
621/2805/18
2-а/621/40/18
РІШЕННЯ
іменем України
29 жовтня 2018 року м. Зміїв
Зміївський районний суд Харківської області
в складі головуючого - судді Овдієнка В. В.
секретар судового засідання - Лацько А. С.,
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - інспектор СРПП Зміївського ВП ГУНП в Харківській області Нащанський Сергій Юрійович,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора СРПП Зміївського ВП ГУНП в Харківській області Нащанського Сергія Юрійовича з приводу рішення щодо притягнення до адміністративної відповідальності,
у с т а н о в и в:
10.10.2018 ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора СРПП Зміївського ВП ГУНП в Харківській області Нащанського С. Ю. з наступними вимогами: визнати дії відповідача щодо складання постанови серії НК №044517 від 03.10.2018 про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн 00 к. за порушення частини 3 статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення- незаконними; визнати постанову серії НК №044517 від 03.10.2018 про адміністративне правопорушення протиправною та скасувати її, а провадження по справі закрити.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що 03.10.2018 близько 11:00 години інспектором СРПП Зміївського ВП ГУНП в Харківській області Нащанським С. Ю. на підставі суб'єктивних (помилкових) тверджень, не дивлячись на його прохання скористатися правовою допомогою адвоката, складено відносно нього постанову НК №044517 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн 00 к. Копію постанови він отримав від інспектора безпосередньо у місці зупинки транспортного засобу.
З вказаної вище незаконної, не чіткої та не конкретної постанови вбачається, що 03.10.2018 об 11:10 годині він керував автомобілем FORD COURIER в с. Чемужівка, який підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов, чим порушив пункт 31.3 (б) Правил дорожнього руху.
Вважав, що притягнення його до адміністративної відповідальності є незаконним.
На думку позивача оскаржувана постанова є нечіткою та не містить посилань на відповідні докази; за відсутності протоколу про адміністративне правопорушення він не мав змоги у повному обсязі реалізувати своє право на захист; відсутні дані про роз'яснення йому прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, та надання йому можливості їх реалізувати, зокрема відібрати в нього пояснення, встановити обставин події; відповідачем порушено вимоги статті 35 Закону України "Про дорожній рух", згідно з якою належний йому автомобіль обов'язковому технічному контролю не підлягає; під час складання постанови про накладення адміністративного стягнення не було роз'яснено права, передбачені статтями 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення та 63 Конституції України, що є порушенням гарантованих йому державою конституційних прав.
Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 19 жовтня 2018 року у справі відкрито скорочене провадження та запропоновано відповідачеві подати заперечення проти позову та необхідні документи або заяву про визнання позову.
Позивач ОСОБА_1 не з'явився в судове засідання, подав заяву про судовий розгляд справи за його відсутністю, на заявленому позові наполягав та просив його задовольнити.
Відповідач - інспектор СРПП Зміївського ВП ГУНП в Харківській області Нащанський С. Ю. в судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні.
Зокрема, відповідач стверджував, що під час складання постанови про накладення стягнення на позивача було дотримано передбачену законом процедуру щодо забезпечення права особи, що притягується до відповідальності, на захист. Також, позивач мав можливість надати докази, що мають значення для вирішення справи.
Щодо суті правопорушення посилався на положення статті 35 Закону України "Про дорожній рух", а також надав копію реєстраційної картки транспортного засобу позивача, де зазначено, що вказаний автомобіль є вантажним, тому підлягає обов'язковому технічному контролю.
Оцінивши обставини, повідомлені позивачем у позовній заяві, вислухавши пояснення відповідача, дослідивши надані письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:
Відповідно до статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
У відповідності до статті 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Частиною 2 статті 258 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису).
Частиною 1 ст. 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення розгляд матеріалів про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення, віднесено до компетенції Національної поліції.
Згідно статті 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-4 цього Кодексу.
Частинами 2, 3 статті 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
З копії постанови інспектора СРПП Зміївського ВП ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції Нащанського С. Ю. про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу серії НК №044517 від 03.10.2018 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене за частиною 3 статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення, вбачається, що 03.10.2018 об 11:10 на автодорозі с. Чемужівка - с. Борова ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом "FORD COURIER", реєстраційний номер НОМЕР_1, не пройшов обов'язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю), чим порушив пункт 31.3 б) Правил дорожнього руху, та статтю 35 Закону України "Про дорожній рух",за що передбачена відповідальність за частиною 3 статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено адміністративний штраф в розмірі 340 грн 00 к. (а. с. 10).
Дана постанова за змістом відповідає вимогам статті 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до частини 3 статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено відповідальність, зокрема, за керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов.
Пунктом 31.3 б) Правил дорожнього руху, за порушення вимог якого на позивача накладено стягнення, визначено, що забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством: б) якщо вони не пройшли обов'язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю).
Відповідно до ч. 1, п. 2 ч. 2, ч. 7 статті 35 Закону України "Про дорожній рух" транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, підлягають обов'язковому технічному контролю відповідно до цієї статті.
Обов'язковому технічному контролю не підлягають, зокрема, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них - із строком експлуатації до двох років.
Періодичність проходження обов'язкового технічного контролю становить, зокрема, для вантажних автомобілів (незалежно від форми власності) вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепів до них із строком експлуатації більше двох років - кожні два роки.
Відповідно до даних свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії САТ №407656 вбачається, що транспортний засіб "FORD COURIER", 1995 року випуску, має повну масу 1625, та масу без навантаження 1095 та відноситься до по типу - фургон малотонажний-В. (а. с. 11).
Згідно відомостей реєстраційної картки від 15.10.2013, ОСОБА_1 є власником транспортного засобу "FORD COURIER", 1995 року випуску, тип ТЗ - вантажний, кузов - фургон малотонажний-В (а. с. 46).
Отже, реєстраційні відомості щодо транспортного засобу позивача дають підстави вважати його вантажним автомобілем незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, із строком експлуатації більше двох років, на який не поширюється дія ч. 2 статті 35 Закону України "Про дорожній рух", а відповідно до ч. ч. 1, 7 вказаної статті цей транспортний засіб підлягає обов'язковому технічному контролю кожні два роки.
Посилання позивача на поліс №АМ/7077580 від 09.07.2018 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності не спростовує висновку відповідача, з яким погоджується і суд, що вказаний транспортний засіб підлягає обов'язковому технічному контролю, оскільки у страховому полісі вказано особливі умови використання транспортного засобу, які є умовами договору страхування, і не скасовують вимог закону України "Про дорожній рух" та Правил дорожнього руху (а. с. 13).
Доводи позовної заяви щодо недотримання відповідачем вимог щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення суперечать положенням ч. 2 ст. 258, ч. 1 ст. 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якими передбачено, що у розглядуваному випадку протокол про адміністративне правопорушення не складається.
У позовній заяві не зазначено, а також і не вбачається з наданих позивачем доказів, що під час прийняття відповідачем оспорюваної постанови позивач був позбавлений можливості надати пояснення чи надати докази, які б давали підстави для висновку про відсутність в його діях складу правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Водночас, отримавши копію постанови про накладення адміністративного стягнення, позивач реалізував своє право на захист, звернувшись до суду з цим адміністративним позовом.
Таким чином, постанова про накладення адміністративного стягнення від 03.10.2018 ґрунтується на фактичних даних та відповідає вимогам статей 251, 252, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та (або) визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.
Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств та організацій.
Згідно частин 1-4 ст. 286 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
За наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.
Оскільки в діях позивача наявний склад правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а адміністративне стягнення на нього накладено правомірно, за наслідками розгляду адміністративного позову належить залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
Керуючись статтями 2, 5, 7, 9, 77, 205, 242-246, 255, 268, 269, 271, 286, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
в и р і ш и в:
Залишити без змін постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК №044517 від 03.10.2018, винесену інспектором СРПП Зміївського ВП ГУНП в Харківській області старшим лейтенантом поліції Нащанським Сергієм Юрійовичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною 3 статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн 00 к., а позовну заяву ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Зміївський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, з одночасним надсиланням апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - ОСОБА_1, місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2.
Відповідач - інспектор СРПП Зміївського ВП ГУНП в Харківській області Нащанський Сергій Юрійович, місцезнаходження: 63404, Харківська область, м. Зміїв, вул. Донецька, 26, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 40108599.
Головуючий: В. В. Овдієнко
Судове рішення № 77453300, Зміївський районний суд Харківської області було прийнято 29.10.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 621/2805/18. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: