Постанова № 77450532, 29.10.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/5582/18

Номер справи місцевого суду: 502/716/17

Головуючий у першій інстанції Маслеников О. А.

Доповідач Кравець Ю. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.10.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді - Кравця Ю.І.,

суддів: Журавльова О.Г., Комлевої О.С.

розглянувши у порядку письмового провадження в залі суду в м.Одеса цивільну справу за позовом Філії «Усть-Дунайськ» державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрації морського порту «Усть-Дунайськ») до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди, за апеляційною скаргою виконуючого обов'язки начальника Філії «Усть-Дунайськ» державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрації морського порту «Усть-Дунайськ») Ковальжі Дмитра Петровича на рішення Кілійського районного суду Одеської області від 11.04.2018 року, ухваленого суддею Маслениковим О.А.,

встановив:

28.04.2017 року представник позивача філії «Усть-Дунайськ» державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрації морського порту «Усть-Дунайськ») звернувся до суду з зазначеним позовом, у якому просив стягнути на користь філії «Усть-Дунайськ» державного підприємства «Адміністрація морських портів України» вартість послуг з ліквідації наслідків аварії в затоні Базарчук, розливу нафтопродуктів катеру «Паралель» на загальну суму 68128,30 грн.

Позовні вимоги представник позивача обґрунтовував тим, що 23.11.2016 року Адміністрація морського порту «Усть-Дунайськ» отримала інформацію щодо затоплення катеру «Паралель» в затоні Базарчук. З затопленого катеру «Паралель» в акваторію затону Базарчук стався виток нафтопродуктів. Згідно діючого законодавства України на філію «Усть-Дунайськ» ДП «АМПУ» покладено обов'язки по ліквідації наслідків аварії (розливу нафтопродуктів) в акваторії затону Базарчук. Для ліквідації розливу нафтопродуктів з катеру «Паралель» було залучено Ізмаїльську філію ДП «АМПУ» у вигляді т/х «Меридіан», т/х «Сборщик-6». Вартість послуг Ізмаїльської філії ДП «АМПУ» склала 61583,50 грн. На протязі з 23.11.2016 року по 06.12.2016 року для остаточної ліквідації розливу нафтопродуктів використовувався біопрепарат «Екодін» 540 л. на загальну вартість 6544,80 грн. Загальна вартість витрат на ліквідацію розливу нафтопродуктів в затоні Базарчук з катеру «Паралель» склала 68128,30 грн.

Рішенням Кілійського районного суду Одеської області від 11.04.2018 року позовні вимоги представника позивача філії «Усть-Дунайськ» державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрації морського порту «Усть-Дунайськ») задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_2 на користь філії «Усть-Дунайськ» державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрації морського порту «Усть-Дунайськ) 61583,50 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди. Вирішено питання судових витрат.

Не погоджуючись із рішенням суду, виконуючий обов'язки начальника Філії «Усть-Дунайськ» державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрації морського порту «Усть-Дунайськ») Ковальжі Д.П. подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального та неправильне застосування матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким стягнути з відповідача на користь позивача загальну суму в розмірі 68128,30 грн. з урахуванням вартість сорбенту-біодеструктора «Еонадін» в сумі 6544,80 грн.

Апеляційну скаргу Ковальжі Д.П. обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було відмовлено в частині вимоги стягнення з відповідача використаного біопрепарату «Еконадін» на суму 6544,80 грн. на підставі відсутності жодного доказу як на підтвердження вартості одиниці виміру відповідного препарату, так і загальної вартості препарату, виходячи з його використаних обсягів, однак під час розгляду справи розмір вартості препарату не вивчався тому надати докази вартості препарату не вбачалося необхідності. Вартість сорбенту-біодеструктора «Еонадін» визначена згідно акту приймання передачі від 24.11.2016 року, який було отримано під час проведення ліквідації забруднення. Крім того представник позивача зазначив, що витрати на придбання препарату «Еконадін» є державними коштами та відповідно до акту виконаних робіт з ліквідації та локалізації забруднюючих речовин були витрачені на ліквідацію наслідків забруднення та підлягають компенсації зі сторони відповідача.

Рішення в частині задоволених позовних вимог ніким не оскаржено, а тому апеляційному перегляду не підлягає.

Відповідно до ч.1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно ч.13 ст.7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення в межах позовної заяви та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Відмовляючи у задоволені позову в частині стягнення з відповідача вартості використаного біопрепарату «Екодін» («Еконадін») на суму 6544,80 грн., суд першої інстанції виходив з того, що позивачем в силу положень ст. ст. 12-13 ЦПК України не надано жодного доказу як на підтвердження вартості одиниці виміру відповідного препарату, так і загальної вартості препарату, виходячи з його використаних обсягів.

Колегія суду погоджується з такими висновками районного суду виходячи з наступного.

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п.6 ч.2 ст. 119 ЦПК України (у редакції, яка діяла на час подання позову) та п.8 ч.3 ст. 175 діючої редакції ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що а ні при поданні позовної заяви, а ні під час розгляду справи в суді першої інстанції позивачем не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження вимог щодо стягнення вартості використаного біопрепарату «Екодін» («Еконадін»), а тому у суду не було підстав для задоволення цих вимог.

Оскільки, суд першої інстанції, з'ясувавши обставини справи та давши належну оцінку зібраним доказам, дійшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволені позовних вимог про стягнення вартості використаного біопрепарату «Екодін» («Еконадін»). Вказані висновки суду відповідають зібраним у справі доказам, яким судом дана належна оцінка, правильно визначена юридична природа правовідносин що виникли і закон, який їх регулює.

Колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної скарги, що під час розгляду справи розмір вартості препарату не вивчався тому надати докази вартості препарату не вбачалося необхідності, оскільки, як вже зазначалось, тягар доказування заявлених позовних вимог лежить саме на позивачі та збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальної частині оскаржуваного рішення.

Намагаючись спростовуючи висновку суду першої інстанції щодо недоведеності позову, апелянт надав до апеляційного суду копії акту приймання передачі біопрепарату «Екодін» («Еконадін») від 24.11.2016 року, на що колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу свої вимог або заперечень.

Відповідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ним вимог і учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 181 ЦПК України ( у редакції, яка діяла на час початку розгляду справи по суті), сторони зобов'язанні подати свої докази суду або під час попереднього судового засідання у справі, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, - то до початку розгляду справи по суті.

Європейський суд з прав людини зауважує, що принцип «процесуальної рівності сторін» передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (DOMBO BEHEER B.V. v. THE NETHERLANDS, № 14448/88, § 33, ЄСПЛ, від 27.10.1993 року)

Відповідно до правил встановлених ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Філія «Усть-Дунайськ» державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрації морського порту «Усть-Дунайськ») є підприємством, у штаті є юридичний відділ, а тому не міг не знати про вищезазначені вимоги процесуального закону. Разом з цим, докази на підтвердження своїх вимог до суду першої інстанції не подав, спрямував їх лише до суду апеляційної інстанції, при цьому зазначені причини, які зумовили їх не подання - відсутність необхідності надання доказів вартості препарату, колегія суддів вважає неповажними у розумінні ст. 367 ЦПК України.

З урахуванням наведеного, та того, що справу у суді першої інстанції розглядалась тривалий час, при цьому позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження підстав для задоволення своїх вимог, колегія суддів не приймає до уваги нові докази, які апелянт додав до апеляційної скарги.

Таким чином колегія суддів вважає, що суд першої інстанції розглянув справу відповідно до ст. 13 ЦПК України: за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення, то відсутні підстави для перерозподілу судових витрат.

У зв'язку з ухваленням рішення за відсутності учасників справи, відповідно до ч.5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 259, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу виконуючого обов'язки начальника Філії «Усть-Дунайськ» державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрації морського порту «Усть-Дунайськ») Ковальжі Дмитра Петровича - залишити без задоволення.

Рішення Кілійського районного суду Одеської області від 11.04.2018 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 29.10.2018 року.

Головуючий Ю.І.Кравець

Судді: О.Г.Журавльов

О.С.Комлева