Вирок № 77466430, 30.10.2018, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/22123/18

Провадження № 1-кп/752/1781/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.10.2018 року м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Первушиної О.С.

при секретарі Мархотко А.С.

за участю прокурора Демиденко Л.В.

захисника Ульянова О.В.

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві кримінальне провадження відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця села Володимирівка Кустанайського району Кустанайської області Республіки Казахстан, громадянина України, освіта середня, не працевлаштованого, одруженого, має на утриманні п`ять неповнолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1

- за вироком Фрунзенського районного суду міста Харкова від 31.01.1992 року за ст. 81 ч. 2 КК України 1960 року до 2 років позбавлення волі, із застосуванням ст. 45 КК України 1960 року - звільненням від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік,

- за вироком Ізюмського міського суду Харківської області від 04.06.1992 року за ст. ст. 141 ч. 2, 140 ч. 2, 140 ч. 3 КК України 1960 року, із застосуванням ст. 43 КК України 1960 року до 3 років позбавлення волі, звільненого 23.03.1995 року за відбуттям строку покарання;

- за вироком Ізюмського міського суду Харківської області від 21.07.1995 року за ст. ст. 140 ч. 3, 17 ч. 2, 140 ч. 2 КК України 1960 року із застосуванням ст. 43 КК України 1960 року до 5 років позбавлення волі, звільненого 24.04.2000 року за відбуттям строку покарання;

- за вироком Ізюмського міського суду Харківської області від 10.06.2003 року за ст. 185 ч. 3 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до 1 року 3 місяців 2 днів позбавлення волі, звільненого 10.06.2003 року за відбуттям строку покарання;

- за вироком Ізюмського міського суду Харківської області від 19.12.2007 року за ст. 187 ч. 1 КК України до 3 років позбавлення волі;

- за вироком Дзержинського районного суду міста Харкова від 11.08.2009 року за ст. 122 ч. 1 КК України із застосуванням ст. 71 ч. 1 КК України до 2 років позбавлення волі, звільненого 20.05.2011 року за відбуттям строку покарання;

- за вироком Харківського районного суду Харківської області від 05.02.2013 року за ст. 186 ч. 2 КК України до 5 років позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України - звільненням від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 3 роки;

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_3 31.08.2018 року приблизно о 09 годині 30 хвилин, перебуваючи у підземному переході, розташованому поблизу будинку №2/1 по вулиці проспекту Науки в місті Києві, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, підійшов до раніше незнайомої йому ОСОБА_4 та застосувавши фізичне насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров'я останньої, спричинив їй тілесні ушкодження у вигляді синця потиличної ділянки голови справа та часткового зламу 8 зубу. Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, обвинувачений ОСОБА_3 зірвав з шиї потерпілої ОСОБА_4 золотий ланцюжок, вартістю 7816 гривень 07 копійок, на якому знаходився золотий хрестик, вартістю 2507 гривень 16 копійок, після чого з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим завдав потерпілій ОСОБА_4 матеріальної шкоди на загальну суму 10323 гривні 23 копійки.

Обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав у повному обсязі, ствердивши обставини, викладені у обвинувальному акті, та показав суду про те, що дійсно у серпні 2018 року він перебував у підземному переході на проспекті Науки в місті Києві та пограбував раніше незнайому йому ОСОБА_4, а саме - підбіг до неї та ривком зірвав з шиї останньої ланцюжок з хрестиком.

Щиро розкаявся у вчиненому.

Відповідно до ст. 349 ч. 3 КПК України за згодою сторін судом було визнано недоцільним дослідження доказів щодо таких обставин, які ніким не оспорюються, оскільки учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції.

В зв'язку з викладеним суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченого та дослідженням таких матеріалів кримінального провадження, що характеризують його особу, та надійшов до висновку про те, що дії обвинуваченого кваліфіковані за ст. 186 ч. 2 КК України правильно як відкрите викрадення чужого майна - грабіж, поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілої, вчинений повторно.

При обранні покарання обвинуваченому суд враховує:

- ступінь тяжкості кримінального правопорушення, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України, яке кримінальним законом віднесене до категорії тяжких злочинів;

- особу обвинуваченого, який одружений, має на утриманні п`ять неповнолітніх дітей, одна з яких страждає на тяжке захворювання та є інвалідом з дитинства, на даний час працевлаштований помічником вальщика лісу у Фермерському господарстві "Покрова", на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується задовільно, за місцем роботи характеризується позитивно, має не зняті та непогашені у встановленому законом порядку судимості.

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 згідно ст. 66 КК України, є його щире каяття, наявність на його утриманні дружини та п`ятьох дітей, один з яких страждає на тяжке захворювання та є інвалідом з дитинства.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_2 згідно ст. 67 КК України, є рецидив злочинів.

На підставі викладеного, оскільки обвинувачений вчинив кримінальне правопорушення із застосуванням насильства, суд надходить до висновку про те, що його виправлення можливо тільки в умовах ізоляції від суспільства, а тому необхідно призначити йому покарання у виді позбавлення волі, із зарахуванням в строк відбуття покарання згідно правил ст. 72 ч. 5 КК України строку його попереднього ув'язнення з 31.08.2018 року по 30.10.2018 року включно, з розрахунку 1 день попереднього ув'язнення за 1 день позбавлення волі, вважаючи тільки таке покарання необхідним і достатнім для виправлення винного та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Долю речових доказів слід вирішити згідно вимог ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 - тримання під вартою - до вступу вироку в законну силу слід залишити без змін.

Відповідно до ст. 124 КПК України процесуальні витрати - вартість проведеної Київським міським клінічним бюро судово-медичної експертизи № 1674/е від 22.10.2018 року у розмірі 1796 гривень 90 копійок слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_2 в дохід держави.

Керуючись ст. ст. 368, 374 КПК України, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України, та призначити йому покарання - 4 (чотири) роки позбавлення волі.

Початок строку відбуття покарання ОСОБА_2 обраховувати з 30.10.2018 року.

Згідно ст. 72 ч. 5 КК України зарахувати у строк відбуття покарання ОСОБА_2 строк його попереднього ув'язнення з 31.08.2018 року по 30.10.2018 року включно, з розрахунку 1 день попереднього ув'язнення за 1 день позбавлення волі.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_2 - тримання під вартою - до вступу вироку в законну силу залишити без змін.

Речові докази - золотий ланцюжок та бірку, що передані на відповідальне зберігання ОСОБА_4, - залишити їй же за належністю.

Процесуальні витрати у справі - вартість проведеної Київським міським клінічним бюро судово-медичної експертизи судово-медичної експертизи № 1674/е від 22.10.2018 року у розмірі 1796 гривень 90 копійок - стягнути з обвинуваченого ОСОБА_2 в дохід держави.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд міста Києва протягом 30 діб з дня його проголошення, а обвинуваченим - протягом того ж строку з дня отримання ним копії вироку.

На підставі ст. 376 ч. 3 КПК України роз'яснити учасникам кримінального провадження право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Відповідно до ст. 376 ч. 6 КПК України роз'яснити учасникам кримінального провадження їх право отримання в суді копії вироку та направити його обвинуваченому - негайно.

Суддя О.С. Первушина