цієї справи не встановлено, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 є добросовісним набувачем спірного автомобіля.

Оскільки ОСОБА_2 є належним власником спірного автомобіля та не має жодного правового відношення до боргових зобов'язань ОСОБА_4 перед позивачем, позовні вимоги щодо звернення стягнення на спірний є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Крім того, вирішуючи питання про застосування строку позовної давності, суд виходить з наступного.

Ст. 256 ЦК України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 260 ЦК України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.

За правилами ст. ст. 257, 258 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Частиною 1 ст. 261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно з ч. 1 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі відмови в позові - інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на позивача.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями ст. 141 ЦПК України, та враховуючи відмову в задоволенні позову, витрати по сплаті судового збору покладає на позивача.

З огляду на наведене, відповідно до ст.ст.387, 388 ЦК України, ст. 10 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», ст. ст. 28, 141, 206, 258, 259, 265, 280-283, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «КРЕДОБАНК» до ОСОБА_4, ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_5, про звернення стягнення на предмет застави - відмовити;

Повне найменування:

Позивач - Публічне акціонерне товариство «КРЕДОБАНК» (Код ЄДРПОУ 09807862, 79026, м. Львів, вул. Сахарова, буд. 78)

Відповідач 1 - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3, АДРЕСА_3);

Відповідач 2 - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4, 04136, АДРЕСА_1);

Третя особа - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 (АДРЕСА_4);

Рішення суду може бути оскаржене учасниками справи, а також особами, що не брали участі у справі (якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки) - повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду міста Києва у письмовій формі з дотриманням вимог ст. 356 ЦПК України, - протягом тридцяти днів з дня його проголошення; учасником справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - з дня отримання копії повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений в разі його пропуску й з інших поважних причин;

Законної сили рішення суду набирає після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано;

В разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду;

Відповідно до п. п. 15.5 п. 15 ч. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди;

Суддя В.В. Гребенюк