Рішення № 77451803, 25.10.2018, Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №552/4209/18

Провадження № 2/552/1389/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.10.2018 року Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді Васильєвої Л.М.

при секретарі Орламенко А.О.

за участю позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, представника Служби у справах дітей виконавчого комітету Київської районної у м. Полтаві ради ОСОБА_3

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві в загальному провадженні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення порядку участі у вихованні дитини,-

В С Т А Н О В И В:

23.07.2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2, третя особа служба у справах дітей Виконавчого комітету Київської районної у місті Полтаві ради, про встановлення порядку участі у вихованні сина, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, у якій просив визначити йому наступний спосіб у вихованні сина: щоп'ятниці та щосуботи з 12.30 год. до 19.00 год. за місцем його фактичного проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, кожен день народження сина, а саме 29 січня кожного року до досягнення дитиною повноліття з 12.00 год. до 16.00 год., кожні шкільні канікули, в літній та зимовий періоди, не менше 7 (семи) діб для оздоровлення дитини на території України та за її межами. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказує, що між ним та ОСОБА_2 був зареєстрований шлюб, який рішенням Київського районного суду м. Полтави від 25.01.2016року розірвано. Вони мають спільну дитину (сина) ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. З часу розірвання шлюбу у нього з відповідачем почалися непорозуміння щодо прийняття його участі у вихованні дитини та її відвідуванні. Відповідач всіляко намагається перешкодити йому у спілкуванні із сином. Всі його спроби врегулювати даний спір мирним шляхом виявились безрезультатними, тому він звернувся з заявою про визначення порядку участі у вихованні дитини до Служби у справах дітей виконавчого комітету Київської районної у м. Полтаві ради, та рішенням №57 від 13.03.2018 року йому визначено порядок прийняття участі у вихованні сина ОСОБА_4 шляхом можливості спілкування щонеділі з 12.00 год. до 17.00 год. без присутності матері. Однак відповідач зазначеного рішення не виконує та надалі перешкоджає йому бачитись та спілкуватись з сином. Просив визначити йому спосіб участі у вихованні сина : щоп»ятниці та щосуботи з 12.30 до 19.00 за його фактичним місцем проживання без присутності матері, кожен день народження дитини, а саме 29 січня щороку , до досягнення повноліття з 12.00 до 16.00 год., кожні шкільні канікули в літній та зимовий періоди , не менше 7 (семи) діб для оздоровлення дитини на території України та за її межами.

Провадження у справі відкрите 24.07.2018 року.

09.08.2018 року до суду надійшов відзив відповідача, у якому відповідач позовні вимоги не визнала, просила відмовити у їх задоволенні. Зазначила, що перешкод у спілкуванні позивача з сином ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ніколи не створювала і не створює. Навпаки вона хоче, щоб у сина були і мати і батько, та формувалось правильне розуміння сім'ї та сімейних цінностей. Позивач внаслідок власної байдужості до долі сина не виконував рішення виконавчого комітету Київської у місті Полтаві ради №57 від 13.03.2018 та тривалий час не приходив до сина, не цікавився його життям, після втручання у конфлікт третьої особи у справі, зустрічі позивача із сином почали проводитись за графіком. Водночас, проведені зустрічі негативно впливають на психологічний стан сина , спілкування позивача із сином шкодить нормальному вихованню дитини, суперечить моральним засадам суспільства. Заперечувала проти стягнення з неї на користь позивача витрат по справі.

Ухвалою від 29.08.2018 судом закінчено підготовче провадження у вказаній цивільній справі та справу призначено до судового розгляду. Крім цього, у підготовчому судовому засіданні судом, за клопотанням відповідача, викликано для допиту у засіданні малолітнього свідка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, зобов'язано начальника ВП №1 ПВП ГУНП в Полтавській області, надати Київському районному суду м. Полтави матеріали справи № 3393 115/102 ЄО11812 від 15.06.2016 року щодо перевірки заяви ОСОБА_2 про насильство в сім"ї з боку позивача, зобов'язано Службу у справах дітей виконавчого комітету Київської районної у м. Полтаві ради надати висновок щодо можливості вирішення спору у вихованні дитини.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 вимоги позовної заяви підтримав, просив суд її задовольнити, надав пояснення аналогічні викладеним у позові, у стягненні судових витрат з відповідача на його користь просив відмовити, у зв'язку із не бажанням погіршення майнового стану відповідача та відповідно умов життя сина ОСОБА_4, вказує, що рішення виконавчого комітету Київської районної у м. Полтаві ради №213 від 28.08.2018, хоч і не містить застережень щодо його участі у спілкуванні із сином без присутності матері, однак просив суд визначити порядок спілкування із дитиною без участі (присутності) відповідача. Посилався на те, що відповідач має розлади здоров"я, настроює сина проти нього, та забороняє сину спілкуватись із ним. На його думку, така поведінка відповідача , є помстою йому за розірвання шлюбу та негативно відображаються на фізичному та психологічному розвитку дитини. Також посилався на те, що відповідач неодноразово зверталась до суду із різними безпідставними позовами до нього, в яких застронуті інтереси дитини. В провадженні суду перебуває справа про проведення психіатричного огляду дитини без його дозволу, тоді як їхній син не страждає на психічні захворювання, а поведінка відповідача призводить до психологічного дискомфорту сина, який постійно наголошує на тому, щоб вони свої стосунки вирішували без його участі.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнала, заперечувала свою вину у вчиненні відповідачу перешкод в його участі у спілкуванні з сином, зазначала, що зустрічі позивача із сином шкодять здоров»ю їхнього сина , що позивач негативно впливає на психічний стан сина, вказувала, що у разі, коли суд дійде до висновку про необхідність участі позивача у виховані сина, то такі зустрічі необхідно проводити тільки у її присутності , так як рішення виконавчого комітету Київської районної у м. Полтаві ради №213 від 28.08.2018 не містить будь-яких застережень щодо необхідності спілкування позивача із сином без присутності відповідача, а зустрічі позивача із сином без її присутності ставлять під загрозу здоров"я та життя дитини. Просила стягнути з позивача на її користь витрати по справі , які полягають у ксерокопіюванні доказів по справі, вартості поштових відправлень, а також середнього заробітку, виходячи із розміру мінімальної заробітної плати за кожен день ( 15 днів), який вона витратила на підготовку відзиву на позов.

Третя особа, яка не заявляю самостійних вимог, представник Служби у справах дітей виконавчого комітету Київської у м. Полтаві ради ОСОБА_3 надала суду обгрунтований висновок про доцільність визначення способу участі позивача у вихованні дитини, який просила врахувати при ухваленні рішення, а також врахувати інтереси дитини. При цьому вказала, що при обговоренні та затвердженні висновку участі позивача у вихованні сина ОСОБА_4, комісією визначений спосіб , що не передбачав участі ОСОБА_2 у таких зустрічах.

Заслухавши сторони, третю особу, малолітню дитину, як свідка, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов до наступних висновків.

Встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 08.07.2009 року , який юридично був оформлений Центральним відділом реєстрації актів цивільного стану Полтавського міського управління юстиції Полтавської області.

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 25.01.2010 справа №552/7043/15-ц шлюб розірвано /а.с. 4/ .

Відповідно до свідоцтва про народження серії І-КЕ №233869 від 16.12.2015 позивач та відповідач мають спільну дитину (сина) ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 /а.с.5 /.

Рішенням виконавчого комітету Київської районної у місті Полтаві ради №57 від 13.03.2018, за письмовою заявою ОСОБА_1 від 13.02.2018 про вчинення перешкод ОСОБА_2 в участі позивача у вихованні дитини, встановлено час для спілкування з малолітнім ОСОБА_5 наступним способом: щонеділі з 12.00 год. до 17.00 год. без присутності матері. Попереджено батьків про коректність поведінки, унеможливлення завдання шкоди цілеспрямованому розвитку та вихованню дитини. Одночасно, попереджено позивача та відповідача про подальший судовий захист порушених прав у разі невиконання чи неналежного виконання рішення /а.с. 23/.

Згідно з довідкою Київського відділу Державної виконавчої служби м. Полтава від 23.07.2018 №31284 за ОСОБА_1 відсутня заборгованість зі сплати аліментів на користь ОСОБА_4 на утримання син аКолеснікова -ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1, з виконання судового наказу №552/2717/18 виданого 05.06.2018 /а.с. 10/.

За заявою відповідача від 15.06.2018 року про внесення змін до рішення виконавчого комітету Київської районної у місті Полтаві ради №57 від 13.03.2018, а саме проведення побачень позивача із дитиною у присутності представника служби, ОСОБА_2 роз'яснено про рівність прав батьків у вихованні дитини (стаття 141 Сімейного кодексу України), факти протиправної поведінки позивача не підтверджені, вказано на можливість судового захисту батьком свого права, та необхідність неухильного виконання батьками рішення виконавчого комітету /а.с. 29-31/.

Позивач погодилась із вказаним висновком.

15.06.2018 року ОСОБА_2 зверталась із письмовою заявою до ВП №1 Полтавського ВП ГУ НП в Полтавській області щодо неправомірних дій ОСОБА_1 За результатами складено висновок від 02.07.2018 про відсутність в діях ОСОБА_1 ознак кримінального правопорушення. Рішення відповідачем не оскаржено /а.с. 61,69-74/.

Відповідно до довідки поліклінічного відділення №3 Полтавської ДКМЛ №68 ОСОБА_7 спостерігався в КП “Центр ПМСД №1 Полтавської міської ради” та поліклінічному відділенні №3 з 12.05.2018 по 14.05.2018, з діагнозом пристінкове зниження прозорості гайморових пазух більше зліва /а.с. 39/.

Позивач ОСОБА_2 16.08.2018 повторно зверталась із письмовою заявою до ВП №1 Полтавського ВП ГУ НП в Полтавській області щодо неправомірних дій ОСОБА_1 вчинених відносно сина ОСОБА_8 /а.с. 44/. За вказаною заявою, факти неналежної поведінки ОСОБА_1 що призвели до отруєння сина водою з річки, поставлення ОСОБА_4 у небезпечний для життя та здоров'я стан, не підтвердились. Рекомендовано відповідачу вирішувати спірні питання у вихованні дитини за допомогою служби у справах дітей .

Таким чином належні та допустимі докази, а також відомості про будь-які заходи реагування правоохоронними чи іншими органами державної влади (місцевого самоврядування) щодо позивача та можливі порушення ним прав дитини ОСОБА_9 у суду відсутні, відповідачем та третьою особою не надані .

Рішенням Київської районної у місті Полтаві ради №213 від 28.08.2018 затверджено висновок Служби у справах дітей виконавчого комітету цієї ж ради, як органу опіки і піклування та рекомендовно наступний спосіб батьку ОСОБА_1 у вихованні сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 : щосуботи з 12.30 год. до 19.00 год., в день народження дитини з 12.00 год. до 14.00 год., в період літніх канікул 7 (сім) днів для відпочинку та оздоровлення .

Актом обстеження умов проживання від 21.08.2018 року встановлено, що будинок за адресою: м. Полтава, вул. Реконструктивна, 25 складається з 4 кімнат, загальною площею 116 м.кв., умови проживання задовільні, для дитини є ліжко для сну, стіл для навчання, комп'ютер, телевізор, місце для ігор, що за висновками суду є достатнім матеріальним забезпеченням для нормального розвитку дитини ОСОБА_4 та перебування за місцем проживання батька .

Допитаний у судову засідання малолітній свідок ОСОБА_7, повідомив суду про обставини минулих зустрічей із батьком ОСОБА_1, участь батька у вихованні сина, зокрема придбання велосипеду, пневматичної рушниці, відпочинку на річці, відвідування батьком школи та прийняття участі у батьківських зборах. Повідомив про певний психологічний дискомфорт, який відчуває у присутності батька, оскільки позивач спонукає сина до вчинення різних дій., які йому не подобаються. Заявляв про своє небажання зустрічатись із позивачем та азначав. що батько його ніколи не бив та не б»є, тоді як матір інколи б"є, батько постійно кричить, з приводу чого кричить пояснити не міг. Не заперечував того, що він був на річці разом із батьком, вони плавали та внаслідок того, що батько відволікся, він наковтався річкової води.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Як встановлено судом, між сторонами, після розірвання шлюбу та народження дитини, виник спір щодо порядку участі позивача у вихованні дитини та вільному з нею спілкуванню. При цьому, позивач зазначає, що бажає приймати участь в вихованні сина та піклуватися про нього, проте не може реалізувати своє право через протидію з боку відповідача. В той час як сторона відповідача стверджує, що жодних дій спрямованих не перешкоджання у спілкуванню позивача з сином не вчинялось.

Таким чином, між сторонами існує спір відносно участі позивача у вихованні дитини, у зв'язку з чим слід усунути позивачу перешкоди у вихованні сина ОСОБА_4, 29.01.2010року народження , та визначити порядок участі позивача у його вихованні.

Статтею 141 Сімейного кодексу України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Відповідно до ст. 142 Сімейного кодексу України діти мають рівні права та обов'язки щодо батьків, незалежно від того, чи перебували їхні батьки у шлюбі між собою.

У відповідності до ст. 153 Сімейного кодексу України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою.

Згідно з ст. 157 Сімейного кодексу України той із батьків, хто проживає оремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватись з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Частиною 1 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Отже при вирішенні спору щодо участі у вихованні та порядку зустрічей з дитиною того з батьків, хто проживає окремо від дитини, судом мають враховуватися передусім інтереси дитини, а встановлений сімейним законодавством принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей може бути обмежений судом в інтересах дитини.

Ухвалюючи рішення у справі «М. С. проти України» від 11 липня 2017 року (заява № 2091/13), ЄСПЛ указав на те, що при визначенні найкращих інтересів дитини в конкретній справі слід брати до уваги два міркування: по-перше, у найкращих інтересах дитини зберегти її зв'язки із сім'єю, крім випадків, коли доведено, що сім'я непридатна або неблагополучна; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (пункт 100 рішення від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України», заява № 10383/09).

Надані відповідачем докази не дають підстав вважати, що участь позивача у вихованні сина суперечть його інтересам , а тому підстави для обмеження прав позивача щодо його участі у вихованні сина відсутні.

Суд критично ставиться до показань малолітнього ОСОБА_4К щодо його небажання спілкуватись з батьком, оскільки на думку суду таке небажання викликане тим, що малолітня дитина проживає з відповідачем, яка категорично заперечує спілкування позивача із сином , має на дитину необмежений вплив, а також малолітній свідок не повідомив суд про жодний випадок у поведінці позивача, який би зашкодив інтересам дитини, її всебічному розвитку та суперечив принципам загальнолюдської моралі.

Отже ґрунтуючись на висновку Служби у справах дітей виконавчого комітету Київської районної у м. Полтаві ради, який затверджений рішенням Київської районної у місті Полтаві ради №213 від 28.08.2018року, інтересах малолітньої дитини, доводи сторін по справі, суд дійшов до висновку про необхідність проведення регулярних зустрічей позивача із сином у визначений судом день кожного тижня, без присутності відповідача.

З аналогічних підстав та у зв'язку із фактичною неможливістю відповідача перебувати (бути присутнім) упродовж тривалого строку зустрічі у період літніх канікул з метою оздоровлення ОСОБА_4, вони також підлягають проведенню без присутності відповідача.

Натомість зустрічі щороку 29 січня у день народження ОСОБА_4 необхідно проводити за участі відповідача, що сприятиме найкращому розвитку дитини у колі власної родини та батьків.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають частковому задоволенню, тому слід визначити наступний порядок участі батька ОСОБА_1 у вихованні сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме: щосуботи з 12.30 год. до 19.00 год. без присутності матері, в день народження дитини щороку 29 січня з 12.00 год. до 14.00 год. у присутності матері, в період літніх канікул 7 (сім днів) для відпочинку та оздоровлення без присутності матері.

Позивач у судовому засіданні відмовився від стягнення з відповідача понесених ним витрат по справі, просив вказані витрати на його користь не стягувати.

Щодо вимог відповідача про стягнення з позивача судових витрат, то суд виходить із наступного.

Статтею 133 ЦПК України визначених види судових витрат , до яких відносяться судові витрати , які складаються з судового збору та витрати, пов’язані з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов’язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов’язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частинами 1 та 2 статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог щодо порядку та днів участі позивача у вихованні сина, тоді як позовні вимоги про участь позивача у вихованні сина задовольняються судом повністю.

За таких обставин, коли позовні вимоги позивача , в частині його участі у вихованні сина задоволені повністю, підстави для стягнення з позивача на користь відповідача понесених нею витрат відсутні, тим більше, що вони суперечать вимогам статті 133, 141 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 133, 141, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визначити ОСОБА_1 спосіб участі у вихованні сина, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3: щосуботи з 12.30 год. до 19.00 год. без присутності матері, в день народження дитини щороку 29 січня з 12.00 год. до 14.00 год. у присутності матері, в період літніх канікул 7 (сім днів) для відпочинку та оздоровлення без присутності матері.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, прож. ІНФОРМАЦІЯ_2.

Відповідач: ОСОБА_10, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, прож. ІНФОРМАЦІЯ_4

Третя особа: Виконавчий комітет Київської районної у місті Полтаві ради, код ЄДРПОУ 05384703, місцезнаходження м. Полтава, вул. Бірюзова Маршала, 1/2.

Повний текст рішення виготовлений 29 жовтня 2018 року.

Суддя Л.М. Васильєва