Рішення № 77463363, 17.10.2018, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Провадження № 2/359/934/2018

Справа № 359/9825/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2018 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі

головуючого судді - Муранової-Лесів І.В..

при секретарі - Степаненко А.О.,

з участю представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Вишеньки» про стягнення грошових коштів, -

встановив:

07.12.2017 ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Агрофірма Вишеньки» про стягнення грошових коштів, а саме заборгованості за договорами поворотної безвідсоткової фінансової допомоги: 4016000,00 грн. – основного боргу, 410435,20грн. – інфляційних збитків, 88462,03 грн. – відсотки за користування грошовими коштами (т.1 а.с.2-4).

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що на підставі договору про відступлення права вимоги, укладеному 25 вересня 2017 року, ОСОБА_4 як первісний кредитор передала, а він прийняв на себе права вимоги за договорами безвідсоткової фінансової допомоги, боржником за якими є відповідач - ТОВ «Агрофірма Вишеньки», у т.ч. за договорами : від 10 квітня 2006 року №1 на суму 56000,00грн., від 18 липня 2006 року №2 на суму 500000,00грн., від 18 липня 2006 року №3 на суму 459500,00грн., від 04 серпня 2006 року №3 на суму 500000,00грн., від 23 серпня 2006 року №4 на суму 1010000,00грн., від 04 вересня 2006 року №5 на суму 1010000,00грн., від 23 жовтня 2006 року №6 на суму 480500,00грн..

Також зазначив, що на виконання умов договору про відступлення права вимоги первісний кредитор цінним листом з описом вкладення повідомив боржника про заміну кредитора у зобов'язанні, отримання якого відповідачем підтверджується рекомендованим повідомленням від 03 жовтня 2017 року, а також, що позивач, як новий кредитор, цінним листом з описом вкладення направив боржнику вимогу від 12 жовтня 2017 року виконати зобов’язання у семиденний термін, який відповідач отримав 19 жовтня 2017 року. Позивач зазначає, що відповідач вимогу не виконав, у зв’язку з чим він вимушений звернутися до суду за захистом порушеного права.

Позивач зазначає, що всього за вищевказаними договорами ОСОБА_4 було внесено на поточний рахунок відповідача 4210500 грн., що підтверджується виписками банку, а також що відбулось лише часткове погашення боргу за договором від 10 квітня 2006 року № 1, залишок заборгованості за яким становить 56000,00грн. Також зазначає, що всі договори містять умову, що фінансова допомога надається строком до 31 грудня 2016 року, та, що з настанням строку повернення грошових коштів сторони склали акт звіряння взаєморозрахунків від 10 січня 2017 року, яким визначено, що за станом на 31 грудня 2016 року загальна заборгованість відповідача за вищевказаними договорами становить 4016000 грн.

Відповідач ТОВ «Агофірма Вишеньки» подало відзив на позовну заяву (т.1 а.с.119-122), відповідно до якого заявлені вимоги не визнає, вважає безпідставними та необґрунтованими.Також зазначає, що в зазначений період виникнення правовідносин за вказаними позивачем договорами поворотної безвідсоткової позики відповідальними посадовими особами у веденні господарської діяльності ТОВ «Агофірма Вишеньки» було подружжя ОСОБА_5 та ОСОБА_4, а саме: генеральним директором Товариства рішенням учасників був обраний ОСОБА_5, і 28 жовтня 2004 року, з дня початку виконання обов’язків генерального директора, ОСОБА_5 на посаду головного бухгалтера товариства наказом була призначена його дружина ОСОБА_4 - первісний кредитор за наданими позивачем договорами.

Також зазначено, що 04 серпня 2017 року на засіданні позачергових зборів засновників ТОВ «Агрофірма Вишеньки» встановлений незадовільний фінансовий стан підприємства та неналежне здійснення управлінської діяльності, та прийняте рішення про звільнення ОСОБА_5 з посади генерального директора. Виконання обов’язків головного бухгалтера ОСОБА_5 LB. також було припинено в липні 2017 року. Рішенням засновників на посаду було призначено нового генерального директора - ОСОБА_6, який приступив до виконання обов’язків 07.08.2017 року згідно із наказом №1-08/08/17.

Відповідач зазначає, що ОСОБА_5, як звільненим з посади, наступному обраному керівнику ОСОБА_6О, документація з ведення бухгалтерського обліку та податкової звітності передані не були, спеціалізована програма була викрадена, а потім знищена із цифрового носія разом із обліковими даними та документами в електронній формі, і за обставинами вказаних подій за участю ОСОБА_5 внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 185, ч. 1 ст. 190 КК України, ознаки яких вбачаються в діях колишнього керівника.

З метою перевірки фінансової та управлінської діяльності, визначення вартості майна товариства, відновлення та стабілізації організаційно-господарської діяльності наказом генерального директора №1-О3-Од від 16 березня 2017 року призначена комплексна аудиторська перевірка. За даними фінансової звітності за 2017 рік, що була подана за наявними відомостями новим керівництвом - ТОВ «Агрофірма Вишеньки» перед ОСОБА_4 будь-яких грошових зобов’язань та діючих договірних відносин на час розгляду справи не має.

Також вказує, що у відповідача відсутні примірники оригіналів договорів, а про зміст та розмір зобов’язань їм стало відомо лише після відкриття провадження за позовом нового кредитора.

Враховуючи викладені обставини відповідач заперечує факт наявності між ТОВ «Агрофірма Вишеньки» та ОСОБА_4 зазначених договорів та зобов’язань за ними.

Також зазначає, що зі змісту договорів вбачається, що генеральний директор ОСОБА_5 діяв від імені ТОВ «Агрофірма Вишеньки» на підставі Статуту підприємства, який у визначений період часу укладення за своїми положеннями обмежував повноваження керівника щодо вчинення правочинів на суму більше ніж 10000 гривень, водночас учасниками товариства згода на укладення та підписання керівником договорів не надавалася, а предметом правочинів є грошова сума, що перевищує встановлене обмеження.

14.02.2018 позивачем ОСОБА_3 було подано заяву про виклик свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, яке було задоволено ухвалою суду у підготовчому судовому засіданні 13.03.2018 року (т.1 а.с.84).

03.04.2018 представником позивача – адвокатом ОСОБА_1 було подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на об’єкт незавершеного будівництва, що розташований за адресою: вул.Молодіжна, 1, с.Петропавлівське Бориспільського району київської області (т.1 а.с.90-91), в задоволення якої ухвалою судді від 05 квітня 2018 року було відмовлено (т.1 а.с.100-101).

20.04.2018 разом із відзивом представником відповідача ТОВ «Агрофірма Вишеньки» було подано клопотання про призначення судової технічної експертизи документів (т.1 а.с.125-126), у задоволення якого судом було відмовлено ухвалою від 16 липня 2018 року (т.1 а.с.188-190).

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги повністю підтримав, зазначив, факт отримання позики відповідачем позивачем доведений виготовленими взамін втрачених оригіналів – дублікатами договорів поворотної безвідсоткової позики, виписками по рахунку ТОВ «Агрофірма Вишеньки» про зарахування коштів, актом взаєморозрахунків, даними бухгалтерської документації, в якій обліковується заборгованість, в тому числі і за отриманими позиками.

Представник відповідача ТОВ «Агрофірма Вишеньки» адвокат ОСОБА_2 проти задоволення позову заперечувала. Вона зазначає, що з пояснень допитаних в судовому засіданні свідків встановлено, що дублікати наданих суду договорів, виготовлені за типовою формою бухгалтером ОСОБА_4 за наказом директора підприємства ОСОБА_5 та підписані останніми, пізніше, ніж датовані, приблизно в 2016 році, за відсутності у той момент оригіналів таких договорів, як на підприємстві, так і у ОСОБА_4 З наведених обставин вважає, що надані як доказ суду дублікати договорів, виготовлені у непередбачений законом спосіб не уповноваженими особами, у невизначений час, не можуть відтворювати зміст правочину, та тим більше підтверджувати факт укладення договорів, та мати юридичні наслідки. Звертає увагу суду, що надані позивачем виписки з банківського рахунку ТОВ «Агрофірма Вишеньки» за 2006 рік не відповідають вимогам закону до первинних документів які є єдиним засобом підтвердження здійснення готівкових касових і банківських операцій, не надають змогу ідентифікувати особу, яка їх здійснила, а тому не можуть достовірно свідчити про факт передання певної грошової суми ОСОБА_4 на користь ТОВ «Агрофірма Вишеньки» за договорами. Надані суду акт звіряння взаєморозрахунків від 10.01.2018 року, копія акту приймання - передачі бухгалтерських документів від 01.08.2018 року не відповідають вимогам ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» щодо їх форми та порядку складання, а їх зміст про наявність у ТОВ «Агрофірма Вишеньки» невиконаних грошових зобов’язань за договорами про надання безвідсоткової поворотної допомоги суперечить відомостям про фінансову звітність підприємства за 2017 рік та спростовується повністю висновком судової економічної експертизи у справі.

Заслухавши пояснення представників сторін, допитавши свідків ОСОБА_5, ОСОБА_4, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України, ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу..

Відповідно до вимог ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ст.12,81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексу.

Відповідно до вимог ч.6 ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У судовому засіданні встановлено, що 25 вересня 2017 року між фізичними особами ОСОБА_4 та ОСОБА_3, позивачем у справі, було укладено в простій письмовій формі Договір про відступлення права вимоги на загальну суму основного зобов’язання 4016000,00грн. за договорами поворотної безвідсоткової фінансової допомоги, укладеними між ОСОБА_4 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Вишеньки», у тому числі за договорами: від 10 квітня 2006 року №1 на суму 56000,00грн., від 18 липня 2006 року №2 на суму 500000,00грн., від 18 липня 2006 року №3 на суму 459500,00грн., від 04 серпня 2006 року №3 на суму 500000,00грн., від 23 серпня 2006 року №4 на суму 1010000,00грн., від 04 вересня 2006 року №5 на суму 1010000,00грн., від 23 жовтня 2006 року №6 на суму 480500,00грн. (т.1 а.с.8)

Відповідно до п.7 укладеного Договору про відступлення права вимоги, цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами.

Факт підписання вказаного Договору про відступлення права вимоги підтвердила допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_4

Також встановлено, що на виконання умов п.3 Договору про відступлення права вимоги від 25 вересня 2017 року, ОСОБА_4 передала ОСОБА_3 дублікати Договорів про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги: від 10 квітня 2006 року №1, від 18 липня 2006 року №2, від 18 липня 2006 року №3, від 04 серпня 2006 року №3, від 23 серпня 2006 року №4, від 04 вересня 2006 року №5, від 23 жовтня 2006 року №6, Акт звіряння взаєморозрахунків від 10 січня 2017 року, укладені між ТОВ «Агрофірма Вишеньки» в особі директора ОСОБА_5 та ОСОБА_4, а також лист генерального директора ТОВ «Агрофірма Вишеньки» від 30 червня 2017 року №30/06/17 щодо часткового повернення коштів за договором від 10 квітня 2006 року №1, виписки по рахунку ТОВ «Агрофірма Вишеньки» №26002052712402 від 10.04.2006, 18.07.2006, від 04.08.2006, від 23.08.2006, від 04.09.2006, від 05.09.2006від 23.10.2006 (т.1 а.с.17-23, 15,16, 24-30). Оригінали цих письмових доказів були надані суду для огляду та досліджені в судовому засіданні.

Про зміну кредитора у зобов’язанні ТОВ «Агрофірма Вишеньки» був повідомлений належним чином - рекомендованим листом від 26 вересня 2017 року (т.1 а.с.9,10,14).

Також встановлено, що новий кредитор у зобов’язанні ОСОБА_3 12 жовтня 2017 року звернувся до ТОВ «Агрофірма «Вишеньки» з письмовою вимогою про виконання зобов’язання – повернення отриманої позики на загальну суму 4016000гривень, яка була отримана відповідачем рекомендованим листом -18.10.2017 року (т. а.с.11-13).

Таким чином, суд прийшов до висновку, що заміна кредитора у зобов’язанні відбулась з дотриманням вимог ст.ст.513,516,517 ЦК України.

Відповідно до вимог ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

З досліджених письмових доказів встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Вишеньки» в особі її генерального директора ОСОБА_5, та ОСОБА_4, яка на той момент працювала на посаді головного бухгалтера ТОВ «Агрофірма Вишеньки», у 2006 році було укладено ряд Договорів про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги, які за своєю правовою природою є договорами позики, а саме:

-від 10 квітня 2006 року №1 на суму 250500,00грн.

-від 18 липня 2006 року №2 на суму 500000,00грн.,

-від 18 липня 2006 року №3 на суму 459500,00грн.,

-від 04 серпня 2006 року №3 на суму 500000,00грн.,

-від 23 серпня 2006 року №4 на суму 1010000,00грн.,

-від 04 вересня 2006 року №5 на суму 1010000,00грн.,

-від 23 жовтня 2006 року №6 на суму 480500,00грн..

Факт укладення таких договорів та факт отримання грошових коштів у дату їх укладення підтверджується наданими суду належними, допустимими і достатніми доказами: дублікатами вищезазначених Договорів про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги; виписками по рахунку ТОВ «Агрофірма Вишеньки» про зарахування коштів зворотної безвідсоткової фінансової допомоги; Актом взаєморозрахунків від 10 січня 2017 року, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Вишеньки» в особі її генерального директора ОСОБА_5, та ОСОБА_4; а також встановленими в ході проведеної на замовлення відповідача судово-економічної ( висновок №14672 від 09 серпня 2018 року) даними про те, що станом на 31 грудня 2016 року (1 січня 2017 року) за даними рахунків бухгалтерського обліку ТОВ «Агрофірма Вишеньки» рахувалась кредиторська заборгованість в сумі 6902100 гривень (т.1 а.с. 15, 17-30, т.2 а.с.53-65).

Суд враховує, що факт виготовлення та підписання дублікатів Договорів про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 10 квітня 2006 року №1, від 18 липня 2006 року №2, від 18 липня 2006 року №3, від 04 серпня 2006 року №3, від 23 серпня 2006 року №4, від 04 вересня 2006 року №5, від 23 жовтня 2006 року №6, підписання Акту взаєморозрахунків від 10 січня 2017 року повністю підтвердили допитані в якості свідків: колишній генеральний директор ОСОБА_5 та учасник ТОВ «Агрофірма Вишеньки», первісний кредитор ОСОБА_4.

Судом встановлено, що вищезазначені договори про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги недійсними визнані не були, та зустрічних позовних вимог щодо визнання укладених договорів недійсними, відповідачем у даній справі не заявлено.

Посилання представника відповідача на відкриті кримінальні провадження за фактом викрадення ОСОБА_5 системного блоку з жорстким диском з наявною на ньому службовою інформацією ТОВ «Агрофірма Вишеньки», а також за фактом внесення ОСОБА_4 завідомо неправдивих відомостей до договорів про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги (т.1 а.с.162, т.2 а.с.90), слід визнати необґрунтованими. Оскільки сам лише факт внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за відсутності вироку у кримінальному провадженні та рішення суду щодо визнання договорів недійсними, не є доказами, відповідно до яких може бути встановлено відсутність зобов’язань за укладеними договорами.

В цьому зв’язку, також слід визнати необґрунтованими посилання відповідача на відсутність у генерального директора ТОВ «Агрофірма Вишеньки» ОСОБА_5 повноважень відповідно до Статуту Товариства (т.2 а.с.68,69) на укладення договорів на суму, що перевищує 100000 гривень, оскільки з цих підстав укладені від імені Товариства договори поворотної безвідсоткової фінансової допомоги недійсними визнані не були, та не спростовують встановленого судом факту зарахування на рахунок Товариства грошових коштів, отриманих за Договорами поворотної безвідсоткової фінансової допомоги: від 10 квітня 2006 року №1 на суму 250500,00грн., від 18 липня 2006 року №2 на суму 500000,00грн., від 18 липня 2006 року №3 на суму 459500,00грн., від 04 серпня 2006 року №3 на суму 500000,00грн., від 23 серпня 2006 року №4 на суму 1010000,00грн.

Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до вимог ч.1 ст.1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Згідно з ч.2 цієї статті, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Суд також враховує положення ст.1051 ЦК України, за змістом якої позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.

Якщо договір позики має бути укладений у письмовій формі, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Це положення не застосовується до випадків, коли договір був укладений під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника позичальника з позикодавцем або під впливом тяжкої обставини.

Проте, будь-яких належних і допустимих доказів, які б спростовували факт отримання ТОВ «Агрофірма Іванків» грошових коштів від ОСОБА_4, суду надано не було. При цьому суд зазначає, що наданий суду висновок судово-економічної експертизи №14672 від 09 серпня 2018 року (т.2 а.с.53-65) не є таким доказом, оскільки сам по собі є результатом проведеного дослідження, вивчення та аналізу, наданих експерту письмових документів, які були предметом самостійного, всебічного і повного дослідження в судовому засіданні та щодо яких суд прийшов до висновку, що у своєму взаємозв’язку ці надані суду належні і допустимі докази є достатніми для висновку про доведеність вимог позивача.

Так, відповідно дост.1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

За змістом ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Як вбачається зі змісту досліджених в судовому засіданні дублікатів Договорів про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги (т.1 а.с.17-23), фінансова допомога надавалась на строк до 31 грудня 2016 року (п.1.4 Договорів), та за домовленістю сторін відсотки на фінансову допомогу не нараховуються (п.1.3 Договору).

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до вимог ч.1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

За змістом ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Згідно з вимогами ч.2 цієї статті, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, оскільки факт укладення договорів позики (Договорів про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги) між ОСОБА_4 та ТОВ «Агрофірма Вишеньки», факт отримання відповідачем грошових коштів, розмір заборгованості, визначений сторонами договору станом на 10.01.2017 року, а також факт відступлення права вимоги за укладеними договорами позивачу повністю знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 4016000,00грн., нарахованих 3% річних в сумі 88462,03 грн. та інфляційних збитків в розмірі 410435,20грн. є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню в повному обсязі.

При цьому суд перевірив та вважає правильним наведений позивачем розрахунок інфляційних збитків (т.1 а.с.6):

- 4016000,00грн. (сума основного боргу )х 110,22% (сукупний індекс інфляції за період з січня по вересень 2017 року включно)- 4016000,00грн.=410435,20грн.

Також судом перевірений та не викликає зауважень розрахунок процентів, нарахованих позивачем відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України (т.1 а.с.7):

- 4016000,00грн. (сума основного боргу )х 3% : 365х268 днів прострочення ( з 01.01.2017 по 25.09.2017 включно)=88462,03грн.

Враховуючи вимоги ст.141ЦПК України у зв’язку з повним задоволення позову, з відповідача на користь позивача мають бути стягнуті понесені позивачем витрати по сплаті судового збору за подачу позову до суду в сумі 8000 грн.(т.1 а.с.1), а понесені ТОВ «Агрофірма Вишеньки» судові витрати на проведення сувої експертизи та правничу допомогу відшкодуванню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2,12,13,76,77,78,79,80,81,82,89,141,258,259,263-265,266,273 ЦПК України, суд –

ухвалив:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Вишеньки» (код ЄДРПОУ 33134080, зареєстроване місце знаходження: 08341, Київська область, Бориспільський район, с.Петропавлівське, вул..Молодіжна, 1) на користь ОСОБА_3 (РНОКППП НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: 03049, АДРЕСА_1) 401600 гривень (чотири мільйони шістнадцять тисяч гривень) основного боргу, 410435 гривень 20 копійок (чотириста десять тисяч чотириста тридцять п’ять гривень двадцять копійок) інфляційних збитків, 88462 гривень 03 копійки (вісімдесят вісім тисяч чотириста шістдесят дві гривні три копійки ) 3% річних за користування грошовими коштами, всього на загальну суму 4514897 гривень 23 копійки (чотири мільйони п’ятсот чотирнадцять тисяч вісімсот дев’яносто сім гривень двадцять три копійки).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Вишеньки» (код ЄДРПОУ 33134080, зареєстроване місце знаходження: 08341, Київська область, Бориспільський район, с.Петропавлівське, вул..Молодіжна, 1) на користь ОСОБА_3 (РНОКППП НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: 03049, АДРЕСА_1) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 8000 гривень (вісім тисяч гривень).

Повний текст рішення виготовлений 29.10.2018.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Бориспільський міськрайонний суд протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя І. В. Муранова-Лесів