Рішення № 77455543, 29.10.2018, Монастирищенський районний суд Черкаської області

Справа №702/790/18

Провадження №2/702/334/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2018 року м. Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Чорненької Д.С.,

секретар судового засідання Шковира А.М.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована та жителька вул.Перемоги,33, м.Монастирище Черкаська область, 19101, паспорт серія НЕ №647390, ідентифікаційний номер НОМЕР_1,

відповідач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, проживає в ІНФОРМАЦІЯ_4, приватний підприємець,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Монастирище у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів,

встановив:

Позивач 03.10.2018 звернулася в суд з позовом до відповідача про збільшення розміру аліментів. Підставою звернення до суду з позовом вважає, те що вона самостійно виховує спільних з відповідачем доньку-Трохимчук ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, та сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5. Згідно рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 07.08.2014 у справі №702/858/14-ц відповідач має сплачувати аліменти на утримання дітей в розмірі 1/3 частини всіх видів його доходу, але не менше, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого діючим законодавством на кожну дитину відповідного віку, починаючи з 28.07.2014 до досягнення дитиною повноліття. На даний час вона безробітна, жодних доходів не має, а тому вона не може в повній мірі забезпечити потреби дітей. Визначений судом розмір аліментів підлягає зміні та вираженню у відсотковому розмірі у частці від доходів платника аліментів, або не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого чинним законодавством. З 2014 року потреби дітей значно зросли. Вони в цьому році пішли до 1-го класу Монастирищенської ЗОШ №5, у зв'язку з чим, вона несе великі витрати. Коли діти хворіють, вона змушена нести витрати на лікування. В цей період вона не має жодних доходів. Допомоги у вихованні дітей, догляді за ними, витратах на лікування відповідач не бере. Для навчання в школі-купівлі одягу, взуття, шкільного приладдя відповідач коштів не надає. Такі витрати вона несе самостійно. Перед початком навчання, вона придбала дітям шкільні приладдя вартістю понад 5 000 гривень та купує додатково зошити, ручки і т.д. впродовж навчання. Крім цього, діти розвиваються, їм цікаво читати нові книги, журнали, відвідувати різні культурні та розважальні заходи. Відповідач ці витрати оплачувати не бажає, хоча діти потребують і духовного розвитку та завданням батьків є забезпечити розвиток талантів, здібностей дітей, їх духовних та культурних потреб. Її прохання розподілити витрати, пов'язані з навчанням дитини відповідач ігнорує, посилаючись на те, що зараз важко з роботою. Хоча оголошення про вакансії зараз є скрізь. І думає йому, легше працювати, як їй з двома дітьми. Крім того, з часу винесення судом рішення значно зросли витрати на комунальні послуги, які вона оплачує самостійно. Також, значно зросла вартість продуктів харчування. Розмір аліментів, що Відповідач сплачував до вересня 2018 року не достатній для забезпечення навіть мінімальних потреб дітей. Однозначно, що впродовж місяця дитині треба лише їсти на значно більшу суму. Однак, більше відповідач коштів не дає і всі витрати несе вона самостійно. Наказом МОЗ №1073 від 03.09.2017 затверджено норми фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах і енергії. Дані потреби вона намагається забезпечити. У зв'язку з вищенаведеним є очевидним, що витрати необхідні для виховання та прожиття дитини збільшились. Збільшився також і прожитковий мінімум для дитини шестирічного віку-зараз він становить 1 944 гривні відповідно до ЗУ «Про державний бюджет України на 2018 рік». Відповідач має змогу сплачувати аліменти у більшому розмірі, оскільки, повністю працездатний, може працювати повний робочий день, отримуючи заробітну плату. Маючи змогу платити аліменти в більшому розмірі, він оплачує тільки те, що призначено судом ще у 2014 році та не бере участі у додаткових витратах на дитину. Всі речі, необхідні для дитини вона купує самостійно, оплачує рахунки за комунальні послуги та ін. Тому, змушена звернутись до суду з даним позовом про збільшення розміру аліментів та стягнення додаткових витрат на дитину. Згідно з вимогами ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Відповідно до ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Положеннями ч.2 ст.182 Сімейного Кодексу України зазначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Стаття 185 СК України передбачає, що той із батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була поставлена, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей, хворобою, каліцтвом, тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного донесення разово, періодично або постійно. Зазначена норма відносить до особливих обставин такі обставини, як розвиток здібностей дитини, її хворобу тощо. Відповідно до положень ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов’язків щодо дитини. Ураховуючи положення ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини, ч.7 ст.7 СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дітей. Відповідно до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. У пунктах 18, 19 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року №3 зазначено, що до передбаченої ст.185 СК України участі в додаткових витратах на утримання дитини, викликаних особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом тощо), можна притягати лише батьків. У цих випадках ідеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі. При одночасному розгляді вимог про стягнення аліментів і додаткових витрат їх має бути визначено у рішенні окремо. Такої ж позиції дотримується і Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ в ухвалах по справі №6-7706св15 від 13.05.2015 та №6-27699ск15 від 09.12.2015. Згідно з вимогами ч.1 ст.192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Згідно ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи та підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Від сплати судового збору звільнена згідно п.п.3 п.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір». У відповідності до п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняються позивачі-у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення. Тому, судовий збір підлягає сплаті за позовну вимогу про збільшення розміру аліментів. За позовні вимоги про зміну способу стягнення аліментів та стягнення додаткових витрат на дитину судовий збір не сплачується. Повідомляє, що в даній справі не планує нести інші судові витрати, крім тих, які сплачує за позовну вимогу про збільшення розміру аліментів, оскільки від сплати судового збору за інші позовні вимоги вона звільнена, коштів на оплату правової допомоги на даний час не має. Також, підтверджує, що інший позов до відповідача про збільшення розміру аліментів на дитину не подавала. Просить збільшити розмір аліментів та щомісячно стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, на її користь аліменти на утримання доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, та сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, в розмірі 1/2 частки всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% від прожиткового мінімуму на утримання кожної дитини відповідного віку, до досягнення ними повноліття, починаючи з часу звернення до суду.

У судовому засіданні позивач позов підтримала повністю, просить його задоволити.

У судовому засіданні відповідач з приводу розміру позовних вимог, які він визнає, визначитись не зміг. Просить суд при прийнятті рішення врахувати те, що в нього на утриманні знаходиться ще двоє неповнолітніх дітей.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов піддягає до часткового задоволення, виходячи із наступного.

Відповідно до ч.4 ст.273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред’явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Згідно ч.2 ст.182 СК України в редакції Закону №2475-VIII від 03.07.2018 розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.161 ЦПК України заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов’язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.

Суд вважає, що розмір стягуваних аліментів, в розмірі 1/3 частини всіх видів доходу, але не менше, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму, визначених рішенням Монастирищенського районного суду Черкаської області від 07 серпня 2014 року, не є необхідним і достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини з врахуванням положень ч.2 ст.182 СК України, він не відповідає мінімальному гарантованому розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, встановлених Законами України про Державний бюджет на відповідні роки, у зв’язку із ростом цін в Україні, починаючи з 2014 року, а тому вважає, що позов про збільшення розміру аліментів в частині мінімального розміру з 30 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого діючим законодавством на дитину відповідного віку, на 50 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого діючим законодавством на дитину відповідного віку, підлягає до задоволення. Суд вважає, що позов в іншій частині не підлягає до задоволення, так як відповідач має на утриманні ще 2 малолітніх дітей. Позивачем не надано доказів, що відповідач може сплачувати на утримання їх спільних дітей 50% від усіх його доходів. Тому в задоволенні позову в іншій частині необхідно відмовити.

Крім цього, суд вважає, що позовні вимоги в частині збільшення розміру аліментів з часу подання позову не підлягають до задоволення, так як на час подачі позову та розгляду справи по суті аліменти стягнуто за іншим рішенням суду, яке набрало законної сили. Тому стягнення аліментів за виконавчим листом, виданим на виконання рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 07 серпня 2014 року у справі №702/858/14-ц, припинити після набрання даним рішенням суду законної сили.

Судові витрати підлягають стягненню з відповідача в користь держави відповідно до ст.141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.2, 3, 4, 5, 6, 7, 9, 10, 11, 12, 13, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 273, 351, 352, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 180-182, 192 СК України, суд

ухвалив:

Позов задоволити частково.

Змінити розмір стягнення аліментів з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на утримання доньки-Трохимчук ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, та сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, встановлених рішенням Монастирищенського районного суду Черкаської області від 07.08.2014, та стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, проживає в ІНФОРМАЦІЯ_4, приватний підприємець, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованої та жительки вул.Перемоги,33, м.Монастирище Черкаська область, 19101, паспорт серія НЕ №647390, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на утримання доньки-Трохимчук ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, та сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, аліменти в розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку (доходів), але не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набранням рішення законної сили до досягнення ними повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, проживає в ІНФОРМАЦІЯ_4, приватний підприємець, судовий збір на користь Державної судової адміністрації України, вул.Липська,18/5, м.Київ, 01601, ЄДРПОУ 26255795, на рахунок: ГУК у м.Києві (м.Київ) 22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ):-37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: 31211256026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106 в сумі 704 (сімсот чотири) гривні 80 коп.

Відкликати з Монастирищенського відділу ДВС ГТУЮ у Черкаській області виконавчий лист по виконанню рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області у справі №702/858/14-ц після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні позову в іншій частині відмовити.

До утворення апеляційних судів в апеляційних округа та до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Монастирищенський районний суд Черкаської області до апеляційного суду Черкаської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя